час ядерного вибуху

рівні радіації в районі дій

коефіцієнти послаблення захисних споруд, техніки

допустима доза опромінення людей (з врахуванням раніше отриманої

поставлені завдання та терміни їх виконання

визначення можливих доз опромінення при діях в зонах забруднення та під час їх долання

визначення допустимого часу знаходження, роботи або долання відстаней в зонах зараження;

визначення кількості змін для виконання робіт у зонах забруднення

визначення можливих радіаційних витрат під час дії в зонах зараження.

На карті-схемі спочатку позначаємо місце вибуху та проводять лінію в напрямку середнього вітру.

Потім знаходять розміри зон і наносять їх на карту.

Оскільки прогноз дає значні похибки то обстановка додатково уточнюється за допомогою розвідки.

гранично-допустима

симтоми отруєння ще не наступають.

середня порогова

викликає початкові симтоми отруєння у 50%

середня вивідна приводить до втрати працездатності до 50% уражених

смертельна

загибель 50%

зона заражен

ня СДОР – де небезпечно

глибина зараження – протяжність від місця аварії

глибина розповсю

дження -хмари СДОР

зона розповсю

дження – вся;;

тривалість хім.. зараження –час випаровування СДОР, коли існує небезпека

первинна хмара СДОР – пароподібна частина СДОР в атмосферу під час аварії

вторинна хмара сдор – випаровування СДОР з поверхні;

визначення напрямку за метеоданими;

визначення розмірів зон забруднення за очікуваними значеннями доз ураження;

визначення часу підходу зараженого повітря до об’єктів і тривалості дії ураження СДОР;

визначення можливого ураження людей, що знаходяться в осередку зараження; порядок нанесення зон ураження на карти і схеми.

довгострокове - заздалегідь

для визначення можливих масштабів та засобів

ліквідації, вихідні дані:

вид СДОР і його кількість; СДОР у кожній цистерні; середні щільність населення для даної місцевості; метеорологічні дані;

оперативне – здійснюється під час виникнення аварії для визначення можливих наслідків і порядку дій. Використовують дані: кількість СДОР на момент аварії; характер розливу (вільно чи в піддон); висота обвалування; реальні метеоумови.

5.3.Оцінка інженерної обстановки. Ступені руйнування: повні (збитки більше 70% вартості основних фондів, відновлення не можливе); сильні (від 30 до 70% вартості основних фондів, відновлення після капремонту); середні (руйнування другорядних елементів споруд – 10-30% вартості ОВФ, кап ремонт – обладнання середній ремонт), слабкі (руйнування віконних та дверних заповнень, перегородок – збитки до 1ё0% ОВФ, середній ремонт)

визначається за формулою та за таблицями враховуючи слідуючи дані:

ступінь руйнування об’єктів господарської діяльності

втрати населення

аварії на інженерних мережах та комунікаціях

потребу особового складу медичних формувань та сил ЦО для проведення РІНР

повне руйнування (збитки складають до 70 % вартості основних виробничих фондів, подальше використання неможливе)

сильне ( збитки від 30 до 70 % , відновлення після капремонту);

середнє ( від 10 до 30 % відновлення після середнього або капремонту)

слабке (до 10%, відновлення середній або поточний ремонт)

полягає у визначені показників, що характеризують захист працюючого персоналу і проводиться для найбільш несприятливих умов об’єкта.

Проводиться оцінка достатності захисних споруд за місткістю, яка повинна забезпечувати укриття найбільшої зміни

Проводиться оцінка захисних споруд за захисними властивостями від радіоактивного ураження в слідуючому порядку:

визначається коефіцієнт послаблення дози радіації сховища – Кпосл.;

визначається можлива максимальна доза опромінення на відкритій місцевості при одноразовому опроміненні за 4 доби; визначається необхідний коефіцієнт послаблення сховища, при умові, що одноразова доза не повинна перевищувати 50 рентген.

Коефіцієнт послаблення розрахунковий порівнюється з з тим, що вимагається. Якщо К посл.роз \= К посл.що вимаг. , то за захисними властивостями сховище забезпечує захист виробничого персоналу від впливу радіації, а якщо менше не забезпечує.

До систем життєзабезпечення належать: повітропостачання, водопостачання, теплопостачання, електропостачання, каналізація та зв’язок. Вибираються вихідні дані і за спеціальними формулами вираховують можливість забезпечення перебування не менше 2 діб.

під пожежною обстановкою треба розуміти масштаби та щільність ураження пожежами населених пунктів, об’єктів і прилягаючих до них лісових масивів, що впливає на роботу об’єктів господарської діяльності, життєдіяльність населення, організацію і проведення РІНР.

Попередня оцінка – виявлення можливих осередків суцільних пожеж і вогневих штормів.

Оперативна оцінка – визначають зони суцільних пожеж, протяжність фронту вогню в осередках ураження і кількість протипожежним сил необхідних для ліквідації пожежі.

Оперативна оцінка виконується на плані міста. Проводять розрахунки потреб кількості сил і уточняють швидкість розповсюдження пожеж від швидкості приземистого вітру та характеристики району можливої пожежі. Пожежна небезпека виробництва визначається технологічним процесом.

прогрес

збільшення ризику аварій при їхній експлуатації, можливість виникнення надзвичайних ситуацій - реальна загроза для здоров’я та життя людей

За останні двадцять років у промислових та природних катастрофах загинуло близько 3 млн. чол. та більше одного млрд. залишилося без житла.

В червні 1992 р. на конференції ООН ухвалена “Конвенція стійкого розвитку”, що виходить з нерозривності соціально-економічних, екологічних та духовних проблем суспільства. Керуючись цим документом питання вивчення та аналізу роботи територіальних потенційно-небезпечних виробництв, розробка основ регулювання техногенно-екологічною безпекою та швидкого реагування набирає першочергового вирішення.

Для наукового обґрунтування управління безпекою потрібно класифікувати суспільства та кількісно визначити потенційно небезпечні виробництва, а також межі їх потенційного ризику. Необхідно визначити різницю між екологічно і потенційно небезпечним виробництвом.

1 тип. – джерела екологічної небезпеки – виробництво з відходами які накопичуються в землі, атмосфері, поверхневих та підземних водах, рослинному покрові. Наближення екологічної кризи(коли негативні наслідки набувають необоротного характеру) при функціонуванні даних підприємств відбувається поступово і піддається спостереженню, аналізу та прогнозуванню.

2 тип – потенційно-небезпечні – виробництва, які у повсякденному житті можуть бути екологічно малоактивні або взагалі пасивні і проявлятися в екстремальних ситуаціях, а екологічна криза настає за надто короткий проміжок часу і йдеться вже не про відвернення аварії чи катастрофи, а лише про зниження наслідків або зменшення території, які опиняться під їх впливом. Процес прогнозування у зв’язку з цим набуває ймовірного характеру. Такі катастрофи можна класифікувати за типами аварій, масштабами можливих наслідків тощо.

До найбільш типових: транспортні аварії, вибухи, пожежі, , завали, затоплення, з викидом радіоактивних РЕЧОВИН та СДОР.

розуміють його спроможність в умовах надзвичайної ситуації випускати продукцію в запланованому обсязі та номенклатурі, а при отриманні середніх руйнувань або порушенні зв’язків з кооперації та поставок відновлювати виробництво у мінімальні терміни. Для тих хто не виробляє матеріальні цінності стійкість розуміється виконанням покладених функцій. в умовах НС.

захист праців-

ників

спроможність об’єкта протистояти вражаючим факторам

захищеність від вторинних вражаючих факторів

надійність системи забезпечення об’єкта

стійкість та безперервність управління виробництвом та ЦО

підготовле

ність об’єкта до ведення РІНР

захисту праців

ників

спроможності об’єкта протистояти вражаючим факторам

захищеності від вторинних вражаючих факторів

надійності системи забезпечення об’єкта

стійкість та безперервності управління виробництвом та ЦО

підготовле

ність об’єкта до ведення РІНР

підготовка до відновлення порушеного виробництва

інженерно-технічних – комплекс робіт по підвищенню стійкості будівель, обладнання та комунально-енергетичних систем.

Технологічних – шляхом зміни технології, що зменшує реальність вторинних вражаючих факторів

Організаційних - планування дій керівного складу, служб

Основний документ “Будівельні норми і правила”

захист населення

зменшення втрат під час НС

створення умов для проведення РІНР

Великі міста відносять до груп за такою класифікацією: 1-2-3 груп з ЦО

Великі промислові об’єкти теж 1 і 11 категорії з ЦО

Атомні в окрему

Або вони ще називаються “категорійні”.

Є зони можливих руйнувань

сильних руйнувань

слабких руйнувань

Для цього є спеціальні таблиці які визначають відстані меж цих зон від об’єктів які спричиняють НС.

Крім того поруч з вищеназваними зонами можуть бути і прилеглі до них смуги до 10 км. можливого небезпечного радіоактивного зараження; для різних типів атомних станцій ці зони можуть бути 20-40 км.

А поруч з цими смугами можуть бути ще 100 км смуги можливого небезпечного радіоактивного забруднення.

Біля підприємств по виробництву СДОР є зона можливого хімічного зараження. Зона можливого катострофічного затоплення (4 год. добігання хвилі прориву).

при складанні Генеральної схеми розвитку країни

областей

відповідно до методики «Загальні умови до розвитку і розміщення потенційно-небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження»

галузей промисловості

проектів районного планування

проектів забудови міст та селищ

промислових зон

Завдання на розробку ІТЗ ЦО погоджується з місцевими органами влади з питань ЦО.

Діючі можуть реконструюватися без збільшення чисельності і шкідливих викидів.

Нові підприємства не можуть розміщатися в зонах можливих руйнувань категорійних міст, їх будують в перспективних зонах далі від межі категорійних міст на відстані: не менше 60 км. для міст особливої і 1 групи з ЦО; - 40 км. для 11 групи; -25 км. для міст 111 групи та АС.