Управління вартістю кредитного портфеля банку 
Рис.2.8 Динаміка осереднених на базі місяці кредитних
річних ставок за кредитами в національній та іноземній валютах в кредитному
портфелі ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007 -2009 роках
Рис.2.9 Динаміка обсягів залучених та запозичених
ресурсів депозитного портфелю ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007 - 2009 роках
Рис.2.10 Динаміка осереднених на базі місяці
депозитних річних ставок вартості залучених ресурсів в національній та
іноземній валютах в ресурсному портфелі ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007 -2009 роках
Рис.2.11 Динаміка осереднених на базі місяці
депозитних річних ставок вартості запозичених міжбанківських ресурсів в
національній та іноземній валютах в ресурсному портфелі ПАТ КБ «Хрещатик» у
2007 -2009 роках
2.2 Організаційно-методичне забезпечення управління
вартістю кредитного портфеля банку
Організаційно для управління кредитним портфелем в
комерційному банку створюються:
1.
Кредитний комітет
2.
Комітет по ресурсам
3.
Департамент управління
ризиками
Організаційно –методичне забезпечення управління
вартістю кредитного портфелю банку спирається на класифікаційний операційно –
довідковий облік виданих кредитів та залучених ресурсів в облікових реєстрах
аналітичних рахунків згідно «Плану рахунків в комерційних банках України» -
щоденний облік:
-
дата видачі кредиту чи
залучення депозиту (відкриття чи поповнення рахунку);
-
визначена річна ставка
доходності кредиту чи ставка сплати за залучений депозит;
-
поточна сума на рахунку на
яку нараховуються відсотки;
-
алгоритм нарахування
відсотків (щоденний чи щомісячний);
-
алгоритм нарахування
відсотків за вихідні дні;
-
розрахункова дата
нарахування відсотків для щомісячного алгоритму;
-
розрахункова дата
повернення кредиту в банк чи повернення банком ресурсу клієнту;
-
ознака строковості кредиту
для рознесення в таблицю ліквідності;
-
ознака типу депозиту для
створення поточного обов’язкового резерву на коррахунку в НБУ;
-
ставка нарахування
обов’язкового резерву на залучений депозит;
-
ознака клієнта (банк,
підприємство –юридична особа, приватний підприємець, фізична особа);
-
валюта виданого кредиту чи
залученого депозиту;
-
ознака класифікації
кредиту для відповідного нарахування поточної суми необхідного резерву на
кредитні ризики;
-
ознака пролонгованості чи
простроченості кредиту;
Для управління кредитним портфелем в
банку, окрім даних первинного обліку кредитів в системі «Кредитні операції» АБС
обліку та управління бан-ком використовується статистична звітність згідно «Правил організації статис-тичної
звітності, що подається до Національного банку України»:
1. Форма N 302 (місячна) - Звіт про класифіковані кредитні операції та сформовані
резерви за кредитними операціями
Зазначена інформація банків використовується для визначення
заборгованості за кредитними операціями, відповідно до яких нараховується
резерв на можливі втрати. Розподіл кредитної заборгованості за категоріями
ризику здійснюється згідно з параметрами аналітичного обліку на підставі рішень
кредитного комітету банку.
2. Форма N 310Д (щоденна) - Звіт про суми і вартість кредитів (у процентах річних)
3. Форма N 310 (місячна) - Звіт про суми і процентні ставки за наданими кредитами
та залученими депозитами (контрагенти і рахунки)
4. Форма N 350Д (щоденна) - Звіт про суми і вартість депозитів (у процентах
річних)
5. Форма N 360 (місячна) - Звіт про зобов'язання за залученими коштами (за
класифікаціями контрагентів і рахунків)
6. Форма N 381 (місячна) - Довідка про залучені кошти та їх залишки на
кореспондентському рахунку
7. Форма N 604 (місячна) - Звіт про формування резерву на відшкодування можливих
втрат за кредитними операціями
8. Форма N 631 (декадна) - Звіт про структуру активів та пасивів за строками
В табл.2.1 – 2.3 наведені побудовані в дипломному
дослідженні типові таблиці вихідних даних для розрахунку доходних, витратних та
прибуткових показників вартості кредитного портфелю.
Таблиця 2.1
Структурований за характерними кредитними ставками
кредитний портфель ПАТ КБ «Хрещатик»
Таблиця 2.2
Систематизовані та осереднені річні відсоткові ставки
за характерними кредитами кредитного портфелю та залученими і запозиченами
депозитами ресурсного портфелю ПАТ КБ «Хрещатик»
Таблиця 2.3
Систематизовані та осереднені обсяги характерних груп
залучених та запозичених ресурсів(депозитів) ресурсного портфелю ПАТ КБ
«Хрещатик»
2.3 Оцінка вартості кредитного портфеля ПАТ КБ «Хрещатик»
Оцінка вартості кредитного портфеля в ПАТ КБ «Хрещатик»
на сучасно-му етапі проводиться за методологією НБУ [12 ], як обсяг «чистих
кредитних активів», тобто різниця між балансовою вартістю кредиту та створеним
резер-вом на розрахований кредитний ризик кредиту. В табл.2.4 наведений стан
кла-сифікованого балансового кредитного портфелю ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007 –
2009 роках, в якому класифікація виконана за методологією НБУ [12 ]. В табл.2.5
наведені обсяги створених резервів на ризики класифікованого балансового
кредитного портфелю ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007 – 2009 роках з врахуванням
заставної вартості по кожному кредиту, в якому класифікація виконана за
методологією НБУ.
Рис.2.12 Динаміка росту обсягу резервування кредитного
ризику портфелю кредитів в ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007 – 2009 рр
Резервуємий кредитний ризик кредитного портфелю з
рівня 0,95% у 2007 році виріс до рівня 4,22% на кінець 2009 року (рис.2.12),
тобто статична вартість кредитного портфелю ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007 році становила
99,05% від балансової вартості, а у 2009 році знизилась до 95,78% від
балансової вартості.
Таблиця 2.4
Загальний стан класифікованого кредитного портфеля ПАТ
КБ «Хрещатик»
Таблиця 2.5
Загальний стан резерву на відшкодування можливих втрат
за кредитними операціями ПАТ КБ «Хрещатик»
2.4 Аналіз ефективності управління вартістю
кредитного портфеля банку ПАТ КБ «Хрещатик»
Аналіз ефективності управління вартістю кредитного
портфелю на сучасному етапі в ПАТ КБ «Хрещатик» проводится за інтегральними
показниками(додаток Ж, рис.2.14 -2.15) при розрахунку щомісячних показників
діяльності банку:
-
Рентабельність чистих
робочих активів по чистому прибутку, %;
-
Рентабельність власного
капіталу по чистому прибутку, %;
-
Рентабельність статутного
капіталу(без викуплених акцій) по чистому прибутку, %;
-
Середній процент
доходності чистих процентних робочих активів(без створених резервів ризику), %;
-
Середній процент витрат на
залучені платні пасиви, %;
-
Чистий процентний спред
процентних операцій (доходних активів - платні пасиви),%;
-
Чиста операційна маржа
чистих робочих активів (без резервів) по операційному доходу, %
-
Структурна частка
процентних чистих доходів в сумарному операційному доході, %;
-
Процентні втрати активів
на створення резервів зменшення банківських ризиків, %;
-
Процентна частка робочих
процентних активів в активах банка, %;
-
Відсоток витрат сумарних
банківських операційних доходів на створення резервів кредитного ризику банку,
%;
-
Питома вага чистого
прибутку після оподаткування в операційних доходах від діяльності банку, %.
Такий метод управління вартістю кредитного портфеля
працює з запізненням та, згідно з графіками рис.2.14, дозволяє контатувати на
прикладі кварталів 2009 року поступову втрату ефективності роботи банку та
переходу у кінці року на збиткову роботу при спробі створити резерви на
кредитні ризики кредитного портфелю банку у необхідному розмірі (рис.2.18
-2.20).
Рис.2.14 Інтегральна оцінка ефективності управління
вартістю кредитного портфеля ПАТ КБ «Хрещатик» за показниками рентабельності
роботи банку у 2007 -2009 роках
Рис.2.15 Динаміка погіршення якості кредитного
портфелю ПАТ КБ «Хрещатик» у 2008 -2009 рр. та зростання вимог до резервування
ризиків
Рис.2.16 Інтегральна оцінка ефективності управління
вартістю кредитно-го портфеля ПАТ КБ «Хрещатик» за показниками процентного
спреда доход-ності кредитів та вартості їх джерел, а також чистої операційної
маржі від експлуатації робочих активів банку у 2007 -2009 роках
Рис.2.17 Інтегральна оцінка ефективності управління
вартістю кредитного портфеля ПАТ КБ «Хрещатик» за показниками витратності формування
резервів на кредитні ризики портфелю кредитів та їх впливу на прибутковість роботи
банку у 2007 -2009 роках
Рис.2.18 Динаміка зростання безнадійних кредитів в
кредитному портфелі ПАТ КБ «Хрещатик» як причина різкого зростання вимог до
формування резервів на кредитні ризики портфелю кредитів банку у 2009 році
Рис.2.19 Динаміка зростання сумнівних кредитів в
кредитному портфелі ПАТ КБ «Хрещатик» як причина різкого зростання вимог до
формування резервів на кредитні ризики портфелю кредитів банку у 2009 році
Рис.2.20 Динаміка зростання субстандартних кредитів в
кредитному портфелі ПАТ КБ «Хрещатик» як причина різкого зростання вимог до
формування резервів на кредитні ризики портфелю кредитів банку у 2009 році
РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ВАРТІСТЮ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ
БАНКУ
3.1 Особливості управління вартістю кредитного
портфеля в умовах кризи
Світова фінансова криза 2008 року досягла фінансової
системи України на початку жовтня 2008 року. Наслідками впливу світової
фінансової кризи на діяльність банківської системи України стала девальвація
курсу національної валюти з рівня 4,84 грн./1 долар США на середину вересня
2008 року до рівня 7,9 грн./1 долар США на середину грудня 2008 року(див.
рис.3.1). З 1 січня 2009 року курс національної валюти стабілізувався на рівні
7,7 грн./1 долар США, зріс до рівня 8,0 грн./1 долар США у жовтні 2009 року та
поступово знизився до рівня 7,9 грн./1 долар США на початок 2 кварталу 2010
року.
Рис. 3.1 Динаміка курсу національної валюти(грн./ 1
долар США) у 2007 – 2009 роках
Наслідками впливу різкої девальвації національної
валюти України був ажіотажний відтік депозитів в національній та іноземній
валюті з системи комерційних банків, який дестабілізував попит та пропозицію на
ринку міжбанківських кредитів України, що реалізувалось в динамічних стрибках
та змінах довготермінових трендів ставок на міжбанківські кредити в
національній та іноземній валютах:
1.
Як показує аналіз ставок
міжбанківських кредитів в іноземній валюті за період 2008 -2009 рр. (див.рис.Л.2
Додатку Л) з стабільного рівня у 4,0% ставка міжбанківських кредитів з початку
вересня 2008 року почала зростати за рахунок відсутності необхідних обсягів
валюти на ринку (при нейтральній позиції НБУ на ринку) до максимального рівня
11 – 11,5% на початок жовтня 2008 року.
Поступово з рівня 6,0% у листопаді 2008 року ставка
міжбанківських кредитів в іноземній валюті з темпом в -0,5% на місяць знизилась
до рівня 0,5% у травні 2009 року та застабілізувалась на рівні 0, 3 - 0,5% до
кінця 2009 року.
Основними причинами зниження ставки та попиту на
міжбанківські валютні кредити в банківській системі України стали направлені
дії регулятора – НБУ та дії регуляторів – національних банків в іноземних
державах:
- зниження ставки рефінансування та, відповідно,
ставок на кредити в євро та доларах США на ринках іноземних банківських систем
нижче 1,0%;
- заборону /обмеження НБУ на валютне кредитування
населення в Україні;
- заборону / обмеження НБУ на валютне кредитування
юридичних осіб в Україні, які не мають джерел валютних надходжень.
Відповідно, комерційні банки України знизили валютне
кредитування для інших банків тільки на рівні свопу (тимчасового обміну
валютного кредиту, як застави, на кредит в національній валюті), через низьку
доходність.
2.
Як показує аналіз ставок
міжбанківських кредитів в національній валюті за період 2008 -2009 рр.
(див.рис.Л.1 Додатку Л) з рівня 5,0% станом на початок вересня 2008 року
розпочалось систематичне підняття ставок до рівня 55,0% станом на середину
грудня 2008 року.
Масове міжбанківське стабілізаційне кредитування НБУ
комерційних банків України знизило станом на початок 2009 року ставки
міжбанківського кредитування в національній валюті до рівня 22,5%.
Після повторного стрибка ставок міжбанківського
кредитування в націо-нальній валюті до рівня 60-65% річних (по окремим 1-2
денним кредитам став-ки досягли 90-110% річних) масове влиття коштів
націоналізації державою комерційних банків України поступово знизило на початок
травня 2009 ставки міжбанківського кредитування в національній валюті до рівня
5,0% річних, та після цього ставки стабілізувались на рівні 4,5- 6,0% річних до
кінця 2009 року.
Основною причиною описаного характеру трендів ставок
міжбанківсь-кого кредитування стали направлені дії регулятора – НБУ по
приведенню у відповідність обсягу національної валюти з рівнем відтоку коштів
депозитів в банківській системі та рівнем стагнації економіки України, визваним
кризою попиту в експортно-орієнтованих галузях економіки з боку світового
ринку.
Падіння попиту на продукцію підприємств України з боку
світового рин-ку, який значно втратив платоспроможність, визвало зупинку чи
ліквідацію підприємств в Україні та зниження як кредитного попиту в
національній валюті з боку підприємств, так і вимушене зниження попиту на
кредити в національній валюті з боку населення, у якого різко знизився рівень
платоспроможності в результаті девальвації національної валюти та різкого росту
цін.
Як показують результати аналізу динаміки ставок строкових
депозитів в національній та іноземній валюті на протязі 2008 року (див.рис.Л.3-Л.4
Додатку Л), комерційні банки з жовтня 2008 року до кінця 2008 року, стримуючи
ажіотажний відток депозитів із банків, підняли середньозважені ставки доходу
депозитів:
-
в національній валюті з
рівня 13,5% до рівня 20,0%;
-
в іноземній валюті з рівня
8,5% до рівня 11,5%.
В результаті середньозважені ставки поточних та
строкових залучених депозитів фізичних та юридичних осіб (див.рис.Л.3 Додатуку
Л), які визнача-ють, в основному, вартість кредитних ресурсів з жовтня 2008
року по 1 січня 2009 року зросли:
-
в національній валюті з
рівня 11,0% до рівня 17,5 -18,0%;
-
в іноземній валюті з рівня
6,0% до рівня 8,0 – 8,5%.
При цьому стан волатильності (відхилення від
математичного очікування тренду) ставок депозитів при різкому зростанні
конкурентної боротьби банків за депозити клієнтів значно зріс, що суттєво
знизило ймовірність прогнозу ставок ресурсів та , відповідно, визвало введення
додаткових складових ризиків в ставки надаваємих кредитів.
Як показує аналіз впливу Національного банку України
на депозитний ринок (див.табл.Додатку К) на протязі 2008 -2009 років,
інструмент норматив-ного регулювання рівня обов’язкового резервування ресурсів
використовувався в наступних напрямках:
-
НБУ не стримував депозитну
масу в національній валюті, встановив-ши «нульові» ставки резервування на
поточні та строкові залучені кошти юридичних, фізичних осіб та банків в
національній валюті;
-
рівень резервування
строкових депозитів юридичних та фізичних осіб в іноземній валюті зріс з 3,0%
до 4,0%;
-
рівень резервування
поточних депозитів юридичних та фізичних осіб зріс з рівня 5,0% до 7,0%;
-
додатоково з 22 грудня
2008 року було введене резервування коштів в іноземній валюті, залучених у
банків-нерезидентів, на рівні 2,0%.
Окрім цього, Національним банком було прийняте рішення
про збері-гання коштів обов’язкових резервів на окремому рахунку в НБУ, тобто банки
виводили кошти резервів з обсягів необхілного «платіжного вікна» та створю-вали
необхідний платіжний резерв на коррахунку в НБУ без права використан-ня коштів
обов’язкового резерву, тобто від 2,0% до 7,0% залучених коштів в іноземній
валюті не працювали на ринку кредитів.
Рис.3.2 Динаміка рівня складових ресурсногопортфелю ПАТ
КБ «Хрещатик» у 2008 – 2009 рр.
Як показує спільний аналіз графіків, наведених на
рис.3.2, при порівнняні структур ресурсних портфелів ПАТ КБ „Хрещатик” у грудні
2008 року та у грудні 2009 року виявлено, що:
- банк у 2009 році значно наростив обсяги запозичених
кредитів НБУ в національній валюті під ставку 17,0%, але на міжбанківському
ринку кредитів в національній валюті на кінець 2009 року ставка знизилась до
7-10%, тобто довгострокові кредити НБУ стали надто витратними;
- банк у 2009 році суттєво знизив обсяг залучених
валютних депозитів під ставку 10-11% річних та компенсував їх нарощенням
обсягів залучених депозитів в національній валюті під ставку 18-20% річних;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10
|
