загальновійськові;

цивільні (для населення та невоєнізованих формувань) ГП -5 для населення (5-ти розмірів); ГП-5М (4-х розмірів) - має переговорний пристрій – для невоєнізованих формувань. Протигази ГП-7 (ГП-7В) відрізняється від ГП -5 лицевою частиною яка є у вигляді маски з наголовником і має пристосування для прийому води, конструкція дозволяє перебувати у ньому –до 12 год., а ГП –5 дуже важко витримати 5 год.(трьох розмірів).

ПДФ-2д (дошкільного) і ПДФ-2 (шкільного), захисні камери для грудних дітей КЗД-4 (КЗД-:6)

Для захисту від окису вуглецю використовують, до протигаза ГП-5, комплект додаткового патрона ДП-2 (час використання залежить від температури і + і -) ДП-1 лише для +

промислові (для персоналу об’єктів хімічної промисловості і шкідливих виробництв)

засоби індивідуального захисту фільтруючого типу марки А, В, Г, Е, КД БкФ, СО. Дані противогази комплектуються фільтруючими коробками великих і малих габаритних розмірів. Призначення коробки для тих чи інших шкідливостей розрізняють за: літерними позначеннями, кольором забарвлення (дані приводяться у спеціальних таблицях) Коробки малих розмірів є двох типів: з проти аерозольним фільтром МКФ і без нього МКП

балонів із стиснутим повітрям чи киснем

за рахунок регенерації видихуваного повітря в спеціальних хімічних поглиначах;

ІП-4 (І П-4м) - принцип роботи на проходженні видихнутого повітря через регенеративний патрон РП-4 у якому вуглекислота і волога, що видихається взаємодіє з кисневмісною речовиною у результаті виділяється кисень. патрон РП-4 має пусковий брикет і пристосування призначене для його запуску. Регенерація супроводжується виділенням тепла.

ІП-5 може використовуватись під водою до 7 м. час роботи до 3х годин.

шлангові дихальні апарати.

Р-2 – для дорослого населення (має 3 розміри, дія до 12 год.)

Р-2д – для дітей віком від 7 до 17 р. (має 4 розміри, дія до 4 год.)

“Пелюстка”

Ватно-марлева пов’язка.

при концентрації газів у повітрі не більше 10-15 ГДК використовують РІГ-67, РУ-60М і РУ-60МУ Фільтруючі патрони респіраторів марки А, В, КД, Г вони спеціалізовані за призначенням в залежності від СДОР

РП-91Ш, Ф-62Ш захищають від силікатного, металургійного, вугільного, текстильного, порошкоподібних добрив. Мають змінні фільтри.

строк користування від 5 до 20 змін (фільтруючо-поглинаюча маска)

фільтруючі (комплект фільтруючого одягу ЗФО-58 (бавовна просочена хім.. розчином, що затримують пари ОР, або нейтралізують їх.

ізолюючі – можуть бути герметичні або у вигляді плащів, накидок, фартухів. Комплект ОЗК, Л-1. Довге перебування викликає порушення теплообміну організму.

пристосування звичайного одягу: нагрудник, капюшон, бічні застібки штанів, пальто з драпу, грубого сукна або шкіри, гумове взуття, обгортання звичайного взуття брезентом. Все це краще просочувати спеціальною пастою, або домашнім розчином на основі миючих засобів ОП-7, ОП-10, або мильно-олійною емульсією(2л води, 250-300 г. господарського мила, 0,5 п рослинної олії при температурі 60-700 С, після просочення легенько віджимають і сушать)

радіозахисні препарати

антидоти

протибактеріальні засоби (антибіотики, вакцини, сироватки)

Аптечка індивіду-альна АІ.

пакет перев’язуваль-ний медичний ППМ

індивідуальний протихімічний пакет ІПП-8

загальна

часткова

негайна

тимчасова

безповоротна

підготовка транспорту

створення структур і органів управління на період евакуації

охорона громадського порядку

виробничим принципом

територіальним принципом

районні

міські

об’єктові

створюють збірні евакопункти (ЗЕП)

збирають населення

проводять реєстрацію

організовують посадку на транспорт або формують піші колони

зустрічають

розподіляють за населенеми пунктами

надають першу медичну допомогу

розселяють людей

вирішують питання життєдіяльності

Для виявлення та вимірювання радіоактивних випромінювань, радіоактивного забруднення різноманітних предметів, місцевості, продуктів харчування, фуражу, води застосовуються прилади радіаційної розвідки

для вимірювання поглинених доз опромінення — прилади дозиметричного контролю

Наявність отруйних речовин (ОР) у повітрі, на місцевості, техніці та в інших середовищах визначається за допомогою приладів хімічної розвідки. Для виявлення сильнодіючих отруйних речовин використовуються прилади типу "Сирена".

Індикатори — найпростіші прилади радіаційної розвідки для виявлення випромінення та орієнтовної оцінки потужності дози, головним чином бета - та гама -випромінювання. Також можна встановити: збільшується чи зменшується потужність дози. Прилади ДП-64 (постійний нагляд та визначення початку радіоактивного забруднення, тобто прилад працює в режимі спостереження і забезпечує звукову та світлову сигналізацію через 3 сек. після досягнення рівня радіації — випромінювання 0,2 Р/год. , а з побутових СИМ-01, СИМ-03.

Рентгенометри — для визначення потужності дози рентгенівського або у - випромінювання. діапазон від сотих долей рентгена до декількох сот рентгенів на годину, прилади Бортовий рентгенометр ДП-ЗБ (призначений для вимірювання потужності дози гама-випромінювань на місцевості з рухомих об'єктів) ДП-5В (Вимірювач потужності дози ДП-5В (рентгенометр) призначений для: виявлення радіоактивного випромінювання; вимірювання рівня гама-радіації на місцевості і радіоактивної зараженості поверхні різних предметів за гама-випромінюванням; виявлення бета-випромінювання) , ІМД-1Р, ІМД-1С, ККТ-2, "Кактус" та інші. Побутові: "Прип'ять", "Белла", "Сосна", "Синтекс".

Радіометри (вимірювачі радіоактивності) — визначення ступеня радіоактивного забруднення поверхонь альфа та бета частинками. Можливе вимірювання невеликих рівнів гама-випромінювань. Установка ДП-100, «БЕТА».

Дозиметри - визначення сумарної дози опромінення, особового складу формувань , головним чином, у -випромінення. Комплекти індивідуальних дозиметрів: ДК-02, ДП-22В, ДП-24, ІД-1,ІД-11,ІД-0.2.

Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР) призначений для визначення у повітрі, на місцевості і на бойовій техніці наступних ОР імовірного противника: заріна, зомана, іпріта, фосгена, синильної кислоти, хлорциана, а також парів У-газів.

Прилад складається з металевого футляра, в якому знаходяться: насос із колектором, насадка, грілка, захисні ковпачки, протидимові фільтри, ампуловідкривач і касети з індикаторними трубками.

Індикаторні трубки. У комплекті приладу: — 10 трубок з червоними кільцями і крапкою (для визначення зомана, заріна, V-газів); — 10 трубок з одним жовтим кільцем для визначення іпріта; — 10 трубок із трьома зеленими кільцями (для визначення фосгена, дифос-гена, синильної кислоти, хлорциана).

Крім ВПХР для хімічної розвідки використовують прилад ПХР, в якому насос має гнізда для індикаторних трубок і аналіз можна робити відразу всіма.

ППХР — напівавтоматичний прилад хімічної розвідки, має електричний насос, який може працювати від автомобільного акумулятора.

Для більш ретельних досліджень хімічного зараження в польових умовах використовується прилад ПХЛ-54 польова хімічна лабораторія.

Крім перелічених приладів на стаціонарних постах можуть використовуватися автоматичні газоаналізатори ГСП-1, та ГСП-11.Вони призначаються для безперервного визначення наявності у повітрі ОР і радіоактивного вимпромінювання.

своєчасне надання потерпілому населенню усіх видів медичної допомоги та лікування потерпілих з метою їх повного одужання;

попередження виникнення і розповсюдження серед населення масових інфекційних захворювань;

забезпечення санітарного благополуччя населення та виключення несприятливих санітарних наслідків виробничих аварій, стихійних лих або використання ворогом сучасних засобів ураження

а) масові невоєнізовані медичні формування: санітарні пости (СП).

санітарні дружини

загони санітарних дружин (ЗСД). Вони призначаються для надання першої медичної допомоги потерпілим

загони першої медичної допомоги (ЗПМ). Вони призначені для надання першої лікарської і невідкладної кваліфікованої медичної допомоги. Створюються у лікарнях поліклініках, диспансерах, медико-санітарних частинах підприємств (146 чоловік в т. ч, 8 лікарів, 38 — середнього медперсоналу);

бригади спеціалізованої медичної допомоги (БСМД). Вони призначені для надання спеціалізованої медичної допомоги в осередках ураження. Створюються в клініках медичних інститутів, великих лікарнях, поліклініках, диспансерах.

Декілька БСМД (8—17) за основними профілями можуть об'єднуватись в загони спеціалізованої медичної допомоги (ЗСМД) — (2 лікаря + 2 м/сестри + машина);

пересувні протиепідемічні загони (ППЕЗ). Вони призначені для проведення протиепідемічних і санітарно-гігієнічних заходів в осередках бактеріологічного ураження. ППЕЗ створюються на базі санітарно-епідеміологічних станцій (СЕС), а також на базі інститутів епідеміології та мікробіології; спеціалізовані протиепідемічні бригади (СПЕБ). Вони призначені для робіт головним чином в осередках особливо небезпечних інфекцій. Створюються на базі спеціалізованих установ.

перша медична допомога має на меті підтримання життєдіяльності організму, боротьбу з ускладненнями ураження і підготовку уражених до евакуації з осередку ураження (надається у перші ЗО хвилин після ураження);

перша лікарська допомога, мета якої є профілактика і боротьба з ускладненнями уражень, поповнення і підтримання пошкоджених життєвих функцій організму та підготовка до евакуації у лікарняні заклади для надання спеціалізованої медичної допомоги (надається за 6—8 годин після ураження);

спеціалізована медична допомога є найвищою формою медичної допомоги, під час якої проводяться медичні заходи відповідно до характеру ураження (оптимально надається протягом 2 діб з моменту ураження). Спеціалізована медична допомога поєднується з наступним стаціонарним лікуванням до закінчення лікування.

є основним масовим формуванням, яке створюється на ОГД (одна на 2000 осіб населення).

Санітарна дружина складається з 24 осіб та має 5 носилкових ланок по 4 особи.

Загони санітарних дружин (ЗСД) формуються на великих ОГД, де є не менше 5 санітарних дружин.

організовуються медичні пости та медичні пункти, для чого у складі ланок з обслуговування захисних споруд передбачаються медичні працівники.

до 150 осіб — 2 сандружинниці

150—600 осіб — 1 фельшер і 2 сандружинниці

600—1200 осіб — 1 фельшер (лікар) і 4 сандружинниці

600—1200 осіб — 1 фельшер (лікар) і 4 сандружинниці.

До пунктів збору приписуються 2—3 фельдшери, або медичні сестри.

На шляхах пересування на кожну пішохідну колону, автоколону або залізничний ешелон виділяються медичні працівники.

На приймальних пунктах передбачаються медичні пункти у складі лікаря та 2-х медичних сестер