Промивка піщаної пробки
Відклади бориславського пісковика представлені пісковиками,
аишрадітами, аргілітами, брекчіями. Товщина прошарків від 2 до 10м, іришоових
від 1 до 5м, переважають піщані різновидності. Керн відбирався з 10 свердловин
(29 зразків), відклади бориславського пісковика є добрими жшскюрами і мають
пористість 7,6%, проникність пісковиків в більшості випадків менше 0,1• 10-15м2.
Менілітова світа складена пісковиками, алевролітами, аргілітами, а
також брекчіями, гіпсом, роговиками. Пористість змінюється від 0,6% до 134,,
проникність (0,1-10,6) • 10-15м2.
Ефективна товщина еоцен-олігоценових відкладів становить 18-75м,
середня - 40,1м. Коефіцієнт піщанистості 0,148, коефіцієнт розчленування 20.
Пласти мають складну будову.
Відклади поляницької світи представлені ритмічним чергуванням
алевролітів, пісковиків, аргілітів, а також конгломератів, брекчій, вапняків,
які зустрічаються в нижній частині розрізу. Пісковики незначної товщини,
жігоовидні. Керн відбирався у 25 свердловинах (173 зразки). Пористість
пісковиків змінюється від 0,9% до 12,8%, проникність (0,1-3) • 10-15м2.
Коефіцієнт піщанистості 0,136, коефіцієнт розчленування 6. Пласти
мають сшіадну будову.
Продуктивними горизонтами Попельської складки є ямненські,
пожяницькі та менілітові відклади.
Ефективна товщина ямненських відкладів 38,8м, відкрита пористість
9%, проникність 2,0 • 10-15м2. Коефіцієнт піщанистості
0,746, коефіцієнт розчленування 6.
Менілітові відклади складені чергуванням аргілітів з пісковиками і
алевролітами, що переважають у нижній частині розрізу. Покрівельна «метана
розрізу часто розмита або зрізана насувом. Ефективна товщина шімюється від 10,4
до 16,6м, середня 12,6м, пористість від 0,6% до 14,2%, проникність (0,001-3,3)
• 10-15м2. Коефіцієнт піщанистості 0,109, коефіцієнт
розчленування 6. Пласти мають складну будову.
Ефективна товщина поляницьких відкладів 14,4м, коефіцієнт
инвданистості 0,034, коефіцієнт розчленування 9.
Ефективна товщина менілітових відкладів Нижньо-Попельської складки
їм. Пористість змінюється від 1,1% до 10,5%, проникність (0,01-4,2) • 10-15м2.
Коефіцієнт піщанистості 0,098, коефіцієнт розчленування 6. Пласти мають складну
будову.
У Насуві нафтонасиченими є пісковики ямненської світи (ділянка
МЕТІ), пісковики верхньострийської світи (ділянка Міріам, ділянка Мражниця
Попелівсько-Бориславського блоку) і середньострийської світи (ділянка Мражниця
Бориславського блоку).
На ділянці МЕП нафтонасиченими є пісковики Берегової скиби.
Відкрита пористість за даними аналізів двох свердловин в середньому складає 17%,
проникність 4,7' 10"15м . Ефективна товщина від 25 до 56,5м.
Середня 45,7- Коефіцієнт піщанистості 0,528, коефіцієнт розчленування 11.
Пласти мають складну будову.
Стрийські відклади ділянки Міріам представлені алевролітами і
мжагоішками. Найбільша товщина пісковиків до 80м в центральній частині
структури. Ефективна товщина пісковиків змінюється від 43,5 до 75м. Середня
58,8м. Керн відбирався з 7 свердловин (42 зразки). Пористість змінюється від
2,1% до 17,9%, проникність (1-3) • 10-15м2. Коефіцієнт
піщанисті 0,245, коефіцієнт розчленування 52. Пласти мають складну будову.
Стрийські відклади ділянки Мражниця Попельсько-Бориславського
бпоку представлені в основному щільними різновидностями з окремими прошарками
пісковиків. Розкрита товщина стрийських відкладів досягає 720м. ефективна
товщина змінюється від 22,8 до 110,4м, середня - 71,7м. Керн відбирався з 8
свердловин (53 зразки). Пористість змінюється від 2,6% до 13,9%, проникність
(0,001-3) • 10-15м2. Коефіцієнт піщанистості 0,211,
коефіцієнт розчленування 6,2. Пласти мають складну будову.
Середньострийська підсвіта (ділянка Мражниця Бориславського блоку)
представлена ритмічним чергуванням пісковиків, алевролітів і аргілітів.
Ефективна товщина змінюється від 14,2 до 14,5м, середня - 14,35м. Керн
підбирався з 4 свердловин (53 зразки). Пористість змінюється від 1,4% до "3»ч
проникність (0,001-0,006) • 10-15м2. Коефіцієнт
піщанистості 0,049, коефіцієнт розчленування 14. Пласти мають складну будову.
Породами-покришками покладів нафти на родовищі є поляницька і
іянлрщька світи, горизонт строкатих аргілітів, який знаходиться в підошві
манявської світи. Ці флюїдоупори мають регіональне значення у формуванні
покладів нафти і газу. У якості локальних покришок виділяється аргілітовий
горизонт у середині манявської світи і строкато-колірні аргіліти у верхній
частини стрийської світи. Переважаючим компонентом розрізу усіх порід-покришок
є аргіліти.
2 ТЕХНІКО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ
2.1 Характеристика фонду свердловин
На Бориславському родовищі пробурено 1669 свердловин, в
експлуатаційному фонді числиться 471 видобувна свердловина, 22 – свердловини
нагнітальні, 52 – спостережні, 6 – недіючих, 430 – свердловини ліквідовано
після буріння, 688 – після експлуатації, 4 – знаходиться в ремонті, 7 - очікують
на ремонт.
Відомості про буріння перших свердловин з’явилися в 1886 році.
Біля 40% старих свердловин на даний час ліквідовано після експлуатації.
З діючого фонду свердловин 408 – експлуатуються глибинно-насосним
способом, 63 – желонковим. Основна маса свердловин низькодебітна і високо
водна. Дебіт нафти змінюється від 0,01 до 2,0 т/д, лише декілька свердловин
мають дебіт більше І т/д. Обводненість продукції 25% свердловин перевищує 90%,
досягаючи 99,97%.
Жолонкові свердловини експлуатуються періодично – більшу частину
часу вони простоюють в очікуванні накопичення. Дебіт нафти в них не перевищує
0,01 т/д. Видубуток нафти жилунковим способом здійснюється в основному із
покладів в глибинної складки.
2.2 Характеристика продукції свердловин
Фізико-хімічні властивості сепарованої нафти слідуючі. За груповим
вуглеводневим складом нафти Бориславського родовища відносяться до класу
метанового-нафтових і аналогічні до нафт і інших родовищ Прикарпаття.
При деяких відмінностях властивостях нафт по глибинах залягання
для них є належність до малосірчастих/вміст сірки до 0,5%/, крім нафти
стрийського покладу Мражниці попельсько-Бориславського банку Насуву і нафти
менілітоготпокладу Нижньопопельської складки, які відносяться до сірчастих /
0,51% -2%/. За вмістом фракцій, які виникають до 350 оС, до типу ТІ
/більше 45%/. За вмістом твердих парафінів нафти належить до парафінованих
/0,51% - 6%/, крім нафти стрийського покладу Мражниці Бориславського банку, яка
належить до мало парафінових /менше 1,5%/ і нафти менілітового покладу
Нижньо-Попельської складки, які відносяться до високо парафінованих /більше
6%/.
Температура насичення нафти парафіном Бориславської глибинної
складки в середньому – 25 оС.
Нафти Бориславського пісковика, еоценових і поляницького покладів
глибинної складки відносяться до легких /густини до 850 кг./м3/. До
середніх відносяться нафта Насуву ділянок МЕП, Міріан, Мражниця, Поппельсько і
Бориславського блоків, еоцен-олігоценового покладу Піднасуву, Попельської та
Нижньо-Попельської складок, поляницького покладу Південно Бориславської
складки.
За вмістом силікагелових смол нафта /воротишенських відкладів
Піднасуву відноситься до мало смолистих /вміст смол до 5%/, нафта/ поляницького
покладу Попельської складки відносяться до смолистих /5% - 15%/, нафти всіх
покладів глибинної складки, еоцен-олігоценового покладу Піднасуву, менілітових
покладів Попельської і Нижньо-попельської складки, покладів Насуву,
поляницького складу Південно-Бориславської складки до високо смолистих /більше
15%/.
Дослідження нафти Бориславського родовища на радіоактивність не
проводилась.
В процесі експлуатації густина нафти знизилася, зокрема найбільше
в поляницькому покладі глибинної складки і стрийському покладі Мражниці
Попельсько-Бориславськог банку Насуву.
Слід відзначити, що густина нафти Попельської складки збільшилась,
що пояснюється розгазуванням, зниженням пластового тиску і впливом води. Вміст
парафінів також знизився у нафтах всіх покладів, за винятком нафти стрийського
покладу ділянки Міріан Насуву, де він підвищився. Вміст смол теж дещо
зменшився, крім еоценованого і яменського покладів глибинної складки. В’язкість
нафти при 50 оС також зменшилась, крім нафти ділянки МЕП Насуву.
Зниження густини, вмісту парафінів і смол свідчить про тенденцію
до полегшення нафти.
Дослідження компонентного складу нафти в останні роки не
проводилося.
Слід відзначити, що вміст сірки в нафтах Мражниці,
Попельського-Бориславського блоку і Нижньо-Попельської складки досягає
промислової концентрації /більше 0,5%/. Однак, враховуючи те, що середній по
родовищу вміст сірки /0,42%/ не досягає промислових концентрацій, і те, що
родовища розробляються більше 100 років, а отже, значна частина нафти видобута,
організувати виробництво сірки з нафти є недоцільним.
Фізико-хімічна характеристика нафти в пластових умовах Піднасуву на
1959 рік вивчалась на підставі дослідження глибинних проб пластових нафт, які
були відібрані з шести свердловин № 1600, 1605, 1670, 1676, 1687, 1690. Але, як
показує аналіз якості глибинних проб нафти у всіх пробах не було досягнуто
пластового співвідношення вмісту нафти, розчиненого газу, оскільки вони
відбирались при вибійних тисках, які були нижче тиску насичення. Проби
пластової нафти були відібрані з свердловин 1608, 1609, 1611-Борислав і
39-Попелі, які розташовані в Північно Західній частині Піднасуву на
Попельському куполі. Остання проба нафти виявилась неякісною. Найближче
значення початкового тиску насичення мають свердловини 1609, 1611 відповідно
23,2 і 23,6 МПа. Тиск насичення 23,4 МПа приймається як середній для
менілітового і еоценового покладів Піднасуву. Визначивши початковий пластовий
тиск, а значить і тиск насичення нафти газом разом з іншими вихідними
параметрами, за .томограмами встановлені інші основні параметри пластових нафт Бориславської
глибинної складки,див. табл. 2.1.
Таблиця 2.1
|
Відклади
|
Пд.Бориславська
складка
|
Поляницькі
|
поляни цькі
|
менілітові
|
Бор.пісковик
|
верхньо-еоценові
|
нижньо-еоценові
|
ямнен ські
|
Густина нафти в
поверхневих умовах
Кг/м3
|
843
|
843
|
851
|
848
|
849
|
849
|
850
|
Густина нафтового
газу в пластових умовах
|
0,8
|
0,8
|
0,8
|
0,82
|
0,783
|
0,794
|
0,762
|
Пластова температура
|
30
|
20
|
29
|
30
|
30
|
31
|
33
|
Тиск насичення
|
16,8
|
7,2
|
16,0
|
16,6
|
16,8
|
17,6
|
18,4
|
В'язкість пластової
нафти 10-3 Пас
|
2,07
|
2,10
|
2,20
|
2,03
|
2,10
|
2,10
|
1,97
|
Газовміст м3/т
|
109
|
50
|
94
|
100
|
102
|
106
|
118
|
Об'ємний коефіцієнт
|
1,17
|
1,05
|
1,12
|
1,14
|
1,15
|
1,15
|
1,16
|
Перерахунковий
коефіцієнт
|
0,855
|
0,952
|
0,893
|
0,877
|
0,870
|
0,870
|
0,862
|
Аналіз нафти свердловини 24 Попелі
Дата відбору........................13.06.89р.
Густина при 20°С859,2 кг/м3
Забруднення, % об'єм води, емульсії1,2%
Вміст, % маси:
Парафіну6,6%
Смол38%
Сірки0,63%
Температура застивання нафти22 С
температура застивання мазуту38 С
Початок кипіння170 С
Википає до 200°С5%
300°С22%
Пластові води, які видобуваються з покладів Бориславського родовища,
за класифікацією В. Суліна відносяться до хлоркальцієвого типу, за винятком вод
воротищенських відкладів Піднасуву, які відносяться до хлормагнієвого типу. В
сольовому складі вод основними компонентами є натрій і хлор. Вміст кальцію
значно переважає над магнієм. Дослідження на вміст брому і йоду в останні роки
не проводилися.
Пластові води Бориславського родовища характеризуються високою
мінералізованістю. Тобто відносяться до розсолів, крім води стрийського поклад)
Мражниці Попельсько-Бориславського блоку Насуву, яка відноситься до солоних. До
слабких розсолів відносяться води подяницького покладу Глибинної складки ,
ямненського покладу ділянки МЕП, стрийських покладів ділянок Міріам і Мражниця
Бориславського блоку Насуву, воротищенських відкладів Піднасуву.
До міцних розсолів відносяться води Глибинної складки, за винятком
води поляницького покладу і води менілітових покладів Попелівської і
Нижньопопелівської складок.
До дуже міцних розсолів відносяться води еоцен-олігоценового
поюїзду Піднасуву.
Густини пластових вод змінюються в межах від 1013,9 кг/м3
до 1202кг/м3. За показниками рн води Бориславського родовища
відносяться 90 кислих, за винятком води стрийського покладу ділянки Мражниця Бориславського
блоку Насуву, яка відноситься до слаболужних.
Із корисних мікрокомпонентів у водах Бориславського родовища
досліджувались йод і бром. За даними невеликої кількості аналізів проб води,
які були відібрані з різних горизонтів у п'яти свердловинах Насуву,
Попелівської складки і Бориславського Піднасуву концентрація йоду змінюється в
межах 8-17,7 мг/л, а брому 156,6-460 мг/л. Ці концентрації можна вважати
кондиційними, але через малі дебіти свердловин промислової цінності не мають.
Попутні гази покладів Бориславського родовищів за свом складом
відносяться до нафтових жирних газів, вміст метану змінюється я в середньому
від 69,16% /стрийський поклад ділянки Мражниця Бориславського банку Насуву/ до
92 – 73%/ еоцен-олігоценовий поклад Піднасуву/. Найбільший вміст важких
вуглеводнів має нафтовий газ насув ділянки Мражниця Бориславського банку/
488,35 г/м3/ і ділянки Міріам /260,92г/м3/. Значно
„сухіші” нафтові гази, які одержують з ділянки Мражниця Бориславського банку
/22,35 г/м3/.
Вища теплова згоряння для газу Глибинної складки становить в
середньому 9009,3 кДж/м3, нижча 8315,5 кДж/м3, зокрема
для газу покладу Бориславського пісковика – відповідно 8740,14 і 8249,15 кДж/м3,
для ямненського покладу - 9178,5 і 8748,1 кДж/м3.
В процесі експлуатації свердловин Бориславського родовища
підвищилася об’ємна доля метану в нафтовому газі, знизилась об’ємна доля
пропан-пентанових фракцій з вуглекислим газом і відносна густина газу, крім
газу менілітових покладів Глибинної і Попельсьокї складок.
Вільний газ знаходився в поляницькому покладі Піднасуву і
ямненському покладі Попельської складки.
Вільний газ з ямщицького покладу Попельської складки на
сьогоднішній день не видобувається, так як свердловина, так як свердловина
2-Попелі находиться в очікувані ліквідації. Газ цього покладу складається з
91,3% метану густина газу 0,8 кг/м3, відносна густина 0,6228.
Вільний газ видобувався з поляницького покладу Піднасуву
свердловинам 1635 і 1685. він складався з метану /88,11%/ та його гомологів
/9,5%/. Густина газу 0,7809 кг/м3, відносна густина за повітрям
0,648. початковий потенційний вміст конденсату 146 г/м3.
Слід відзначити, що дослідження газу Бориславського родовища вміст
сірководню і гелію практично відсутній.
Вміст азоту у вільному газі не досягає промислової концентрації
/30%/.
Вміст етану в газі перевищує промислову концентрацію /3%/, це
стосується пропану і бутану /0,9%/.
Але, враховуючи те, що родовище розробляється більше 100 років, а
отже, значна частина видобувних запасів вже відібрана, організувати виробництво
етану і пропану-бутан з газу недоцільно.
2.3 Вибір свердловини, її конструкція, обладнання
і аналіз роботи
Для проведення промивки піщаної пробки вибираємо свердловину 24 –
Попелі Бориславського родовища. Оскільки дебіт свердловини різко зменшився, а
проведені в свердловині геофізичні досліди показали наявність в свердловині
щільної піщаної пробки горизонту, товщиною 32м.
Дана свердловина обладнана верстатом-качалкою UР-12. В свердловину
спущено 73 мм з висадженими на зовні кінцями насосно-компресорні труби до глибини
2335 метрів з замковою опорою на глибині 2100 метрів. Насос НСВ-32, діаметром
32 мм та комбінованою колоною штанг. Тиск на викиді сальникового ущільнення
складає від 1,8 до 2,8 МПа в залежності від пори року.
Конструкція свердловини (див. Рис.1)
- направлення діаметром 426 мм в інтервалі від 0 до 9 метрів,
забутоване повністю;
- кондуктор діаметром 324 мм в інтервалі від 0 до 100 метрів,
зацементований до гирла свердловини;
- технічна колона діаметром 245 мм в інтервалі від 0 до 2254
метрів, зацементований до гирла свердловини;
- експлуатаційна колона діаметром 146 мм в інтервалі від 0 до
2448,37 метра, зацементована до гирла свердловини, опресована на 24,6 МПа технічною
водою та признана герметичною;
- проперфорована зарядами ПКС-80 по 10 отворів на метр погонний в в
інтервалі від 2398 до 2364 метра в експлуатаційній колоні.
2.4 Вихідні дані для проектування
Глибина свердловини Н 2420 м
Внутрішній діаметр експлуатаційної колони D 125 мм
Інтервал перфорації 2398 * 2364 м
Товщина (висота) піщаної пробки hn 40 м
Страницы: 1, 2, 3, 4
|
|