Управління кредитними ризиками в комерційних банках 
Щодо
експлуатаційних заходів АКБ “Укрсоцбанк” виконує правила техніки безпеки при
роботі з високою напругою.
В приміщенні
банку нема струмопровідного пилу (вугільний, металевий), струмопровідних полів
(металевих, земляних, залізобетонних і т.д.)
В відділі
бухгалтерського обліку та звітності є 18 розеток. Вони розташовані на висоті 1 м. від підлоги. Всі вони призначенні для вмикання електрообладнання та електроприладів. Всі розетки
підключені до мережі 220В. Проводка знаходиться під штукатуркою.
АКБ “Укрсоцбанк”
проводить навчання та інструктаж з техніки безпеки декількох видів: вхідний,
первинний, неплановий, потоковий.
Вхідний
інструктаж проводиться в день прийому працівників на роботу з метою
ознайомлення з загальним поняттям з техніки безпеки.
Первинний
інструктаж проводиться один раз у 6 місяців з усіма працюючими незалежно від
стажу та класифікації по даній професії з метою перевірки та підвищення рівня
знань з охорони праці.
Неплановий
інструктаж виникає при змінні правил з охорони праці, в разі різних змін в
об’єктах, що обслуговуються, при порушенні працівниками інструкцій по охороні
праці, після травм, аварій.
Потоковий
інструктаж проводиться з робітниками перед виконанням робіт.
Приміщення
відділу бухгалтерського обліку та звітності АКБ “Укрсоцбанку” з пожежної
безпеки відноситься до категорії Д. За вогнестійкістю будівлі відноситься до
первого ступення.
До можливих
причин виникнення пожежі можна віднести:
- необережне
користування вогнем;
- несправність
електричного обладнання;
- порушення
правил користування обладнанням;
- коротке
замикання обладнання.
Профілактичні заходи, які проводяться банком
– це підтримання електричного обладнання у робочому стані, своєчасний ремонт
застарілого обладнання та проведення інструктажу з персоналом.
Приміщення обладнане пожежною сигналізацією.
Схеми евакуації при пожежі розташовані у коридорах приміщення на кожному
поверсі. В приміщенні є два вогнегасники: типу ОХП-10, і двохпорошковий
вогнегасник ОП-5. Вогнегасники в банку замінюються щорічно.
У випадку пожежі евакуація людей
здійснюється через центральні сходи. Найбільша відстань до евакуаційного виходу
52 м, нормами цей показник не обмежується.
В банку є пожежна служба, яка несе
відповідальність за стан протипожежних засобів, при цьому проводиться запис у
спеціальному журналі з пожежної безпеки.
5.3 Розрахунок загально обмінної вентиляції
приміщення АКБ “Укрсоцбанк” з урахуванням кількості працюючих в ньому людей
Загальнообмінна вентиляція призначена для
заміни забрудненого повітря на чисте у всьому об'ємі приміщення. Вона
застосовується у тому випадку коли шкідливі виділення надходять безпосередньо у
повітря приміщення та коли робочі місця розташовані по усьому приміщенні. Види
загальнообмінної вентиляції: природна, механічна і змішана.
Для сталого процесу загальнообмінної
вентиляції при поглинанні надлишкової теплоти у приміщенні необхідні кількість
вентиляційного повітря L, м3/за год, яка обчислюеться за формулою:
L = 3.6Q/cr(T2-T1). (5.2)
Де L – кількість вентиляційного повітря L, м3/за
год;
Q – кількість надлишкової теплоти, Вт;
с - питома вага теплоємкість повітря, с =
1кДж / (кг*К);
r - густина повітря при даній температурі, при
нормальних умовах r = 1,2 кг / м3 ;
T1 і T2 - відповідно
температура повітря, що надходить і виходить, С°.
Надлишки теплоти Q визначають як різницю між
загальною кількістю теплоти, що виділяється в приміщенні (теплота від гарячих
поверхонь технологічного обладнання і трубопроводів, охолодження нагрітих
виробів, працюючого електрообладнання та штучного освітлення, людських тіл та
інше), та втратами теплоти через будівельні конструкції приміщення.
Q = qV(Тср.в-Тн) ; (5.3)
q = P/S(1/Rcт+r(1/Rок+1/Rст))+1/h*(0.9/Rпт+0.6/Rпл); (5.4)
де q – коефіціент остіклення;
Rcт - термічний опір стін (цегельна стіна
згідно СніП ІІ-3-79= 4,3м² *Сº/Вт;
Rок – термічний опір вікон = 1,604 м²*
Сº/Вт;
Rпт – термічний опір стелі = 2,2 м²*
Сº/Вт;
Rпл – термічний опір підлоги = 2,2 м²*
Сº/Вт;
r = S вікон = 6/S зовн.стін = 60 = 0,1
Після того як всі дані підставимо в формулу
(5.4) отримаємо q = 0,55
V- зовнішній об’єм приміщення = 204,6 м3 ;
Тср.в. = 20ºС – середня температура в
середині приміщення;
Тн = 10ºС – параметр БНіП ІІІ-33-75 –
середня зовнішня температура.
Підставивши всі отримані дані в формулу
(5.3) визначимо Q=1125.3 Вт.
Зробивши всі необхідні розрахунки і
підставивши їх у формулу (5.2), в результаті отримаємо розрахунок необхідної
кількості вентиляційного повітря:
L = 3.6*1125.3 / 1*1.2(20-10) = 337.59 м3
/ год (5.5)
Величина тепловитрат визначається за БНіП
ІІ-А.7-71, БНіП ІІ-32-75 залежно від кліматичних умов.
Після розрахунку витрат вентиляційного
повітря L встановлюють кратність вітрообміну n у приміщенні, год-1 ,
n = L / V, (5.6)
де n – кратність вітрообміну, год-1 ;
V – об’єм приміщення, м3 .
Кратність повітрообміну показує
інтенсивність вентилювання даного приміщення, тобто кількість обмінів повітря в
приміщенні, яке подається або притягується протягом однієї години. У разі якщо
повітря подається, перед значенням n ставлять знак плюс, якщо витягується –
мінус; коли у приміщенні одночасно подається та витягується повітря, ставлять
знак плюс-мінус.
У відділенні банку кратність повітрообміну
складає:
n = 337.59 / 150 = ± 2.2год-1, (5.7)
що відповідно до санітарних норм СН 245-71
достатньо для підтримання сприятливого мікроклімату в приміщенні.
Зробимо
розрахунок загальнообмінної вентиляції приміщення з врахуванням кількості
працюючих у ньому людей.
Визначимо
кількість припливного повітря, необхідного для провітрювання приміщення обсягом
V=156,0 м3, якщо в ньому працює 5 чоловіки.
Відповідно до
санітарних норм, якщо обсяг приміщення, що приходиться на одну людину, менше
20м3, то кількість припливного повітря, необхідного для
провітрювання, повинне бути не менш 30м3/год. на кожного працюючого;
при об’ємі приміщення більшому 20 м3 на одну людину кількість
приточного повітря для провітрювання повинне бути не меншим 20м3/год.
на кожного працюючого.
Рішення. Кількість
припливного повітря з урахуванням чисельності працюючих (м3/год)
розраховується за формулою:
L=L1*
n , (5.8)
де L1 –
норма подачі припливного повітря на 1 людину,
L1=V/n=156,0
м3 /5чол = 31,2 м3/чол; (5.9)
n=5 – число
постійно працюючих у приміщенні.
Так як в даному випадку об’єм приміщення на
одного працюючого складає 31,2 м3/чол, то кількість припливного
повітря, необхідного для провітрювання, приймаємо рівною 20 м3/год.
Тоді
L = 20м3/год*5 = 100м3/год
(5.10)
Таким чином, за результатами аналізу стану
санітарно гігієнічних умов праці, техніки безпеки та пожежної безпеки можна
зробити наступні висновки, всі головні нормативи в нормі і відповідають ДЕСТ
12.1.005-88: відносна вологість у приміщенні складає 40-50%, швидкість руху
повітря 0,18 м/с, температура в перехідний період 20-22 ºС , запиленість
складає 0,18 мг/куб.м., шум 50дБЛ.
Недоліком в санітарно-гігієнічних умовах
праці є те, що в приміщенні відділу
бухгалтерського обліку та контролю знаходиться ксерокс, що створює несприятливі умови праці. Отже, необхідно
керівництву АКБ “Укрсоцбанк” організувати роботу на ксерокопіювальному апараті
в іншому приміщенні, що дасть змогу поліпшити санітарно-гігієнічні умови праці.
Висновки
Таким чином,
підводячи підсумки даної роботи слід відмітити, що банківська діяльність в
умовах ринкової економіки неминучо пов’язана з ризиком. Він присутній при
будь-якій операції банку, хоча може бути в різних масштабах та по-різному
“пом’якшуватись”.
В першому розділі
роботи була розглянуто сутність банківських ризиків та їх існуючі класифікації.
В процесі роботи було виявлено, що в економічній літературі та в практиці
термін “ризик” вживається досить часто і залежно від контексту в поняття
вкладається різний зміст, оскільки визначення ризику багатогранне. У нейширшому
розумінні ризиком називають невизначеність щодо здійснення тієї чи іншої події
в майбутньому. Ризик вимірюється ймовірнісю того, що очікувана подія не
відбудеться і не призведе до небажаних наслідків. У банківській справі, як і в
інших видах бізнесу, ризик пов’язується, насамперед, з фінансовими втратами, що
виникають у разі реалізації певних ризиків.
Проблемі
банківських ризиків присвячено багато наукових праць і досліджень, в яких
наведено різноманітні класифікації ризиків взагалі та, зокрема, ризиків, що
притаманні банківській діяльності. Але я вважаю, що найбільш розгорнута та
повна класифікація банківських ризиків представлена в книзі “Банківські ризики”
автор Севрук В.Т., що наведено в п. 1.1. даної роботи.
Необхідно
відмітити, що хоча проблема класифікації банківських ризиків і важлива, все ж
таки вона є другорядною по відношенню до проблеми управління ними.
При управлінні
банківськими ризиками, банки України керуються законодавчими та нормативними
документами, які регламентують банківську діяльність в цілому, а також окремі
питання.
Управляти ризиком
- означає чинити дії, спрямовані на підтримання такого його рівня, що
відповідає поставленим на даний момент цілям управління.
Вітчизняні банки
проблему створення ефективних систем управління ризиками ще мають вирішити. При
цьому важливо використати міжнародний досвід та пам'ятати, що становлення
практики управління ризиками ще не завершене. Створити універсальну методику
побудови зазначених систем не можна в принципі, оскільки кожний банк по-своєму
унікальний, орієнтований на власну ринкову нішу, можливості своїх
співробітників, усталені зв'язки. Механічне копіювання вдалої моделі управління
ризиком, створеної конкретним банком, призведе швидше до негативних наслідків в
іншому банку.
В другому розділі
даної роботи розглянуто: методологічні засади організації бухгалтерського
обліку кредитних операцій, як стандартних так і не стандартних, порядок обліку
забезпечення кредитних операцій (заставленого майна), особливості обліку
надання та погашення кредитів в іноземній валюті, особливості надання та обліку
гарантій, облік формування резервів під сумнівну заборгованість. Значне місце в
другому розділі займають особливості бухгалтерського обліку формування та
використання резервів під кредитні ризики.
Згідно з чинним
законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку України банки
формують резерви на покриття можливих втрат за кредитними операціями.
Створення резерву
під кредитні ризики банку – це визнання витрат для відображення реального
результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості його активів або
підвищення ризику кредитних операцій.
В третьому
розділі викладені основні проблеми та складності, які виникають на сьогодні в
Україні в сфері управління банківськими ризиками, зокрема, кредитним ризиком.
Найбільш загальні проблеми управління кредитним ризиком пов’язані із факторами
зовнішнього середовища, а саме політична та економічна нестабільність,
недосконала правова база, що постійно змінюється; з відсутністю системного
підходу до управління ризиками; з відсутністю обгрунтованих методологій
вимірювання банківських ризиків; з відсутністю кваліфікованих спеціалістів у
сфері управління банківськими ризиками. Також виявлені проблеми управління
кредитним ризиком. В роботі запропоновані шляхи розв’язання виявлених проблем,
визначено основи формування системного підходу управління кредитним ризиком.
Розвиток
банківської справи на Україні досяг певного рівня, який призводить до
необхідності виявлення, аналізу та управління банківських ризиків, що давно
використовується у зарубіжній банківській практиці і тільки починає свій
розвиток в Україні.
Всі ці проблеми
стосуються всіх банків України і мають вплив на всю банківську систему вцілому.
При їх вирішенні необхідно сприратись на досвід економічно стійких країн, але
враховувати індивідуальність становлення та розвитку банківської системи
України. Всі ці проблеми з часом будуть вирішені, а на їх місці з’являться
нові. Без проблем та труднощів не буває розвитку.
Список
використаних джерел
1.
Закон
України “Про банки і банківську діяльність”. (Відомості Верховної Ради, 2001
р., N 5-6, ст.30), редакція закону від 22.06.2004 р. чинна 3 15.07.2004 р.
2.
Закон
України “Про захист інформації в автоматизованих системах”. (Відомості Верховної
Ради, 1994 р., N 31, ст.286), редакція закону від 11.05.2004 р. чинна з
09.06.2004 р.
3.
Закон
України “Про Національний банк України”. (Відомості Верховної Ради, 1999, N 29,
ст. 238), редакція закону від 03.02.2004 р. чинна з 27.02.2004 р.
4.
Закон України
“Про електронні документи та електронний документообіг”. (Відомості Верховної
Ради, 2003, N 36, ст.275)
5.
Інструкція
про міжбанківський переказ грошей в Україні в національній валюті (від
17.03.2004 р.)
6.
Положення
про систему електронної пошти Національного банку України (від 29.12.2004 р.)
7.
Закону України "Про
охорону праці" (ухвала Верховної Ради України від 14 жовтня 1992 року №
2695-ХII)
8.
Інструкція Правління НБУ
“Про організацію роботи з готівкового обігу установ банків України” № 69 від 19.03.2001
р.
9.
Інструкція Правління НБУ
“Про безготівкові розрахунки в господарчому обороті України” №135 від
25.04.2001 р.
10. Інструкція
Національного банку України від 28.08.2001 р. "Про порядок регулювання
діяльності банків в Україні" з наступними змінами і доповненнями.
11. Положення про ведення касових у національній
валюті в Україні, №72 від 19.02.2001 р.
12. Інструкція про застосування
плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України. Затверджено
постановою Правління НБУ від 21.11.1997 р. № 388.
13. Положення про порядок
здійснення криптографічного захисту інформації в Україні, затвердженим Указом
Президента України від 22 травня 1998 року N 505/98;
14. Положення про Ліцензійну
палату України, затвердженим Указом Президента України від 16 липня 1997 року N
648/97, і у виконання ухвали Кабінету Міністрів України від 3 липня 1998 року N
1020 ( 1020-98-п )
15. Облік та аудит в комерційних
банках / А.М.Герасимович, Т.В.Кривов’яз, О.А. Мазур та ін. / За ред. д-ра екон.
наук, проф. А.М.Герасимовича. – Львів: Фенікс, 2004. – 512 с.
16.
Івасів Б.С. Операції
комерційних банків. - К., 1992.
17.
Рид Э., Коттер Р., Гилл
Э. и др. Коммерческие банки /Пер. с англ. Под ред. В.М. Усоскина. - М.: СП
"Космополис", 2003р.
18.
Усоскин В.М.
Современный коммерческий банк: управление и операции. - М., 2003р.
19.
Ачкасов А.И. Активные
операции коммерческих банков. - М., Косалтбанкир, 2004р..
20.
Мирун Н.И., Герасимовыч
А.М. Банковское обслуживание предприятий и населения. - К., 2004р.
21.
Панова Г.А. Банковское обслуживание
частных лиц. - М., 2004р.
22.
Васюренко О.В. Банківський менеджмент:
Посібник. – К.: “Академія”, 2001. – 320 с.
23. Єрьоміна Н.В. Банківські
інформаційні системи: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 2000. – 220с.
24. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А.,
Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навч.
посібник. – 2-ге видання, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2004. – 239 с.
25. Лакосник Е. Новые IT для
финансовых институтов // Банковская практика за рубежом.- 2004.- № 11.- C.
34-39.
26. Баласинович Б. Стан та
перспективи розвитку ІКТ-індустрії в Україні // Банківська справа.- 2004.- №
5/6.- C. 39-48.
27. Недилько А. Место
информационных технологий в стратегии развития // Банковская практика за
рубежом.- 2005.- № 2.- C. 56-58.
28. Вересюк А. Малый электронный
банковский бизнес // Банковская практика за рубежом.- 2005.- № 8.- C. 65-69.
29. Яковенко С. І. Інформаційні
технології й реінжиніринг у процесах організації, трансформації та управління
корпораціями // Актуальні проблеми економіки.- 2005.- № 10.- C. 222-235.
30. Лищишин М., Шаповалов С.,
Сажинець С. Інтернет - інструмент розвитку інформаційних технологій //
Підприємництво, господарство і право.- 2004.- № 12.- C. 124-126.
31. Яковенко С. І. Реінжиніринг
бізнес-процесів шляхом інформатизації управління на підприємствах України //
Актуальні проблеми економіки.- 2004.- № 9.- C. 118-130.
32. Охоба О. М. Інформаційні
технології в управлінні інвестиційними проектами // Актуальні проблеми
економіки.- 2004.- № 9.- C. 115-117.
33. Бережной О. А. Інформаційно-аналітичне
забезпечення прийняття ефективних управлінських рішень // Актуальні проблеми
економіки.- 2004.- № 9.- C. 26-29.
34. Недилько А. Информационная
эволюция // Банковская практика за рубежом.- 2004.- № 8.- C. 65-67.
35.
Інформаційні
системи і технології в економіці: Посібник для студентів ВНЗ/ За ред.
В.С.Пономаренка. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 544 с.
36. Карпенко С.Г. Інформаційні
системи і технології. Навчальний посібник. – К.:Кондор, 2004 р. – 192 с.
37. Коряк С.Ф., Самофалов Л.Д.
Комп’ютерні системи обробки та передачі фінансової інформації. / Підручник для
студентів вищих навчальних закладів. За ред. Самофалова Л.Д. – Харків:
“Компанія СМІТ”, 2004. – 290 с.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15
|
