рефераты

рефераты

 
 
рефераты рефераты

Меню

Промисловість Чернівецької області та розвиток сфери обслуговування рефераты

Промисловість Чернівецької області та розвиток сфери обслуговування












Промисловість Чернівецької області та розвиток сфери обслуговування


План


1. Характеристика економічного потенціалу розвитку Чернівецької області

2. Аналіз промислового комплексу Чернівецької області

3. Характеристика агропромислового комплексу області, як одного з провідних напрямів розвитку економіки

4. Аналіз розвитку сфери послуг Чернівецької області

Список використаної літератури


1. Характеристика економічного потенціалу розвитку Чернівецької області


Чернівецька область — область у південно західній частині України, утворена 7 серпня 1940 з північної, переважно українцями заселеної, частини Буковини і сусідньої частини Бесарабії (з м. Хотином), розташована у межах Карпат, Передкарпаття та Покутсько-Бесарабської височини. Площа 8100 км²; 922800 мешканців, у тому числі: 373500 міських і 549300 сільських. Національний склад за переписом населення 2001 року: українці — 75,0 %, румуни — 12,5 %, молдавани — 7,3 %, росіяни — 4,1 %, поляки — 0,4 %, білоруси — 0,2 %, євреї — 0,2 %, інші національності — 0,4 %. 11 міст, 11 селищ міського типу; 11 районів, 252 сільські ради (рис. 1.).


Рис. 1. Адміністративний поділ Чернівецької області [3]


Чернівецька область займає вигідне транспортно-географічне положення, має досить щільну мережу залізниць і автомобільних доріг, трубопроводів і ліній електропередач. Обласний центр має зручне залізничне сполучення з європейськими столицями: Бухарестом, Софією, Бєлградом, Москвою.

Область багата на природні ресурси. На території Буковини виявлено 4 нафтогазоносні родовища (Лопушнянське, Чорногузьке, Красноїльське, Шереметівське). В останні роки відкрито більше десяти нафтогазоперспективних площ у Вижницькому, Сторожинецькому і Путильському районах.

У надрах знаходяться досить багато цінних будівельних матеріалів. У Наддністрянщині в басейні р. Прут знаходяться значні поклади гіпсу й ангідриду. Північні і східні райони області багаті на мергелі і вапняки. У смт. Красноїльськ знаходиться перспективне родовище мармуру.

На території області також є поклади кварцитів, сланців, кухонної солі; джерела мінеральної води типу "Іжевська", "Мацеста", "Боржомі" і "Нафтуся".

На території області налічується понад 70 річок, що належать до басейнів Дунаю та Дністра. Основу річкової системи краю складають Дністер, Прут, Сірет, Черемош.

У Чернівецькій області зосереджений значний науковий потенціал. Здійснюють свою діяльність науково-дослідні інститути: інститут термоелектрики НАН України, Чернівецькі відділи інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, інститут матеріалознавства НАН України, Чернівецькі філії інституту землевпорядження і Київського інституту автоматики, ПВНЗ Буковинськиий університет [2].

Вищу освіту пропонують Чернівецький національний університет імені Ю.Федьковича, ПВНЗ Буковинськиий університет, Буковинський державний медичний університет, Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Буковинська державна фінансова академія, Економіко-правовий інститут, Чернівецький факультет Харківського державного політехнічного університету.

У зовнішніх економічних зв'язках переважають експортно-імпортні операції суб'єктів підприємництва області з країнами далекого зарубіжжя. Основними торговими партнерами з цієї групи країн залишаються Німеччина, Італія, Болгарія, Польща. Активізувався товарообіг також з Австрією, Бельгією, Грецією, Іспанією, Португалією, Румунією, Сан-Маріно, Словенією, Угорщиною, Францією, Швецією, Югославією, Ізраїлем, Китаєм, Республікою Корея, Туреччиною, Канадою та США. Зовнішня торгівля здійснюється з такими партнерами, як Республіка Білорусь, Російська Федерація, Казахстан, Республіка Молдова, Таджикистан, Туркменістан.

У загальній структурі експорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, деревина та вироби з неї, машини та устаткування, продукти рослинного походження, недорогоцінні метали та вироби з них, м'ясо і субпродукти харчові. У структурі імпорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, машини та устаткування, мінеральні продукти, полімерні матеріали, пластмаси, недорогоцінні метали та вироби з них.


2. Аналіз промислового комплексу Чернівецької області


В Чернівецькій області сформований розвинений промисловий комплекс, до його складу входять підприємства харчової промисловості, виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, машинобудування, легкої промисловості, металургії та обробки металу, виробництва деревини та виробів з деревини.

В області діє 228 промислових підприємств основного кола статистики, обсяг виробництва яких становить 0,4% загального обсягу по Україні.

Промисловими підприємствами області у 2009 році вироблено товарної продукції на суму 1980 млн. грн. у фактичних цінах.

Зростання обсягів промислового виробництва забезпечено, насамперед, завдяки збільшенню виробництва на підприємствах обробної промисловості, які є основною складовою промислового комплексу області і забезпечують понад 80% загальнообласного випуску продукції. Обсяг виробництва цих підприємств, порівняно з 2008 роком, зріс на 4,8%. Вагомий приріст досягнуто підприємствами металургії та оброблення металу – 12,4%, машинобудування, ремонту та монтажу машин і устаткування - 5,2%, харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів - 5,1% (рис. 2).


Рис. 2. Карта промисловості Чернівецької області [3]


Володіючи значною сировинною базою, особливого розвитку набула харчова промисловість, де зайнято більше чверті всіх штатних працівників промисловості, виробляється більше третини загальнообласного обсягу виробництва. До неї відносяться цукрова, спиртова, безалкогольна, олійно-жирова, м’ясопереробна, маслосироробна, молочна, дріжджова, лікеро-горілчана, хлібобулочна підсекції.

В розвиток харчової промисловості за рахунок всіх джерел фінансування спрямовується понад 45% всіх інвестицій в основний капітал, вкладених в промисловість області.


Рис. 3. Підсекції харчової промисловості та їх питома вага в загальному виробництві галузі


Більше третини обсягу виробництва харчової промисловості займають підприємства м’ясної промисловості.

Близько 22% виробленої продукції галузі належить підприємствам цукрової та кондитерської промисловостей.

Чернівецький олійно-жировий комбінат займає в загальному обсязі виробництва харчової промисловості становить понад 17%.

До підприємств харчової промисловості, які вносять вагомий внесок в нарощування обсягу виробництва продукції в області відносяться: ВАТ "Чернівцім"ясопромсервіс", ПП "Колос", ВАТ "Роси Буковини", ЗАТ ВКТФ "Буковинка", ДП "М’ясо Буковини" ВАТ "Новоселицький птахокомбінат".

Особливе місце в промисловості області належить підприємствам з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, на долю яких припадає 19,2% загальнообласного обсягу виробництва. Найпотужніші підприємства: ВАТ "Чернівціобленерго" і ДАЕК "Дністрогідроенерго". Введення потужностей Дністровської гідроакумулюючої станції забезпечить потребу енергетичної системи України в пікових періодах в обсязі 2,3 мВт екологічно чистої енергії із значною економією органічного і ядерного палива [7]. Важливе місце в промисловості належить машинобудуванню. Найпотужніше машинобудівне підприємство області - ТОВ "Чернівецькій машинобудівній завод" (питома вага товариства в загальному обсязі виробництва по галузі - 84%). Підприємство виробляє унікальне обладнання для переробки, транспортування, зберігання та синтезу нафти, газу і конденсату, а також обладнання для об’єктів енергетики та великої хімії. Виробничі потужності товариства дозволяють виготовляти в рік до 58 тис. тонн продукції.

Один з найбільших приростів виробництва в 2009 році досягнуто на підприємствах металургії та оброблення металу, які виробляють 6,5% загального обсягу промислового виробництва області. Постійно розширюючи асортимент, освоюючи нові види продукції, з року в рік нарощує обсяги промислового виробництва ТОВ "АРГО", питома вага якого в секції складає понад 56% (рис. 4.).


Рис. 4. Питома вага галузей промисловості в загальному обсягу промислової продукції області за 2009 рік.


Значне місце в промисловості області займає легка промисловість. Вона представлена такими підсекціями, як швейна, текстильна, трикотажна, шкіряна, хутрова та взуттєва. На 23 підприємствах легкої промисловості (10,1% загальної кількості промислових підприємств основного кола статистики), зосереджено 18,6% середньої чисельності працівників промисловості області.

Якщо у 2000 році провідне місце серед підгалузей легкої промисловості займала текстильна промисловість і її частка сягала понад 50% загального обсягу виробництва галузі, то у 2009 році пріоритет став належати виробництву готового одягу (45,8%) і виробництву взуття (38,0%).

До найбільших підприємств легкої промисловості відноситься Чернівецьке акціонерне товариство відритого типу "Трембіта" – один з лідерів у виготовленні чоловічого та жіночого одягу. Серед пріоритетів розвитку акціонерного товариства – модернізація, автоматизація виробництва, курс на відмінну якість продукції, постійне оновлення асортименту для задоволення найвибагливіших смаків покупців. Вагомий вклад в розвиток галузі вносять СП "Конфтрем", ВАТ "Розма", ВКТФ "Акцент ЛТД", СП "Сузір’я".

Значне місце в економіці області займає виробництво деревини та виробів з деревини. На 36 деревообробних підприємствах основного кола статистики зосереджено 8,9% загальної чисельності промислово-виробничого персоналу області. Найпотужнішими підприємствами галузі є: ТОВ "Техно", ВАТ "Красноїльський ДОК", Сторожинецький держлісгосп.

Одним з факторів, які негативно впливають на соціально-економічну ситуацію в регіоні, залишається проблема роботи підприємств колишнього військово-промислового комплексу електронного напрямку.

Враховуючи актуальність і важливість проблем енергозбереження та відновлення роботи зазначених підприємств, наявність виробничого і наукового потенціалу, шляхом об’єднання зусиль виробників, науковців Чернівецького національного університету створена науково-виробнича асоціація "Технологічний парк: Енерго- і матеріалозберігаюча фото- та мікроелектронна техніка. Нетрадиційні джерела енергії". Розроблені заходи та Програма розвитку електронних засобів енергозбереження в Чернівецькій області.

Особливе місце в структурі промислового потенціалу області займає місто Чернівці, і якому сконцентровано майже 60% промислових потужностей регіону.

Управлінням соціально-економічного розвитку здійснювались власні і делеговані повноваження, проводилася відповідна організаторська робота щодо виконання основних показників Програми економічного і соціального розвитку міста Чернівців на 2010 рік. В даний час розпочато розробку Програми економічного і соціального розвитку міста Чернівців на 2011 рік.

Постійно аналізувався стан фінансово-господарської діяльності промислових підприємств. Щотижнево проводився моніторинг реалізації товарної продукції промисловими підприємствами міста. За матеріалами управління підсумки роботи промисловості розглядалися на загальних нарадах у міського голови [7].

Станом на 01.01.2010 р. в промисловому комплексі міста склалася виробнича структура на базі 89 підприємств, які представляють 10 галузей.

За попередніми даними (інформація забрана по телефону) промисловими підприємствами міста в грудні 2009 року реалізовано товарної продукції (в діючих цінах) на суму 122 млн. грн., що на 41,1 млн. грн. більше в порівнянні до грудня 2008 року. Рівень зростання складає 151 %.

За 2009 рік реалізація товарної продукції (в діючих цінах) складає 1175,5 млн. грн., що на 520,5 млн. грн. більше в порівнянні до відповідного періоду минулого року (655,0 млн. грн.) Рівень зростання реалізації продукції складає 179,0 % (рис. 5).


Рис. 5. Обсяг реалізації товарної продукції в Чернівецькій області за 2008-2009 роки


Найкраще реалізовували продукцію наступні підприємства: ТОВ "Розма", ВАТ "Цегельний завод" № 3, ВАТ "Чернівецький хлібокомбінат", ВАТ "Арніка", ВАТ "Олійножировий комбінат", СП "Алчер", АТВТ "Трембіта".

З різних об’єктивних причини знизили обсяги реалізації товарної продукції в порівнянні до відповідного періоду минулого року: ЗАТ "Імпульс", ПП "Полімермаш", ВАТ "Завод Індустрія", АТ "Акцент ЛТД", АТЗТ "Буковинка", ВАТ "Цегельний завод №1", МП "Болена" та інші.

У ході реалізації Програми розвитку малого підприємництва на 2009-2010 роки в м.Чернівцях виконано основні заходи щодо сприяння суб’єктам підприємництва у запровадженні власного бізнесу, удосконалення регуляторних процесів, спрощення процедури реєстрації суб’єктів підприємництва та видачі їм документів дозвільного характеру, вирішення проблемних питань розвитку підприємництва, залучення їх до участі у формуванні інфраструктури міста.

Мале підприємництво міста становить біля 30,0 тис. суб’єктів, у тому числі 27,5 тис. фізичних осіб-підприємців. У розрахунку на 10 тис. населення припадає 94 малих підприємства. Кількість працівників на малих підприємствах становить 16,6 тис осіб [5].

Впродовж 2009 року зареєстровано 226 юридичних осіб (з них 133 – суб’єкта малого бізнесу) та 1534 фізичних осіб – підприємців.

За видами економічної діяльності найбільша частка реалізованої продукції (робіт, послуг) в загальних обсягах реалізації малих підприємств залишилася у сферах торгівлі; ремонту автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку, промисловості, операцій з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг, а також будівництва. Частка продукції малих підприємств міста у загальному обсязі реалізованої продукції (робіт, послуг) області становить 30,6 відсотків.

Станом на 01.01.2010. за спрощеною системою оподаткування працювали 11,3 тис. суб’єктів малого підприємництва, на умові сплати фіксованого податку – 4,7 тис. фізичних осіб-підприємців.

Забезпечена прозора система планування та підготовки регуляторних актів. Відповідно до Плану реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в м. Чернівцях впродовж 2009 року міською радою прийнято 11 регуляторних актів.

Організована співпраця з підприємницькими інституціями, діяльність яких направлена на підтримку підприємництва, надання консультативної, правової допомоги та захист суб’єктів підприємництва. За фінансовою підтримкою міської ради на базі Чернівецького міського Центру захисту приватних підприємців та підприємств малого бізнесу продовжує роботу "Гаряча лінія" з надання інформаційних послуг суб’єктам підприємницької діяльності міста. Впродовж 2009 року на "Гарячу лінію" звернулись із запитами 2668 суб’єктів підприємницької діяльності.

З метою надання допомоги підприємцям – початківцям у здійсненні підприємницької діяльності з березня поточного року на базі Центру зорганізована робота постійно діючого бізнес-класу.

Проведено 3 засідання міської Координаційної ради з питань розвитку підприємництва. З метою підтримки суб’єктів підприємницької діяльності в умовах фінансово-економічної кризи та запобігання впливу її негативних наслідків, за пропозицією міської Координаційної ради з питань розвитку підприємництва в лютому 2009 року міською радою прийнято рішення про тимчасове припинення застосування підвищуючих коефіцієнтів до орендної плати за несвоєчасне освоєння земельних ділянок суб’єктами підприємництва. В рамках виконання заходів Програми розвитку малого підприємництва в місті Чернівцях проведено дослідження стану організації суб’єктами підприємництва перевезень пасажирів на таксі. З метою стимулювання організації власного бізнесу для безробітних, які планують розпочати підприємницьку діяльність, міським центром зайнятості проводяться семінари з орієнтації на само зайнятість, проведено 19 "Міні-ярмарок вакансій" та Марафон актуальних робітничих професій на базі закладів спеціальної та середньої освіти міста. Для організації роботи в сфері малого бізнесу пройшли перепідготовку 40 незайнятих громадян. В липні 2009 року відбулося міське свято "Петрівський ярмарок". Під час свята проведено виставки-продажі товарів народного споживання та будівельних матеріалів, кондитерських та хлібопекарських виробів, продовольчих товарів, книг та друкованої продукції, квітів, овочів та фруктів, продукції бджільництва тощо. Зорганізовано "Містечко майстрів", де були презентовані вироби біля 180 народних майстрів України та Румунії. Відбувся показ національних костюмів буковинських та румунських дизайнерів. До участі у Петрівському ярмарку залучено біля 700 суб’єктів підприємницької діяльності міста, області та 22 інших областей України.

З нагоди професійного свята Дня підприємця в вересні 2009 року Подяками Чернівецького міського голови з врученням цінних подарунків відзначено кращих суб’єктів підприємництва міста.


3. Характеристика агропромислового комплексу області, як одного з провідних напрямів розвитку економіки


Агропромислове виробництво відіграє визначальну роль в економіці Чернівецької області. Тут формуються продовольчі ресурси, зосереджена значна частина основних виробничих фондів та працюючого населення.

Особливістю області є те, що вона розташована в трьох природно-географічних зонах: лісостеповій, яка займає Прут-Дністровське межиріччя, передгірській, що знаходиться між Карпатами і річкою Прут та гірській, яка охоплює Буковинські Карпати.

З 809,6 тисячі гектарів земель 473,4 - сільськогосподарські угіддя, в тому числі: 339,2 - рілля, решта – багаторічні насадження, сіножаті та пасовища. Пересічно на одного мешканця припадає 0,51 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 0,37 гектарів ріллі [5].

За характером земельних і кліматичних ресурсів територія області є сприятливою для розвитку і функціонування різних галузей і виробництв АПК. В помірно зволоженій лісостеповій зоні сприятливі умови для вирощування зернових, технічних культур, картоплі та овочів, а також виробництва тваринницької продукції. В надлишково зволоженому передгір'ї переважаючим типом товарного сільського господарства є молочно-м'ясне скотарство та вівчарство, картоплярство і льонарство. В гірській зоні, де невисока сума температур і велика кількість опадів, не має інтенсивного сільськогосподарського виробництва. Тут як і в передгір'ї спеціалізуються на м'ясо-молочному тваринництві й вівчарстві з виробництвом кормових культур та ефективному використанні природних сіножатей.

Страницы: 1, 2