рефераты

рефераты

 
 
рефераты рефераты

Меню

Реферат: Улучшение организации перевозок пассажиров рефераты

-     на 1й зупинці автобус стояв, тому в колонці "Їхало" ставимо прочерк;

-     від першої до другої зупинки проїхала та кількість пасажирів, що ввійшла в автобус на зупинці (першій), тобто 1 200 пасажирів;

-     на 2й зупинці з проїхавших 1 200 пасажирів вийшло 790 (мінусуємо) та 700 ввійшло (додаємо), тоді

Q1-2 = 1 200 пас.

Q2-3 = 1 200 - 790 + 700 = 1 100 пас.

Q3-4 = 1 100 - 800 + 640 = 950 пас.

Q4-5 = 950 - 720 + 770 = 1 000 пас.

Q5-6 = 1 000 - 640 + 790 = 1 150 пас.

Так само визначаємо пасажиропотік між зупинками при русі в зворотньому напрямку:

Q6-5= 990 пас.

Q5-4= 990 - 710 + 690 = 970

Q4-3 = 970 - 560 + 620 = 1 030 пас.

Q3-2 = 1 030 - 520 + 580 = 1 090 пас.

Q2-1 = 1 090 - 690 + 560 = 960 пас.

Складаючи пасажиропотік між зупинками, отримуємо пасажиропотік по цілому маршруту в прямому та зворотньому напрямках.

∑Qпр = 1 200 + 1 100 + 950 + 1 000  + 1 150 = 5 400 пас.

∑Qзв = 990 + 970 + 1030 + 1 090 + 960 = 5 040 пас.

Середній пасажиропотік між зупинками:

Qср = ∑Qпр (зв)
(а - 1)пр (зв)

де а - кількість зупинок  на маршруті.

Qсрпр  =

5 400 = 1 080 пас.
6-1

Qсрзв  =

5 040 = 1 008 пас.
6-1

Визначаємо коефцієнт нерівномірності пасажиропотоків по напрямках:

kн  =

Qсрmax

Qсрmin

kн = 1 080 = 1,07
1 008

Визначаємо коефіцієнт нерівномірності пасажиропотоків по дільницях в прямому та зворотньому напрямках:

kд  = Qпр (зв)

Qсрпр (зв)

kд пр  =

1 150 =  1,06
1 080

kд зв  =

1 090 =  1,08
1 008

Як бачимо, нерівномірність пасажиропотоку, по дільницях маршруту  в прямому та зворотньоу напрямках пратично однакова.

Визначаємо пасажирообіг на маршруті в прямому напрямку:

Р1-2 = Q1-2 . l1-2 = 1 200 .  3 = 3 600 пас.км

Р2-3 = 1 100 .  3,4 = 3 740 пас.км

Р3-4 = 950 .  3,5 = 3 325 пас.км

Р4-5 = 1 000 .  4,4 = 4 400 пас.км

Р5-6 = 1 150 .  4,6 = 5 290 пас.км

Так само визначаємо пасажирообіг в зворотньому напрямку:

Р6-5 = Q6-5 . l6-5 = 990 .  4,6 = 4 554 пас.км

Р5-4 = 970 . 4,4 = 4 268 пас.км

Р4-3 = 1 030 .  3,5 = 3 605 пас.км

Р3-2 = 1 090 .  3,4 = 3 706 пас.км

Р2-1 = 960 .  3 = 2 880 пас.км

Визначаємо пасажирообіг в цілому на маршруті в прчмому та зворотньому напрямках:

Рпр(зв) = Р1-2 + Р2-3  + ……… + Рn-i-n

Рпр = 3 600 + 3 740 + 3 325 + 4 400 + 5 290 = 20 355 пас.км

Рзв = 4 554 + 4 268 + 3 605 + 3 706 + 2 880 = 19 013 пас.км

Р = Рпр + Рзв = 20 355 + 19 013 = 39 368 пас.км

Визначаємо середню відстань поїздки одного пасажира:

lсп  = Р
Q
lсп = 39 368 =  3,88 км
10 140

Визначаємо коефіцієнт змінності пасажирів на маршруті:

ηзм  =
lсп
ηзм = 18,9 = 4,87
3,88

Середня довжина перегону:

lпер  =
∑а - 2
lпер = 18,9 = 4,72 км
6 - 2

Визначаємо річний пасажирообіг:

Рріч = Qріч . lсп

Рріч =  2 752 100 . 3,88 = 10 678 148 пас.км

Дані розрахунків по маршрутам зводемо в таблицю.

Таблиця 11

Маршрут перевезень Довжина маршруту Об’єм перевезень, пас Середня дальність поїздки,км Пасажирообіг, пас.км
№ 41 20,8 5 496 900 5,14 28 254 066
№ 66 18,9 2 752 100 3,88 10 678 148

2.3 Вибір та обгрунтування типу рухомого складу. Коротка технічна характеристика автобуса ……

 

При організації руху автобусів на маршрутах одним з основних завдань є вибір типу та визначення необхідної кількості транспортних засобів. Правильно підібраний по місткості тип автобусу і вірно виконаний розрахунок потрібної кількості автобусів на маршруті має великий вплив на якість обслуговування пасажирів та ефективність роботи автобусів.

При виборі автобусів необхідної місткості для окремого маршруту необхідно враховувати:

-     потужність пасажиропотоку в одному напрямку на найбільш завантажиній дільниці в години "пік";

-     нерівномірність розподілення пасажиропотоків по годинам доби та дільницям маршруту;

-     доцільний інтервал слідування автобусів по годинам доби;

-     дорожні умови руху автобуса та пропоскну здатність вулиці;

-     провізну здатність, тобто максимальну кількість пасажирів, яку може бути перевезено автобусами за 1 год. в одному напрямку;

-     собівартість автобусних перевезень.

Визначаємо час оберту згідно даних:

tрух = Stрух + Stпр

tрух (41) = 6,5 + 35,8 + 6,6 + 37,4 = 86,3 хв

tрух (66) = 6,8 + 31,8 + 7,6 + 31,6 = 77,8 хв

Знаючи час оберту та інтервал руху автобусів, визначаємо експлуатаційну кількість автобусів:

Ае = tоб
I

Приймаємо інтервал руху 12 хв.

Ае (41) = 86,3 =  7,1 ~ 7 авт
12
Ае (66) = 77,8 =  6,4 ~ 6 авт
12

     На міських маршрутах  можна використовувати автобуси:

І – ЛАЗ-695Н – q = 67 пас

ІІ – Ікарус-260 – q = 72 пас

ІІІ – ЛАЗ-4202 – q = 69 пас

Визначаємо кількість рейсів на годину:

Zргод = 60
tp
Zргод (41) = 60 =  1,4
43,15
Zргод (66) = 60 =  1,5
38,9

Визначаємо годинну продуктивність кожної марки автобусу в годину “пік:

Qгод = qзаг . γн . ηзм . Zргод

де qзаг – загальна місткість автобусу

γн – коефіцієент наповнення автобусу в годину «пік» = 1

Zргод – кількість рейсів за годину

Маршрут № 41:

QгодІ = 67 . 1 . 4,05 . 1,4 = 379,9 пас.

QгодІІ = 72 . 1 . 4,05 . 1,4 = 408,2 пас.

QгодІІІ = 69 . 1 . 4,05 . 1,4 = 391,2 пас.

Маршрут № 66:

QгодІ = 67 . 1 . 4,87 . 1,5 = 489,4 пас.

QгодІІ = 72 . 1 . 4,87 . 1,5 = 525,9 пас.

QгодІІІ = 69 . 1 . 4,87 . 1,5 = 504 пас.

Визначаємо потрібну кількість автобусів на маршруті № 41:

Ае =

Qmax

Qгод

АеІ =

1610 =  4,2 ~ 4
379,9

АеІІ =

1610 =  3,9 ~ 4
408,2

АеІІІ =

1610 =  4,1 ~ 4
391,2

Визначаємо потрібну кількість автобусів на маршруті № 66:

Ае =

Qmax

Qгод

АеІ =

953 =  1,9 ~ 2
489,4

АеІІ =

953 =  1,8 ~ 2
525,9

АеІІІ =

953 =  1,9 ~ 2
504

Визначаємо інтервал руху для кожної марки автобусу:

Маршрут № 41

І = tоб
Ае

ІІ =

86,3 =  21,6 хв
4

ІІІ =

86,3 =  21,6 хв
4

ІІІІ =

86,3 =  21,6 хв
4

Маршрут № 66

І = tоб
Ае

ІІ =

77,8 =  38,9 хв
2

ІІІ =

77,8 =  38,9 хв
2

ІІІІ =

77,8 =  38,9 хв
2

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6