Реферат: Улучшение организации перевозок пассажиров
-
на 1й зупинці автобус стояв, тому в
колонці "Їхало" ставимо прочерк;
-
від першої до другої зупинки проїхала та кількість
пасажирів, що ввійшла в автобус на зупинці (першій), тобто 1 200 пасажирів;
-
на 2й зупинці з проїхавших 1 200
пасажирів вийшло 790 (мінусуємо) та 700 ввійшло (додаємо), тоді
Q1-2 = 1 200
пас.
Q2-3 = 1 200 -
790 + 700 = 1 100 пас.
Q3-4 = 1 100 -
800 + 640 = 950 пас.
Q4-5 = 950 -
720 + 770 = 1 000 пас.
Q5-6 = 1 000 -
640 + 790 = 1 150 пас.
Так само визначаємо пасажиропотік між
зупинками при русі в зворотньому напрямку:
Q6-5= 990 пас.
Q5-4= 990 - 710
+ 690 = 970
Q4-3 = 970 -
560 + 620 = 1 030 пас.
Q3-2 = 1 030 -
520 + 580 = 1 090 пас.
Q2-1 = 1 090 -
690 + 560 = 960 пас.
Складаючи пасажиропотік між
зупинками, отримуємо пасажиропотік по цілому маршруту в прямому та зворотньому
напрямках.
∑Qпр =
1 200 + 1 100 + 950 + 1 000 + 1 150 = 5 400 пас.
∑Qзв =
990 + 970 + 1030 + 1 090 + 960 = 5 040 пас.
Середній пасажиропотік між
зупинками:
Qср = |
∑Qпр
(зв) |
|
(а - 1)пр (зв) |
де а - кількість зупинок на
маршруті.
Qсрпр
=
|
5 400 |
= 1 080
пас. |
|
6-1 |
|
Qсрзв
=
|
5 040 |
= 1 008
пас. |
|
6-1 |
|
Визначаємо коефцієнт нерівномірності
пасажиропотоків по напрямках:
Визначаємо коефіцієнт
нерівномірності пасажиропотоків по дільницях в прямому та зворотньому напрямках:
kд
пр =
|
1 150 |
= 1,06 |
|
1 080 |
|
kд
зв =
|
1 090 |
= 1,08 |
|
1 008 |
|
Як бачимо, нерівномірність
пасажиропотоку, по дільницях маршруту в прямому та зворотньоу напрямках
пратично однакова.
Визначаємо пасажирообіг на
маршруті в прямому напрямку:
Р1-2 = Q1-2 .
l1-2 = 1 200 . 3 = 3 600 пас.км
Р2-3 = 1 100 . 3,4
= 3 740 пас.км
Р3-4 = 950 . 3,5
= 3 325 пас.км
Р4-5 = 1 000 . 4,4
= 4 400 пас.км
Р5-6 = 1 150 . 4,6
= 5 290 пас.км
Так само визначаємо пасажирообіг в
зворотньому напрямку:
Р6-5 = Q6-5 .
l6-5 = 990 . 4,6 = 4 554 пас.км
Р5-4 = 970 . 4,4
= 4 268 пас.км
Р4-3 = 1 030 . 3,5
= 3 605 пас.км
Р3-2 = 1 090 . 3,4
= 3 706 пас.км
Р2-1 = 960 . 3
= 2 880 пас.км
Визначаємо пасажирообіг в цілому на
маршруті в прчмому та зворотньому напрямках:
Рпр(зв) = Р1-2 + Р2-3
+ ……… + Рn-i-n
Рпр = 3 600 + 3 740 + 3 325 + 4 400 +
5 290 = 20 355 пас.км
Рзв = 4 554 + 4 268 + 3 605 + 3 706 +
2 880 = 19 013 пас.км
Р = Рпр + Рзв = 20 355 + 19 013 = 39
368 пас.км
Визначаємо середню відстань поїздки
одного пасажира:
lсп = |
39 368 |
= 3,88 км |
|
10 140 |
|
Визначаємо коефіцієнт змінності
пасажирів на маршруті:
Середня довжина перегону:
lпер = |
18,9 |
= 4,72 км |
|
6 - 2 |
|
Визначаємо річний пасажирообіг:
Рріч = Qріч . lсп
Рріч = 2 752 100 . 3,88 =
10 678 148 пас.км
Дані розрахунків по маршрутам зводемо
в таблицю.
Таблиця 11
Маршрут
перевезень |
Довжина
маршруту |
Об’єм
перевезень, пас |
Середня
дальність поїздки,км |
Пасажирообіг,
пас.км |
№ 41 |
20,8 |
5 496 900 |
5,14 |
28 254 066 |
№ 66 |
18,9 |
2 752 100 |
3,88 |
10 678 148 |
2.3 Вибір та обгрунтування типу рухомого
складу. Коротка технічна характеристика автобуса ……
При
організації руху автобусів на маршрутах одним з основних завдань є вибір типу
та визначення необхідної кількості транспортних засобів. Правильно підібраний
по місткості тип автобусу і вірно виконаний розрахунок потрібної кількості
автобусів на маршруті має великий вплив на якість обслуговування пасажирів та
ефективність роботи автобусів.
При виборі
автобусів необхідної місткості для окремого маршруту необхідно враховувати:
-
потужність пасажиропотоку в одному напрямку на
найбільш завантажиній дільниці в години "пік";
-
нерівномірність розподілення пасажиропотоків по
годинам доби та дільницям маршруту;
-
доцільний інтервал слідування автобусів по годинам
доби;
-
дорожні умови руху автобуса та пропоскну здатність
вулиці;
-
провізну здатність, тобто максимальну кількість
пасажирів, яку може бути перевезено автобусами за 1 год. в одному напрямку;
-
собівартість автобусних перевезень.
Визначаємо час оберту згідно даних:
tрух = Stрух + Stпр
tрух (41) =
6,5 + 35,8 + 6,6 + 37,4 = 86,3 хв
tрух (66) =
6,8 + 31,8 + 7,6 + 31,6 = 77,8 хв
Знаючи час оберту та інтервал руху
автобусів, визначаємо експлуатаційну кількість автобусів:
Приймаємо інтервал руху 12 хв.
Ае (41) = |
86,3 |
= 7,1 ~ 7 авт |
|
12 |
|
Ае (66) = |
77,8 |
= 6,4 ~ 6 авт |
|
12 |
|
На міських маршрутах можна
використовувати автобуси:
І – ЛАЗ-695Н – q = 67 пас
ІІ – Ікарус-260 – q = 72 пас
ІІІ – ЛАЗ-4202 – q = 69 пас
Визначаємо кількість рейсів на годину:
Zргод (41) = |
60 |
= 1,4 |
|
43,15 |
|
Zргод (66) = |
60 |
= 1,5 |
|
38,9 |
|
Визначаємо годинну продуктивність
кожної марки автобусу в годину “пік:
Qгод = qзаг . γн . ηзм . Zргод
де qзаг
– загальна місткість автобусу
γн – коефіцієент наповнення автобусу в годину
«пік» = 1
Zргод –
кількість рейсів за годину
Маршрут № 41:
QгодІ
= 67 . 1 . 4,05 . 1,4 = 379,9 пас.
QгодІІ
= 72 . 1 . 4,05 . 1,4 = 408,2 пас.
QгодІІІ = 69 .
1 . 4,05 . 1,4 = 391,2 пас.
Маршрут № 66:
QгодІ
= 67 . 1 . 4,87 . 1,5 = 489,4 пас.
QгодІІ
= 72 . 1 . 4,87 . 1,5 = 525,9 пас.
QгодІІІ =
69 . 1 . 4,87 . 1,5 = 504 пас.
Визначаємо потрібну кількість
автобусів на маршруті № 41:
АеІ =
|
1610 |
= 4,2 ~ 4 |
|
379,9 |
|
АеІІ =
|
1610 |
= 3,9 ~ 4 |
|
408,2 |
|
АеІІІ =
|
1610 |
= 4,1 ~ 4 |
|
391,2 |
|
Визначаємо потрібну кількість
автобусів на маршруті № 66:
АеІ =
|
953 |
= 1,9 ~ 2 |
|
489,4 |
|
АеІІ =
|
953 |
= 1,8 ~ 2 |
|
525,9 |
|
АеІІІ =
|
953 |
= 1,9 ~ 2 |
|
504 |
|
Визначаємо інтервал руху для кожної
марки автобусу:
Маршрут № 41
Маршрут № 66
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
|