Регіональний розвиток центрально-українського економічного району

За характером рельєфу Черкаська область поділяється на дві частини право— і лівобережну. Правобережна частина лежить в межах Придніпровської височини із значним розвитком ерозійних форм рельєфу, лівобережна на Придніпровській низовині з переважно рівнинним рельєфом. Крім Дніпра, область має густу мережу малих та середніх річок: Супій, Рось, Тясмин, Гірський Тікич та інші. Всього в області 181 річка завдовжки понад 10 км. кожна, розташовано 33 водосховища, понад 650 заплавних озер і ставків. Густота річкової мережі коливається від 0,18 на лівобережжі до 0,45 км/км2в басейні Гнилого Тікича.

Черкащина багата на різні нерудні корисні копалини. Паливні ресурси представлені бурим вугіллям (Новосілківське, Тарнавське, Рижанівське, Козацьке та інші родовища), покладами торфу (Драбівський, Черкаський, Смілянський, Чигиринський райони). Наявні значні запаси будівельних матеріалів: граніти, лабрадорити, пісковики, гнейси, глини (Черкаське родовище бентонітових глин), кварцові піски, поклади каолінів, а також джерела мінеральних вод у Звенигородському й Уманському районах.

Помірно континентальні кліматичні умови сприятливі для розвитку сільського господарства. Середні температури січня та липня становлять відповідно -5,9 та + 20 'С. Річна кількість опадів 450-550 мм.

Серед зональних типів ґрунтів переважають чорноземи типові мало гумусні та слабогумусовані. під лісами сірі лісові та темно-сірі опідзолені. В долинах річок поширені піщані, піщано глинисті та торфові ґрунти. Вся територія Черкаської області розташована в межах лісостепової зони.

Ліси вкривають близько 15% території. Це в основному дубово-грабові масиви, а також заплавні ліси з вільхи, верби, осики, тополі.

Значні земельні ресурси характеризуються високим ступенем освоєння. Серед сучасних негативних природних процесів спостерігаються площинний змив та глибинна ерозія, зумовлені нерівністю рельєфу, зливовим характером опадів та легким механічним складом ґрунтів.

2.2 Населення і трудові ресурси

Середня густота населення району 58,2 осіб/км2, в тому числі у Черкаській області - 70, у Кіровоградській - 48 осіб (середня густота населення в Україні 83 особи/км2). Густота сільського населення - в середньому 24,7 осіб/км2, у тому числі на Черкащині - 31,7, на Кіровоградщині - 18,7. Густіше заселені (83 особи/км2) Звенигородський, Христинівськнй, Городищенський райони, менше (до 23 особи/км2) - північно-східна частина Черкаської області. В Кіровоградській області найгустіше заселені північна й північно-західна частини (50-60 осіб/км2), найменше південна (20-30 осіб/км2). Ступінь заселеності як Черкащини, так і Кіровоградщини найнижчий за середній по країні. Існує тенденція до скорочення чисельності населення внаслідок низького природного приросту (у Кіровоградській області народжуваність становить 8,2%, смертність 16,5%, природний приріст - мінус 8,3%; у Черкаській відповідно 8,3, 16,5, мінус 8,2%; показники в Україні в 1998 р. відповідно 8,3, 14,3, мінус 6,0) та значної міграції. Тривалий час простежувалася міграція сільського населення в міста. Так, у Черкаській області міське населення за період з 1980р. по 1990р. зросло з 708,3 тис. до 818,1 тис. осіб. В останні роки цей процес майже припинився (в 1998 р. міське населення Черкащини становило 801,1 тис. осіб).

На 1 січня 2008 року загальна чисельність населення по Кіровоградськії області становить1039,7 тис. жителів, у тому числі міського - 637,7 тис., сільского – 402,0 тис, по Черкаській області – 1315,5 тис., 730,0 тис. і 585,5 тис. відповідно.

У містах мешкає 57,6% населення від загальної кількості його в районі (на Черкащині – 54,7%, Кіровоградщині - 61,2%). У цілому цей показник нижчий за середній по республіці. У регіоні 28 міст, з них 10 обласного підпорядкування; на Черкащині - відповідно 16 і 6, на Кіровоградщині 12 і 4. Переважають малі міста. У Черкаській області сформувались локальні системи розселення: Черкаська, Уманська та Звенигородсько-Ватутінська; у Кіровоградській - Кіровоградська, Олександрійська, Світловодська і Знам'янська. Містечок у регіоні 41, з них на Черкащині - 15, на Кіровоградщині - 26. Найбільші міста району -Кіровоград, Черкаси, Олександрія, Сміла, Умань, Канів. За характером народногосподарських функцій населені пункти поділяють на обласні промислові, транспортні, адміністративно-політичні й науково-культурні центри - Черкаси та Кіровоград; багатогалузеві промислові центри з розвиненими невиробничими функціями - Умань, Сміла, Олександрія, Світловодськ; транспортно-промислові центри - Христинівка, Цвіткове, Гайворон, Знам'янка; адміністративні центри зі значною обробною промисловістю - Городище, Шпола, Кам'янка, Золотоноша, Звенигородка, Жашків, Тальне, Канів, Лисянка, Бобримець, Долинська, Новомиргород, Новоукраїнка, Помічна та ін.; одногалузеві промислові центри - Верхнячка, Стеблів, Вільшана, Юрківка, Мала Виска, Ульянівка та інші.

У віковій структурі населення значна частка осіб похилого віку (25,8% проти 23,3% по Україні), молоді 20,1%, працездатного населення - 54,1%. Коефіцієнт дитячої смертності на Черкащині у 1998 р. становив 11,2, на Кіровоградщині - 13,2 (в Україні - 12,8).

Національний склад населення в цілому однорідний. Українців переважна більшість – 90,5% у Черкаській, 86,9% - у Кіровоградській областях, росіян -- відповідно 8,0% і 10,3%. На Кіровоградщині, крім того, проживає 0,9% молдаван (в районах так званої Новосербії) та 0,8% білорусів.

Трудових ресурсів у регіоні в 1998 р. було 1467,9 тис осіб, з них зайнятих у виробництві 1124,0 тис. Рівень зайнятості населення в Кіровоградській області 1997 р. становив 65,1 %, Черкаській - 64,6% (по Україні - 62,8%). За останні роки він зменшився з 75% у 1990р. до 72%. у 1997р. через занепад промислового виробництва. (табл. 2).

Таблиця 2.2.2 Зайнятість населений Центральноукраїнського економічного району у сферах матеріального виробництва [ 8 ]

Попит на робочу силу і її пропозиція на ринку праці на початок 1999 р. були такими: зареєстровано не зайнятих трудовою діяльністю громадян у Кіровоградській області 30,9тис, у Черкаській - 28,7тис; потреба підприємств у працівниках на заміщення вакантних посад відповідно 0,9 і 0,8; коефіцієнт навантаження на одну вакансію 32,0 і 36,0 (в Україні 30,0). На кінець 1998 р. у Кіровоградській області було 93,3 тис. безробітних (рівень безробіття 14,5%), у Черкаській 77,5 тис. (10,3% при рівні безробіття в Україні 11,3%).

У 1991-2000 році демографічна криза охопила всю територію Кіровоградської області. Кількість населення скоротилася на 76,8 тис. осіб, у тому числі міського - на 42,3 і сільського - на 34,5 тисяч. Міграційне сальдо населення від'ємне і становило у 2000 р. - мінус 3,9 тис. осіб.

Згідно з даними за 2000 р., коефіцієнти природного руху населення в Кіровоградській області (на 1000 осіб) складають: 7,8 - народжених (на рівні середнього значення в Україні), 17,9 - померлих, що значно більше середньоукраїнського (15,3), і природне скороченням - мінус 10,1 (відповідно -7,5), що є одним з найменших показників в Україні. Особливо високі коефіцієнти смертності населення - 1812 осіб на 100 тисяч (в Україні - 1539). Коефіцієнти дитячої смертності знаходяться на рівні середнього значення в Україні.

Динаміка коефіцієнтів природного руху населення в Кіровоградській області свідчить про зниження їх темпами, які значно перевищують середні показники в Україні (табл.3).

Таблиця2.2.3 Коефіцієнт народжуваності, смертності та природного приросту населення Кіровоградської області [ 9 ]

Трудові ресурси Кіровоградської області (без зайнятих в особистому підсобному господарстві осіб пенсійного віку) за станом на 01. 01. 2001 становлять 634,1 тис. осіб, або 2,2 % до України. В усіх сферах економічної діяльності зайнято 432,1 тис. осіб, або 68,1 % трудових ресурсів регіону. В їх складі значну питому вагу складають зайняті в матеріальному виробництві - близько 69%, у невиробничій сфері зайнято 31%.

Демографічне навантаження на населення працездатного віку (кількість непрацездатних на 1000 осіб працездатного віку) досить високе - 795 осіб, у тому числі дітей - 346, осіб старшого віку - 449 при відповідних значеннях в Україні 726, 324 і 402. В Кіровоградській області високими темпами збільшується кількість працездатного населення у працездатному віці, не зайнятого економічною діяльністю: у 2000 р. в порівнянні з 1990 р. - у 3,8 рази, а з 1995 р. - на 3,2% і складали 16,6% трудових ресурсів області (1990р. - 4,6%, 1995 р. - 15,5%). Високими темпами зростає також кількість безробітних: на початок 2001 р. їх зареєстровано 31,6 тис, що у 9,8 разів вище, ніж у 1995 р. Рівень безробіття складає в області 5,1% (в Україні - 4,2%), темпи його зростання вищі, ніж у середньому в Україні (табл.4).

Таблиця 2.2.4 Трудові ресурси Кіровоградської області [ 9 ]

В Кіровоградській області щорічно зростає навантаження на одне вільне робоче місце (вакансію). На початок 2001 року попит підприємств на робочу силу (на заміщення вільних робочих місць) становив 1,2 тис. осіб, а кількість зареєстрованих громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, - 33,7 тис, тобто навантаження на одне вільне робоче місце, вакансію складає 43 особи, що в 1,8 разів вище, ніж у середньому в Україні.

У Кіровоградській області наукові дослідження проводяться переважно академічними і галузевими науковими організаціями та науковими підрозділами вищих навчальних закладів І - IV рівнів акредитації.

У 2000 р. в Кіровоградській області зосереджувалося 13 організацій, які виконують наукові та науково-технічні роботи, де в основній діяльності зайнято 0,7 тис. осіб, в тому числі 0,4 -дослідники. Всього чисельність фахівців складає 0,5 тис. осіб, з них з науковим ступенем доктора наук - 17 осіб і кандидатів наук 38. Чисельність працівників-сумісників, які виконують наукові та науково-технічні роботи, становить 0,2 тис. осіб, з них 22 доктора і 58 кандидатів наук.

В Кіровоградській області працює 14 академіків і членів-кореспондентів, а також 34 доктори і 449 кандидатів наук, які зайняті в економіці області.

Фінансування наукових та науково-технічних робіт складає 3,4 млн. грн., у тому числі за рахунок держбюджету - 1,2, власних коштів - 0,9, коштів замовника -1,3, тобто в структурі фінансування за джерелами переважають власні кошти. Обсяг робіт, виконаних власними силами наукових організацій, становить 3,3 млн. грн. (у фактичних цінах), основна частина яких це науково-технічні розробки (2,7 млн. грн.). Фундаментальні, прикладні дослідження і науково-технічні послуги складають відповідно 0,09, 0,46 і 0,11 млн. гривень.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8