Управління вартістю ПАО "Райффайзен Банк Аваль"

Наведемо деякі пояснення до таблиці 2.1.

Упродовж 2010-2012 років очікувана дохідність буде рівною 13,70%; у подальшому у період 2013-2016 років вона буде лінійно знижуватись до 10%, це пов’язано із прогнозованою стабілізацією банківського ринку України, та зниженням дохідності рину загалом, у термінальному періоді очікувана дохідність буде прийнятою за 10%. Приведена вартість дивідендів знаходиться як приведена вартість їх величини згідно очікуваної дохідності, обраною як коефіцієнт дисконтування. Для оцінки вартості банки як цілісного активу, необхідно використати наступну формулу:

де V — вартість активу;

п — кількість періодів для осяжного горизонту;

kS — очікувана дохідність для активу;

D — величина дивідендів, що будуть сплачені;

g — темпи зростання дивідендів та прибутків.

Після усіх розрахунків ми бачимо, що внутрішня вартість банку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» дорівнює 10922,82 млн. грн. У перерахунку на вартість звичайної акції компанії це буде дорівнювати 0,38 грн. Станом на 09.04.2010р. акція банку котирувалася на ПФТС за ціною 0,414 грн. за акцію. Отже, ми можемо побачити, що наша оцінка близька до ринкової оцінки прогнозованих грошових потоків, що будуть формуватися банком і що будуть сплачені акціонерам у вигляді дивідендів. Зважаючи на деякі умовності нашого аналізу, все ж можна зробити висновок, що ринок дещо переоцінює акції банку: їх внутрішня вартість є меншою за ринкову через недостатність очікуваних до сплати дивідендів та недостатні темпи їх росту. Однак, треба зауважити, що модель не включає до уваги багато некількісних параметрів, що також формують уявлення рику про вартість того чи іншого активу.

2.3 Пропозиції щодо стратегічного управління вартістю ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

У попередньому розділі було виявлено, що банк ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» має достатньо збалансований кредитно-інвестиційний портфель, яким він здатний управляти та змінювати відповідно до змін у своїх цілях та стратегіях. Діяльність банку добре сприймається ринком: це можна побачити у відновленні позитивної динаміки росту курсу акцій, починаючи з початку 2010 року. Внутрішня та ринкова вартість банку є приблизно однаковими, хоча у деякій мірі акції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є переоціненими ринком. У процесі входження іноземного інвестора у банк у період 2006-2007 років всі стратегічні пріоритети, цілі та цінності банку було трансформовано із метою переорієнтації їх на одну фундаментальну мету – створення нової, максимальної вартості для акціонерів. Для реалізації цього були введені необхідні зміни у систему KPI та систему мотивації менеджменту. Однак єдиним негативним моментом у системі вартісного управління банком є недостатня інтеграція принципів вартісного управління у систему мотивації менеджерів низових функціональних підрозділів та відокремлених структурних підрозділів (ТБВ та Центрів розвитку напрямів бізнесу). Невизначеність для керівників згаданих ланок системи управління KPI, що визначають результативність їх діяльності, не сприяє формуванню нової вартості банку та його розвитку. Відсутність чіткого та зрозумілого орієнтиру, неможливість поглянути на проблеми та цілі банки у цілому знижує ефективність роботи керівника та його підлеглих, тому ця проблема потребує вирішення.

Одним з методів, що допоможе вдосконалити систему управління банком, є розробка чіткої схеми зв’язку оперативних показників, які виступають одночасно плановими показниками (KPI) для лінійних керівників, із показниками , що показують рівень реалізації стратегії банку, такими, як ROE, ROIC чи RAROC. Останній показник є рентабельністю зваженого за ризиками капіталу банку.

Наведена ідея графічно зображена на малюнку 2.3. На ньому наведено адаптовану конкретно під лінійного керівника низового рівня банку (начальник ТБВ) структуру формування нової вартості банку на прикладі дерева вартості банку. Деталізація зображена у розрізі конкретизації двох показників, що формують вартість банку: доходів та витрат. Показник, що деталізується, виділено жирним.

Слід зауважити, що наведені показники не вичерпують загальний перелік, що може мати менеджер. Оптимальна кількість показників, на які має орієнтуватись менеджер, не має перевищувати 12-14 одиниць, подальше збільшення їх кількості може призвести до стресового для керівника стану через його перевантаження відповідальністю.

Рис. 2.3 — Дерево вартості для начальника відділення банку

За наведеною схемою можна прослідити, як результати роботи менеджеру та його команди, персоналу відділення, впливають на загальний результат банку. Кількість наданих позик по кожному банківському продукту формує валовий приріст кредитного портфелю відділення, з урахуванням погашеної частини кредитів ми можемо прослідити загальний чистий приріст чи зменшення портфелю. За обсягами наданих послуг, що формують комісійний дохід банку, та отриманими процентними доходами ми можемо побачити формування показника «Дохід». Після формування доходу ми можемо за подібною схемою прослідити формування витрат банку. Далі, після розрахунку фінансового результату банку з урахуванням параметрів, що не залежать від начальника відділення, ми можемо побачити, яким стане показник ROIC, тобто рентабельність інвестованого у банк капіталу.

Наведений приклад наглядно показує, якою може бути система KPI для кожної з ланок системи управління банком для того, щоб ця ланка мала прозорі та зрозумілі орієнтири для ведення діяльності із урахування вартісної стратегії банку.

ВИСНОВКИ

У процесі реалізації курсового проекту були вирішені всі задачі, що стояли на його початку. Було виявлено наступне:

—              ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є провідним банком України, що посідає друге місце на ринку банківських послуг за вартістю активів, 7% системи; банк має мережеву структуру відділень, діє на усіх сегментах ринку банківських послуг;

—              на даний момент банківська система України знаходиться у стані очікування позитивних змін у динаміці економіки та поступово нарощує обсяги коштів, необхідні для відновлення кредитування; досить важливу роль на ринку відіграє Національний Банк України, який провадить ряд регулюючих заходів по посиленню стабільності системи;

—              фінансове положення банку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є достатньо стабільним незважаючи на дуже поганий фінансовий результат за 2009 рік: аналіз показав, що банк має додатній чистий грошовий потік, відмінно виконує свої зобов’язання, від’ємний фінансовий результат має місце через консервативну політику банку при формуванні резервів під можливі витрати за кредитними операціями;

—              теорія вартісного управління заснована на тезі про те, що компанія може розвиватися та існувати упродовж довгого періоду часу у разі здатності її менеджменту створити за допомогою її ресурсів позитивний чистий грошовий потік, який може бути сплачений акціонерам компанії; частка потоку, що реінвестується, також має бути досить значною, щоб компанія могла ефективно функціонувати;

—              основними засадами теорії вартісного управління є створення набору цільових нормативів та індикаторів для менеджменту компанії, узгодження управлінських рішень із завданням створення вартості, розробка програм матеріального та нематеріального стимулювання персоналу у процесі створення вартості, методика інтеграції принципів вартісного мислення у корпоративну культуру та цінності;

—              на даний момент основним недоліком системи управління банком ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є складність системи показників, що формують уявлення низового менеджменту банку про результати їх діяльності та узгодження цих результатів із результатами діяльності банку в цілому; цей недолік погіршує загальну мотивацію персоналу через поступову втрату керівниками відділень та відокремлених підрозділів їх ролі у загальний результатах та розвитку банку;

—              поточна вартість акції банку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ПФТС складає 0,414 грн. за штуку; у процесі аналізу внутрішньої вартості банку ми розрахували результат у 0,38 грн. за одну акцію, а отже, ринок досить точно оцінює вартість банку; сукупна вартість банку складає 10922,82 млн. грн.;

—              основною рекомендацією для удосконалення системи управління банком є створення нової системи показників-індикаторів для менеджменту системи відділень банку та їх грамотної презентації, що дозволить уявити, як результат одного відділення відображається на результатах банку в цілому.

Перелік зносок

1. Бригхем Ю., Гаспенскі Л. Фінансовий менеджмент. Повний курс, у 2-х томах. — СПб, Економічна школа, 1997. – 1058 с.

2. Савчук В.П. Фінансовий менеджмент підприємств: прикладні питання з аналізом ділових ситуацій. — К.: Видавничий дім «Максимум», 2001 . – 600с.

3. Герасимович А.М., Алексеєнко М.Д., Парасій-Вергуненко І.М.; Аналіз банківської діяльності. — К.: КНЕУ, 2004. — 599 с.

4. Коупленд Т., Коллер Т., Муррин Дж. Вартість компаній: оцінка та управління. — М.: ЗАТ «Оліімп-Бізнес», 2005. — 576с.

5. Дамодаран Асват. Інвестиційна оцінка. Інструменти та техніка оцінки будь-якого активу. — М.: Альпіна Бізнес Букс, 2004. — 1342 с.

6. Лобанов А.А., Чугунов А.В. Енциклопедія фінансового ризик-менеджменту. — М.: Альпина Паблишер, 2003. — 786 с.

7. Квартальна фінансова звітність ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за І, ІІ, ІІІ та ІV квартали 2009 року.

8. Аудиторські висновки за результатами аудиту ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за 2004-2009 роки.

9. Мескон М, Альберт М, Хедоури Ф. Основи менеджменту. — М. 1997 -704с.

10. Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків № 279, НБУ.

11. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні № 368, НБУ.

Додаток А

Таблиця А.1

Консолідована фінансова звітність ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за 2009 рік

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6