Стійкість роботи промислових об`єктів у надзвичайній ситуації 
Стійкість роботи промислових об`єктів у надзвичайній ситуації
ПЛАН
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ВИМОГИ, ЯКІ
ВИСУВАЮТЬСЯ ДО БУДІВНИЦТВА МІСТ, ПРОМИСЛОВИХ ОБ'ЄКТІВ І КОМУНАЛЬНО-ЕНЕРГЕТИЧНИХ
СИСТЕМ
1.1 Основі вимоги до планування та забудови міст і
розташування об'єктів
1.2 Вимоги до проектування і будівництва об'єктів
1.3 Вимоги до будівництва комунальних систем. Вимоги до
систем водопостачання
1.4 Вимоги до систем газопостачання
1.5 Вимоги до будівництва та експлуатації енергетичних об'єктів
і систем
1.6 Вимоги до будівництва та експлуатації підприємств
транспорту
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ
ДОСЛІДЖЕННЯ СТІЙКОСТІ РОБОТИ ОГ (ТОВ "Ритм" м. Чернігова)
2.1 Організація роботи з проведення дослідження
стійкості роботи
2.2 Технологія дослідження сталості роботи об'єкта
2.3 Оцінка впливу вражаючих факторів надзвичайних
ситуацій мирного і воєнного часу на об'єкти господарювання
2.4 Оцінка впливу ударної хвилі
2.5 Оцінка можливості виникнення пожежі на об`єкті
2.6 Оцінка впливу вторинних вражаючих факторів
2.7 Оцінка стійкості роботи об'єкта
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ І
СПОСОБИ ПІДВИЩЕННЯ СТІЙКОСТІ РОБОТИ ОБ'ЄКТІВ
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Під сталістю об'єкта
розуміють здатність його будівель і споруд, комунально-енергетичних мереж, верстатів
та обладнання (тобто всього інженерно-технічного комплексу) протистояти
впливові різних несприятливих факторів. Під сталістю роботи ОГ розуміють його здатність випускати
встановлені види продукції у необхідних обсягах і номенклатурах в умовах надзвичайних
ситуацій мирного і воєнного часу, а при незначних і середніх руйнуваннях і при
частковому порушенні зв'язків по кооперації і поставках відновлювати своє
виробництво в мінімально короткі терміни. Для об'єктів галузей, які не
виробляють матеріальних цінностей (транспорт, зв'язок, торгівля тощо), сталість
їх роботи передбачає здатність безперебійно виконувати свої функції.
На сталість роботи ОГ у
надзвичайних ситуаціях впливають такі фактори:
- ступінь надійності захисту
робітників і службовців від впливу шкідливих факторів надзвичайних ситуацій;
- здатність
інженерно-технічного комплексу об'єкта протистояти певною мірою наслідкам
надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу;
- ступінь захищеності об'єкта
від вторинних вражаючих факторів (пожеж, вибухів, затоплень, зараження СДОР і
т.д.);
- ступінь надійності системи
постачання об'єкта усім необхідним для виробництва продукції (сировиною,
паливом, електроенергією, водою тощо);
- сталість і безперервність
управління виробництвом та Цивільною обороною;
- підготовленість об'єкта до
ведення РІНР і робіт по відновленню порушеного виробництва.
Мета роботи проаналізувати
рівень стійкості роботи м`ясопереробного підприємства ТОВ "Ритм" м.
Чернігова.
Обсяг і характер заходів щодо
підвищення сталості роботи об'єктів господарювання (ОГ) в умовах надзвичайних
ситуацій багато залежать від того, наскільки можуть бути виконані вимоги
Цивільної оборони (до розташування об'єктів, планування міст, до будівництва
виробничих будівель і споруд, до систем постачання водою, газом та
електроенергією).
Вимоги Цивільної оборони
спрямовані на зниження можливих збитків, втрат серед населення і створення
ліпших умов для проведення РІНР у можливих вогнищах ураження і районах лиха, а
значить сприяють підвищенню сталості об'єктів.
Під час планування і забудови
міст повинен передбачатися поділ на окремі жилі масиви (мікрорайони) площею не
більше 250 га з улаштуванням між ними протипожежних розривів завширшки не менше
100 м у вигляді транспортних магістралей, бульварів, ставків, що зменшує
можливість поширення пожеж і сприяє ефективнішому веденню рятувальних робіт
[10].
Всередині жилих мікрорайонів
повинні передбачатися магістральні вулиці такої ширини, щоб при руйнуванні
будинків й утворенні завалів забезпечити виїзд транспорту з міста не менш ніж у
двох напрямках; для цього їх ширина повинна дорівнювати висоті найвищих
будівель (без окремих високих) плюс 15 метрів.
Під час проектування міської
транспортної мережі мають бути передбачені надійний зв'язок між частинами
міста, можливість вільного виїзду у заміську зону і вільний підхід до вокзалів.
Всі основні шляхи сполучення повинні дублюватися, пересікання транспортних
магістралей повинні здійснюватися на різних рівнях. Міжміські шляхи повинні
прокладатися за містом, а навколо великих міст рекомендується будувати окружні
шляхи.
У місті на кожному
квадратному кілометрі площі, переважно у парках, повинні будуватися водойми із
загальним об'ємом не менше 3000 м3 і з під'їзними шляхами не менше
як на 3 автомашини.
Лазні, душові, пральні,
фабрики хімчистки повинні будуватися з урахуванням можливості використання їх
для санітарної обробки людей, знезараження одягу.
Рівномірне та раціональне
розміщення виробничих сил і населення на всій території держави значно
підвищить сталість роботи ОГ у надзвичайних ситуаціях. З цієї точки зору норми
проектування ІТЗ ЦО рекомендують розміщати:
- безпосередньо в
категорійованих містах підприємства, пов'язані з обслуговуванням населення
(вузли зв'язку, поштові відділення, телеграфи, ательє, перукарні, майстерні,
магазини, лазні тощо);
- на околицях міста і в межах
зони можливих сильних руйнувань — склади поточного постачання, пасажирські та
вантажні залізничні станції, комунальні гаражі, автопарки, депо;
- у зоні можливих незначних
руйнувань — нові промислові підприємства, склади промислових і продовольчих
товарів, склади ГСМ, сортувальні залізничні станції, електричні, водогінні і
газорозподільні станції;
- у заміській зоні —
категорійовані об'єкти, які будуються, бази і склади матеріальних та
продовольчих резервів, школи-інтернати, пансіонати, турбази, будинки
відпочинку, санаторії тощо.
Норми вимагають не допускати
будівництво в зонах можливих катастрофічних затоплень важливих ОГ, великих баз,
складів, залізничних станцій, аеропортів і т.д.
Виконанням норм проектування
ІТЗ ЦО в містобудуванні і при розміщенні ОГ вирішуються не тільки оборонні
завдання, а й поліпшуються функціональна діяльність наших міст та умови життя
населення [10].
Нові об'єкти народного господарства
повинні будуватися з урахування вимог, виконання яких сприяє підвищенню
сталості об'єкта. Основні з них такі:
1. Будівлі і споруди на
об'єкті необхідно розташовувати розосереджено. Відстані між будівлями повинні
забезпечувати протипожежні розриви. При наявності таких розривів виключається
можливість перенесення вогню з однієї будівлі на іншу, навіть якщо пожежу не
гасять. Ширина протипожежного розриву Lр м визначається за формулою:
Lр = Н1 + Н2 + (15...20),
де H1 і Н2 — висоти сусідніх будівель, м.
Будівлі адміністративно
господарського та обслуговуючого призначення повинні розташовуватися окремо від
основних цехів.
2. Найважливіші виробничі
будівлі слід будувати заглибленими або пониженої висотності, прямокутної форми
у плані. Це зменшує парусність будівель і збільшує опірність їх ударній хвилі
ядерного вибуху. Належну стійкість до впливу ударної хвилі мають залізобетонні
будівлі з металевими каркасами в бетонній опалубці [10].
Для підвищення стійкості до
світлового випромінення у будівлях та спорудах, що будуються, повинні
застосовуватися вогнетривкі конструкції, а також вогнетривка обробка елементів будівлі,
які горять. У кам'яних будівлях перекриття повинні бути виготовлені з
армованого бетону або виконані з бетонних плит. Великі будівлі повинні
розділятися на секції вогнетривкими стінами (брандмауерами).
У ряді випадків при
проектуванні та будівництві промислових будівель і споруд має бути передбачена
можливість герметизації приміщень від проникнення радіоактивного пилу. Це
особливо важливо для підприємств харчової промисловості і продовольчих складів.
3. У складських приміщеннях
повинна бути мінімальна кількість вікон і дверей. Складські приміщення для
зберігання легкозаймистих речовин (бензин, гас, нафта, мазут) повинні
розташовуватися в окремих блоках заглибленого або напівзаглибленого типу біля
меж території об'єкта чи поза нею.
4. Деякі унікальні види
технологічного обладнання доцільно розміщувати у найміцніших спорудах
(підвалах, підземних приміщеннях) або у будівлях з легких вогнетривких конструкцій
павільйонного типу, під накриттям чи без нього. Це обумовлюється тим, що у
багатьох випадках обладнання може витримати набагато більший тиск ударної
хвилі, ніж будівлі, в яких воно знаходиться, а при зруйнуванні будівель в
результаті падіння конструкцій встановлене в них обладнання виходитиме з ладу [1].
5. На підприємствах, що
виробляють або використовують сильнодіючі отруйні та вибухонебезпечні речовини,
при будівництві і реконструкції необхідно передбачати захист ємностей та
комунікацій від зруйнування ударною хвилею чи конструкціями, що падають, а
також заходи, що виключають розливання отруйних речовин і вибухонебезпечних
рідин.
6. Душові приміщення
необхідно проектувати з урахуванням використання їх для санітарної обробки
людей, а місця для миття машин — з урахуванням використання їх для знезараження
автотранспорту.
7. Шляхи на території об'єкта
повинні бути з твердим покриттям і забезпечувати зручне і найкоротше сполучення
між виробничими будівлями, спорудами і складами; в'їздів на територію об'єкта
має бути не менше двох з різних напрямків. Внутрізаводські залізничні шляхи
повинні забезпечувати найпростішу схему руху, займати мінімальну площу
території об'єкта та мати обгінні ділянки. Вводи залізничних ліній в цехи
повинні бути, як правило, тупикові.
8. Системи побутової та
виробничої каналізації повинні мати не менше двох випусків у міські
каналізаційні мережі та пристрої для аварійних скидів у котловани, яри, траншеї
тощо.
1.3 Вимоги до будівництва комунальних систем. Вимоги до систем
водопостачання
Нормальна робота багатьох
підприємств залежить від безперебійного постачання технічною та питною водою.
Потреба промислових підприємств у воді висока. Так, витрата води на виробництво
1 т хімічних волокон близько 2000 м3.
Порушення постачання водою
промислових об'єктів може привести до їх зупинення і викликати труднощі у
рятувальних роботах у вогнищі ядерного ураження.
Для підвищення сталості
постачання об'єкта водою необхідно, щоб система водопостачання базувалася не менше
ніж на двох незалежних джерелах, одне з яких доцільно влаштовувати підземним [10].
У містах та на об'єктах
мережі водопостачання в усіх випадках повинні бути закільцьовані. Водогінне
кільце об'єкта повинно живитися від двох різних міських магістралей. Крім того,
у містах та безпосередньо на промислових підприємствах слід будувати
герметизовані артезіанські свердловини. Нові споруджувані системи
водопостачання слід живити, наскільки це можливо, від підземних джерел.
Постачання об'єктів водою з відкритих водойм, річок, озер повинно здійснюватися
системою головних споруд, розташованих на безпечній відстані.
Артезіанські свердловини,
резервуари чистої води і шахтні колодязі повинні бути пристосовані для
роздавання води у пересувну тару. Резервуари чистої води слід обладнувати
герметичними люками і вентиляцією з очищенням повітря від пилу.
При наявності в місті кількох
самостійних водоскидів необхідно передбачати з'єднання їх перемичками з
дотриманням санітарних правил. Під час будівництва нових водогонів існуючі
повинні зберігатися як резервні.
Стійкість мереж водогону
підвищується при заглибленні в ґрунт усіх ліній водогону і розміщенні пожежних
гідрантів та вимикаючих пристроїв на території, яка не може бути завалена при
зруйнуванні будівель, а також при облаштуванні перемичок, які дають можливість
відключати пошкоджені лінії та споруди.
На підприємствах слід
передбачати оборотне використання води для технічних цілей, що зменшує загальну
потребу у воді, а отже, підвищує сталість водопостачання
1.4 Вимоги до систем газопостачання
На багатьох об'єктах
господарювання газ використовується як паливо, а на хімічних підприємствах — і
як вихідна сировина.
При зруйнуванні газових мереж
газ може стати причиною вибуху, пожежі.
Для більш надійного
постачання газ повинен подаватися в місто і на промислові об'єкти по двох
незалежних газопроводах.
Газорозподільні станції
необхідно розташовувати за межами міста з різних боків. Газові мережі
закільцьовуються і прокладаються під землею. На газовій мережі в певних місцях
повинні бути установлені автоматичні відключаючі пристрої, які спрацьовують від
надлишкового тиску ударної хвилі [3].
Крім того, на газопроводах
слід установлювати запірну арматуру з дистанційним управлінням і крани, що
автоматично перекривають подачу газу при розриві труб, що дозволяє відключати
газові мережі певних ділянок і районів міста.
1.5 Вимоги до будівництва та експлуатації енергетичних об'єктів
і систем
Для забезпечення надійного
енергопостачання в умовах надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу під час
будівництва об'єктів і систем енергетики повинні бути враховані такі основні
вимоги, що випливають із завдань Цивільної оборони:
- великі електростанції слід
розташовувати одну від одної і від великих міст на значних відстанях;
- при розташуванні атомних
електростанцій (АЕС) на території України одночасно з господарсько-економічними
факторами повинні враховуватися фактори безпеки.
Мінімально допустимі відстані
від АЕС до міста з населенням від 500 тис. до 1 млн. чоловік — 30 км, а з населенням понад 2 млн.
чоловік — 100 км.
Відстань від АЕС до міст з
чисельністю населення не вище 1,5 млн. чоловік — не менше 5 км. Густота
населення в 30-кілометровій зоні повинна бути не більше 100 чол./км2.
При розміщенні АЗС (АСТ)
повинні враховуватися сейсмічність зони, її геологічні, гідрологічні та
ландшафтні особливості.
Спеціальні заходи по
обмеженню розповсюдження викиду радіоактивних речовин включають конструктивні
способи запобігання викидів та локалізації реактора, встановлення санітарно-захисних
зон (СЗЗ), спеціальні заходи по локалізації радіоактивних продуктів [1].
Для забезпечення надійного
електропостачання потрібно здійснювати його від енергосистем, до складу яких
входять електростанції, що працюють на різних видах палива. Робочі знижуючі станції,
диспетчерські пункти енергосистем та лінії електропередач необхідно розміщувати
розосереджено, і вони повинні мати достатній ступінь захищеності.
Постачання електроенергії у
великі міста і ОГ необхідна здійснювати від двох незалежних джерел.
При електропостачанні об’єкта
від одного джерела повинно бути не менше двох вводів з різних напрямків.
Трансформаторні підстанції
необхідно надійно захищати, їх сталість повинна бути не нижче сталості самого
об'єкта.
Електроенергію до ділянок
виробництва слід підводити по незалежних електрокабелях, прокладених у землі.
Системі електропостачання повинна мати захист від впливу електромагнітного
імпульсу (ЕМІ) ядерного вибуху чи природного явища.
Для підвищення сталості
роботи енергетичних систем у надзвичайних ситуаціях необхідно створювати
автономні резервні джерела електропостачання. Для цього можна використали пересувні
електростанції на залізничних платформах та суднах.
У містах, розташованих на
берегах морів та річок, необхідно створювати берегові пристрої для приймання
електроенергії від суднових енергоустановок.
1.6 Вимоги до будівництва
та експлуатації підприємств транспорту
При проектуванні та
плануванні автотранспортних підприємств вирішуються питання використання і
забудови земельної ділянки, взаємного розташування будівель і споруд з
урахуванням рельєфу місцевості і панівного напрямку вітру, дотримання
протипожежних розривів; забезпечення шляхами і проїздами.
Автотранспортні підприємства,
які мають число постів технічного обслуговування автомобілів понад 10 або
призначені для зберігання понад 50 автомобілів, повинні мати не менше двох
в'їздів.
Протипожежні розриви від площ
для зберігання автомобілів-до промислових автотранспортних будівель та споруд
приймаються в залежності від їх ступеня вогнетривкості.
Для зберігання автоцистерн,
призначених для перевезення легкозаймистих і горючих рідин, передбачаються
спеціальні ізольовані майданчики.
Проектування автотранспортних
підприємств проводиться з урахуванням розміру автомобілів, що зберігаються і
обслуговуються [1].
Ступінь вогнетривкості
будівель гаражів залежить від їх площі та поверховості. Багатоповерховими
зводять будівлі не нижче II ступеня
вогнетривкості з площею поверху між протипожежними стінами не більше 5200 м2.
Одноповерхові гаражі розміщують у прибудовах до громадських будівель при умові
відділення їх протипожежними стінами. Приміщення для зберігання автомобілів
відділяють від площ для технічного обслуговування і ремонту вогнетривкими
стінами та перекриттями з межею вогнестійкості не менше 0,75 год.
При проектуванні та
будівництві автопідприємств передбачають ряд заходів, які забезпечують успішну
евакуацію автомобілів у випадку пожежі: достатнє число евакуаційних воріт,
визначають розстановку автомобілів у зоні стоянки і належне утримання шляхів
евакуації.
Автотранспортні цехи
допустимо розміщувати у виробничих будівлях зі ступенем вогнестійкості не менше
III категорії по пожежній
небезпеці В, Г, Д при умові виділення цих цехів від решти будівлі
протипожежними перегородками 1-го типу.
Приміщення для технічного
обслуговування і ремонту автомобілів необхідно відділити від приміщень для
зберігання автомобілів протипожежними перегородками 1-го типу. Ворота і двері у
цих перегородках повинні бути протипожежними 2-го типу.
В автомобільних цехах з
числом автомобілів понад 25 повинен бути розробленні! і затверджений
начальником цеху спеціальний план розстановки автомобілів і порядок їх
евакуації.
У приміщеннях гаражів не
допускається:
Страницы: 1, 2, 3
|
