Реферат: Місце України в світовому сільському господарстві. Шляхи переходу до ринкової економіки

У січні на світових біржах і готівкових експортних ринках світові ціни на пшеницю спочатку виросли, потім так само швидко обвалилися до нижчого за той рівень, ніж той, на якому вони знаходилися в середині грудня, а потім знову дещо збільшилися. І всякий раз, коли напрямок руху цін змінювався, вирішальну роль грали або погодні чинники, або слухи й інформація про великі обсяги закупівлі зерна. Однак, у цілому напрямок руху цін характеризується як зниження.

USDA знизило прогнози експорту фуражного і насінного призначення пшениці в США через зниження прогнозів світового імпорту пшениці, скорочення посівних площ під неї в СЩА в 1999/2000 МР і зниження долі зерна в кормах для тварин.

Були дещо збільшені оцінки світового виробництва пшениці у 1998/99 МР, в основному за рахунок перегляду врожаю в Аргентині. У той же час прогнози світового імпорту пшениці були знижені – Філіппіни і Венесуела не здатні імпортувати стільки зерна, скільки раніше прогнозувалося.

ЄС є найбільший конкурент США на експортних ринках зерна, відгукнувся ростом цін на місцевих біржах і зниженням розміру субсидій експортерів. Зазначене зростання було млявим, тому що ціни на кукурудзу й особливо на соєві боби продовжували знижуватися.

На Чиказькій біржі (СВОТ) березневі ф’ючерси на м’яку червонозерну озиму пшеницю (SRW) за останню декаду грудня і першу декаду січня виросли майже на 2%, а пік прийшовся на 8 січня, коли котирування березневих ф’ючерсів досягли $107/т. аналогічно поводилися і ф’ючерси на продовольчу пшеницю на Лондонській біржі (LIFFE). Тут пік прийшовся на позначку GBP 78.5/т (FOB). Найнижчі значення котирувань пшениці на цих біржах складали в січні відповідно $98,4/т і GBP 74,5/т, а 1 лютого ціни вже зросли до $99,5 і GBP 76,5/т.

Після Нового року попит на пшеницю 3 кл. (ту, що на Заході називають борошномельною) з боку внутрішніх споживачів і компаній, що експортують, почав зростати, через бездіяльність західних компаній у Новорічний період. Відповідно зростали і ціни пропозиції. Більше того, з’явилися ознаки дефіциту такої пшениці. Можливо, частка пшениці 3 кл. з усієї вирощеної в Україні пшениці була не настільки значною, як хотіло б це представити МінАПК.

Експорт борошномельної пшениці все ще залишається на низькому рівні, тому що світові ціни відновили тенденцію до зниження при рості внутрішніх цін. Господарства притримують пшеницю до лютого-березня з метою її реалізації для отримання коштів для посіву. З іншого боку держава також не поспішає реалізовувати зерно, що було отримане за борги виробників, в надії, все ж таки, повернути ним свої борги Росії. В останньому випадку справа за малим: скласти ціну.

Існує ще третій варіант: на балансі держави все ще значиться пшениця 3 кл., що закуплена в 1997/98 МР за ціною 270 грн./т без ПДВ і з ПДВ – 324 грн./т EXW. Власне, реальним є припущення, що вона вже давно роздана у вигляді кредитів і взаємозаліків, однак це не означає, що держава при поверненні тих самих зернових кредитів не буде рахувати її по закупівельній ціні. Реалізувати таке зерно просто неможливо, тому що внутрішні ціни пропозиції знаходяться в діапазоні 224-240 грн./т ЕXW. Вихід — почекати, доки внутрішні ціни на зерно досягнуть рівня 324 грн./т, а тоді вже можна буде це зерно продати. А заодно і при­тримати пшеницю нового врожаю, щоб ціни швидше зростали. Відомі факти, коли на елевато­рах, особливо в глибинці, зерно позаторішнього врожаю все ще чекає на своїх покупців.

Основним кредитором України є російський «Газ­пром». Якщо закордонні компанії, що купують в Україні пшеницю 3 кл., готові зараз платити за неї $85-87 (до $91) доларів за тонну FОВ чорно­морський порт або $73-77/т СРТ, то «Газпром» не погоджувався «приймати» українську пшеницю за ціною, вищою за третину від запропонованого покупцями з інших країн. Це є абсолютно логічним, якщо врахувати, що курс долара в Росії «стрибнув» приблизно в 3,5 рази, відповідно. зменшилася купівельна спроможність російських споживачів. А тут ще очікуються постачання да­рованої американської пшениці... Є інформація, що «Газпром» отримав-таки чималу кількість ук­раїнської продовольчої пшениці, однак нікуди її не повіз, а відразу продав усередині України. Вис­новок: дешево віддали.

При поставках до Росії і Бєларусі українська пше­ниця 3-го кл. пропонується за ціною $90-94/т DAF, що є вищою ніж на FOB, тому що з Росією усе ще велика частка бартерних операцій, а звідси й еквіваленти обміну інші. Там, де платять живі гроші, і ціни нижче. Однак, попит на українську пшеницю з боку російських комерсантів зали­шається низьким: немає грошей і не тільки в імпортерів, але й у російських споживачів. Всі че­кають на зерно з Заходу. До того ж у самій Росії, наприклад, на Північному Кавказі, пшениця пропонується за цінами, близькими до внутрішніх ук­раїнських — RUB 1400-1500/т EXW, або близько $63-68/т.

Однак зростання попиту на українське продоволь­че зерно з боку іноземних покупців не означає, що вони підняли на нього закупівельні ціни. Навпаки, слідуючи світовим тенденціям, середні ціни попи­ту закордонних покупців знизилися на $1-2/т.

ФУРАЖНЕ ЗЕРНО

 У січні загострився дефіцит фуражного зерна. Причиною цього є високий попередній попит з боку українських комбікормових підприємств і експортерів на тлі низького тогорічного вироб­ництва. Комбікормові підприємства закуповували фуражні зернові будь-якими партіями, навіть ма­шинними, практично будь-якої якості і настійно рекомендували партнерам-покупцям кормів са­мим шукати сировину і поставляти її по даваль­ницькій схемі на переробку. Ціни попиту на фу­ражні зернові з боку українських покупців у січні складали 150-160 грн./т EXW на пшеницю 5-го кл. і до 165 грн./т EXW на фуражну кукурудзу та фу­ражний ячмінь. Якщо товарна партія відповідала експортним запитам (обсягом не менше 1 тис. т., кукурудза — із низьким вмістом битих і ушкод­жених зерен) і знаходилася в південних регіонах країни, близьких до портів, експортери давали за неї до 170 грн./т.

Фуражна пшениця

Експортні ціни на фуражну пшеницю на початку січня виросли до $78-79/т FOB у порівнянні з $75-76/т у грудні, однак уже до кінця місяця ціни знизилися   до $77-78/т. Фуражна пшениця, незважаю­чи на нижчу у порівняно з минулим сезоном про­позицію, залишалася самим популярним експорт­ним товаром. Дефіцит пропозиції ставав усе гострішим, проте найбільші обсяги експортних відвантажень припадали саме на фуражну пшени­цю. Навіть продаж зерна з Пенсійного фонду і Держрезерву практично не вплинув на ситуацію, тим більше, що продавалася ця пшениця за відноcно високими цінами.

На відміну від цін на пшеницю та кукурудзу тен­денції цін на ячмінь із другої половини грудня ма­ли підвищувальний характер. Головною причи­ною цієї довгоочікуваної серед трейдерів події став початок закупівель ячменю його найбільши­ми світовими споживачами — країнами Ближньо­го Сходу і Північної Африки.

В даний час на світовому ринку відзначається "стабільний ріст цін на ячмінь. Однак ця тенденція послаблюється конкуренцією за ринки збуту між основними виробниками ячменю у світі, що зро­стає, у цей час сезону — між ЄС і Австралією. Ви­сокий розмір експортних субсидій ЄС викликає нарікання з боку інших постачальників, однак ли­ше завдяки субсидіям ЄС вдасться зберегти лідер­ство в постачаннях цього товару в близькосхідний регіон.

На найближчий час можна зробити прогноз збе­реження тенденції до зниження світових цін на пшеницю і кукурудзу. Ціни на ячмінь можуть збе­регти тенденцію до росту або стабілізуються до тих пір, поки попит на цей товар з боку імпортерів не ослабне. Зрозуміло, це   означає також імовірність різнонаправлених коливань цін у ме­жах однієї тенденції.

Ячмінь.

Дуже цікавою виглядала ситуація з цінами на ячмінь. Експортні ціни після росту в попередні місяці (із запізненням слідом за ростом цін світо­вих) стабілізувалися і на кінець січня складали в середньому $70-71/т FOB і $55-58/т СРТ чорно­морський порт. Внутрішні ж ціни продовжували зростати і протягом січня підвищились в середнь­ому на $2-3/т. Це призвело до зниження маржі ек­спортерів, що закуповують і формують експортні партії товару для закордонних партнерів. 

Кукурудза

На відміну від пшениці, тенденції світових цін на кукурудзу однозначно характеризувалися як зни­ження. Правда, існувала локальна (у США) тен­денція до короткострокового росту цін, що викли­кана зниженням температур у США і збільшенням споживання фуражів.

Ціни на кукурудзу на Чиказькій біржі за січень знизилися майже на 11,1% до позначки $84,4/т.

Зниженню цін сприяли зниження попиту з боку імпортерів, взагалі більш ніж достатня пропозиція кукурудзи і прогнози USDA про ріст кінцевих за­пасів цього товару. Девальвація бразильського ре­ала зробила бразильську кукурудзу більш деше­вою відносно американської, на що американські трейдери були змушені відреагувати зниженням цін.

Чинниками, що стримують зниження цін, були:

·           зростання фуражного (зимового) споживання кукурудзи;

·           нестача вологи на посівах цієї культури в Південній Америці.

Європейські експортні ціни на кукурудзу також знижувалися, однак внутрішні ціни в ряді країн Південної Європи, що імпортують кукурудзу, за­лишалися на відносно високому рівні. Споживачі ЄС з обережністю ставляться до закупівель генетично модифікованої кукурудзи, тому найдешев­ша у світі (при високій якості) американська ку­курудза, поки не потрапляє на європейський ри­нок, а пропозицій місцевого товару недостатньо, щоб суттєво знизити ціни.

Взагалі на світовому ринку кукурудзи відзна­чається найбільша конкуренція серед усіх ринків зернових: з одного боку, тут є мінімальний, проте стабільний попит, з іншого боку — більший, ніж для всіх інших зернових, розрив між попитом і пропозицією та спільна залежність ситуації на ринку США від експорту кукурудзи.

Експортні ціни на фуражну кукурудзу в січні зни­зилися в середньому на $2-3/т і складали на­прикінці місяця $77-79/т FOB. Як і раніше, висо­ким попитом користувалася кукурудза з мінімаль­ним вмістом битих і ушкоджених зерен, хоча партії з вмістом 5 % ушкоджених і до 10 % битих (а за ДоСТом — межа 15 %) зустрічалися вкрай рідко. Внутрішні ж комбікормові підприємства, як ми вже писали, не нехтували кукурудзою будь-якої якості, так що майже вся запропонована ку­курудза знаходила покупців. Відсутність дос­татніх коштів у переробних підприємств стриму­вала ріст закупівельних цін.

Україна: експорт кукурудзи, 1998 р., тис.т.

ОЛІЙНІ

Існуючі цінові тенденції на ринку насіння, олій і шротів олійних можна охарактеризувати як стабільне падіння цін. У січні ціни на основні то­вари досягли рівня, нижчого за той, на якому во­ни знаходилися рік тому.

Чинники, що впливають на зростання цін на насіння олійних культур та продуктів їхньої пере­робки в 1998/99 МР:

·           скорочення посівних площ і виробництва зер­нових у сезоні 1998/99 МР;

·           скорочення відношення світових запасів зерно­вих, олійних, олій до їхнього споживання;

·           недостатня пропозиція пальмових олій у 1998/99 МР;

·           зниження виробництва сої в країнах Південної Америки навесні 1999р.

Чинники, що впливають на зниження цін на насіння олійних культур та продуктів їхньої пере­робки в 1998/99 МР:

• падіння експорту та зростання запасів сої в США на початку 1999 р.;

• збільшення пропозиції насіння олійних у сезоні 1998/1999 МР на

12 млн т;

• збільшена пропозиція південноамериканської сої і продуктів її переробки до лютого-березня 1999 р., також і соняшнику та продуктів його переробки з квітня по грудень 1999 р.;

• економічна криза в країнах Азії та в Росії, зни­ження попиту на продукцію тваринництва, шроти олійних і олії в порівнянні з 1997/98 МР;

• економічна криза в Бразилії, що поширюється і на інші країни Південної Америки та викли­кає зниження цін на сою і соняшник.

Соняшник

Ціни на насіння соняшнику в ЄС після    періоду    зниження стабілізувалися і навіть виросли на декілька доларів. Але причин для подальшого росту нема. Прогнози рекордного врожаю соняшнику в країнах Південної Америки унеможливлюють подальший стабільний ріст цін. Швидше за все, ціни будуть ко­ливатися залежно від конкретних ринкових ситу­ацій, однак, чим ближче березень, тим більше імовірність того, що вони стануть падати. За стабільно високими цінами будуть продаватися наявні партії товару, а чим віддаленіший термін доставки товару споживачеві, тим нижче буде ціна. Прогнозується, що наприкінці сезону або на початку наступного 1999/2000 МР ціни впадуть до рекордно низького рівня.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6