Роль банківської системи у боротьбі з відмиванням коштів незаконного походження

·                    відсутні вимоги щодо проведення оцінок систем протидії відмивання грошей в різних країнах (для оцінки фінансовими установами своїх контрагентів) або офіційних бюлетенів Державного департаменту фінансового моніторингу (Рекомендація 21);

·                    відсутня нормативна вимога щодо необхідності забезпечення фінансовими установами дотримання їх закордонними філіями вимог національного законодавства та Рекомендацій FATF (Рекомендація 22);

·                    вимагають вдосконалення заходи перешкоджання прийняттю на роботу осіб, щодо яких є підозра про їх пов’язаність із злочинними або терористичними угрупуваннями (Рекомендація 23);

·                    необхідно сформулювати вимоги, які б запобігали участі злочинців в управлінні або володінні істотною участю в казино (Рекомендація 24);

·                    для визначених категорій нефінансових установ та професій не розроблено спеціальних рекомендацій відповідності національній системі протидії відмиванню грошей, регуляторів для таких суб’єктів не визначено (Рекомендація 24);

·                    не розроблено типології відмивання грошей для більшості фінансових установ та визначених категорій нефінансових установ та професій (Рекомендація 25);

·                    не розроблено зворотній зв’язок компетентних органів з фінансовими установами, визначеними категоріями нефінансових установ та професій, фізичними та іншими юридичними особами (Рекомендація 25);

·                    необхідно зобов’язати Державний департамент фінансового моніторингу випускати періодичні звіти, що містили б статистику, типології та інформацію щодо діяльності ОФР (Рекомендація 26);

·                    необхідно розглянути можливість створення фонду конфіскованих активів для депонування всіх або частини конфіскованих активів, що використовувалися б для забезпечення правоохоронних органів, розвитку охорони здоров’я, освіти або інших цілей (Рекомендація 38).

Проведений вище аналіз та виявленні недоліки формують подальшу наукову направленість роботи, що буде сконцентрована на удосконаленні фінансового сектора національної системи протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом.

Таким чином, першою міжнародною організацією створеною для боротьби з відмиванням грошей стала Financial Action Task Force on Money Laundering (FATF) – створена у 1989 році країнами великої сімки, як міжурядовий орган боротьби з відмиванням грошей.

Основні задачі, що ставить перед собою Комісія наступні:

-       контроль за виконанням 40 рекомендацій, а також 9 спеціальних рекомендацій FATF. Всі країни-члени FATF самостійно виконують рекомендації, при цьому контроль за їх виконанням 2х-рівневий: кожного року проходить самоаналіз, а також аналіз з боку іншої країни-учасниці FATF;

-       розгляд тенденцій у сфері боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, і прийняття контрзаходів. Оскільки відмивання грошей знаходиться у постійному розвитку, тенденції якого необхідно постійно відслідковувати, то країни-члени постійно збирають і оброблюють найновішу інформацію, щодо сучасних методів відмивання грошей;

-                     розповсюдження ідеї боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, по всьому світу. Організація підтримує встановлення міжнародної системи протидії відмивання грошей, яка базується на збільшенні країн-учасниць FATF.

В цілому українська національна система протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, на 73% відповідає міжнародним вимогам, що сформульовані в Сорока Рекомендаціях FATF. За міжнародними визначеннями, це оцінка задовільно. Тобто система протидії відмиванню в країні встановлена, але її ефективність вимагає доопрацювання та удосконалення. У випадку з Україною ми визначили, що найбільш слабким місцем національної системи протидії є невідповідність вимогам FATF фінансової системи країни відносно можливості боротьби з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.

3.2 Протидія відмиванню доходів, отриманих незаконним шляхом у зарубіжних країнах

Метою відмивання грошей та пов’язаних з цим значної кількості злочинних дій є отримання прибутку окремою особою або групою людей, які здійснюють цей злочинний акт. Відмивання грошей – це процес, який дозволяє приховати незаконне походження таких грошей. Цей процес має надзвичайно важливе значення, оскільки він дозволяє злочинцям користуватися своїм прибутком без створення загрози для джерела таких прибутків.

Незаконна торгівля зброєю, а також діяльність організованої злочинності, в тому числі, наприклад, торгівля наркотиками та проституція, можуть породжувати велетенські суми. Схеми розтрат, інсайдерської торгівлі, хабарництва та комп’ютерного шахрайства також можуть дати значний прибуток і породити стимули до «легалізації» отриманих нечесним способом грошей шляхом відмивання грошей.

Коли кримінальна діяльність породжує значні прибутки, окрема особа або група осіб, задіяних у ній, повинні знайти спосіб здійснення контролю коштів так, щоби не привертати увагу до діяльності, яка є їх джерелом, або до осіб, що беруть участь у такій діяльності. Злочинці досягають цього шляхом приховування джерел, зміни форми або переміщення коштів туди, де менша ймовірність привернути до них увагу.

По мірі зростання усвідомлення політичної загрози для нашого суспільства зі сторони організованої злочинності, все більш підвищена увага приділяється можливості успішної боротьби з організованою злочинністю, ціллю якої є великі суми грошей, створені в результаті такої діяльності, бо гроші є основною метою та життєдайною кров’ю злочинності.

Рада міністрів та Європейський парламент закликали до додаткових заходів, аби підсилити заходи Європейського Співтовариства по боротьбі з відмиванням грошей. Від часу прийняття Директиви у 1991 році еволюціонувала як загроза відмивання грошей, так і реакція на цю загрозу. Комісія за підтримки Європейського парламенту та держав-членів ЄС вважає, що ця реакція повинна вдосконалюватись.

Європейський Союз не одинокий у проведенні активної кампанії проти відмивання грошей. Створення ефективної глобальної кампанії проти відмивання грошей знаходить всебічну підтримку у світі. Не будуть обмежувальними за природою та перешкодою лібералізації, успішні заходи проти відмивання грошей в дійсності є важливою передумовою посилення міжнародної торгівлі та бізнесу, лібералізації фінансового ринку та вільного руху капіталу при оптимальних умовах.

Аналогічно як Директива 1991 року у порівнянні з 40 рекомендаціями FATF пішла далі, вимагаючи обов’язкового інформування компетентних органів про підозрілі операції, Європейський Союз повинен продовжувати запроваджувати високий стандарт у державах-членах Союзу, щоб отримати або і перевищити очікуваний ефект від вдосконалення 40 рекомендацій FATF, 1996 року. ЄС може показати шлях пошуку та активного залучення певних професій до боротьби з відмиванням грошей у фінансовому секторі. Тоді Директива ЄС буде залишатись провідним міжнародним інструментом у боротьбі з відмиванням грошей. Як важлива частина спільного досвіду, розроблені ЄС правила запобігання відмиванню грошей, будуть становити стандартний набір для країн, що хочуть стати членами ЄС, та для інших країн, з якими Союз співпрацює у даній галузі.

Проаналізуємо які заходи протидії відмиванню грошей запровадили країни-члени ЄС:

§    Бельгія

Карний Кодекс (Стаття 505) охоплює відмивання коштів від будь-яких кримінальних злочинів. Спеціальне законодавство у сфері відмивання грошей (Закон від 11–1–1993 із змінами та доповненнями) охоплює відмивання грошей, пов'язаних із злочинами, що включають: тероризм, організовану злочинність, торгівлю наркотиками, нелегальну торгівлю зброєю та іншими товарами, торгівлю незаконної робочою силою, торгівлю людьми, проституцію, незаконне використання гормонів щодо тварин, торгівлю органами людського тіла, шахрайство, що шкодить фінансовим інтересам ЄС, організоване шахрайство в великих масштабах у сфері оподаткування, корупцію державних службовців, порушення інвестиційного законодавства, обман, утримання заручників, крадіжки або вимагання грошей, насилля або погрози, а також банкрутство, що носить шахрайський характер.

§    Данія

Акт Данії Про відмивання грошей стосується активів, що виникли внаслідок порушення Кримінального Кодексу (тобто в результаті всіх злочинів). Проте згідно із законодавством Данії «відмивання грошей» не є окремим порушенням, а розглядається у двох розділах Кримінального Кодексу, що стосуються «отримання» грошей – S 191 (а), згідно з якими порушенням закону вважається отримання прибутку внаслідок порушення законодавства щодо використання наркотичних речовин відповідно до S 191 та S 284, у якому порушенням вважається отримання прибутків або сприяння іншим особам у отриманні прибутків від крадіжок, неправомірне присвоєння знайдених речей, розтрати, шахрайства, комп'ютерного шахрайства, порушення довіри, вимагання грошей, шахрайські дії проти кредиторів, контрабанда у особливо великих масштабах та грабіжництво.

§    Німеччина

Відмивання грошей є кримінальним злочином відповідно до Розділу 261 Кримінального Кодексу (відмивання грошей; приховування незаконно отриманих коштів). Відмивання грошей означає такі злочини:

·                                       всі основні види злочинів (Verbrechen), тобто всі злочини, які тягнуть щонайменше один рік ув'язнення, наприклад, торгівля людьми у значних масштабах, викрадення та укриття, а також незаконна торгівля наркотичними речовинами та зброєю;

·                                       всі менш серйозні злочини (Vergehen) відповідно до Розділу 29, підрозділу 1, першого положення №1 Акту Про наркотичні речовини (Betaubungsmittelgesetz) або Розділу 29, підрозділу 1 Акту про контроль товарів споживання (Grundstoffuberwachungsgesetz), зокрема незаконна торгівля наркотичними речовинами та наркосировиною (термін «Vergehen» означає злочин, що тягне за собою мінімальне покарання у вигляді ув'язнення строком менш ніж один рік або стягнення штрафу);

·                                       певні «Vergehen,» що включають злочинні дії пов'язані з власністю, шахрайство, підробку документів та корупцію, вчинені на комерційній основі членами бандитського угрупування, створеного з метою постійного здійснення таких злочинів (наприклад, комерційне та організоване шахрайство);

·                                       всі Vergehen, вчинені членами кримінального угрупування у значенні, передбаченому у Розділі 129 Кримінального Кодексу (наприклад, вимагання грошей, звідництво та незаконні азартні ігри).

16 січня 1998 р. Бундестаг прийняв законопроект, покликаний посилити боротьбу з організованою злочинністю в т.ч. з організованою економічною злочинністю. Це значно розширить перелік визначених злочинів, особливо у сфері організованої злочинності.

§    Греція

Закон Греції Про відмивання грошей охоплює торгівлю наркотиками та зброєю, розбійні напади, шантаж, викрадення дітей, викрадення майна в особливо великих масштабах, розтрату або шахрайство, нелегальну торгівлю предметами антикваріату, захоплення вантажу або судна, нелегальну торгівлю тканинами або органами людського тіла, контрабанду, злочинні дії з предметами, що містять радіаційні речовини, проституцію, нелегальні азартні ігри.

§    Іспанія

У статті 301 Карного Кодексу про відмивання грошей йдеться у розділі, який охоплює сферу отримання прибутків внаслідок здійснення злочинів. Воно стосується всіх серйозних злочинів (будь-яких злочинів, що тягнуть за собою ув'язнення протягом більш ніж 3 років). Злочин вважається особливо важким, якщо він пов'язаний з торгівлею наркотиками.

Закон Іспанії Про відмивання грошей (від 23–12–19933) має за мету боротьбу проти відмивання грошей, отриманих в результаті здійснення організованого злочину, тероризму та торгівлі наркотиками.

§    Франція

Закон №96–392 від 13–5–1996, який є доповненням до Карного Кодексу, розширив перелік злочинів з відмиванням грошей і відтоді до таких грошей належать кошти, отримані в результаті здійснення всіх видів злочинів («crimes» або «délits»).

§    Ірландія

Акт кримінального законодавства 1994 р. визначає як злочин відмивання грошей, отриманих внаслідок «торгівлі наркотиками або отриманих в результаті іншої кримінальної діяльності.»

§    Італія

Законом 328/1993 внесено зміни до статей 648біс та тер Кримінального Кодексу, внаслідок чого злочинним вважається відмивання грошей, отриманих в результаті всіх навмисних кримінальних дій («tutti i dellitti non colposi»).

§    Люксембург

Чинне законодавство охоплює лише відмивання грошей, пов’язане із торгівлею наркотиками.

Втім, законопроект, який наразі розглядається в Парламенті Люксембурга, передбачає розширення переліку визначених злочинів і включатиме будь-який злочин (який тягне за собою ув'язнення протягом більш ніж 5 років), а також порушення («délits»), пов'язані з організованою злочинністю, а також певні порушення законодавства, зокрема проституцією, розтління молоді, а також із зброєю та військовим спорядженням.

§    Нідерланди

Визначення злочину отримання у Кримінальному Кодексі (Статті 416–417біс) коштів охоплює кошти, отримані в результаті будь-якого тяжкого злочину («misdrijf»).

§    Австрія

У Карному Кодексі Австрії (Статті 165 та 278а) злочином вважається відмивання будь-яких коштів, отриманих внаслідок скоєння тяжкого злочину, а саме всіх злочинів («Verbrechen»), які, згідно із Статтею 17 (1) Кримінального Кодексу, тягнуть за собою покарання у вигляді ув'язнення упродовж 3 років.

§    Португалія

Згідно з Декретом 15/93 торгівля наркотиками та наркосировиною вважається кримінальним злочином, так само, як і відмивання грошей. Декретом 313/93 було введено директиви щодо відмивання грошей у законодавство Португалії, а Декретом 325/95 було розширено перелік заздалегідь визначених злочинів і включено до нього торгівлю зброєю, викрадення дітей, проституцію, корупцію та різноманітні тяжкі економічні та фінансові злочини.

§    Фінляндія

У Карному Кодексі Фінляндії злочинами, тобто пов'язаними із відмиванням грошей (термін «відмивання грошей» не використовується) вважаються кошти, отримані внаслідок здійснення будь-яких злочинів.

§    Швеція

Злочином вважається відмивання грошей, отриманих в результаті здійснення серйозного злочину. У Главі 9 Карного Кодексу Швеції про приховування викраденого майна стверджується, що злочином вважається умисне або не умисне відмивання грошей, отриманих в результаті будь-якого серйозного кримінального злочину, що тягне за собою покарання у вигляді ув'язнення терміном більш ніж 6 місяців. Співучасть у відмиванні грошей також вважається злочином. Втім, термін «відмивання грошей» у Карному Кодексі не використовується.

§    Велика Британія

У базовому законодавстві немає загального визначення терміну «відмивання грошей.» Фактично злочином вважається відмивання коштів, отриманих внаслідок скоєння тяжкого злочину. Сюди включається торгівля наркотиками, тероризм, крадіжки та шахрайство, грабіжництво, підробка та виготовлення фальшивих документів тощо, незаконний прийом депозитів, шантаж і вимагання грошей (в основному будь-яка поведінка, яку можна вважати такою, що «підлягає судовому переслідуванню» у Великій Британії).

Проаналізуємо діяльність не фінансового сектора, яку охоплює законодавство країн-членів ЄС у сфері відмивання грошей

В багатьох країнах-членах ЄС законодавство у сфері боротьби з відмивання грошей уже охоплює професії та види діяльності не фінансового сектора або ж розроблено законопроекти, що передбачають таке розширення сфери їхньої дії.

§    Бельгія

Законопроект передбачає розширення сфери дії закону і охоплення таких професій як нотаріуси, судові пристави («huissiers de justice»), бухгалтери та аудитори, агенти з нерухомості, казино та охоронні фірми, що перевозять гроші.

§    Франція

Всі особи, які займаються наданням консультацій щодо операцій, які мають відношення до руху грошових коштів, здійснюють такі операції або контроль за ними, зобов'язані повідомляти компетентні органи про будь-які відомі їм операції, пов'язані з відмиванням грошей. Певні обмеження також накладаються на операції з грошовими коштами (такі як … купівля автомобілів).

§    Італія

Операції на суму понад 20 мільйонів італійських лір повинні здійснюватися через фінансових посередників. Нове законодавство, прийняте в 1997 р., передбачає прискорену процедуру, завдяки якій не фінансові види діяльності можуть підпадати під законодавство, спрямоване на боротьбу з відмиванням грошей.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8