Формування резервів на покриття кредитних ризиків

Комерційні банки України (особливо дрібні) в наш час зіткнулися з необхідністю диверсифікувати свої кредитні портфелі з метою підвищення прибутковості і зменшення ризику. Внаслідок відсутності стійких довгострокових ресурсів і неможливості вкладення власних коштів в інструменти фінансового ринку з сумірним ступенем їхньої прибутковості й ліквідності зробити це практично неможливо без впровадження нових фінансових інструментів.

Традиційна кредитна діяльність банків до цього часу, в основному, включала два компоненти - надання кредиту і його обслуговування. На сучасному етапі розвитку банки, особливо великі, частіше будуть надавати кредити, маючи на увазі продаж їх або залучення партнерів для розподілу ризику шляхом сек'юритизації. У цьому випадку всю кредитну діяльність можна поділити на чотири компоненти: надання, фінансування, продаж, обслуговування.

Банк, який має репутацію і знання, необхідні для видачі кредитів, та має нестачу ліквідних коштів, капіталу або незадовільну для фінансування позик структуру витрат, може спеціалізуватися на ініціацїї позик або оцінці кредитного ризику. Щодо великих банків, то їх обмежують власний капітал і розмір витрат, тому що коли вони зберігають кредитоспроможність, то, як правило, можуть при управлінні пасивами придбати на фінансовому ринку всі ліквідні кошти, необхідні для стабільного функціонування їх. Навпаки, малі банки з найвищою часткою власного капіталу, але з менш високим рівнем репутації і меншим попитом на кредити, як правило, мають можливість забезпечити фінансування. У цьому випадку сек'юритизація пропонує малим банкам можливість диверсифікувати свій кредитний портфель.

Участь у сек'юритизації і перерозподілі ресурсів у ролі ініціатора відкрита для всіх банків, однак малі банки через нестачу грошового і репутаційного капіталу не можуть бути ефективними гравцями на цьому ринку. Відповідно, поширення традиційної кредитної функції йде таким чином, що великі банки беруть на себе функцію ініціатора кредиту, а малі банки (або інвестори у цінні папери) — первинних покупців або вкладників коштів. Великі банки цінують свою функцію ініціаторів кредитів тому, що вона дає їм змогу одночасно отримувати комісійні за відкриття й обслуговування кредитів і виносити відповідні активи поза баланс, що, зважаючи на необіговість кредиту, усуває кредитні й процентні ризики і забезпечує додаткову ліквідність. Малі банки при придбанні кредитів не тільки отримують можливість. як були сказано вище, диверсифікувати свої "кредитні портфелі", але й можливість скористатися кваліфікаційним і репутаційним капіталом великих банків. Крім того. вони дістають можливість розділити ризики з іншими банками.

На схемі рис.3.3 показано можливий процес сек'юритизації на українському фінансовому ринку, який базується на структурі і грошових потоках, породжених необхідними зобов'язаннями під активи.

Рис.3.3. Схема сек’юритизації активів для українських банків [47]

Підводячи підсумки, розглянемо ризики та бар'єри, що очікують учасників процесу сек'юритизації, та можливості подолання їх або зменшення їхнього впливу на кінцевий результат. Основні ризики, супутні банківським кредитам. — кредитний, процентний та ризик ліквідності — характерні і для цінних паперів, забезпечених активами. Але при розширенні практики кредитування і достатньо розвинутих вторинних ринках сек'юритизованих активів кредитний ризик та ризик ліквідності зменшуються. Кредитний ризик для забезпечених активами цінних паперів розподіляється між трьома сторонами: ініціатором, гарантом кредиту та інвестором. Якщо гарант кредиту надає 100% гарантію, для інвестора зникає будь-який кредитний ризик. Ризик кредитного гаранта залежить від угоди з ініціатором (наприклад, він може бути обмежений збитками, що перевищують "стелю" ініціатора на певну заздалегідь визначену величину).

Залежно від того, як структуровано угоди, кредитний ризик інвестора може бути поділено на різні класи , або транші, які являють собою розподілені грошові потоки і строки оплати цінних паперів. Наприклад, згідно з перехідними угодами, всі виплати основного боргу і процентів направляються всім інвесторам одночасно. Але за контрактами з окремими платниками виплати основного боргу і виплати відсотків розділені на платіжні транші (угоди "тільки проценти" і "тільки борг"). Крім того. платежі можуть бути структуровані відповідно до терміну "життя" кожного траншу. Інвестори останнього траншу ризикують більше, ніж першого.

Процедура сек'юритизації дає змогу банку здійснити трансферт кредитних ризиків (передати ризик іншим учасникам ринку). Крім того, за допомогою сек'юритизації банк може здійснити трансферт ризику зміни відсоткової ставки та ризику дострокового погашення кредиту. Сек'юритизація знижує загальний рівень ризиковості банку, поліпшує якість активів, дає можливість за інших рівних умов підвищити показники адекватності капіталу. Вітчизняні банки за нинішніх умов не мають широких можливостей для зниження ризиків методом сек'юритизації активів унаслідок нерозвиненості фондового ринку. Однак у процесі формування ринку іпотечних кредитів виникають об'єктивні умови для активізації цього виду діяльності, тому пропонується використовувати метод сек'юритизація для зменшення кредитного ризику на рівні кредитного портфеля.

В той же час, слід враховувати, що сек’юритизація активів – це відповідальний процес для банків, оскільки активи, надані в кредитну заставу, повинні бути реальними. Відсутність реальних заставних активів в американських банках та масовість проведених cек’юритизацій з випуском в міжнародний обіг цінних паперів з "фіктивним" іпотечним забезпеченням – і привела до фінансової світової кризи ліквідності 2008 – 2009 років, оскільки джерел для виплати відсотків за цими "псевдоцінними" паперами не виявилося.

Висновки

У дипломній роботі подано теоретичні і методичні засади вирішення проблеми зменшення кредитних ризиків банківської діяльності за рахунок одного із інструментів – створення спеціальних внутрішніх резервів за рахунок доходів банку та відповідного зменшення його прибутковості для акціонерів.

Основні висновки дипломної роботи:

1.        Вплив світової фінансової кризи 2008 – 2009 рр. на процеси в економіці країни та кредитній діяльності комерційних банків в Україні полягає в наступному:

- За рахунок падіння купівельної спроможності та попиту в основних країнах світу експортно-орієнтована економіка України втратила ринки збуту, що привело до масового скорочення виробництва та скорочення ВВП у 2008 -2009 роках на 30 -32%;

- Девальвація національної валюти з рівня 4,8 грн./1 долар США станом на 01.06.2008 до рівня 7,7 грн./1 долар США станом на 01.12.2008 року та поступова девальвація у 2009 році до рівня 8,0 грн./1 долар привела до масової валютної неплатоспроможності позичальників валютних кредитів, які не мають доходів в іноземній валюті;

- Різке падіння платоспроможності підприємств та населення України в умовах росту безробіття привело до масового погіршення кредитних портфелів комерційних банків за рахунок неповернення (простроченості) кредитів та несплати нарахованих відсотків за користування кредитами;

- Падіння внутрішнього попиту в Україні за рахунок кризи привело до різкого падіння ліквідності заставного забезпечення кредитів, тобто масово кредити почали перекваліфіковуватися у фактично без заставні - "бланкові";

- единим реальним інструментом підтримання платоспроможності комерційних банків в цих умовах стало створення підвищених внутрішніх резервів на кредитні ризики за рахунок відрахувань від отримуємих доходів.

2. В кризових умовах сучасна банківська система України, формуючи резерви кредитних ризиків, за 2009 рік (вперше за останні 10 років) характеризується загальною збитковістю діяльності, яка складає сумарно (-23,5) млрд.грн..

3. Проведене дослідження показників діяльності ПАТ КБ "Приватбанк", переведених в валютні еквіваленти (для викреслення фактору значної девальвації національної валюти) з 01.10.2008 року(початок активної фази кризи в Україні) по 01.10.2009 року (за рік розвитку фінансової кризи) показало, що:

-            валюта балансу банку зменшилась з рівня 15,102 млрд.$ до 10,183 млрд.$, тобто банк практично втратив 30% еквіваленту валюти балансу;

-            обсяг валютного еквіваленту кредитів, наданих юридичним особам, зменшився з рівня 7,36 млрд.$ до рівня 6,37 млрд.$, тобто обсяг зменшився практично на -13,6%;

-            обсяг валютного еквіваленту кредитів, наданих фізичним особам, зменшився з рівня 4,5 млрд.$ до рівня 2,8 млрд.$, тобто обсяг зменшився практично на -37,3%;

-            обсяг валютного еквіваленту резервів під кредитні ризики зріс з рівня 0,93 млрд.$ до рівня 1,47 млрд.$, тобто обсяг резервів зріс практично на +50%;

Таким чином, за період розвитку світової фінансової кризи за рахунок згортання обсягів наданих кредитів та росту обсягів резервів відносна частка резерву на кредитні ризики в портфелі ПАТ КБ "Приватбанк" зросла в 1,9 рази, тобто банк застосовує інструментарій створення підвищених внутрішніх резервів, реагуючи на суттєве погіршення ризикованості кредитного портфеля.

4. Рентабельність активів ROA по чистому прибутку за рахунок формування підвищених резервів на кредитні ризики суттєво знизилась з рівня 1,61% (за 2008 рік) до рівня 1,24% (за 2009 рік), рентабельність власного статутного капіталу (дивідендна доходність акцій ПАТ - ROE) по чистому прибутку за рахунок формування підвищених резервів на кредитні ризики знизилась з рівня 22,7% (за 2008 рік) до рівня 13,4% ( за 2009 рік), що є нижчим за альтернативну безризикову доходність капіталу на фінансовому ринку України у 2009 році (не менше 22% річних по вартості державних облігацій ОВДП).

5. Проведений в дипломному дослідженні аналіз структури резервування кредитних ризиків по сегментам кредитного портфелю в ПАТ КБ "Приватбанк" у 2007 - 2008 роках показав:

5.1. Динаміка формування резервів на кредитні ризики характеризується зростанням з рівня 8,97% у 2007 році до рівня 17,05% від обсягу кредитного портфелю за результатами 2009 року, що є наслідком впливу світової фінансової кризи 2008 - 2009 років на діяльність банківської системи України (масове неповернення, прострочення та пролонгація кредитів з несплатою відсотків за користування ними, суттєве знецінення наданої застави по виданим кредитам та відсутність ринкового попиту на її реалізацію).

5.2. Посегментно у 2008 році за рахунок погіршення якості обслуговування наданих кредитів відмічається зростання обсягів резервів на кредитний ризик:

- в сегменті "Кредити, надані юридичним особам" - на 53,3% обсягу створеного на кінець року резерву(7,08% від загального обсягу кредитного портфелю банку);

- в сегменті "Споживчі кредити, надані фізичним особам" - на 64,6% створеного на кінець року резерву(1,95% від загального обсягу кредитного портфелю банку);

- в сегменті "Інші кредити, надані фізичним особам" - на 31,42% створеного на кінець року резерву(1,74% від загального обсягу кредитного портфелю банку);

- в сегменті "Іпотечні кредити, надані фізичним особам" - на 88,2% створеного на кінець року резерву(0,79% від загального обсягу кредитного портфелю банку);

- в сегменті "Міжбанківські кредити, надані іншим банкам" - на 69,1% створеного на кінець року резерву(0,58% від загального обсягу кредитного портфелю банку).

6. Як показав проведений в дипломному досліджені аналіз, відносний рівень обсягу списання безнадійної кредитної заборгованості за рахунок створених спеціальних резервів на знеціннення кредитів в ПАТ КБ "Приватбанк" за 2004 - 2009 роки не перевищував 6,43% від обсягів створених резервів (2006 рік), а у 2007 – 2009 роках реальне списання безнадійної кредитної заборгованості становило від 1,3% до 1,6% від обсягів створеного резерву.

Таким чином, реальний кредитний ризик в ПАТ КБ "Приватбанк" не менш ніж на порядок нижче розрахункового кредитного ризику, який відповідає методиці НБУ та внутрішньобанківській методиці оцінки платоспроможності клієнта - позичальника. Тобто банк, створюючи завищені резерви на кредитні ризики та відносячи їх на валові витрати (згідно Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" – в обсягу не більше 25% від валового доходу, а на період фінансової кризи до 2011 року – в повному обсягу незалежно від отримуємих збитків діяльності), в значній мірі не тільки "перестраховується" та втрачає прибутковість, але і у значних обсягах мінімізує податок на прибуток, чим частково компенсує втрату прибутковості від кредитних операцій при "підвищенному" резервуванні можливих кредитних ризиків.

В проектній частини дипломного дослідження запропоновано два напрямки вдосконалення процесу формування і використання резервів за кредитними ризиками в умовах фінансової кризи в банківській системі України, направлені на фактичне зменшення обсягів резервів та відповідний рост прибутковості діяльності банку:

1. Першим напрямком є зовнішнє страхування кредитних ризиків як захід зменшення внутрішніх резервів банків на кредитні ризики.

При застосуванні зовнішнього страхування відповідальності за неповернення кредиту в страхових компаніях комерційний банк вирішує наступні проблеми погіршення якості кредитного потрфелю:

1.1. Проводить реструктуризацію (пролонгації) прострочених кредитів тільки при отриманні страхової гарантії повернення кредиту у наступних періодах;

1.2. Полегшує умови для позичальника, коли поточними виплатами банку на період дії реструктуризованого кредиту залишаються тільки відсотки за користування кредитом, а повернення загальної суми боргу без часткових виплат переноситься на кінець періоду кредитування, що значно підвищує прибутковість банку;

1.3. Наявність гарантії повернення кредиту з боку страхової компанії дозволяє при реструктуризації (пролонгації) кредитів перекваліфікувати прострочені споживчі кредити в категорії меншого ризику, тобто зменшити необхідну суму створення внутрішніх резервів на кредитні ризики, таким чином підвищуючи прибутковість банку.

2. Другим напрямком є сек’юритизація активів кредитної застави як захід еквівалентного зменшення внутрішніх резервів банків на кредитні ризики.

При застосуванні сек’юритизація активів кредитної застави комерційний банк вирішує наступні проблеми погіршення якості кредитного потрфелю:

2.1. Проводить рефінансування позабалансових активів за рахунок розміщення іпотечних цінних паперів власної емісії на ринку цінних паперів, отримуючи додаткові фінансові активи;

2.2. Використовує частку отриманих коштів рефінансування на розвиток кредитування та підвищення прибутковості діяльності при погіршенні доходності кредитно-інвестиційного портфелю при зростанні його сумнівного та безнадійного сегментів (відсутність кредитних доходів та неповернення виданих кредитів).

Так, досліджуємий в дипломному проекті ПАТ КБ "Приватбанк" у 2008 році здіснив першу в Україні успішну сек’юритизацію пулу власних заставних іпотечних активів, емітувавши та розмістивши в Європі валютні іпотечні облігації на суму 10 млн.доларів США, тобто отримав 10 млн.доларів готівкових валютних коштів негайної ліквідності, використовуючи механізм перетворення неліквідних активів в ліквідну форму.

Практична цінність отриманих результатів дипломного дослідження полягає в тому, що практика діяльності окремих банків БС України у 2008 – 2009 роках підтверджує дієвість та ефективність запропонованих у дипломному проекті шляхів оптимізації розмірів створюваних резервів на покриття кредит-ного ризику при одночасному підвищенні прибутковості діяльності банку за рахунок:

1. Зовнішнього страхування кредитних ризиків як заходу зменшення внутрішніх резервів банків на кредитні ризики;

2. Сек’юритизації активів кредитної застави як заходу еквівалентного зменшення внутрішніх резервів банків на кредитні ризики.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 року N 2121-III// Із змінами і доповненнями, внесеними ЗаконамиУкраїни станомвід 24 липня 2009 року N 1617-VI – #"1.files/image026.gif">

Продовження табл. Г.1

Таблиця Г.2 Звіти про фінансові результати ПАТ КБ "Приватбанк" у 2003 - 2008 рр. [79]

Таблиця Г.3 Окремі балансові показники діяльності ПАТ КБ "Приватбанк" у 2003 -2008 рр. [79]

Таблиця Г.4 Поквартальні баланси ПАТ КБ "Приватбанк" у 2009 році [80]

Продовження табл.Г.4

Таблиця Г.5 Поквартальні звіти про фінансові результати ПАТ КБ "Приватбанк" у 2009 році [80]

Таблиця Г.6 Попередні звітні дані балансу ПАТ КБ "Приватбанк" за 2009р

Активы, грн
Наличные средства в кассе	3 459 552 818.62
Средства в НБУ	1 134 550 860.37
Средства на корсчетах "Ностро"	1 220 067 303.46
Межбанковские кредиты	8 407 805 098.70
Кредиты юридическим лицам	53 091 371 858.45
Кредиты физическим лицам	18 988 824 041.55
Начисленные доходы	3 158 620 853.27
Ценные бумаги	1 332 391 787.82
Основные средства банка	1 312 364 467.57
Дебиторская задолженность	7 075 836 877.78
Валютные операции	4 923 942 677.63
Резервы под кредиты	-13 726 851 554.83
ИтогоАктивы:	90 378 477 090.39
Обязательства, грн
Средства на корсчетах "Лоро"	426 208 909.87
Межбанковские депозиты	1 838 195 855.25
Кредиты Национального Банка	8 310 000 000.00
Кредиты междунар. финанс.орг.	4 791 808 840.58
Текущие счета юр. лиц	7 605 375 562.76
Бюджетные средства	7 714 667.85
Депозиты юридических лиц	9 045 658 155.49
Текущие счета физических лиц	6 654 497 752.22
Депозиты физических лиц	26 999 852 291.96
Расчеты по ценным бумагам	1 544 651 985.49
Начисленные расходы	997 532 613.35
Кредиторская задолженность	7 015 119 921.19
Валютные операции	4 923 942 677.63
ИтогоОбязательства:	80 160 559 233.64
Капитал, грн
Уставной капитал банка	7 810 865 848.00
Резервы банка	1 264 180 829.20
Результат предыдущих лет	92 492 493.16
Результат текущего года	1 050 378 686.39
ИтогоКапитал:	10 217 917 856.75

Додаток Д

Коефіцієнтні показники аналізу діяльності ПАТ КБ "Приватбанк" у 2003 -2008 роках

Таблиця Д.1 Ланцюгові індекси динаміки кредитного портфелю ПАТ КБ "Приватбанк" у 2003 -2008 рр.

Таблиця Д.2 Ланцюгові індекси рентабельності діяльності ПАТ КБ "Приватбанк" у 2003 -2008 рр.

Таблиця Д.3 Ланцюгові індекси динаміки кредитного портфелю та рентабельності діяльності ПАТ КБ "Приватбанк" у 2009 році

Додаток Е

Аналіз якості кредитного портфелю ПАТ КБ "Приватбанк" у 2007 - 2008 роках

Таблиця Е.1 Рівень ризикового знецінення кредитів по окремим сегментам в кредитному портфелі 2007 - 2008 рр.

Таблиця Е.2 Якість заставного забезпечення кредитів по окремим сегментам в кредитному портфелі 2007 -2008 рр.

Додаток Ж

Рис.Ж.1. Частка загальної забезпеченості заставою кредитів в сегментах кредитного портфелю ПАТ КБ "Приватбанк" у 2007 -2008 роках та застосування в якості застави рухомого майна та оборотних виробничих фондів

Рис.Ж.2. Частка загальної забезпеченості заставою кредитів в сегментах кредитного портфелю ПАТ КБ "Приватбанк" у 2007 -2008 роках та застосування в якості застави цінних паперів

Рис.Ж.3. Частка загальної забезпеченості заставою кредитів в сегментах кредитного портфелю ПАТ КБ "Приватбанк" у 2007 -2008 роках та застосування в якості застави житлової та виробничої нерухомості

Додаток К

Рис.К.1. Структура резервування кредитних ризиків по сегментам кредитного портфелю в ПАТ КБ "Приватбанк" у 2007 році [79]

Рис.К.2. Структура резервування кредитних ризиків по сегментам кредитного портфелю в ПАТ КБ "Приватбанк" у 2008 році [79]

Рис.К.3. Структура списання безнадійної заборгованості за рахунок створених резервів під кредитні ризики по сегментам кредитного портфелю в ПАТ КБ "Приватбанк" у 2007 - 2008 роках [79]

Додаток Л

Таблиця Л.1 Структура інших фінансових активів, включаючи дебіторську заборгованість в операціях, та відповідних створених резервів на знецінення інших фінансових активів в ПАТ КБ "Приватбанк" у 2007 - 2008 роках

Показник руху резервів під ризики знецінення дебіторської заборгованості, тис.грн.	Дебіторська заборгованість за торговими операціями			Дебіторська заборгованість за операціями з кредитовими та дебетовими платіжними картками			Інші активи характеру дебіторської заборгованості			Разом інших активів
	2007	2008	Темп росту 2008/ 2007, %	2007	2008	Темп росту 2008/ 2007, %	2007	2008	Темп росту 2008/ 2007, %	2007	2008	Темп росту 2008/ 2007, %
1. Обсяг інших активів, включаючи дебіторську заборгованість, станом на 31 грудня кінця року, тис.грн.	263	1955	743,3	172705	211081	122,2	172286	194488	112,9	504179	498592	98,9
2. Залишок резерву під знецінення інших активів станом на 1 січня, тис.грн.	261	263	100,8	8 724	9 853	112,9	20 309	16 892	83,2	29 294	27 008	92,2
3. Збільшення (+)/ зменшення (-) відрахувань в резерви на знецінення інших активів на протязі року, тис.грн.	2	283	14 150,0	1 590	2 355	148,1	-1 408	17 585	-1 248,9	184	20 203	10 979,9
4. Списання безнадійної заборгованості по іншим активам за рахунок резервів на протязі року, тис.грн.	0	-260		-461	-1 208	262,0	-2 009	-7 642	380,4	-2 470	-9 310	376,9
5. Залишок резерву під знецінення інших активів станом на 31 грудня, тис.грн.	263	286	108,7	9 853	11 000	111,6	16 892	26 615	157,6	27 008	37 901	140,3
6. Відносний обсяг резерву на знецінення до загального обсягу інших активів на кінець року, %	100,0	14,6	14,6	5,7	5,2	91,3	9,8	13,7	139,6	5,4	7,6	141,9
7. Відносний обсяг витрат резервів на списання безнадійної заборгованості за іншими активами на початок року в %	0,0	-98,9		-5,3	-12,3	232,0	-9,9	-45,2	457,3	-8,4	-34,5	408,8

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8