Основні характеристики клімату Закарпатської області 
Стійкий сніговий
покрив тримається, в середньому, 45 – 50 днів.
Середня висота
снігового покриву за зиму складає 20 – 30 см., максимальна 70 – 95 см. ( 1999 р.).
Найбільша висота
снігового покриву і найбільші запаси снігу спостерігаються в кінці січня і в
лютому. Максимальні снігові навантаження відмічені в 1999 р. – 166 кг/м. кв. (
за період 1948 – 2008 рр.).
Стійкий сніговий
покрив в гірських районах ( В. Березнянський р-н, в/п Жорнава) встановлюється,
в основному, в другій половині лютого, в суворі зими, інколи, в першій, на
високогір’ї в кінці лютого, або на початку грудня. Сходить в другій – третій
декаді березня, на високогір’ї – в середині, або в кінці квітня, на північних
схилах, в районі високогір’я – інколи, при суворих сніжних зимах, в першій
декаді травня. В багатосніжні зими висота снігу досягає 70 – 80см., середня з
максимальних – 100 см.,, максимальна 164 – 184 см. Найбільша висота снігу накопичується в горах в кінці січня – початок березня. Максимальні
снігові запаси формуються в третій декаді лютого, коли спостерігається
найбільша щільність снігу.
Середні снігові
навантаження в гірських районах складають 73 кг/м. куб ( за період 1965 – 2005
рр.), максимальні – 218 кг/м. куб. (1999р.).
В теплі зими
часті відлиги зменшують висоту снігового покриву.
1.4.4 Вітер і
вологість повітря
Режим вітру
безпосередньо пов’язаний з розвитком макропроцесів, що відбуваються в
атмосфері, залежить від значення баричного градієнту і має сезонні коливання на
протязі року. На характер вітру впливають орографія, яка приводить до
деформації повітряних мас, зменшує швидкість і змінює напрямок вітру. Особливу
роль в режимі вітру на гідрометеорологічній станції відіграють висота та
захищеність її по відношенню до переважаючого повітряного потоку, а також
шерховатість підстильної поверхні. Ужгород в основному знаходиться під дією
азорського і сибірського антициклонів і переміщення циклонів з Атлантики і
Середземномор’я.
Вологість повітря
є однією з важливих характеристик клімату і погоди. Від неї залежить
інтенсивність випаровування з поверхні ґрунту і водоймищ, транспірація вологи
рослинам, виникнення заморозків, утворення туманів. Основним фактором,
визначаючим режим вологості є атмосферна циркуляція. Найбільш вологе повітря
поступає на територію Закарпаття у всі сезони року з Середземного моря і з
Атлантики. Сухе повітря приходить із районів Арктики і центральної частини
Азіатського материка. Таким чином повітряні маси в даному районі при одній і
тій же температурі повітря будуть вміщувати різну кількість водяного пару, в
залежності від місця формування повітряної маси.
Напрямок вітру і
його швидкість в низинній частині області залежать від сезонного розподілу
баричних систем і взаємодії між ними, а в приземному шарі також і від
особливостей підстильної поверхні.
Кліматичні
характеристики вітру приводяться за багаторічними даними вітрових характеристик
авіаметеорологічної станції Ужгород для Ужгородського району.
В холодний період
(листопад - березень) року переважають (27-42 %) південно – східний вітер, який
пов’язаний з розповсюдженням відрогів сибірського антициклону. Захищеність
Закарпатської низини, вчасності міста, визначає м’якість клімату цього району,
гірська система Карпат захищає від північних і північно – східних вітрів.
В літній період,
при сильних грозах, низинній частині області, при переміщенні через область
дуже активних холодних з хвилями, атмосферних розподілів (фронтів),
відмічаються інколи дуже сильні шквалисті вітри локального характеру (вітрові
вихрі) з невеликою тривалістю (від 5 до 20 хв.) швидкість якого місцями досягає
до 28 – 30 м/с., з поривами до 35 м/с., який класифікується як сильний. Такі
випадки повторюються, приблизно, один раз на два – три роки.
Сильний вітер
(більше 15м/с) спостерігаються в низинній частині області в середньому, 5 днів
в році; частіше навесні і влітку, менше – в осінній період.
Таблиця 1.6.1 Середньомісячна
і річна швидкість вітру, м/с
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
V
|
VI
|
VII
|
VIII
|
IX
|
X
|
XI
|
XII
|
рік
|
|
2.0
|
2.2
|
2.6
|
2.6
|
2.3
|
2.3
|
2.2
|
1.9
|
2.0
|
2.1
|
2.2
|
2.0
|
2.2
|
Таблиця 1.6.2 Імовірність
швидкості вітру по градаціям (% від загального числа випадків)
|
0-1
|
2-3
|
4-5
|
6-7
|
8-9
|
10-11
|
12-13
|
14-15
|
16-17
|
>18-20
|
|
43.0
|
27.2
|
17.3
|
7.1
|
1.9
|
1.0
|
0.9
|
0.7
|
0.5
|
0.4*
|
*0,4 – 4 рази за 10 років.
Таблиця 1.6.3
Середнє число днів з середньою швидкістю вітру
|
Швидкість, м/с
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
V
|
VI
|
VII
|
VIII
|
IX
|
X
|
XI
|
XII
|
рік
|
|
≥10
|
2.7
|
3.2
|
4.0
|
6.1
|
4.6
|
4.4
|
3.5
|
2.8
|
2.8
|
2.7
|
2.7
|
2.9
|
42.4
|
|
≥15
|
0.5
|
0.4
|
0.5
|
0.8
|
0.6
|
0.3
|
0.4
|
0.5
|
0.1
|
0.1
|
0.2
|
0.2
|
4.6
|
|
≥25
|
|
|
0.01
|
0.01
|
0.01
|
0.02
|
0.03
|
|
|
|
|
|
0.08
|
Передгір’я області.
До передгірних
районів області відносяться В. Березнянський, Перечинський р-н.
Напротязі року в
В. Березнянському районі (долина р.Уж) переважають вітри північного,
північно-західного і південного напрямку. Вони віють в основному по довжині
річних долин. Вітрові характеристики, по даним метеостанції В. Березний є
репрезентативними до Перечинського району.
Середня річна
швидкість вітру в передгір’ї 1.3 м/с. Навесні швидкість вітру трохи більша, ніж
в літній період (таблиця 1.6.4).
Найбільша
швидкість вітру спостерігається вдень.
На штиль, в
середньому по В. Березнянському і Перечинському районах за рік припадає 50% від
всіх випадків, а також на вітри менше 5 м/с.
Вітер зі
швидкістю > 25 м/с відмічається 1-2 рази на 10 років.
Таблиця 1.6.4
Середня місячна і річна швидкість вітру, м/с. (висота флюгера 15 м.).
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
V
|
VI
|
VII
|
VIII
|
IX
|
X
|
XI
|
XII
|
рік
|
|
1.1
|
1.3
|
1.6
|
1.9
|
1.6
|
1.5
|
1.4
|
1.2
|
1.1
|
1.1
|
1.2
|
1.1
|
1.3
|
Таблиця 1.6.5
Середнє число днів з різною швидкістю вітру
|
Швидкість, м/с
|
I
|
II
|
III
|
IV
|
V
|
VI
|
VII
|
VIII
|
IX
|
X
|
XI
|
XII
|
рік
|
|
≥10
|
2.7
|
3.2
|
4.0
|
6.1
|
4.6
|
4.4
|
3.5
|
2.8
|
2.8
|
2.7
|
2.7
|
2.9
|
42.4
|
|
≥15
|
0.3
|
0.4
|
0.5
|
0.7
|
0.3
|
0.1
|
0.3
|
0.4
|
0.1
|
0.1
|
0.2
|
0.1
|
3.5
|
|
≥25
|
0.01
|
|
|
0.01
|
0.01
|
0.02
|
0.03
|
|
|
|
|
|
0.08
|
Таблиця 1.6.6
Повторюваність (%) напрямку вітру та штилів.
|
Місяць
|
Пн
|
Пн-Сх
|
Сх
|
Пд-Сх
|
Пд
|
Пд-Зх
|
Зх
|
Пн-Зх
|
Штиль
|
І
|
1.9
|
7.1
|
11.9
|
38.7
|
10.0
|
3.2
|
4.5
|
12.7
|
33.5
|
|
ІІ
|
11.8
|
9.0
|
15.5
|
32.5
|
8.9
|
4.3
|
5.8
|
12.2
|
25.9
|
|
ІІІ
|
11.4
|
11.6
|
14.7
|
26.8
|
11.2
|
5.7
|
5.6
|
12.9
|
17.7
|
|
І V
|
14.6
|
13.3
|
13.9
|
21.7
|
11.0
|
6.4
|
5.9
|
13.1
|
14.6
|
|
V
|
12.7
|
17.0
|
14.3
|
19.4
|
11.2
|
6.0
|
7.5
|
11.9
|
16.7
|
|
VІ
|
14.4
|
17.8
|
14.2
|
15.0
|
9.5
|
6.6
|
7.9
|
14.6
|
20.9
|
|
VІІ
|
15.3
|
16.3
|
12.4
|
15.3
|
10.9
|
6.7
|
7.7
|
15.4
|
22.6
|
|
VІІІ
|
15.8
|
16.7
|
14.1
|
15.3
|
11.5
|
7.0
|
7.3
|
12.4
|
26.2
|
ІХ
|
12.4
|
13.4
|
14.1
|
24.0
|
13.5
|
5.4
|
5.5
|
11.7
|
27.1
|
|
Х
|
10.4
|
9.1
|
14.5
|
31.7
|
14.1
|
4.9
|
5.1
|
10.2
|
26.5
|
|
ХІ
|
7.9
|
7.0
|
13.8
|
42.0
|
14.1
|
3.0
|
3.8
|
8.3
|
23.5
|
|
ХІІ
|
9.7
|
6.0
|
12.1
|
39.6
|
15.2
|
4.0
|
3.5
|
10.0
|
26.8
|
|
РІК
|
12.4
|
12.2
|
13.9
|
26.4
|
11.8
|
5.4
|
5.9
|
12.1
|
23.5
|
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
|
