рефераты

рефераты

 
 
рефераты рефераты

Меню

Реферат: Місце України в світовому сільському господарстві. Шляхи переходу до ринкової економіки рефераты

У січні на світових біржах і готівкових експортних ринках світові ціни на пшеницю спочатку виросли, потім так само швидко обвалилися до нижчого за той рівень, ніж той, на якому вони знаходилися в середині грудня, а потім знову дещо збільшилися. І всякий раз, коли напрямок руху цін змінювався, вирішальну роль грали або погодні чинники, або слухи й інформація про великі обсяги закупівлі зерна. Однак, у цілому напрямок руху цін характеризується як зниження.

USDA знизило прогнози експорту фуражного і насінного призначення пшениці в США через зниження прогнозів світового імпорту пшениці, скорочення посівних площ під неї в СЩА в 1999/2000 МР і зниження долі зерна в кормах для тварин.

Форвардні ціни на фізична партії пшениці в деяких регіонах світу, $/т FOB
лютий березень квітень травень червень
США #2 HRW 123,20 123,55 125,30 126,40 129,35
США #2 NS/DNS 158,10 158,45 159,65 158,55 60,45
США #2 SRW 102,05 102,05 104,55 105,25 107,10
США #2 SW 117,55 117,55 117,95 118,30 118,70
Аргентина, прод. 106,00 109,00 114,00 - -
Австралія, тв., 13% прод. 169,00 170,00 171,50 173,00 174,50
Австралія, станд. біла 153,00 154,00 155,50 156,00 158,00
Канада, 13.5% прод. 164,75 - - - -
Німеччина, борошномельна 123,80 124,35 124,80 125,35 126,80
Велика Британія, фуражна 98,25 98,10 97,90 97,75 98,60
Велика Британія, борошномельна 101,55 101,40 101,20 101,10 101,90
Данія, борошномельна 100,20 100,80 101,30 101,85 103,40
Франція, 76 кг/гл 96,15 96,35 96,45 96,60 97,7

Були дещо збільшені оцінки світового виробництва пшениці у 1998/99 МР, в основному за рахунок перегляду врожаю в Аргентині. У той же час прогнози світового імпорту пшениці були знижені – Філіппіни і Венесуела не здатні імпортувати стільки зерна, скільки раніше прогнозувалося.

ЄС є найбільший конкурент США на експортних ринках зерна, відгукнувся ростом цін на місцевих біржах і зниженням розміру субсидій експортерів. Зазначене зростання було млявим, тому що ціни на кукурудзу й особливо на соєві боби продовжували знижуватися.

На Чиказькій біржі (СВОТ) березневі ф’ючерси на м’яку червонозерну озиму пшеницю (SRW) за останню декаду грудня і першу декаду січня виросли майже на 2%, а пік прийшовся на 8 січня, коли котирування березневих ф’ючерсів досягли $107/т. аналогічно поводилися і ф’ючерси на продовольчу пшеницю на Лондонській біржі (LIFFE). Тут пік прийшовся на позначку GBP 78.5/т (FOB). Найнижчі значення котирувань пшениці на цих біржах складали в січні відповідно $98,4/т і GBP 74,5/т, а 1 лютого ціни вже зросли до $99,5 і GBP 76,5/т.

Після Нового року попит на пшеницю 3 кл. (ту, що на Заході називають борошномельною) з боку внутрішніх споживачів і компаній, що експортують, почав зростати, через бездіяльність західних компаній у Новорічний період. Відповідно зростали і ціни пропозиції. Більше того, з’явилися ознаки дефіциту такої пшениці. Можливо, частка пшениці 3 кл. з усієї вирощеної в Україні пшениці була не настільки значною, як хотіло б це представити МінАПК.

Експорт борошномельної пшениці все ще залишається на низькому рівні, тому що світові ціни відновили тенденцію до зниження при рості внутрішніх цін. Господарства притримують пшеницю до лютого-березня з метою її реалізації для отримання коштів для посіву. З іншого боку держава також не поспішає реалізовувати зерно, що було отримане за борги виробників, в надії, все ж таки, повернути ним свої борги Росії. В останньому випадку справа за малим: скласти ціну.


Україна: експорт борошна, 1998 р., тис.т.

Існує ще третій варіант: на балансі держави все ще значиться пшениця 3 кл., що закуплена в 1997/98 МР за ціною 270 грн./т без ПДВ і з ПДВ – 324 грн./т EXW. Власне, реальним є припущення, що вона вже давно роздана у вигляді кредитів і взаємозаліків, однак це не означає, що держава при поверненні тих самих зернових кредитів не буде рахувати її по закупівельній ціні. Реалізувати таке зерно просто неможливо, тому що внутрішні ціни пропозиції знаходяться в діапазоні 224-240 грн./т ЕXW. Вихід — почекати, доки внутрішні ціни на зерно досягнуть рівня 324 грн./т, а тоді вже можна буде це зерно продати. А заодно і при­тримати пшеницю нового врожаю, щоб ціни швидше зростали. Відомі факти, коли на елевато­рах, особливо в глибинці, зерно позаторішнього врожаю все ще чекає на своїх покупців.


Україна: експорт пшениці, 1997/98 та 1998/99 р.р., тис.т.

Основним кредитором України є російський «Газ­пром». Якщо закордонні компанії, що купують в Україні пшеницю 3 кл., готові зараз платити за неї $85-87 (до $91) доларів за тонну FОВ чорно­морський порт або $73-77/т СРТ, то «Газпром» не погоджувався «приймати» українську пшеницю за ціною, вищою за третину від запропонованого покупцями з інших країн. Це є абсолютно логічним, якщо врахувати, що курс долара в Росії «стрибнув» приблизно в 3,5 рази, відповідно. зменшилася купівельна спроможність російських споживачів. А тут ще очікуються постачання да­рованої американської пшениці... Є інформація, що «Газпром» отримав-таки чималу кількість ук­раїнської продовольчої пшениці, однак нікуди її не повіз, а відразу продав усередині України. Вис­новок: дешево віддали.

При поставках до Росії і Бєларусі українська пше­ниця 3-го кл. пропонується за ціною $90-94/т DAF, що є вищою ніж на FOB, тому що з Росією усе ще велика частка бартерних операцій, а звідси й еквіваленти обміну інші. Там, де платять живі гроші, і ціни нижче. Однак, попит на українську пшеницю з боку російських комерсантів зали­шається низьким: немає грошей і не тільки в імпортерів, але й у російських споживачів. Всі че­кають на зерно з Заходу. До того ж у самій Росії, наприклад, на Північному Кавказі, пшениця пропонується за цінами, близькими до внутрішніх ук­раїнських — RUB 1400-1500/т EXW, або близько $63-68/т.

Однак зростання попиту на українське продоволь­че зерно з боку іноземних покупців не означає, що вони підняли на нього закупівельні ціни. Навпаки, слідуючи світовим тенденціям, середні ціни попи­ту закордонних покупців знизилися на $1-2/т.

ФУРАЖНЕ ЗЕРНО

 У січні загострився дефіцит фуражного зерна. Причиною цього є високий попередній попит з боку українських комбікормових підприємств і експортерів на тлі низького тогорічного вироб­ництва. Комбікормові підприємства закуповували фуражні зернові будь-якими партіями, навіть ма­шинними, практично будь-якої якості і настійно рекомендували партнерам-покупцям кормів са­мим шукати сировину і поставляти її по даваль­ницькій схемі на переробку. Ціни попиту на фу­ражні зернові з боку українських покупців у січні складали 150-160 грн./т EXW на пшеницю 5-го кл. і до 165 грн./т EXW на фуражну кукурудзу та фу­ражний ячмінь. Якщо товарна партія відповідала експортним запитам (обсягом не менше 1 тис. т., кукурудза — із низьким вмістом битих і ушкод­жених зерен) і знаходилася в південних регіонах країни, близьких до портів, експортери давали за неї до 170 грн./т.

Фуражна пшениця

Експортні ціни на фуражну пшеницю на початку січня виросли до $78-79/т FOB у порівнянні з $75-76/т у грудні, однак уже до кінця місяця ціни знизилися   до $77-78/т. Фуражна пшениця, незважаю­чи на нижчу у порівняно з минулим сезоном про­позицію, залишалася самим популярним експорт­ним товаром. Дефіцит пропозиції ставав усе гострішим, проте найбільші обсяги експортних відвантажень припадали саме на фуражну пшени­цю. Навіть продаж зерна з Пенсійного фонду і Держрезерву практично не вплинув на ситуацію, тим більше, що продавалася ця пшениця за відноcно високими цінами.

На відміну від цін на пшеницю та кукурудзу тен­денції цін на ячмінь із другої половини грудня ма­ли підвищувальний характер. Головною причи­ною цієї довгоочікуваної серед трейдерів події став початок закупівель ячменю його найбільши­ми світовими споживачами — країнами Ближньо­го Сходу і Північної Африки.

В даний час на світовому ринку відзначається "стабільний ріст цін на ячмінь. Однак ця тенденція послаблюється конкуренцією за ринки збуту між основними виробниками ячменю у світі, що зро­стає, у цей час сезону — між ЄС і Австралією. Ви­сокий розмір експортних субсидій ЄС викликає нарікання з боку інших постачальників, однак ли­ше завдяки субсидіям ЄС вдасться зберегти лідер­ство в постачаннях цього товару в близькосхідний регіон.

На найближчий час можна зробити прогноз збе­реження тенденції до зниження світових цін на пшеницю і кукурудзу. Ціни на ячмінь можуть збе­регти тенденцію до росту або стабілізуються до тих пір, поки попит на цей товар з боку імпортерів не ослабне. Зрозуміло, це   означає також імовірність різнонаправлених коливань цін у ме­жах однієї тенденції.

Ячмінь.

Дуже цікавою виглядала ситуація з цінами на ячмінь. Експортні ціни після росту в попередні місяці (із запізненням слідом за ростом цін світо­вих) стабілізувалися і на кінець січня складали в середньому $70-71/т FOB і $55-58/т СРТ чорно­морський порт. Внутрішні ж ціни продовжували зростати і протягом січня підвищились в середнь­ому на $2-3/т. Це призвело до зниження маржі ек­спортерів, що закуповують і формують експортні партії товару для закордонних партнерів. 


Україна: експорт ячменю, 1997/98 та 1998/99 р.р., тис.т.

Кукурудза

На відміну від пшениці, тенденції світових цін на кукурудзу однозначно характеризувалися як зни­ження. Правда, існувала локальна (у США) тен­денція до короткострокового росту цін, що викли­кана зниженням температур у США і збільшенням споживання фуражів.

Ціни на кукурудзу на Чиказькій біржі за січень знизилися майже на 11,1% до позначки $84,4/т.

Зниженню цін сприяли зниження попиту з боку імпортерів, взагалі більш ніж достатня пропозиція кукурудзи і прогнози USDA про ріст кінцевих за­пасів цього товару. Девальвація бразильського ре­ала зробила бразильську кукурудзу більш деше­вою відносно американської, на що американські трейдери були змушені відреагувати зниженням цін.

Чинниками, що стримують зниження цін, були:

·           зростання фуражного (зимового) споживання кукурудзи;

·           нестача вологи на посівах цієї культури в Південній Америці.

Європейські експортні ціни на кукурудзу також знижувалися, однак внутрішні ціни в ряді країн Південної Європи, що імпортують кукурудзу, за­лишалися на відносно високому рівні. Споживачі ЄС з обережністю ставляться до закупівель генетично модифікованої кукурудзи, тому найдешев­ша у світі (при високій якості) американська ку­курудза, поки не потрапляє на європейський ри­нок, а пропозицій місцевого товару недостатньо, щоб суттєво знизити ціни.

Взагалі на світовому ринку кукурудзи відзна­чається найбільша конкуренція серед усіх ринків зернових: з одного боку, тут є мінімальний, проте стабільний попит, з іншого боку — більший, ніж для всіх інших зернових, розрив між попитом і пропозицією та спільна залежність ситуації на ринку США від експорту кукурудзи.

Експортні ціни на фуражну кукурудзу в січні зни­зилися в середньому на $2-3/т і складали на­прикінці місяця $77-79/т FOB. Як і раніше, висо­ким попитом користувалася кукурудза з мінімаль­ним вмістом битих і ушкоджених зерен, хоча партії з вмістом 5 % ушкоджених і до 10 % битих (а за ДоСТом — межа 15 %) зустрічалися вкрай рідко. Внутрішні ж комбікормові підприємства, як ми вже писали, не нехтували кукурудзою будь-якої якості, так що майже вся запропонована ку­курудза знаходила покупців. Відсутність дос­татніх коштів у переробних підприємств стриму­вала ріст закупівельних цін.

Україна: експорт кукурудзи, 1998 р., тис.т.


ОЛІЙНІ

Існуючі цінові тенденції на ринку насіння, олій і шротів олійних можна охарактеризувати як стабільне падіння цін. У січні ціни на основні то­вари досягли рівня, нижчого за той, на якому во­ни знаходилися рік тому.

Чинники, що впливають на зростання цін на насіння олійних культур та продуктів їхньої пере­робки в 1998/99 МР:

·           скорочення посівних площ і виробництва зер­нових у сезоні 1998/99 МР;

·           скорочення відношення світових запасів зерно­вих, олійних, олій до їхнього споживання;

·           недостатня пропозиція пальмових олій у 1998/99 МР;

·           зниження виробництва сої в країнах Південної Америки навесні 1999р.

Чинники, що впливають на зниження цін на насіння олійних культур та продуктів їхньої пере­робки в 1998/99 МР:

• падіння експорту та зростання запасів сої в США на початку 1999 р.;

• збільшення пропозиції насіння олійних у сезоні 1998/1999 МР на

12 млн т;

• збільшена пропозиція південноамериканської сої і продуктів її переробки до лютого-березня 1999 р., також і соняшнику та продуктів його переробки з квітня по грудень 1999 р.;

• економічна криза в країнах Азії та в Росії, зни­ження попиту на продукцію тваринництва, шроти олійних і олії в порівнянні з 1997/98 МР;

• економічна криза в Бразилії, що поширюється і на інші країни Південної Америки та викли­кає зниження цін на сою і соняшник.

Соняшник

Ціни на насіння соняшнику в ЄС після    періоду    зниження стабілізувалися і навіть виросли на декілька доларів. Але причин для подальшого росту нема. Прогнози рекордного врожаю соняшнику в країнах Південної Америки унеможливлюють подальший стабільний ріст цін. Швидше за все, ціни будуть ко­ливатися залежно від конкретних ринкових ситу­ацій, однак, чим ближче березень, тим більше імовірність того, що вони стануть падати. За стабільно високими цінами будуть продаватися наявні партії товару, а чим віддаленіший термін доставки товару споживачеві, тим нижче буде ціна. Прогнозується, що наприкінці сезону або на початку наступного 1999/2000 МР ціни впадуть до рекордно низького рівня.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6