Удосконалення механізму здійснення кредитних операцій 
Таким
чином, всі фактичні параметри санітарно-гігієнічних умов праці в Департаменті
обслуговування VIPклієнтів ПриватБанку відповідають установленим нормам.
5.2 Техніка безпеки та протипожежна
профілактика
Приміщення Департаменту обслуговування VIP-клієнтів
згідно ступеню загрози поразки людей електричним струмом відноситься до класу
“Приміщення без підвищеної загрози”, оскільки в даному приміщенні є відсутніми
умови, що утворюють “підвищену загрозу” (вогкість, наявність струмопровідного
пилу та струмопровідних підлог; висока температура, можливість, що людина може
доторкнутися до металевих конструкцій, що з’єднані із землею з одного боку, та
водночас до металевого корпусу електричного обладнання – з іншого), або мають
“підвищений ступень загрози” (дуже велика концентрація вогкості, хімічно
активне або органічне середовище; тобто одночасно дві чи більше умови
підвищеної загрози).
Департамент оснащений комп’ютерною та копіювальною
технікою у кількості: 44 комп’ютера, 32 принтера, 1 ксерокс. Проведений аналіз
розташування обладнання показує ,що монітори розташовуватися на відстані не
менше 1м від стін з вікнами, відстань від бічної поверхні монітора до примикаючого
до нього робочого місця не менш 1,2 м, а від тильної сторони монітора до
наступного робочого місця – не менш 2,5 м.
Все обладнання нове і виготовлено відомими фірмами-виробниками
комп’ютерної та офісної техніки (PHILIPS, HEWLETT PACKARD, SAMSUNG, EPSON та
інші).
У робочих приміщеннях банку використовується
перемінний електричний струм з частотою 50 Гц і напругою 220 Вт. По ступені
надійності електропостачання споживачі електроенергії банку належать до
наступних категорій:
– технічні засоби автоматизованої системи керування - I категорія;
– серверна, електронна пошта, прилади охоронної і пожежної
сигналізації - Особлива група;
– інші электроспоживачі - II категорія.
Для захисту від ураження електричним струмом приймається захисне заземлення, розташоване по контуру. Неприпустиме підключення комп'ютерної техніки до звичайної двохпровідної електромережі. Комп'ютерне устаткування має окрему від загального електроустаткування лінію електроживлення і окремий контур робочого заземлення. Комп'ютерне устаткування підключається до електромережі тільки через електричні розетки із трьома контактами (фазового, нульового робочого і нульового захисного). На всіх робочих місцях встановлені блоки електричних розеток, що складаються з 4–х двухполюсних розеток із заземлюючим контактом і 2х розеток без контакту, що заземлює. Електророзетки змонтовані на непальних підставках. Розподільча електропроводка до робочих місць виконана приховано, з використанням спеціальних коробів, рукавів, труб.
Для створеня безпечної експлуатації
електроустаткування щорічно проводиться перевірка електромережі,
електроустаткування, контурів заземлення на відповідність установленим вимогам
міцності ізоляції, параметрів контуру заземлення.
До користування електроустановками, електроприладами
(кондиціонерами, вентиляторами, електронагрівальними приладами, світильниками,
холодильниками, стабілізаторами, трансформаторами, засобами зв'язку та ін.)
працівники банку допущенні після вступного, первинного інструктажу з питань
охорони праці, вивчення порядку і правил користування електроприладами,
передбачених експлуатаційною документацією, і перевірки знань з питань
електробезпечності. Користувачі електроприладами мають 1 кваліфікаційну групу
по електробезпечності.
У приміщеннях з комп'ютерною технікою щодня проводиться вологе
прибирання. Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях (батареї
опалення, водопровідні труби, кабелі з заземленим відкритим екраном і т.п.)
надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.
Для всіх приміщень банку, у яких експлуатуються відео-термінали й ЕОМ, згідно БНіП
2.09.02–85 встановлена категорія по пожежною небезпекою – Д. На підставі
статистичних даних основними причинами пожеж на виробництві є:
– необережне звертання з вогнем;
– незадовільний стан електротехнічних пристроїв і порушення
правил їхнього монтажу й експлуатації;
– несправність опалювальних приладів і порушення правил
їхньої експлуатації;
– невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної
безпеки;
– відсутність блискавко-захисту будинків і споруд .
Ступінь вогнестійкості будівлі банку – IV, відповідно
нормативних документів.
Приміщення банку має один поверх. На цьому поверсі
знаходиться евакуаційний (аварійний) вихід. Евакуаційні шляхи і виходи вільні і
нічим не захаращені. Двері на шляхах евакуації відкриваються в напрямку виходу
з будинку (приміщення), двері закриваються лише на внутрішні запори, які легко
відкриваються. Шляхи евакуації мають евакуаційне освітлення. Розташовуваний на
об'єкті протипожежний інвентар (шухляда з піском об’ємом 0,1 кб.м – 1 шт,
покривало з непальної теплоізоляційної тканини роміром 2 м. на 2 м. – 1 шт., багри 3 шт., ломи – 2 шт., лопати – 2 шт., топори – 2 шт.) відповідає категорії
підприємства по вибуховій, вибухово-пожежній і пожежній небезпеці, кліматичному
районуванню об'єкта і категорії розміщення пожежної техніки, агресивності
навколишнього середовища.
Вогнегасники (2 шт. об’ємом 5 л. порошкові типу ВП–5) розміщені в легкодоступних і помітних місцях, де виключене влучення на них
прямих сонячних променів і безпосередній вплив опалювальних і нагрівальних приладів.
В будинку вивішено план евакуації з указівкою місця
розташування пожежної техніки.
В усіх приміщеннях, за винятком санітарно-гігієнічних,
передбачені автоматичні установки пожежної сигналізації на базі автоматичних
комбінованих (димових і теплових) пожежних звіщувачів.
У випадку пожежі в будинку банку працює система оповіщення працівників
про пожежу. Система оповіщення забезпечує відповідно до розроблених планів
евакуації передачу сигналів оповіщення одночасно по всьому будинку
(спорудженню), а при необхідності – послідовно чи вибірково в окремій його
частині. Система оповіщення і керування евакуацією передбачає усі види зв'язку
(телефонну – звичайну і мобільну, селекторну, комп'ютерну мережу).
Згідно з протипожежними нормами і правилами споруди
обладнуються системами блискавко-захисту. Блискавко-захист – це
комплекс захисних заходів від розрядів атмосферної статичної електрики, який
забезпечує захист людей, зберігає споруди, будинки від згорання, вибухів. Одним
з основних заходів захисту від блискавки є побудова громовідводів.
Для забезпечення протипожежної безпеки на території й у
приміщенні банку виконуються наступні заходи:
– територія банку постійно підтримується в чистоті і
систематично очищається від сміття і відходів, тари;
– територія банку має зовнішнє освітлення для забезпечення
швидкого перебування протипожежного устаткування, входів до будинків, спорудженням;
– на території банку не дозволяється спалювати відходи,
сміття, тару на відстані менш 15 м від споруджень. Місце спалювання позначене
надписом і обладнано урною з неспалених матеріалів;
– приміщення і спорудження банку обладнані установками
пожежної сигналізації і пожеже-гасіння відповідно;
– забороняється паління на території й у приміщеннях, тільки
в відведених місцях.
5.3 Розрахунок первинних засобів
пожежогасіння для приміщення Департаменту обслуговування VIPклієнтів
Розробка заходів з охорони праці виконана у вигляді
розрахунку первинних засобів пожежогасіння для приміщення Департаменту
обслуговування VIP-клієнтів ПриватБанку.
Приміщення Департаменту обслуговування VIP-клієнтів ГО
ПриватБанку площею 400 кв.м. Категорія приміщення за вибухо-пожежною безпекою –
Д. Максимальна відстані від можливого вогнища пожежі до місць розміщення
вогнегасників не більше 20 м.
Оскільки в банку можливе виникнення пожежі з горінням твердих
горючих речовин, що супроводжується тлінням, клас пожежі визначається як А.
Виходячи з розмірів приміщення і на підставі даних додатку З можна зробити
висновок, що для захисту приміщення банку буде потрібно не менше двох пінних
вогнегасників типу ВХП – 10 чи двох порошкових вогнегасників ВП – 5. Саме 2
вогнегасники типу ВП–5 розміщенні на протипожежному щиті в Департаменті
обслуговування VIP-клієнтів ПриватБанку . Таким чином це повністю відповідає
протипожежним нормам.
З огляду на наявність у банку електронно-обчислювальної
техніки і комп'ютерів, з метою забезпечення універсальної захищеності
устаткування, і виходячи з планування приміщення можна рекомендувати оснащення
даного приміщення двома порошковими вогнегасниками типу ВП – 5.
ВИСНОВКИ
Проведені в роботі
дослідження дозволяють зробити наступні висновки.
Економічне зростання і
забезпечення ефективних умов для розвитку приватного сектору, покращення
соціального захисту та добробуту населення можливі лише за умов ефективного
розвитку банківської системи як одного з головних елементів ринкової економіки.
Розвиток банківської
системи має бути спрямований на збільшення обсягів обслуговування підприємств
та населення в усіх регіонах країни. Кредити повинні стати доступними та
привабливими, банківські послуги – різноманітними за видами та умовами.
Розроблені Національним
банком України "Основні засади грошово-кредитної політики на 2003
рік", “Комплексна програма розвитку банківської системи України на 2003 –
2005 роки” є складовою частиною загальноекономічної політики України.
Разом з елементами
стабілізації банківська система України має певні недоліки, що стосуються як
безпосередньо банківської системи (недостатній рівень капіталізації,
відсутність в банках ефективних механізмів та інструментів управління ризиками
тощо) так і дотичних до неї сфер (повільні темпи ринкової трансформації та
реструктуризації реального сектору економіки, слабкий та недостатньо прозорий
фінансовий стан значної частини суб'єктів господарювання тощо).
За період становлення
банківської системи України були розроблені та впроваджені банківські продукти
та послуги для юридичних осіб та населення, які притаманні ринковій економіці.
Переважна частина цих
продуктів, як з точки зору обсягів, так і з точки зору асортименту, відносяться
до операцій кредитування. Станом на кінець 2002 року питома вага процентних
доходів банків від кредитування фізичних та юридичних осіб становила понад 60%
від загальної суми доходів банківської діяльності.
Разом з цим спектр та
обсяги кредитних послуг залишаються досить обмеженими – в основному це пряме
короткострокове кредитування – тоді як сучасні умови господарювання вимагають
нових форм та методів кредитної підтримки.
Незважаючи на високі
обсяги кредитування, потреби економіки в кредитній підтримці лишаються
здебільшого незадоволеними. Значною мірою така ситуація продиктована високим
рівнем процентних ставок. Проблема високої вартості кредитів обумовлена такими
факторами:
– процентні ставки
змушені перекривати ризик неповернення кредитів, в тому числі іншими
позичальниками;
– неефективною
структурою витрат банків, коли процентні доходи виступають не тільки
компенсатором процентних витрат, але і чи не єдиним джерелом покриття витрат
адміністративних;
– недосконалою
практикою управління кредитним ризиком;
– недостатньою
конкуренцією на ринку банківських послуг та високою вартістю залучених коштів.
Незадоволення потреб
економіки в кредитах проявляється у вузькості асортименту кредитних послуг для
різних груп клієнтів.
Важливим на
сьогоднішній день розширення асортименту кредитних послуг, поліпшення їх
якості, впровадження новітніх банківських технологій.
Основні напрямки
удосконалення механізму здійснення кредитних операцій комерційних банків
передбачають розширення обсягів та спектру банківських продуктів і послуг для
реального сектора економіки і населення а саме:
– розширити сферу
застосування іпотеки шляхом вдосконалення законодавчої та нормативної бази для
реалізації механізму даного виду кредитування і ефективного функціонування
первинного і вторинного ринків іпотечного фінансування, забезпечення на
законодавчому рівні реальної можливості звернення кредитором стягнення і
реалізації закладеного майна, забезпечення надійної системи реєстрації землі,
створення державного земельного кадастру та реєстру нерухомого майна;
– більш активно
використовувати консорціумне кредитування;
– розширювати форми
кредитування підприємств малого та середнього бізнесу;
– збільшити спектр та
територіальне охоплення кредитними послугами населення, в тому числі кредитування
молоді на придбання житла та фінансування навчання, споживче кредитування;
– активніше
використовувати лізингові схеми кредитування, зокрема для підтримки підприємств
сільського господарства та сфери послуг;
– створити систему
розкриття інформації про добросовісне виконання позичальниками зобов'язань
перед банками, для чого передбачити створення системи незалежних рейтингових
агентств, створення кредитних бюро;
– повніше
використовувати світовий досвід щодо застосування накопичувальних схем
залучення коштів населення до банків;
– підвищити роль банків
у здійсненні довірчих операцій, зокрема в управлінні пайовими фондами.
– заохочення
довгострокових кредитів та банківських інвестицій у виробничу сферу;
– зниження процентних
ставок за кредитами банків, наданих у реальний сектор економіки;
– проведення
щоквартального аналізу платоспроможності, кредиторської та дебіторської
заборгованості підприємств, які отримали кредити, та забезпечення їх
повернення.
– створення
загальнодержавного реєстру нерухомого майна;
– створення умов для
пожвавлення діяльності фондового та страхового ринків.
У даній дипломній
роботі розглянуті теоретичні аспекти банківського кредитування, на базі філії
“Х” ПриватБанку зроблені аналіз показників кредитного портфеля і оцінка
кредитної роботи філії. Виявлені негативні тенденції як то:
– низька питома вага
кредитного портфеля в чистих активах;
– зниження питомої ваги
овердрафтів у кредитному портфелі;
– збільшення питомої
ваги бланкових кредитів;
– висока
питома вага великих кредитів.
Дано рекомендації з
поліпшення кредитної політики. Передбачено впровадження наступних заходів:
а) збільшення об’єму кредитного
портфеля в чистих активах банку за рахунок розвитку нових перспективних
напрямків кредитування і використання резервів клієнтського потенціалу філії;
б) необхідність зменшення питомої
ваги великих кредитів в загальному кредитному портфелі;
г) зниження кредитних ризиків за
рахунок зменшення ваги бланкових кредитів, а також за допомогою використання
математичних моделей, при проведенні фінансового аналізу і моніторингу кредитів
позичальників.
В роботі також розглянуті стан,
перспективи створення та розвитку сучасних інформаційних систем і технологій в
банківській сфері. Розширення спектру та обсягів банківських продуктів
неможливе без відповідного технологічного розвитку банківських операцій і
впровадження високо технологічних фінансових інструментів на основі
використання мережі інтернет, а також створення супермаркетів фінансових
інтернет-послуг. Це передбачає створення відповідних систем захисту інформації
при наданні послуг на банківських та фінансових ринках для запобігання
можливості використання шахрайських дій з банківськими електронними
документами.
Виконаний в дипломній роботі розрахунок первинних засобів
пожеже-гасіння для приміщення Департаменту обслуговування VIPклієнтів ПриватБанку, свідчать про
його повну відповідність протипожежним нормам.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.
Конституція України:
Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. – К.: Преса
України, 1997 – 80 с.
2.
Закон України “Про
Національний банк України” від 20.05.1999 р № 679–XIV // Законодавчі і
нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу “Вісник
Національного банку України) , 1999.–№7.–С. 3–23.
3.
Закон України “Про банки і
банківську діяльність” від 07.12.2000 р № 2121 – III // Законодавчі і
нормативні акти з банківської діяльності (Додаток до журналу “Вісник
Національного банку України) , 2001.–№1.–С.3–46.
4.
Закон України “Про
підприємництво” від 07.02.1991 р. N698–ХII із змінами і доповненнями // http:
// www.rada.kiev.ua
5.
Закон України “Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом “ від
14.05.1992 р. N2343–XII із змінами і доповненнями // http: // www.rada.kiev.ua
6.
Закон України “Про
господарські товариства” від 19.09.1991р №1576–ХII // http: // www.rada.kiev.ua
7.
Закон України “Про
підприємства” від 27.03.1991 р №887–ХII // http: // www.rada.kiev.ua
8.
Закон України "Про
заставу" від 02.10.1992 р. №2654 із змінами і доповненнями // http: //
www.rada.kiev.ua
9.
Закон України “Про
платіжні системи та переказ грошей в Україні” від 5.04.2001 р. N 2346III із
змінами і доповненнями // http: // www.rada.kiev.ua
10.
Закон України “Про
підприємства в Україні” від 27.03.1991 р. №888–XII із змінами і доповненнями //
http: // www.rada.kiev.ua
11.
Кодекс законів про працю
України від 10.12.1971 р №322–VIII із змінами і доповненнями // http: //
www.rada.kiev.ua
12.
Закон України "Про
охорону праці" від 14.10.1992 р №2694–XII із змінами і доповненнями //
http: // www.rada.kiev.ua
13.
Закон України “Про пожежну
безпеку” від 17.12.1993 р. №3745–XII із змінами і доповненнями // http: //
www.rada.kiev.ua
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13
|
