Ефективність кредитування на прикладі Маріупольського відділення "Індекс-банк"

Рис. 2.8. - Структура доходів Маріупольського відділення «Індекс- банка» за 2007г.

Стабільний і ритмічний приріст доходів відділення говорить про його результативну роботу і в кваліфікованому управлінні.

По малюнках ми бачимо, що основну суму доходів формують процентні доходи і складають 68,4% всіх доходів. У зв'язку з вузьким кругом виконаних послуг відділення має підвищений ступінь ризику, оскільки дуже збільшується його залежність від конкретної економічної ситуації ( наприклад, різка зміна процентних ставок, неплатежі по позиках і ін.). Головним джерелом отримання доходів процентні доходи в 2006г.2053,4 тис. грн., в 2007г. 2548,9 тис. грн.,в тому числі процентні доходи по кредитах суб'єктів господарювання складали в 2006г. 2123 тис. грн.( 90,1% від загальних доходів), в 2007г. 2937,4 тис. грн. ( 93,8% від загальних доходів) або 63,9% від загальних доходів в 2006г. і 68,4% від загальних доходів в 2007г.

Всі банки при розробки кредитної політики враховують такий чинник, як прибуток. Маріупольське відділення «Індекс – банка» не є виключенням. План прибули за 2007г. виконаний на 105,7%.

Як вже наголошувалося найбільшу питому вагу в загальному об'ємі доходів у відділенні займають доходи від проведення кредитних операцій, тобто процентні доходи. Тому не можна обійти таку нішу, як процентна політика банку. У процентних ставках за кредитами відображаються як специфіка кожної окремої виданої позики, так і співвідношення попиту і пропозиції на ринках взаємообразних капіталів. На рівень процентної ставки за кредитами впливає ступінь ризику по даній позиці, її розмір, термін, засіб погашення і тому подібне. Крім того, процентна ставка залежить від рівня конкуренції між банками і іншими джерелами засобів, а також від облікової ставки Національного банку України, оцінки банками і позичальниками перспектив економічного розвитку ( ефект очікування ).

Процентні ставки по позиках у відділенні забезпечують рентабельну роботу відділення і встановлюються залежно від пріоритетності галузі, ступеня ризику і вартості кредитних ресурсів. Простроченої по відсотках у відділенні не було.

Разом з тим процентна ставка за кредитами залежить і від процентної ставки по депозитах.

Середня процентна ставка по пасивах в 2006г. склала 3,8% річних ( по всіх видах валют). Середня процентна ставка по активах в 2007г. склала 18,6% річних ( по всіх видах валют). Це свідчить про те, що у відділенні ведеться ефективна процентна політика.

У 2007г. відділення здійснювало по авалірованню податкових векселів, доміцилірованих відділенням банку і під заставу майнових прав. Аваліровано векселів в 2007г. на суму 129,7 тис. грн., отримань комісійних доходів склав 14,7 тис. грн.

Випадків пред'явлення векселедержателем податкових векселів в банк, як авалю не було. Схема розрахунків з використанням векселів в 2004г. на погашення кредитів відділенням не застосовувалося. Під заставу векселів кредити не надавалися.

3. Підвищення ефективності і вдосконалення кредитування

3.1 Підвищення ефективності банківського кредитування підприємств

У основу реалізації кредитних відносин лежать об'єктивні економічні інтереси їх учасників : комерційних банків, з одного боку, і юридичних і фізичних осіб з іншою.

Умовою ефективності реалізації кредитних відносин є забезпечення об'єднання цих інтересів : вони лежать в площині компромісів між ефективністю надання кредиту банками і ефективністю використання і повернення його боржниками. Чим менше кредитні відносини відповідають об'єктивним економічним інтересам банку і позичальника, тим нижче будуть результати функціонування кредитного механізму.

На відновлення справжнього призначення кредиту великий вплив мають зміни, які відбуваються в банківській системі, створення, у зв'язку з цим кредитного ринку, де пропозиція кредиту поступає від вільних, економічно-самостійних, рівних між собою в правах акціонерних комерційних банків.

Принципи роботи, умови діяльності цих банків повністю відповідають суті, призначенню і ролі кредиту в розвиненому товарному виробництві.

Кредитні відносини базуються на повністю надійних правових і економічних інтересах їх суб'єктів.

Правові інтереси мають подвійний характер. З одного боку, кредитори, користуючись привернутими засобами клієнтів для видачі позик, мають правові зобов'язання перед ними на весь період кредитування. У випадку не повернення або прострочення позики несуть правову відповідальність перед клієнтами. З іншого боку, боржники, одержуючи кредит на тимчасове використання, несуть юридичну відповідальність перед кредитором за терміновість її повернення і оплату відсотків за користування. У реальній практиці і позичальники, і кредитори свою правову відповідальність і зобов'язання можуть по черзі міняти, тобто боржниками можуть стати кредитори, а кредитори - боржниками. Реалізація правових зобов'язань і відповідальності проводиться підписанням кредитного договору між боржником і кредитором.

Практична реалізація правової сторони кредитних відносин пов'язана право дією суб'єктів, так і з правовим полем їх діяльності.

Отже, якщо правова сторона характеризує зобов'язання і відповідальність за встановлення кредитних відносин, то економічна створює базу для взаємовигідного економічного співробітництва між кредитором і боржником.

Економічні інтереси суб'єктів кредитного механізму, на перший погляд можуть не співпадати, але і банки-кредитори, і господарські суб'єкти-позичальники - є комерційними структурами, основною метою яких виступає максимальна величина прибули. Об'єднання їх економічний інтересів полягає у виробничій необхідності, комерційної доцільності і у фінансовій можливості в кредитних відносинах, як з боку кредитора, так і з боку боржника.

Активізація підприємницької діяльності ринкових суб'єктів різних організаційно-правових форм вносить пожвавлення в процес пошуку альтернативних джерел фінансування їх діяльності, в т.ч. банківських кредитів. Створення сприятливого підприємницького клімату істотно залежить від заходів банківських установ, покликаних давати взаємовигідні кредитні послуги суб'єктам господарювання для підтримки їх ділової активності.

Погіршення останніми роками фінансового стану окремих банків невиконання ними економічних нормативів, банкрутство деяких з них, - все це перш за все викликано збитками в кредитній діяльності. Виникли вони слідстві несплати відсотків за користування кредитами і не повернення самих кредитів, головною причиною чого є недоскональна система оцінки кредитних проектів і відсутність ефективної системи внутрішнього контролю за ризиками, властиві кредитним операціям.

Зараз в більшості банківських установ (особливо в структурних підрозділах банків - філіалах, відділеннях) кредитний процес на всіх етапах здійснюється в межах одного кредитного підрозділу.

Досвід свідчить, що організаційна структура, за якою функції кредитного процесу концентруються в одному підрозділі, не може забезпечити ефективної системи організації і внутрішнього контролю за проведенням кредитних операцій - перш за все через відсутність розмежування функцій аналізу і подальшого супроводу кредитних проектів.

При рішенні питань, пов'язаних з підвищенням ефективності кредитних операцій, важливе значення має удосконалення організаційної структури підрозділів банку, які забезпечують виконання кредитного процесу.

Запропонована організаційна структура кредитного процесу, заснована на розподілі функції аналізу, супровід кредитних проектів і їх обліку між окремими структурними підрозділами, це є дієвим способом збільшення ефективності кредитних операцій. З її впровадженням, во-перших очікується збільшення об'єму кредитних операцій, в других по суті удосконалиться система внутрішнього контролю за всіма по всіх властивих кредитних операціях ризикам, що в свою чергу дасть можливість понизити їх рівень, а також поліпшити структури кредитного портфеля і зменшити частину проблемної заборгованості. Це сприяє скороченню витрат банків на формування резервів для відшкодування можливих збитків по кредитних операціях.

Діюча система кредитування залежить як від ресурсів комерційного банку, так і від встановлених НБУ економічних нормативів діяльності комерційних банків і вимог щодо формування обов'язкових, страхових і резервних фондів. Ці нормативи регламентують максимально допустимий об'єм привернутих засобів, розмір резервних фондів, граничну суму видачі кредиту, який робить кредитний механізм залежним від ліквідності балансів комерційних банків.

Сучасна система кредитування в Україні базується на нових методах і формах кредитування. Нині принципово змінився підхід банків до організації кредитних відносин: відбувся перехід від проектного кредитування до кредитування суб'єкта, тобто кредитування юридичної або фізичної особи; до уніфікації методів кредитування клієнтів незалежно від їх галузевого підпорядкування і форм власності. Зараз кредити беруть участь в процесі приватизації державних організацій і управлінні державним боргом. Склалася система багатоваріантного кредитування, коли позичальники і банки, користуючись своїм правом, вибирають найбільш прийнятну для них форму: кредити, які постійно перебувають в обороті позичальника, або разові, які покривають тимчасовий розрив в платіжному обороті.

В той же час сучасна система кредитування не відмовляється і від традиційних загальних принципів, які гарантують повернення банківської позики. У світовій практиці і дотепер найбільш надійним поважають заставне право (зокрема іпотека, застава, поручительства і гарантії, система страхування), яке надає можливість банкові мінімізувати кредитний ризик.

Кредит в умовах переходу економіки України до ринку є формою руху позичкового капіталу, тобто грошового капіталу, який надається у вигляді позики. Кредит забезпечує трансформацію грошового капіталу в позичковий і виражає відносини між кредиторами і позичальниками. З його допомогою вільні засоби підприємств, приватного сектора держави акумулюються, перетворюючись на позичковий капітал, який передається за платню в тимчасове користування.

Кредит в ринковій економіці необхідний, перш за все, як еластичний механізм переливання капіталу з одних галузей в інші і згладжування норми прибули. Він надає можливість подолати обмеженість індивідуального капіталу. В той же час кредит є необхідним інструментом (засобом) для підтримки безперервності круговороту фондів діючих підприємств, обслуговування процесу реалізації товарів, що є особливо важливим в умовах становлення в Україні ринкових відносин.

Залежно від форми руху вартості виділяються дві форми кредиту товарна і грошова. У товарній формі кредиту виникають кредитні відносини між продавцями між продавцями і покупцями, коли останні одержують товари або послуги з відстроченням платежу комерційний кредит, продаж товарів і надання послуг населенню в кредит і тому подібне.

Комерційний кредит надається постачальником покупцю

тоді, коли товаровиробник прагне реалізувати проведений товар, але у покупця немає грошей для його придбання. У такому разі товар може бути добровільно переданий постачальником покупцю в кредит, а сама передача може оформлятися борговим зобов'язанням векселем.

Сфера товарної форми кредиту незначна, пригнічуюча його частина надається і погашається в грошовій формі. Грошовий кредит

виступає, перш за все, як банківський кредит. Кредитні відносини між банками і клієнтами виникають не тільки при отриманні останнім кредиту, але і при розміщенні ними своїх грошових заощаджень у вигляді внесків на поточних і депозитних рахунках. Банківський кредит обслуговує не тільки звернення товарів, але і накопичення капіталу. Розповсюдження кредитних відносин в грошовій формі відкрило кожному, хто має вільну вартість, легко і швидко її капіталізувати, а також створив сприятливі умови для формування міжнародних ринків і тісних взаємовигідних зв'язків між країнами і тому подібне.

Кредитні відносини між фізичними особами не дуже поширені, але ігнорувати їх не варто, оскільки недоліки у відносинах між банками і населенням можуть привести до їх розвитку в спотвореному вигляді.

Зовнішньоекономічні кредитні відносини, коли суб'єктами кредитного

угоди виступають держави, банки і окремі господарські суспільства, регулюються як нормами права держав, що в них вступають, так і нормами міжнародного права.

3.2 Вдосконалення кредитних операцій суб'єктів господарювання в банку.

У Маріупольському відділенні АТ «Індекс - банка» застосовуються тільки традиційні методи кредитування, такі як облік векселів, короткостроковий кредит і кредитна лінія. Відсутні найбільш перспективні, на мій погляд операції: факторингові, які істотно спрощують і удосконалюють організацію кредитних відносин.

Овердрафт має такі основні переваги:

 - економія засобів і часу, пов'язаних з оформленням звичайних позик;

- оплата клієнтом тільки фактичного користування кредитом у зв'язку з щоденним нарахуванням відсотків на суму непогашеного залишку;

 - можливість періодичного перегляду порядку надання послуг з овердрафту при збільшенні або зменшенні числа пільг;

 - загальна економія засобів унаслідок короткочасного і перехідного характеру кредиту.

Цей метод може привести до збільшення клієнтури відділення. Нині можливості організації кредитування у формі овердрафт повинні бути обмежені вузьким кругом клієнтів, які користуються найбільшою довірою банка і надійність фінансового стану і кредитоспроможність яких не викликає сумніву. Проте, в перспективі, за умов стабілізації економічної ситуації, цей метод може стати достатньо поширеним в практиці відділень.

Як приклад приведемо розрахунок окупності ресурсів при кредитуванні в режимі овердрафт (таблиця 2.14).

Таблиця 2.14 - Розрахунок окупності кредитних ресурсів при кредитуванні в режимі овердрафт

Діяльність відділення зосереджена переважно на роботі з юридичними обличчями. На мою думку це є тимчасове. В процесі подальшого розвитку ринкових відносин питома вага операцій з фізичними обличчями – суб'єктами підприємницької діяльності неодмінно ростиме, тому банківські установи повинні це враховувати. Як свідчить світовий досвід, банківські операції з фізичними обличчями складають біля третини загального об'єму всіх операцій, які проводять фінансово – кредитні установи країн з ринковою економікою.

 За підсумками попередніх років виробнича діяльність майже половини підприємств України була збитковою, а пригнічує мало прострочену заборгованість. У такій ситуації не кожен банк готовий і здатний ефективно проводити надзвичайно ризиковані операції. Зростання товарного виробництва, на мій погляд, більшою мірою залежить не від можливостей брати кредити, а від створення в країні відповідних економічних умов і належної правової бази, які стимулювали б економічну активність товаровиробників. Проте далі не всі положення до законів враховують інтереси банків у разі кредитування вітчизняних товаровиробників.

Дуже невигідними для банків є і порядок проведення аукціонів з реалізацією закладеного майна, затвердженою ухвалою Кабінету Міністрів України № 1448 від 22,12,1997г. Відповідно до цього документа термін отримання банком засобів для погашення боргу може досягати 3 – 3,5 місяця, а для проведення аукціону необхідна присутність не менше двох реальних покупців, яких ускладнює можливості банку використовувати належним чином своє заставне право. У разі реалізації закладеного майна не через аукціон перед банком предстає проблема пошуку третьої сторони, весь він не має право на торгову діяльність.

В той же час позичальник у разі погашення кредитів банку за рахунок реалізації закладеного майна вимушений виплачувати ПДВ і податок на прибуток, що як завжди потребує залучення додаткового майна для повного погашення боргу, тобто заздалегідь передбачаються втрати банку і його боржника.

Передбаченим указом Президента України порядок здійснення податкової застави і блокування підприємств – боржників, а також заборону переуступки паралізують кредитну роботу банку, значно підвищують ризик непогашення кредитів і відсотків за ними. Тому без попереднього вжитих заходів, які б могли максимально зменшити взаємну заборгованість господарських суб'єктів і банків, не стоїть наїдяться на позитивні результати, які міг би дати згаданий указ.

Для збільшення прибутковості відділення необхідно упровадити такий вид послуги від кредитування як платню за супроводи кредитного проекту, складання кредитних договорів і договорів застави.

Висновок

Проведений аналіз свідчить, що кредитна система у відділенні в 2006-2007г. розвивалася достатньо динамічно.

Маріупольське відділення АТ «Індекс - банка» приділяло належні уваги забезпеченню своєї надійності і фінансової стійкості шляхом формування в необхідному об'ємі резервів по активних операціях зменшення об'ємів проблемних позик, ризикованих операцій, зміцнення стабільності ресурсної бази за рахунок збільшення числа довгострокових привернутих засобів юридичних і фізичних осіб.

Незважаючи на те, що кредитні операції є найбільш ризикованими в банківській діяльності у відділенні за весь час існування не було жодного випадку віднесення кредиту на рахунок прострочених позик. Цей факт, на мій погляд, в першу чергу свідчить про багатий досвід фахівців відділення, якісний підхід до аналізу фінансового стану позичальника, до оформлення кредитних договорів по забезпеченню повернення кредитів, ретельному аналізу грошових потоків для виявлення джерел погашення кредитів, особистий підхід до конкретного позичальника.

Піклуючись про подальше підвищення надійності, фінансової стабільності і підвищення конкурентоспроможності, відділенню необхідно зосередити сили на головних, на мою думку, напрямах розвитку:

- нарощування капіталу і зниження рівня ризиковане банківських операцій;

- зменшення об'ємів наданих кредитів які не обслуговуються позичальниками або можуть бути ними повернені;

- поліпшення якості активів, зокрема, кредитного портфеля, формування резервів по кредитних операціях в необхідному об'ємі;

- підвищення рівня професіоналізму керівництво і фахівців відділення;

- інтенсивніше застосування нетрадиційних форм кредитування з метою поліпшення якості обслуговування;

 - підвищення прибутковості банківських операцій, орієнтація на доходи від кредитування і зниження витрат за рахунок підвищення технологічності і комп'ютеризації банківських операцій;

- підвищення довіри до відділення банку;

- впровадження і підвищення ефективності стратегічного прогнозування, бізнесу – планування і ефективності менеджменту.

- нарощування ресурсної бази шляхом залучення грошових коштів фізичних і юридичних осіб на депозитні рахунки.

Висновок

Кредит є невід'ємним елементом ринкового господарства, який безпосередньо впливає на процеси розширеного відтворення як на мікрорівні, так і на рівні окремого підприємства. Кредити прискорюють процес відтворення на всіх етапах виробництва розподілу, обліку і споживання. За їх рахунок формуються основні фонди і оборотні кошти, здійснюються розрахунки між товаровиробниками, збільшується об'єм грошової маси в обігу, прискорюються процеси реального накопичення, виробничого і соціального розвитку підприємств.

Головна сфера банківської діяльності – кредитування. Правовідносини в галузі кредитування регулюється і положенням «Про кредитування», затвердженою ухвалою Правління Національного банку України № 246.

Норми діючого Цивільного кодексу і положеннями Цивільного кодексу України, вступили щодо кредитування відповідає вимогою сьогоднішнього дня. Законодавче забезпечення кредитних відносин придбало особливу актуальність.

Серед основних чинників, які обусловлюють необхідність невідкладного ухвалення Закону України «Про банківський кредит» на мою думку такі:

- У Україні продовжується процес перебудови правої держави і цивільного суспільства, економічною основою яких є тільки ринкова економіка. Одним з її пріоритетів якраз і є створення законодавчої бази для розвитку кредитних ресурсів, а також сприятливих умов для залучення засобів в економіку України;

- в процесі трансформації української економіки введено в дію немало нормативно – правових актів щодо кредитування. Деякі з них недостатньо обгрунтовані, а деякі – протистоять один одному.

З урахуванням всіх важливих аспектів, відображених в даній роботі, дійдемо до висновку, що кредит – це в першу чергу економічна категорія, якій передбачається акумуляція тимчасово вільних засобів бюджету, централізованих державних позабюджетних фондів, суб'єктів господарювання і населення, які потім надаються позичальниками (державі, юридичним і фізичним особам) на основах повернення, терміновості, сплати, цільового використання і реального забезпечення.

У банків з'являються клієнти, які мають позитивну і тривалу кредитну історію. На кожного такого позичальника в банках встановлюється - кредитний ліміт, в рамках якого позичальник в міру необхідності і кредитується. Перевага надається клієнтам, які працюють на експорт, а також - торговим підприємствам.

Але не все так просто навіть з вказаними вище категоріями клієнтів. Процентні ставки українських банків переважно дуже високі, непосильні в усякому разі для більшості позичальників. Тому все частіше комерційні банки пропонують своїм клієнтам різноманітні нестандартні форми кредитування.

Останнім часом українські банки ретельніше стежать за рухом засобів клієнта, прагнучи гарантувати повернення позики. Істотно змінилася суть і такого поняття, як застава. Сучасні банкіри вважають її необхідною, але недостатньою умовою повернення кредиту. Тому цікавляться перш за все ліквідністю застави. А найбільш обачні взагалі відмовляються від використання нерухомості як застави, адже це пов'язано з великими проблемами, які виникають після введення банку в права володіння нерухомістю у разі неповернення позичальником кредиту.

Аналіз визначень функцій кредиту, зроблених в роботі, дає можливість бачити такі три основні функції кредиту:

- перерозподіл засобів;

- заміщення наявних засобів кредитними операціями;

- контроль за використанням кредитних засобів.

Суть розподільної функції полягає в тому, що за рахунок тимчасово вільних засобів одних юридичних і фізичних осіб задовольняються тимчасові потреби в засобах інших юридичних і фізичних осіб. Специфічною особливістю цієї функції є те, що дякуючи їй перерозподіляється не тільки вартість, створена в поточному періоді, але і вартість, створена в періоді минулому.

Функція заміщення наявних засобів, кредитними операціями обумовлена специфікою організації грошового звернення, зокрема його функціонуванням переважно в безготівковій формі. Тим часом грошові кошти суб'єктів господарювання зберігаються в банках, дякуючи чому створюються умови для заміни наявних засобів в обігу кредитними операціями.

Контрольна функція кредиту є також універсальною, тому, що в ефективному кредитному використанні запозичених засобів і своєчасному їх поверненні зацікавлені не тільки кредитори, але і позичальники.

Перелік посилань

1.                 Закон України „Про Національний банк України"від 20 05.99 № 679-Х IV, зі змінами та доповненнями (1.03.02. № 1416-IV).

2.                 Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.00. № 2121 -III, зі змінами та доповненнями (22.06.04. № 1828-IV).

3.                 Закон України "Про заставу" від 2.10.92. № 2654-XII, зі змінами та доповненнями (18.11.03. № 1255-IV).

4.                 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 12.05.04. № I713-IV.

5.                 Закон України "Про господарські товариства" від19.09.91. зі змінами та доповненнями (19.02.04. № I519-IV).

6.                 Закон України „Про іпотеку" від 05.06.03.№898- IV.

7.                 Закон України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.03. № 1255- IV, зі змінами і доповненнями (24.06.04.).

8.                 Закон України „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" від 19.06.03. № 979-IV.

9.                 Закон України „ Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" від 19.06.03. № 978-IV.

10.            Цивільний кодекс України від 16.01.03. №435-IV,зі змінами і доповненнями (12.05.04. № 1713-FV).

11.            Господарський кодекс України від 16.01.03. № 463-IV.

12.            Положення " Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями", затверджене постановою Правління Н БУ № 279 від 06.07.00, зі змінами та доповненнями (27.08.04. №411).

13.            Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні: Затверджено постановою Правління НБУ № 368 від 28.08.01., зі змінами і доповненнями (15.09.04. № 443).

14.            Методичні вказівки з інспектування банків "Система оцінки ризиків": Затверджено постановою Правління НБУ№104 від 15.03.04.

15.            Аленьєв І.В., Захарчук О.В., Рим Н.Н. Банківський маркетинг: Навч. посібник. - Львів: Л БК,1999.-96 с.

16.            Ачкасов А.И. Активные операции коммерческих банков. - М.: Издательство "Консалтинг", 1994.—80 с

17.            Банки и банковские операции. Учебник для вузов/ Е.Ф. Жуков, Л.М. Максимова, О.М. Марковаидр.; Пол ред. проф. Е.Ф. Жуков.- М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.-471 с.

18.            Банківська енциклопедія/ Піл ред. д. є.н., професора А.М. Мороза, - К.: Віпол, 1993.-336с.

19.            Банківське право України: Навч. посібник кол.авт.: Жуков A.M.. Кротюк В.Л., Пасічник В.В.,Селіванов А.О. га ін.; Зазаг. ред. А.О. Селіванова.-К.: 2000-384 с.

20.            Банківський менеджмент: Навч. Посібник для вищ. навч. закладів/О. Кириченко, I. Пленко, А. Ятченко-К.: Основи, 1999.-671 с.

21.            Банківські операції. Збірник виробничих ситуацій з навчальної дисципліни "Банківські операції" Керівник авт. кол. А.М. Мороз. - К.: КНЕУ,1998 р.-308 с.

22.            Банковские операции. Часть П. Учетно-ссудныеоперации и агентские услуги: чебное пособие Под ред. О.И. Лаврушина.- М.: ИНФРА, 1996 г.-208 с.

23.            Банковские операции: Учебное пособие. Под ред.О.И. Лаврушина. Часть І.-М.: ИНФРА-1995г.-96с.

24.            Банковский портфель /Ю.И. Коробов.,Ю.Б. Рубин., В.И. Солдаткин и другие.— Моск-ва:"Соминтэк", 1994.-746 с.

25.            Банковское дело. Учебник./ Под ред. проф.В.И. Колесникова, Л.П. Кроливецкой.- М.: Финансы и статистика, 1995г.-480с.

26.            Банковское дело: стратегическое руководство./Под ред. Платонова В. - М.: Изд-воАО "Кон-салтбанкир", 1998. - 432 с.

27.            Біленчук П.Д., Диннік О.Г., Лютий І.О., Скороход О.В. Банківське право: українське та європейське: Навч. посібник.-К.:Атіка, 1999.—400с.

28.            Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. - К.: "Молодь", 1997- 1002с.

29.            Онішенко В.О. Основи банківської справи: Навч. посібник.- Полтава: ПДТУ, 1999 р. 163 с

30.            Ющенко В., Лисицький В. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні. — К : Скарби, 1998.-288 с.

31.            Введение в банковское дело/ Под рея Гюнтера Асхауэра: Учебное пособие — Москва: Научная книга, 1996.-640 с.

32.            Версаль H.I., Олексієнк С.М. Кредитний ризик як важлива складова ризиків банківської діяльності.// Фінанси України.— № 8. - С 86-95.

33.            Волохов В.І. Оцінка ефективності кредитної діяльності банків//Фінанси України - 2003. №4 С 115-124.

34.            Вступ до банківської справи/За ред. Савлука М.І.:- Київ: Лібра, 1998. - 344 с

35.            Г.С. Панова. Банковское обслуживание частных лиц.-М.:АОДИС,1994.-352с.

36.            Головач А.В. Банківська статистика.: Опорний конспект лекцій.-К.: МАУП, 1999- 124с.

37.            Гроші та кредит: Підручник/За ред. проф.Б.С. Івасіва. - К.: КНЕУ, 1999. -404 с.

38.            Деньги. Кредит. Банки: Учебник для вузов./ Под ред. проф. Е.Ф. Жукова. - М.: ЮНИТИ, 2000.-622 с.

39.            Іванов В.М. Гроші та кредит: Курс лекцій.-К.: МАУП, 1999.-230 с.

40.            Карманов Є.В. Банківське право України: Навч. посібник. - Харків: Консум, 2000. - 464 с

41.            Ковальчук А.Т. Банківський кредит: правові засоби повернення. - К.: Знання, 2001. - 150 с.

42.            Козюк В.В. Центральний банк і грошово-кредитна політика. - Тернопіль: Джура, 1999.- 260 с

43.            Кочетков В.М.Основы управления современным коммерческим банком: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 1998.-72 с.

44.            Краткосрочное кредитование: современные формы: Учебное пособие.-К., 1996.

45.            Кручок С.І. Іпотечне кредитування: європейська практика та перспективи розвитку Курилин Б.И. Безопасность банковских операций: Оценка и минимизация рисков.- К., 1995.

46.            в Україні. — К.: Урожай, 2003.-208 с.

47.            Маркова О.М., Сахарова Л.С, Сидоров В.Н. Коммерческие банки и их операции: Учеб. пособие.-М.: Банки биржи, ЮНИТИ, 1995.-288 с.

48.            Матвіснко П.В. Промінвестбанк в економічнійсистемі України,- К.: Наукова думка, 2000.— 112с.

49.            Олексієнко М.Д. та ін Кредит і кредитні правові відносини: економічна природа і практика законодавчого регулювання. -К., 1996.

50.            Операції комерційних банків/Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук, Я. Грудзевич, М. Вознюк.- 3-тє видання - К.: Алерта; Львів: ЛБІ НБУ, 2003.-500 с.

51.            ПавлюкС. М. Кредитні ризики та управлінняними// Фінанси України.-2003.-№11.-С. 105.

52.            Роуз П.С. Банковский менеджмент.- М.:Дело,1997.-768 с

53.            Чайковський Я. Робота комерційних банків з проблемними кредитами//Банківська справа №6.-2001.-С 50-53.

54.            Шевченко Р.І. Банківські операції: Навч.- метод.посібник для самосійного вивчення дисципліни.-К.: КНЕУ, 20в0.-160с.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11