Удосконалення механізму здійснення кредитних операцій

5)                 Підсистема динамічної взаємодії з філіями;

6)                 та інші.

– кредитно-фінансова система – обслуговування кредитних, депозитних, акціонерних та інш. договорів, робота з цінними паперами. Вона складається з:

1)                Підсистема “Кредити і депозити”;

2)                 АРМ “Акціонери банку”;

3)                 АРМ “Депозитарій”;

4)                 АРМ брокера валютної біржі;

5)                 та інші.

– система управління – надання фінансово-економічної інформації про стан та діяльність банку, прогнозування та аналіз діяльності банку, його підрозділів, відділень, філій, підготовка статистичної звітності. До її складу входять:

1)                система “Банківська звітність”;

2)                система “Аналіз”;

3)                 АРМ аналітичної звітності;

4)                 та інші.

– допоміжні системи – кадровий облік, розрахунок заробітної плати, облік матеріальних цінностей, фондів, діловодство та канцелярія. До її складу входять:

1)                АРМ “Зарплата співробітників банку”;

2)                 АРМ «Кадри»;

3)                 Підсистема аналітичного обліку;

4)                 та інші.

– система забезпечення життєздатності комплексу – телекомунікаційні функції, дублювання та резервне копіювання інформації, поновлення діяльності комплексу у разі збоїв, руйнування баз даних, виходу з ладу обладнання тощо. Вона складається з:

1)                системи “Операційний архів банку”;

2)                АРМ “Технічний адміністратор банківської системи”;

3)                та інші.

Для багатьох українських комерційних банків процес створення АБС зводиться, в основному, до залучення самих передових, авангардних комп’ютерних і телекомунікаційних технологій. При цьому слабо враховується специфіка конкретних банківських бізнес-процесів, організаційна та інформаційна структура самого банку. Такий підхід до автоматизації діяльності банку, при уявній зовнішній привабливості, не здатний забезпечити навіть мінімально прийнятий рівень відповідності фінансових витрат на засоби автоматизації та отриманих результатів.

Крім цього, в сфері автоматизації банківської діяльності на сьогоднішній день склалася досить неоднозначна ситуація. На ринку програмних продуктів автоматизації банківських операцій практично відсутні закінчені комплексні рішення, що дозволяють банкам повністю відчути переваги, які надаються новою методологією фінансового та управлінського обліку і заснованими на цій методології комплексними АБС нового покоління. Більшість працюючих сьогодні систем автоматизації банків штучно адаптовані до роботи в умовах, що змінилися за рахунок простої зміни нумерації рахунків аналітичного обліку і не мають нічого спільного з дійсно інтегрованими комплексними автоматизованими банківськими системами

Крім того, сьогодні банки самі часто не дуже добре уявляють, що їм потрібно завтра, а якщо і уявляють, то не можуть чітко сформулювати і викласти фірмам-розробникам свої вимоги в області використання сучасних інформаційних технологій. Насамперед це пов’язано з відсутністю традицій ведення банківської справи в умовах ринкової економіки і, як наслідок, з відсутністю грамотних постановок задач. Ринок АБС задовольняє нові потреби банків щодо часової проблеми – буде враховуватись час осмислення і формалізації нових проблем банку, а потім створення нових автоматизованих систем фірмами-розробниками АБС.

Така ситуація склалася з цілком зрозумілих причин. Розробники систем автоматизації банків часто не мали достатнього запасу часу, ресурсів і досвіду для побудови подібних комплексних задач. Проектування і створення такої системи – надзвичайно складна технічна, технологічна і організаційно-методологічна задача. Її вирішення під силу тільки розробникам, що мають величезний досвід створення і впровадження складних програмних комплексів в банківській сфері. Зараз стало очевидно, що розв’язання проблем автоматизації банківського бізнесу перебуває в економічно ефективному поєднанні процесів розробки принципово нових і адаптації елементів існуючих зарубіжних інтегрованих АБС.

Кожний банк може обрати власний шлях вирішення даної проблеми подальшого розвитку засобів автоматизації. За досить короткий проміжок часу в банківській системі України розроблено і впроваджено цілий ряд складних систем автоматизації. Це і телекомунікаційні основи мережі передачі банківської інформації, система електронних міжбанківських взаєморозрахунків, базові елементи системи масових електронних платежів на основі пластикових карток, розроблені Національним банком України. Сьогодні перед банками України і НБУ стоїть нова складна задача: створення власних систем автоматизації банківської діяльності на основі застосування самих передових програмно-технічних комплексів, заснованих на міжнародних стандартах бухгалтерського обліку і на принципово нових підходах до організації управління сучасним банком.

Проведена заміна методології складання бухгалтерського обліку вимагає сучасних, нестандартних підходів до автоматизації процедур ведення фінансового і управлінського обліку. Для повномасштабного і ефективного вирішення даної задачі необхідно докорінним чином переглянути відповідні програмні продукти, на яких базуються сьогодні системи автоматизації банків України. Життєво необхідні нові технології, які могли б не тільки вести реєстрацію операцій в бухгалтерських книгах, але й розв'язувати цілий комплекс задач щодо управління сучасним банком.

Для багатьох комерційних банків України при проектуванні і впровадженні власних АБС характерний програмістський підхід до проблем автоматизації банківських процедур. Такий підхід полягає в простому накопиченні призначених для користувача задач, функцій, робочих місць, що дозволяє вирішити локальні проблеми автоматизації окремих банківських процедур, які часто не мають інформаційної взаємодії і взаємозв'язку між собою. Неефективність такого підходу вже розглядалась. Сьогодні на зміну принципу локальної автоматизації повинен прийти системний підхід з комплексними постановками задач для всіх рівнів ланки управління.

Розробка концептуальної основи в створенні АБС, її якість, здатність відображати предметну область найбільш повно є першим і найважливішим етапом у використанні сучасних інформаційних технологій в банку.

На жаль, до сьогодні використання інформаційних технологій в більшості комерційних банків є не що інше як набір різних функціонально непов'язаних підсистем і робочих місць. Ці різнорідні за складністю та змістовною структурою компоненти слабо взаємодіють між собою інформаційно. Організація і підтримка інформаційної взаємодії різних локальних програмно-технічних компонентів є складною проблемою. Така структура багатьох АБС - наслідок підходу до їх розробки, який переважав в банківській сфері раніше. Суть цього підходу полягала в тому, що банк по мірі необхідності придбавав або розробляв самостійно програмно-технічні комплекси, що автоматизують різні дільниці банківської діяльності. При такому підході багато найважливіших проблем банківських технологій часто доводилося вирішувати позасистемними, локальними методами і засобами. Неповні з системотехнічної точки зору комплекси автоматизації вельми дорогі, складні в експлуатації і розвитку. Крім того, рівень таких АБС все більше відстає від рівня розвитку банківської сфери, гальмуючи об'єктивні процеси розширення загального переліку банківських послуг, заснованих на використанні передових інформаційних технологій.

Відсутність комплексного підходу до автоматизації, недостатня інтеграція окремих банківських модулів штовхає до приватних, локальних рішень, що характеризуються вузькою спеціалізацією. Необхідність переходу від приватних рішень в області автоматизації до системних, що мають на увазі використання всього асортименту сучасних методів і засобів інформаційних технологій, об'єктивно назріла. Про це можна судити виходячи з комплексності підходу до автоматизації діяльності банків, що виходять на світові фінансові ринки, зокрема з досвіду ПриватБанку.

Аналізуючи стан інформаційних технологій в системі ПриватБанку в сфері кредитування можна зробити висновок про повноту, відповідність програмно-техничних комплексів сучасним потребам банку в інформаційних технологіях. Всі комплекси з обслуговування кредитних операцій виконані на високому загальному рівні з залученням передових технологій, з детальним опрацюванням і моделюванням всієї інфраструктури банку.

4.2 Перспективи створення та розвитку сучасних інформаційних систем і технологій в банківській сфері

Найголовнішою вимогою, що пред'являється сьогодні до автоматизованих банківських систем, є забезпечення користувачів доступом до сховищ даних в реальному режимі часу.

Разом з тим, інформаційним підмурком сучасних АБС з можливостями аналізу і прогнозу для багатопрофільних і багатофілійних банків, до яких відноситься ПриватБанк, забезпечує надійне зберігання, а також швидкий доступ до різних показників безлічі об'єктів (документи, рахунки, клієнти, філії і т.п.). Для цього потрібні багатомірні та мультиформатні структури даних. Поява нових структур і видів (гіпертекстові, мультимедійні та інші) даних вимагає вдосконалення технології управління базами даних і загальним документообігом у банку.

Розвиток теорії та практики створення і використання баз даних призводить до більш широкого поняття - сховище даних. Це може бути централізована база даних, об'єднуюча інформацію з різнорідних джерел і систем, що надає зібрані дані за додатками кінцевих користувачів.

Єдиний інформаційний простір, створений на основі технологій інформаційних сховищ, служить базою для реалізації різноманітних аналітичних і управлінських процедур. До них можна віднести оцінку кредитних і страхових ризиків, прогноз тенденцій на фінансових ринках та інше.

Істотну допомогу в цьому значенні можуть надати і надають сучасні інформаційні технології, що дозволяють організувати і упорядкувати одночасний багаторазовий доступ до електронних сховищ інформації, систематизувати їх накопичення, використання і оновлення. Основна мета застосування передових технологій обробки інформації в даному контексті зводиться до класифікації і сортування наявних відомостей відповідно до загальних принципів, з подальшим представленням їх у вигляді структурованих інформаційних сховищ різних типів.

Доцільно виділити із загальної маси технологічних процесів організації управління корпоративними інформаційними ресурсами процеси управління документообігом, як найбільш істотної ланки в ланцюгу взаємопов'язаних управлінських процедур.

На сьогоднішній день розвиток систем електронного документообігу відстає від рівня розвитку технологій обробки трансакцій і управління базами даних з цілком об'єктивних причин, пов'язаних з недостатньою теоретичною базою даного прикладного напряму. Це пояснюється його відносною новизною. Саме поняття електронного документообігу виникло лише у другій половині 80х років, що може розглядатися, навіть за сучасних темпів розвитку інформаційних технологій, як вельми недовготривалий відрізок часу.

Донедавна процес інформаційного забезпечення діяльності будьякої установи носив традиційний характер. Тобто основним носієм корпоративних знань і корпоративної інформації виступав звичайний паперовий документ. У сучасних умовах, коли від оперативності прийняття управлінський рішень залежить їх обґрунтованість і актуальність, застосування застарілих методів управління інформаційним простором, позначилося на загальному рівні управління.

Сьогодні наповнення будь-якої інформаційної системи засновується на більш широкому використанні мультимедіа інформації, яка включає в себе крім алфавітно-цифрових даних також графічні зображення, анімацію, аудіо, відеодані. Причому, частка нових видів інформації в загальному потоці даних, які необхідно обробляти і зберігати, постійно збільшується, що створює істотні труднощі при використанні традиційних систем автоматизації управління інформаційним простором підприємства або установи.

Теоретичні основи побудови даної системи повинні засновуватися на тому факті, що робота з мультимедіа інформацією істотно відрізняється від традиційних методів обробки алфавітноцифрових даних. Це пов'язано, передусім, зі складною структурою мультимедійних матеріалів, що вимагають нетривіальних алгоритмів виділення з неї семантичних одиниць. Методологія пошуку необхідної інформації в мультимедіасистемах корінним чином відрізняється від методів вибірки даних у звичайних інформаційних системах.

Класифікація типів даних, наведених в роботі [87], є необхідною умовою для побудови інформаційних систем нового покоління:

– текстові дані – деякі алфавітноцифрові дані представлені у вигляді певних структурованих і форматованих послідовностей знаків;

– графічні дані - малюнки, креслення, ілюстрації та інші графічні дані, закодовані за допомогою деякого високорівневого описувача і представляють собою більш складні графічні об'єкти ніж сукупність простих графічних примітивів (точка, лінія, дуга, коло і т.д.);

– зображення – різноманітні картинки і фотографії, закодовані за допомогою якого-небудь стандартного формату, базовим елементом яких є точка (піксель), певного кольору і заданого розташування;

– анімація - послідовність графічних даних або зображень, що визначає порядок відтворювання даних зображень у часі, при якому кожне зображення або графічний елемент повинні заміняти один одного в деякому хронологічному порядку;

– відеодані - послідовність фотографічних зображень, що відтворюються з певною швидкістю і в хронологічному порядку;

– аудіодані - послідовність впорядкованих у часі даних, що генеруються при звукозапису;

– складові дані - комбінування базових типів мультимедіа даних, які можуть містити додаткову керуючу інформацію, що описує особливості їх представлення і відображення.

Проблеми, пов'язані з використанням мультимедіа даних, можуть бути вирішені тільки на основі використання принципово нових підходів до організації управління такими даними. Визначити такі підходи на сучасному етапі досить важко, оскільки, крім власне даних, необхідно враховувати еволюцію операційних систем, програмно-апаратних комплексів і мережевих інформаційних технологій. Але той факт, що розвиток подібних систем буде визначати основні напрями комп'ютерної індустрії на найближчу перспективу і не викликає ніяких сумнівів.

Сьогодні будь-яка система управління корпоративними інформаційними ресурсами повинна будуватися на використанні новітніх технологій введення і збереження даних, а також на застосуванні сучасних програмно-технологічних систем доступу до них. У зв'язку з цим найбільш перспективним рішенням було б використання для введення інформації новітніх цифрових пристроїв. До таких пристроїв можна віднести цифрові фото, відеокамери, універсальні копіювальні апарати, які суміщають у собі крім функцій власне копіювального апарату, також функції сканера і друкуючого пристрою. Використання такої апаратури разом з відповідними програмними засобами передбачає суттєві вигоди з точки зору побудови систем управління інформаційним простором будь-якої міри складності.

Цифрова апаратура, здатна задовольнити потреби будь-якого підприємства або установи в надійних засобах поповнення інформаційної бази, існує і може успішно застосовуватися вже сьогодні. Тому, основна проблема при проектуванні й створенні подібних систем, – це не стільки наявність сучасного високопродуктивного обладнання, скільки в ідеологічних принципах організації взаємодії кінцевого користувача з масивами інформації.

Найбільш перспективним може стати застосування так званих інтра-мереж, як основоположної технології доступу до корпоративних інформаційних ресурсів установи, Web і Іnternet-технології, у вигляді корпоративних Іntranet мереж.

Як відомо, інтра-мережа – це приватна комп'ютерна мережа, в яку закладені технології глобальної комп'ютерної мережі Іnternet. Така мережа дозволяє максимально використати переваги та істотно мінімізувати недоліки звичайних локальних і глобальних корпоративних мереж. Це дає реальну можливість сумістити сучасну мережеву архітектуру клієнт–сервер з популярними Іnternet-технологіями і на базі цього отримати обчислювальне середовище, яке не тільки просте в реалізації, підтримці, розширенні та використанні, але й сприяє підвищенню продуктивності праці працівників установ. Крім цього, створення і підтримка інтра-мережі обходиться набагато дешевше порівняно з базами даних і мережевими службами, які застосовуються сьогодні в абсолютній більшості випадків.

Інтра-мережі є надзвичайно гнучким і універсальним засобом, що дозволяє не тільки істотно скоротити витрати часу, але і найбільш раціонально використати обчислювальні та інтелектуальні ресурси установи. Така система, спираючись на сучасні телекомунікаційні засоби і новітні засоби введення і збереження даних, які були згадані вище, здатна організувати в реальному часі процедури одночасного багаторазового доступу до даних, обміну і спільного використання інформації. Користувачі такої мережі отримують в своє розпорядження не тільки швидкий, зручний і стандартизований спосіб доступу до структурованої алфавітно-цифрової і мультимедійної інформації, стає реальністю організація оперативного обміну відео, аудіоінформацією, проведення відеоконференцій і т.д.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13