Розробка організаційних заходів системи охорони праці в сільськогосподарському підприємстві

Із таблиці 1.5 видно, що кількість випадків захворювань чоловіків більша. Це зв'язано з тим, що в господарстві працює більше чоловіків і вони зайняті на більш шкідливих для здоров'я роботах (протруєння насіння, внесення гербіцидів, обробка посівів пестицидами та ін.).

Таблиця 1.6 Розподіл захворюваності по цехах виробництва

Аналізуючи дані таблиці 1.6 видно, що найбільша кількість захворювань приходить на працівників рослинництва та тваринництва, оскільки ці галузі є основними в господарстві і в них працює основна кількість працівників.

1.2 Аналіз травматизму по господарстві

Для визначення причин травматизму і планування заходів проведено аналіз нещасних випадків, що сталися на виробництві.

Розглянемо, як розподіляється кількість нещасних випадків за останні три роки по місяцях.

Таблиця 1.7

Розподіл нещасних випадків по місяцях років

чисельник - кількість нещасних випадків;

знаменник - кількість днів непрацездатності.

Як видно з таблиці 1.7, нещасні випадки виникають найчастіше в місяці посіву, збирання с.-г. культур, в основному під час ремонту техніки.

Таблиця 1.8

Розподіл травматизму по стажу працюючих

Аналізуючи таблицю 1.8 можна сказати, що найбільша кількість випадків травматизму приходиться на працівників із стажем роботи більше 25 років (за три роки - 3). Видно, що контроль за даною групою із сторони адміністрації дуже низький, а працюють вони на найбільш трудомістких операціях і в умовах, які не відповідають вимогам до робочих місць.

Таблиця 1.9

Розподіл травматизму по галузях виробництва

чисельник - кількість випадків;

знаменник - кількість днів непрацездатності від травми.

Дані таблиці 1.9 свідчать, що найбільша кількість нещасних випадків сталася в галузі механізації. Майже всі травми сталися при ремонті та обслуговуванні техніки, оскільки обладнання для ремонту не відповідає вимогам стандарту.

Таблиця 1.10

Розподіл нещасних випадків по статі

чисельник - кількість випадків;

знаменник - кількість днів непрацездатності від травми.

Аналізуючи показники таблиці 1.10, ми бачимо, що рівень травматизму вищий серед чоловіків.

За три роки серед чоловіків сталося 3 нещасних випадки. Слід відмітити, що рівень травматизму не дуже високий.

Комплексну оцінку травматизму дають показники:

·   коефіцієнт частоти травматизму КЧ, який вираховується за формулою:

де Т - кількість потерпілих за рік;

Р - середньорічна кількість працюючих;

·   коефіцієнт важкості травматизму КТ

де ДТ - кількість днів непрацездатності від травми;

Тз - кількість потерпілих, які загинули внаслідок травм.

Аналіз показника КЧ приведено на рис. 2.1, а також показано прогноз на перспективу до 2010 року.

Рис. 1.1 Коефіцієнт частоти травматизму

Коефіцієнт частоти травматизму щорічно знижується, а значить кількість випадків на 1000 чол. буде зменшуватись, проте травми працюючі отримують важкі, так як кількість днів непрацездатності досить значна (рис. 1.2).

Рис. 1.2 Коефіцієнт важкості травматизму

1.3 Атестація робочих місць

Атестація робочих місць представляє собою сукупність заходів по комплексній оцінці робочого місця та його відповідність передовому науково-технічному та організаційному рівню.

Основна ціль атестації робочих місць - підвищення ефективності виробництва, якості продукції і раціональне використання основних виробничих фондів та трудових ресурсів на підприємствах.

Оцінка кожного робочого місця на відповідність нормативним вимогам проводиться по трьом рівням:

-         технічному: КТ;

-         організаційному: КО;

-         умови праці та техніки безпеки: КУ.

В основу атестації робочих місць покладена оцінка кожного показника по трьохбальній системі (1; 0,5; 0).

Робочі місця, що обладнані машинами і технологічним обладнанням оцінюють сумуючи бали, по трьох рівнях. Робоче місце рахується атестованим, якщо сума балів становить 14. Якщо сума балів коливається від 14 до 12 - робоче місце рахується частково атестованим.

При оцінці нижче 12 балів, або при нульових значеннях одного з показників робоче місце не атестується. На неатестовані робочі місця встановлюють строки виконання відповідних заходів.

Робочі місця, котрі не обладнанні машинами та механізмами, оцінюють сумуючи лише бали двох рівнів (організаційного та умови праці і техніки безпеки).

Робоче місце вважається атестоване, коли сума балів становить 9. Якщо сума балів становить від 9 до 7,5 - робоче місце вважається частково атестоване. При оцінці нижче 7,5 балів або при нульових значеннях любого з показників робоче місце не атестується.

Основою для атестації є наявність розпорядчого документу від вищестоящої до підлеглих організації, яка повинна надавати підприємству нормативні і правові документи. Атестацію робочих місць проводять не рідше одного разу в п'ять років по всіх внутрішньогосподарських підрозділах, а результати її враховують при формуванні відповідних розділів виробничо-фінансового плану підприємства.

Атестацію розпочинають з видання наказу в якому регламентують терміни її проведення в господарстві і приводять графік робіт по всіх внутрішньогосподарських підрозділах, назначають склад внутрішньогосподарської атестаційної комісії і її робочої групи, розподіляють відповідальність між функціональними підрозділами, за визначенням показників оцінки робочих місць.

До складу атестаційної комісії входять:

-         голова комісії - зам. голови господарства по виробництву;

-         члени комісії - головні спеціалісти та керівники функціональних підрозділів;

-         представники профспілкової організації, ради бригад, передові робочі.

Основним робочим органом атестаційної комісії є її робоча група, яка складається з головних спеціалістів господарства та інженера по охороні праці. Робоча група виконує наступні функції:

-         забезпечує гласність проведення атестації, організовує збори з роз'яснення цілей, задач і значення роботи;

-         вивчає наявні методичні і нормативні матеріали, проводить навчання працівників, бере участь в атестації;

-         готовить бланки, необхідні для атестації робочих місць (паспортів, карт атестації);

-         разом з працівниками відповідних підрозділів проводить облік та паспортизацію робочих місць;

-         проводить контроль за роботою цехових комісій, розбирає спірні методичні та організаційні питання.

Нами проведено атестацію п'яти робочих місць в усіх структурних підрозділах господарства, це такі робочі місця: електрозварювальника, оператора машинного доїння, тракториста-машиніста, свинарки та слюсаря ремонтної майстерні.

Аналіз атестації показав, що всі робочі місця не відповідають вимогам.

1.4 Аналіз стану санітарно-побутових приміщень

Умови праці, культура виробництва в господарстві визначається не тільки обладнанням робочих місць, забезпеченістю комфорту на робочому місці, рівнем механізації, але і санітарно-побутовими умовами праці. На стаціонарних робочих місцях господарства відсутні гардеробні, а для них відведені кімнати, які не відповідають санітарним нормам. Душові на тракторних бригадах не працюють, в центральній ремонтній майстерні душова працює лише в період збирання зернових. Кількість умивальників в ремонтній майстерні, тракторних бригадах не відповідає нормам, тепла вода до них не подається, відсутні миючі засоби. В цілому в господарстві санітарно-побутові приміщення не відповідають гігієнічним нормам.

Для приведення їх до відповідного стану необхідно:

-         для забезпечення потреб підприємства побудувати сауну;

-         відремонтувати душові в усіх виробничих підрозділах;

-         довести до норм кількість умивальників, забезпечити їх теплою водою та миючими засобами;

-         обладнати кімнати для відпочинку.

Аналізуючи умови праці в господарстві, рівень захворюваності і травматизму ми бачимо, що умови праці далекі від комфортних, високий рівень захворюваності та травматизму. Нещасні випадки стаються щорічно.

Нами проведено атестацію п'яти робочих місць на виявлення можливих небезпек. Всі вони не відповідають санітарним нормам.

2. БІЗНЕС-ПЛАН

2.1 Резюме

Охорона праці є необхідною при будь-якому товарному виробництві. Тому розроблення і впровадження заходів з охорони праці повинне проводитися в підприємстві на етапах проектування виробництва і впровадження технологічних процесів в цілому, та зокрема при ремонті і технічному обслуговуванні.

Покращення умов діяльності працюючих, зменшення травматизму та запобігання та запобігання нещасним випадкам є основою для складання бізнес-плану з охорони праці у СФГ «Хлібороб України», оскільки, згідно аналізу стан охорони праці вимагає вдосконалення в даному підприємстві.

Рекомендується впровадити організаційні заходи з охорони праці в третьому розділі дипломної роботи.

2.2.    Стратегія маркетингу

Пріоритетним розвитком стратегії маркетингу є створення сприятливих і безпечних умов для адекватної роботи, зменшення травматизму операторів при проведені технічного обслуговування чи поточного ремонту техніки. Такі операції дозволять підвищити престиж роботи в галузі ремонту, зменшення ризику отримання травм, забезпечення бази кадрів для виконання конкретного відбору, в результаті якого зросте якість проведення технологічних процесів та кількість виробленої продукції.

Роботи, пов'язані з впровадженням системи охорони праці проводяться за витратною стратегією ціноутворення. Такий підхід дозволяє підвищити моральний стан колективу та проводити прогнозування результатів діяльності на перспективу.

2.3.    План виробництва

Метою планування заходів для запобігання аварійності та травматизму у ремонтній майстерні є вдосконалення виробничих процесів відповідно до державних нормативних актів та нормативних вимог з охорони праці, а також виробничого обладнання, що відповідає даним вимогам, підтриманню його в безпечному стані.

Перелік заходів з охорони праці на 2009 рік для ремонтної майстерні:

1.     Протипожежні щити укомплектувати необхідним пожежним інвентарем і встановити їх в потрібних місцях.

2.     На заточувальних верстатах встановити захисні екрани, верстати обладнати захисними запобіжними пристроями.

3.     В робочих цехах та дільницях розробити технічну карту на проведення ремонту та технічного обслуговування устаткування та транспортних засобів.

4.     Виготовити в необхідній кількості підставки під трактори та сільськогосподарську техніку.

5.     Обладнати тепловими завісами вхідні двері майстерні.

6.     Приміщення тракторної бригади обладнати захистом від блискавки.

7.     Виготовити в достатній кількості дерев'яних лежаків з підголівниками для ремонту автомобілів.

8.     Виготовити дерев'яні підніжні решітки для всіх механічних верстатів.

9.     Організувати черговий медичний огляд для осіб, що працюють в шкідливих умовах.

2.4. Організаційний план

Розроблені і затверджені правлінням професійні обов'язки керівників СВК. Всі службовці переробних підрозділів працюють у постійному штаті. Основні робітники залучаються, як на постійній, так і тимчасовій основі. Всі допоміжні робітники працюють тільки тимчасово, що зумовлено сезонним характером виробництва на найближчу перспективу.

Таблиця 2.1 Потреба підприємства в персоналі для ремонтної майстерні

Страницы: 1, 2, 3