Цивільна оборона
Маючи ці дані за
спеціальними таблицями та формулами, складаючи карти-схеми можна оцінити
радіаційну обстановку при аварії на АЕС.
Оцінка
радіаційної обстановки при застосуванні сучасних засобів ураження. Проводиться за допомогою
карти куди наносять зони забруднення, а також дані про місцезнаходження або
маршрути руху формувань ЦО.
Необхідні дані:
час ядерного вибуху
|
рівні радіації в районі дій
|
коефіцієнти послаблення захисних
споруд, техніки
|
допустима доза опромінення людей (з
врахуванням раніше отриманої
|
поставлені завдання та терміни їх
виконання
|
Оцінка
радіаційної обстановки передбачає вирішення наступних завдань:
визначення можливих доз опромінення
при діях в зонах забруднення та під час їх долання
|
визначення допустимого часу
знаходження, роботи або долання відстаней в зонах зараження;
|
визначення кількості змін для
виконання робіт у зонах забруднення
|
визначення можливих радіаційних
витрат під час дії в зонах зараження.
|
Завдання з
оцінки радіаційної обстановки вирішують аналітичним і графіко-аналітичним шляхом, за допомогою таблиць чи
спеціальних лінійок.
На карті-схемі спочатку позначаємо
місце вибуху та проводять лінію в напрямку середнього вітру.
|
Потім знаходять розміри зон і
наносять їх на карту.
|
Оскільки прогноз дає значні похибки
то обстановка додатково уточнюється за допомогою розвідки.
|
5.2 Оцінка
хімічної обстановки при аваріях на ХНО. СДОР, ХНО
Під хім..
обстановкою при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах розуміють
ступінь хімічного забруднення атмосфери і місцевості, що впливають на
життєдіяльність населення і проведення аварійно-рятувальних робіт
Токсична доза добуток концентрації парів на
експозицію (час дії парів на організм).
гранично-допустима
симтоми отруєння ще не наступають.
|
середня порогова
викликає початкові симтоми отруєння
у 50%
|
середня вивідна приводить до втрати
працездатності до 50% уражених
|
смертельна
загибель 50%
|
Основні поняття
хім. обстановки:
зона заражен
ня СДОР – де небезпечно
|
глибина зараження – протяжність від місця
аварії
|
глибина розповсю
дження -хмари СДОР
|
зона розповсю
дження – вся;;
|
тривалість хім.. зараження –час
випаровування СДОР, коли існує небезпека
|
первинна хмара СДОР – пароподібна частина СДОР
в атмосферу під час аварії
|
вторинна хмара сдор – випаровування СДОР з
поверхні;
|
Прогнозування і
оцінка хім.. обстановки включає вирішення завдань:
визначення напрямку за метеоданими;
|
визначення розмірів зон забруднення
за очікуваними значеннями доз ураження;
|
визначення часу підходу зараженого
повітря до об’єктів і тривалості дії ураження СДОР;
|
визначення можливого ураження
людей, що знаходяться в осередку зараження; порядок нанесення зон ураження на
карти і схеми.
|
Прогнозування є:
довгострокове - заздалегідь
для визначення можливих масштабів
та засобів
ліквідації, вихідні дані:
вид СДОР і його кількість; СДОР у
кожній цистерні; середні щільність населення для даної місцевості;
метеорологічні дані;
|
оперативне – здійснюється під час виникнення
аварії для визначення можливих наслідків і порядку дій. Використовують дані:
кількість СДОР на момент аварії; характер розливу (вільно чи в піддон);
висота обвалування; реальні метеоумови.
5.3.Оцінка інженерної обстановки.
Ступені руйнування: повні (збитки більше 70% вартості основних фондів,
відновлення не можливе); сильні (від 30 до 70% вартості основних фондів,
відновлення після капремонту); середні (руйнування другорядних елементів
споруд – 10-30% вартості ОВФ, кап ремонт – обладнання середній ремонт),
слабкі (руйнування віконних та дверних заповнень, перегородок – збитки до
1ё0% ОВФ, середній ремонт)
|
5.3 Оцінка стану ураження міст та
населених пунктів – узагальненим критерієм є ступінь ураження міста
визначається за формулою та за
таблицями враховуючи слідуючи дані:
|
ступінь руйнування об’єктів
господарської діяльності
|
втрати населення
|
аварії на інженерних мережах та
комунікаціях
|
потребу особового складу медичних
формувань та сил ЦО для проведення РІНР
|
5.4 Оцінка
інженерної обстановки на об’єкті господарської діяльності
Ступені
руйнування:
повне руйнування (збитки складають
до 70 % вартості основних виробничих фондів, подальше використання неможливе)
|
сильне ( збитки від 30 до 70 % ,
відновлення після капремонту);
|
середнє ( від 10 до 30 %
відновлення після середнього або капремонту)
|
слабке (до 10%, відновлення
середній або поточний ремонт)
|
5.5 Оцінка
інженерного захисту робітників та службовців об’єктів господарської діяльності
полягає у визначені показників, що
характеризують захист працюючого персоналу і проводиться для найбільш
несприятливих умов об’єкта.
|
Проводиться оцінка достатності
захисних споруд за місткістю, яка повинна забезпечувати укриття найбільшої
зміни
|
Проводиться оцінка захисних споруд
за захисними властивостями від радіоактивного ураження в слідуючому порядку:
|
визначається коефіцієнт послаблення
дози радіації сховища – Кпосл.;
|
визначається можлива максимальна
доза опромінення на відкритій місцевості при одноразовому опроміненні за 4
доби; визначається необхідний коефіцієнт послаблення сховища, при умові, що
одноразова доза не повинна перевищувати 50 рентген.
|
Коефіцієнт послаблення
розрахунковий порівнюється з з тим, що вимагається. Якщо К посл.роз \= К
посл.що вимаг. , то за захисними властивостями сховище забезпечує
захист виробничого персоналу від впливу радіації, а якщо менше не забезпечує.
|
Оцінка захисних
споруд за життєзабезпеченням
До систем життєзабезпечення
належать: повітропостачання, водопостачання, теплопостачання,
електропостачання, каналізація та зв’язок. Вибираються вихідні дані і за
спеціальними формулами вираховують можливість забезпечення перебування не
менше 2 діб.
|
5.6 Прогнозування
та оцінка пожежної обстановки на об’єктах
під пожежною обстановкою треба розуміти масштаби та щільність
ураження пожежами населених пунктів, об’єктів і прилягаючих до них лісових
масивів, що впливає на роботу об’єктів господарської діяльності, життєдіяльність
населення, організацію і проведення РІНР.
|
Проводять:
Попередня оцінка – виявлення можливих осередків
суцільних пожеж і вогневих штормів.
|
Оперативна оцінка – визначають зони суцільних пожеж,
протяжність фронту вогню в осередках ураження і кількість протипожежним сил
необхідних для ліквідації пожежі.
|
Оперативна оцінка виконується на плані міста.
Проводять розрахунки потреб кількості сил і уточняють швидкість
розповсюдження пожеж від швидкості приземистого вітру та характеристики
району можливої пожежі. Пожежна небезпека виробництва визначається технологічним
процесом.
|
Тема 6.
Стійкість роботи промислових об’єктів у надзвичайних ситуаціях
6.1 Прискорення темпів
науково-технічного прогресу
6.2 Сутність стійкої роботи об’єктів
господарської діяльності та основні шляхи їх підвищення
6.3 Вимоги норм проектування
інженерно-технічних заходів у цивільній обороні
6.4 Розміщення об’єктів і планування
міст
6.5 Розміщення атомних станцій
6.6 Розміщення об’єктів, що мають
СДОР, вибухові і пальні речовини
6.7 Розміщення інших господарських
об’єктів
6.8 Планування і забудова міст
6.9 Підприємства і інженерні системи
6.10 Водопостачання
6.11 Газопостачання
6.12 Електропостачання
6.13 Гідротехнічні споруди
6.14 Транспортні споруди і станції
6.15 Організація і проведення
досліджень з оцінки стійкості об’єкта
6.1
Прискорення темпів науково-технічного прогресу, використання складних технічних
систем мають слідуючи наслідки:
прогрес
|
збільшення
ризику аварій при їхній експлуатації, можливість виникнення надзвичайних ситуацій
- реальна загроза для здоров’я та життя людей
|
результат:
За останні двадцять років у
промислових та природних катастрофах загинуло близько 3 млн. чол. та більше
одного млрд. залишилося без житла.
|
Вихід з даного
становища:
В червні 1992 р. на конференції ООН
ухвалена “Конвенція стійкого розвитку”, що виходить з нерозривності
соціально-економічних, екологічних та духовних проблем суспільства. Керуючись
цим документом питання вивчення та аналізу роботи територіальних
потенційно-небезпечних виробництв, розробка основ регулювання
техногенно-екологічною безпекою та швидкого реагування набирає першочергового
вирішення.
|
Для наукового обґрунтування
управління безпекою потрібно класифікувати суспільства та кількісно визначити
потенційно небезпечні виробництва, а також межі їх потенційного ризику.
Необхідно визначити різницю між екологічно і потенційно небезпечним
виробництвом.
|
Сформульовано
слідуючу класифікацію:
1 тип. – джерела екологічної
небезпеки – виробництво з відходами які накопичуються в землі, атмосфері,
поверхневих та підземних водах, рослинному покрові. Наближення екологічної
кризи(коли негативні наслідки набувають необоротного характеру) при
функціонуванні даних підприємств відбувається поступово і піддається
спостереженню, аналізу та прогнозуванню.
|
2 тип – потенційно-небезпечні –
виробництва, які у повсякденному житті можуть бути екологічно малоактивні або
взагалі пасивні і проявлятися в екстремальних ситуаціях, а екологічна криза
настає за надто короткий проміжок часу і йдеться вже не про відвернення аварії
чи катастрофи, а лише про зниження наслідків або зменшення території, які
опиняться під їх впливом. Процес прогнозування у зв’язку з цим набуває
ймовірного характеру. Такі катастрофи можна класифікувати за типами аварій,
масштабами можливих наслідків тощо.
До найбільш типових: транспортні
аварії, вибухи, пожежі, , завали, затоплення, з викидом радіоактивних РЕЧОВИН
та СДОР.
|
6.2 Сутність
стійкої роботи об’єктів господарської діяльності та основні шляхи їх підвищення
розуміють його
спроможність в умовах надзвичайної ситуації випускати продукцію в
запланованому обсязі та номенклатурі, а при отриманні середніх руйнувань або
порушенні зв’язків з кооперації та поставок відновлювати виробництво у
мінімальні терміни. Для тих хто не виробляє матеріальні цінності стійкість
розуміється виконанням покладених функцій. в умовах НС.
|
На стійкість
роботи впливають фактори:
захист праців-
ників
|
спроможність об’єкта
протистояти вражаючим факторам
|
захищеність від вторинних
вражаючих факторів
|
надійність системи
забезпечення об’єкта
|
стійкість та безперервність
управління виробництвом та ЦО
|
підготовле
ність об’єкта до ведення
РІНР
|
Шляхи підвищення
стійкості в умовах НС:
Вдосконалення
роботи по:
захисту праців
ників
|
спроможності об’єкта протистояти
вражаючим факторам
|
захищеності від вторинних вражаючих
факторів
|
надійності системи забезпечення
об’єкта
|
стійкість та безперервності
управління виробництвом та ЦО
|
підготовле
ність об’єкта до ведення РІНР
|
підготовка до відновлення
порушеного виробництва
|
Завчасним проведенням
комплексу заходів:
інженерно-технічних – комплекс
робіт по підвищенню стійкості будівель, обладнання та комунально-енергетичних
систем.
|
Технологічних – шляхом зміни
технології, що зменшує реальність вторинних вражаючих факторів
|
Організаційних - планування дій
керівного складу, служб
|
6.3 Вимоги
норм проектування інженерно-технічних заходів у цивільній обороні
Основний
документ “Будівельні норми і правила”
|
Інженерно-технічні
заходи ЦО – це
комплекс заходів, спрямованих на:
захист населення
|
зменшення втрат під час НС
|
створення умов для проведення РІНР
|
При проектуванні
та здійсненні інженерно-технічних заходів по ЦО використовують диференційований
метод
Великі міста відносять до груп за
такою класифікацією: 1-2-3 груп з ЦО
|
Великі промислові об’єкти теж 1 і
11 категорії з ЦО
|
Атомні в окрему
|
Або вони ще називаються
“категорійні”.
|
Відповідно до
вимог проектування ІТЗ ЦО здійснюється зонування території на якій знаходиться
категорійні міста та об’єкти.
Є зони можливих руйнувань
|
сильних руйнувань
|
слабких руйнувань
|
Для цього є спеціальні таблиці які
визначають відстані меж цих зон від об’єктів які спричиняють НС.
|
Крім того поруч з вищеназваними
зонами можуть бути і прилеглі до них смуги до 10 км. можливого небезпечного радіоактивного зараження; для різних типів атомних станцій ці зони
можуть бути 20-40 км.
|
А поруч з цими смугами можуть бути
ще 100 км смуги можливого небезпечного радіоактивного забруднення.
|
Біля підприємств по виробництву
СДОР є зона можливого хімічного зараження. Зона можливого катострофічного затоплення (4 год.
добігання хвилі прориву).
|
Інженерно-технічні заходи
ЦО, що наведені у СниП 2.00.05-90 повинні враховувати:
при складанні Генеральної схеми
розвитку країни
|
областей
|
відповідно до методики «Загальні
умови до розвитку і розміщення потенційно-небезпечних виробництв з
урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження»
|
галузей промисловості
|
проектів районного планування
|
проектів забудови міст та селищ
|
промислових зон
|
Завдання на розробку ІТЗ ЦО
погоджується з місцевими органами влади з питань ЦО.
|
|
|
|
|
6.4 Розміщення
об’єктів і планування міст
Діючі можуть реконструюватися без
збільшення чисельності і шкідливих викидів.
|
Нові підприємства не можуть
розміщатися в зонах можливих руйнувань категорійних міст, їх будують в
перспективних зонах далі від межі категорійних міст на відстані: не менше 60 км. для міст особливої і 1 групи з ЦО; - 40 км. для 11 групи; -25 км. для міст 111 групи та АС.
|
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
|
|