Особливості територіально–галузевої структури Автономної Республіки Крим
Крім того, в 2008 р. всіма категоріями
господарств республіки забезпечено зростання виробництва основних видів продукції:
соняшнику - на 12 тис. т (зібрано 28,6 тис. т),
овочів - на 78,3 тис. т (286,1 тис. т),
картоплі - на 165,1 тис. т (349,8 тис. т).
За підсумками роботи сими місяців 2009 р. ріст валової
продукції агропромислового комплексу порівняно з відповідним періодом 2008 р.
склав 105,5 %, зокрема по рослинництву 108,4 %, по тваринництву 102,9 %.
З метою недопущення зростання цін на сільськогосподарську
продукцію в містах і районних центрах автономії щотижнево проводяться розширені
розпродажі сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки. Всього у I
півріччі 2009 р. проведено 674 ярмарки-розпродажі, які сприяли ліквідації
посередницької ланки між виробником і споживачем, реалізації
сільськогосподарської продукції по цінах на 10 – 15 % нижче ринкових, зниженню
роздрібних цін на продукти харчування для населення і гостей півострова [8, c.
2].
За підсумками I півріччя 2009 р. середні роздрібні ціни на 13
з 19 соціально значущих продуктів харчування в Автономній Республіці Крим нижче,
ніж в середньому по Україні.
Вперше за останні півтора роки подолана тенденція скорочення
поголів'я великої рогатої худоби. Так станом на 1 липня 2009 р. порівняно з 1
липня 2008 р. поголів'я великої рогатої худоби зросло на 0,1 % і склало 214,6
тис. гол. Також зросло поголів'я вівці - на 11 % (склало 380,7 тис. гол.),
птиці - на 2,1 % (склало 12,2 млн. гол.), свиней - на 0,8 % (склало 167,2 тис.
гол.).
Але
нажаль, в окремих районах автономії спостерігається тенденція зниження
чисельності поголів'я великої рогатої худоби, зокрема корів молочного напряму
продуктивності, що негативно впливає на виробництво молочної продукції. Так станом на 1
серпня 2009 р. у всіх категоріях господарств зменшилося до рівня минулого року
поголів'я великої рогатої худоби в Червоногвардійському районі - на 21,4 %,
Сімферопольському - на 5,1 %, Роздольненському - на 1,9 %. З 14 районів АРК зменшили
чисельність поголів'я корів 5 районів: Бахчисарайській - на 10,3 %, Роздольненській
– на 7,7 %, Сімферопольський - на 7,5 %, Радянський - на 2,3 %, Джанкойській -
на 2,2 %.
Сімферопольський район скоротив поголів'я вівці на
5,3 %. Зменшили поголів'я свиней в Роздольненському районі на 11,3 %,
Бахчисарайському - на 11,1 %, Нижньогірському - на 7,9 %, Червоногвардійському
- на 5,9 %, Сакському - на 4,3 %, Белогорському - на 1,4 %.
Скоротили поголів'я птиці сільгосптоваровиробники
Роздольненського району на 5,9 %, Бахчисарайського - на 3,5 %, Першотравневого
- на 1,7 %, Ленінського - на 0,2 % [7, c. 2].
Скорочення поголів'я всіх видів худоби і птиці
негативно позначилося на виробництві продукції тваринництва.
Впродовж 2006-2008 років стабільно росло виробництво м'яса.
Якщо в 2006 р. обсяги виробництва м'яса (у живій вазі) складали 165,4 тис. т,
то в 2007 р. досягли 186,9 тис. т. За підсумками 20 08 р. вироблено 191,9 тис.
т м'яса, що вище за рівень 2007 року на 2,7 %. За підсумками I півріччя 2009 р.
збільшилося виробництво м`яса в порівнянні з аналогічним періодом 2008 р. на
0,5 % і склало 97,3 тис. т.
У 2007 р. вперше вдалося подолати тенденцію скорочення виробництва
молока, яка спостерігалася впродовж 2004-2006 років. В цілому за 2007 р. вироблено
359,6 тис. т (+23,1 тис. т). Зростання виробництва молока збереглося і в 2008
р. - вироблено 363,4 тис. т, що на 1,1 % вище за показник 2007 р. За підсумками
I півріччя 2009 р. збільшилося виробництво молока в порівнянні з аналогічним
періодом 2008 р. на 3,0 % і склало 169,7 тис. т.
Росло також і виробництво яєць. Так, за період 2006-2007
років обсяги виробництва зросли на 7 % (608,7 млн. штук в 2006 р., 652,0 млн.
штук в 2007 р.). Зростання виробництва яєць відбувалося і в 2008 р. – вироблено
699,0 млн. штук, що на 7,2 % більше, ніж в 2007 р. [5, c. 7].
Аналіз динаміки виробництва основних видів
сільськогосподарської продукції свідчить про поступове зростання (Додаток 7).
2.4 Розвиток та розміщення транспорту
Транспорт – специфічна галузь матеріального виробництва і
сфери обслуговування. Транспортний процес є обов`язковим продовженням будь-
якого виробничого процесу і виступає одним з головних
факторів, що впливають на розміщення продуктивних сил. Як частина процесу
виробництва, він забезпечує ефективність використання виробничих ресурсів.
Територію
АРК обслуговують залізничний, автомобільний, повітряний, морський і
трубопровідний транспорт. Довжина автомобільних доріг загального користування
становить 6,6 тис. км, щільність автодоріг загального користування з твердим
покриттям – 243 км на 1000 км2 території. Питома
вага
останніх у загальній довжині автомобільних доріг складає 99,9 %. Вантажооборот
автомобільного транспорту в 2008 р. сягав 1649,3 млн. т/км, що на 222,1 млн.
т/км більше ніж у 2007 р. та на 1092,0 млн. т/км більше ніж у 2000 р. У 2008 р.
автомобільним транспортом перевезено 37,1 млн. т вантажів, що на 1,4 % більше,
ніж у 2007 р., та на 53,9 % більше, ніж у 2000 р. Діє тролейбусна міжміська
лінія Сімферополь – Ялта (близько 79 км), Сімферополь – Алушта.
Експлуатаційна довжина залізничних колій загального
користування становить 644 км або 2,9 % в Україні. Щільність залізничних колій
загального користування – 24 км на 1000 км2 території. Головні
залізниці проходять по напрямках: Джанкой – Сімферополь – Севастополь з
відгалуженням до Євпаторії, Армянськ – Красноперекопськ – Джанкой – Феодосія –
Керч.
Морський транспорт в основному забезпечує каботажні перевезення
і має державне і міжнародне значення. Головними портами є Севастополь, Керч,
Феодосія, Ялта, Євпаторія, портові пункти: Інкерман, Масандра, Донузлав,
Чорноморське [10, c. 494].
У північно-західній частині Криму прокладені траси газогонів
загальною довжиною 780 км. Вони зв`язані лінією Джанкой – Красноперекопськ – Армянськ
із газогінною системою України.
Авіаційний транспорт розвивається з урахуванням специфіки
Криму як курорту міжнародного значення. Аеропорт державного і міжнародного значення
знаходиться у Сімферополі.
У транспортному комплексі автономної впродовж 2006-2007 років
спостерігалося стабільне зростання об'ємів перевезення вантажів і пасажирів.
У 2008 р. також зросла кількість перевезених пасажирів. Так,
послугами пасажирського транспорту скористалися 262,3 млн. пасажирів, що на 7,9
% більше, ніж в 2007 р. Зростання кількості перевезених пасажирів забезпечено
всіма видами транспорту, окрім залізничного і морського.
За I півріччя 2009 р. транспортним комплексом Автономної
Республіки Крим перевезено 4,5 млн. т вантажів, що на 33,6 % менше, ніж за аналогічний
період 2008 р. Кількість перевезених пасажирів зменшилася на 4,6 % і склала
115,9 млн. чол.
2.5 Зовнішньоекономічна діяльність та інвестиції
У 2006-2007 роках активізувалася зовнішньоекономічна
діяльність АРК: обсяг експорту товарів збільшився з 400,1 млн. дол. США в 2006
р. до 463,0 млн. дол. США в 2007 р., обсяг імпорту - відповідно з 228,3 млн.
дол. США до 266,9 млн. дол. США.
Обсяг
експорту товарів в АРК за 2008 р. склали 586,5 млн. дол. США, імпорту - 431,1
млн. дол. США. В порівнянні з відповідним періодом 2007 р. експорт збільшився
на 26,7 %, імпорт - в 1,6 разів. Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами
склало 155,4 млн. дол. США (Додаток 8).
Загальний обсяг інвестицій на 1 січня 2009 р. склав 637,6
млн. дол. США. Протягом I півріччя 2009 р. організовані і проведені ряд
міжнародних інвестиційних і бізнес-форумів (бірж контактів), зокрема з ведучими
австрійськими підприємствами, німецькими підприємцями під егідою Федерального
міністерства економіки і технологій Німеччини, представниками бізнес кругів
Литовської Республіки, торгово-інвестиційною місією американських компаній під
егідою Комерційної Служби Посольства США в Україні.
За I півріччя 2009 р. в економіку Автономної Республіки Крим
поступило 58,2 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій. Позитивне сальдо зовнішньої
торгівлі товарами за січень - травень 2009 р. склало 94,4 млн. дол. США (у
січні - травні 2008 року - 79,6 млн. дол. США) [8, c. 3].
У 2007-2008 роках в АРК значно активізувалася інвестиційна
діяльність підприємств і організацій, що забезпечило стабільне зростання обсягів
інвестицій в основний капітал (2007 р. – 149,6 %, 2008 р. - 123,5 %). У 2008 р.
обсяг інвестицій в основний капітал за рахунок всіх джерел фінансування склав 8,6
млрд. грн.
Основним джерелом інвестицій залишаються кошти підприємств і
організацій, за рахунок яких у 2008 р. освоєно 4,9 млрд. грн., або 56,7 % від
загальної суми коштів. Понад 21 % всіх інвестицій в основний капітал у 2008 р.
направлено в житлове будівництво. За рахунок коштів Державного бюджету України
в 2008 р. освоєно 469,9 млн. грн., або 5,4 % від загального обсягу інвестицій в
основний капітал.
За рахунок всіх джерел фінансування в 2008 р. побудовано і
реконструйовано 360,2 км мереж газифікації, 34,9 км мереж водопостачання, 12,5
км каналізаційних мереж, 10,3 км мереж теплопостачання, введено 19 котельних
потужністю 12,9 Гкал/ч. Закінчена реконструкція дитячого саду "Волошка"
на 100 місць в м. Сімферополі, здійснена реконструкція понад 3,5 тис. м2
крівлі шкіл (у м. Армянське, Червоногвардійському і Нижньогірському районах),
проведено капітальний ремонт 4 амбулаторій: у Радянському районі (смт. Пруди, смт.
Роздольне, смт. Червоногвардійське з населенням більше 5 тис. чоловік) і
Першотравневому районі (смт. Войково - населення більше 4 тис. чоловік),
придбано 25 одиниць медичного устаткування, встановлено 465 лічильників
теплоенергії, холодної і гарячої води. Проведено капітальний ремонт 29 км доріг,
поточний ремонт - 158,4 км доріг.
2.6 Будівельний комплекс
Кризові явища в економіці значною мірою відобразились на
будівельній галузі.
Охолоджування
іпотечного кредитування і недолік оборотних коштів в крупних будівельних
компаніях привели до дестабілізації і зниження обсягів
підрядних
робіт в 2008 р. на 21,6 %. Обсяги підрядних робіт в будівництві за I півріччя 2009
р. скоротилися на 47,5 % і склали 764 млн. грн. Не досягнутий минулий рівень
будівельного виробництва в 23 регіонах республіки. Із загальної кількості
будівельних підприємств в I півріччі 2009 р. працювало 80,5 % (у I кварталі
2009 р. - 71,7 %).
У 2009 р. значно скоротилося бюджетне фінансування
будівельної галузі, зокрема з Державного бюджету України - не передбачені кошти
на забезпечення житлом військовослужбовців і прирівняних до них категорій громадян,
на комунальні дороги, на газифікацію і енергозбереження, на реалізацію
Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства.
Зменшилися обсяги введення в експлуатацію житла. Так, у 2008
р. в АРК введено в експлуатацію житла 415,7 тис. м2 загальної площі,
що на 106,3 тис. м2 менше, ніж в 2007 р., в Севастополі – 83,0 тис.
м2, що на 17,0 тис. м2 менше, ніж в 2007 р.
Введення в експлуатацію житла у сільській місцевості скоротилося в 2008 р. на
23,0 % і склало 77,0 тис. м2 загальної площі.
2.7
Розвиток та розміщення соціальної сфери
Проте, як і в інших галузях суспільно-господарського
комплексу, в соціально-культурній сфері півострова спостерігаються тенденції
негативного характеру. Це пояснюється перш за все зменшенням можливостей
бюджету щодо фінансування освіти, охорони здоров`я, культури. Рівень розвитку
соціальної сфери на півострові має суттєві регіональні відмінності. Так, більш
потужним соціальним комплексом відрізняються Південний берег та центральна
частина півострова. В районах Північного Криму та степовій частині ця галузь
розвинена значно слабше.
З 1991 р. по 2007 р. не вводилось в експлуатацію лікарняних
закладів, з 1996 р. по 2007 р. не вводилось амбулаторно-поліклінічних закладів.
Тільки в 2005 р. в м. Севастополі введено амбулаторно-поліклінічний заклад на
20 відвідувань в зміну та в 2007 р. – на 30 відвідувань в зміну. Скоротилась
кількість лікарняних ліжок на 0,1 тис. ліжок в 2007 р. в порівнянні з 2006 р.,
на 0,2 тис. ліжок в порівнянні з 2005 р.
Впродовж останніх трьох років у сфері торгівлі і ресторанного
господарства Автономної Республіки Крим відбулися істотні кількісні і якісні
зміни. Розширилася торгова мережа фізичних осіб-підприємців, спостерігається
розвиток ринкової торгівлі і торгових центрів. Поступово втрачає своє значення
традиційна торгівля, одночасно з'явилася сильна конкуренція з боку супер- і
гіпермаркетів. В даний час на території автономії їх налічується 108 (з них 68
продовольчих і 40 непродовольчих), зокрема в 2008 р. відкрито 32 супермаркети.
У 2006-2007 роках щорічний приріст об'ємів роздрібного
товарообігу підприємств складав більше 25 %.
У 2008 р. обсяг роздрібного товарообігу підприємств в
Автономній Республіці Крим склав 18,9 млрд. грн., що в зіставних цінах на 19,7
% більше, ніж за 2007 р. Оборот роздрібної торгівлі за I півріччя 2009 р.
склав 7,5 млрд. грн., що в зіставних цінах на 13,3 % нижче за рівень
аналогічного періоду 2008 р.
2.8
Рекреаційний комплекс
Рекреаційний
комплекс АРК є сукупністю пов`язаних між собою галузей та підприємств
господарського комплексу, діяльність яких спрямована на задоволення потреб у
санаторно-курортному лікуванні, реабілітації, оздоровленні та відпочинку
громадян України, близького та далекого зарубіжжя, а також ефективного і
раціонального використання природних, соціально-культурних і
виробничо-економічних ресурсів регіону. При належному комплексному використанні
всього рекреаційного комплексу можна отримувати значні валютні надходження до
бюджету, що сприятиме підйому економіки
АРК в
цілому.
Сприятливі
кліматичні умови, вихід берегів Криму до Чорного і Азовського морів, наявність
значних запасів мінеральних вод та лікувальних грязей сприяли формуванню на
півострові найпотужнішого в державі рекреаційного комплексу [9, c. 502].
У рекреаційному комплексі Криму виділяються три зони:
південний берег Криму, де найінтенсивніше для лікування і відпочинку
використовуються його кліматичні курорти – Ялта, Алушта, Алупка, Гурзуф,
Місхор, Сімеїз, Артек, західний берег відомий грязями, мінеральними водами,
сприятливими кліматичними умовами, головними курортами якого є Євпаторія та
Саки, а також історико-культурним центром – м. Севастополь, південно-східне узбережжя
Криму з курортними містами Судак, Феодосія, Планерське, Щебетівка.
Основу міжгалузевого комплексу становлять курорти, тобто
населені пункти з природними лікувальними засобами, в яких створені лікувальні
заклади (санаторії, пансіонати).
Санаторно-курортний комплекс нараховував у 2008 р. 655
курортно-рекреаційних закладів усіх форм власності, що на 11 закладів більше,
ніж у 2007 р.
У 2006/2007р. в АРК та м. Севастополі функціонувало 143
санаторіїв та пансіонатів з лікуванням на 55236 місць, кількість місць у яких
порівняно з 2000 р. зменшилась на 2300 місць, з 1990 р. – на 2044 місць.
На цей же період у Криму було 724 дитячих оздоровчих таборів,
у тому числі 92 заміських, всього на 36,0 тис. місць, заміські – на 29,1 тис.
місць. Всього за цей період у таборах відпочило 167,2 тис. дітей, у тому числі
у заміських 98,2 тис. Питома вага оздоровлення дітей у загальній кількості
дітей 7-16 років в 2007 р. склала 33,5 % [12,c.176].
Велике значення для курортно-туристичної сфери в Криму має
досить розвинута мережа підприємств готельного господарства. На кінець 2007 р. тут
функціонувало 93 готелів проти 88 в 2005 р., в яких було обслуговано 384,8 тис.
приїжджих та 252,1 тис. відповідно.
В 2007 р. на відпочинок і лікування прибуло 5,73 млн.
чоловік, що на 0,61 млн. чоловік більше, ніж за 2006 р.
У II півріччі 2008 р. підприємства галузі відчули вплив
фінансової кризи, що привело до незначного зниження потоку відпочиваючих в АРК в
порівнянні з 2007 р.
Так, кількість тих, що відпочили за станом на 1 січня 2009 р.
склало 5,66 млн. чоловік, що на 1,2 % нижче за рівень аналогічного періоду 2007
р. Кількість тих, що організовано відпочили в здравницях скоротилося на 1,6 % і
склало 1,3 млн. чоловік (Додаток 9).
Структура прибулих в автономію в 2008 р. на відпочинок і
лікування залишилася практично на рівні 2007 р. Найбільшу частку в структурі
відпочиваючих складають громадяни України - 72,6 %. Питома вага рекреантів з
країн СНД і далекого зарубіжжя склала відповідно 24,5 % і 2,9 %.
Суб'єктами
господарювання санаторно-курортної і туристської галузі виконана значна робота
по зміцненню матеріальною, зокрема лікувально-діагностичною, бази здравниць,
реконструкції і модернізації номерного фонду, будівництву басейнів і інших
об'єктів курортної і туристської інфраструктури. Всього у I кварталі 2009 р.
освоєно 90,8 млн. грн.
На початок курортного сезону 2009 р. відкрито ряд нових і
реконструйованих готелів: "Україна", "ТЕС" (м. Євпаторія),
"Вілла Софія" (м. Ялта), приватні готелі "Морська крапля" і
"Лагуна" (смт. Піщане, район Бахчисараю). Готель "Імперіал"
(м. Сімферополь) отримав статус тризіркового готелю.
У I півріччі 2009 р. почали роботу турпріют
"Баксан" в с. Міжгір'я (Білогірський район) і притулок
"Баштановка" (район Бахчисараю) для велотуристів [8, c. 2].
3.
Проблеми району
Екологічну
ситуацію в Криму, як і в Україні загалом, можна оцінити як кризову. Вона
постійно погіршується через техногенний вплив на довкілля, що є наслідком
тривалої господарської діяльності без урахування екологічних вимог. Викиди
хімічної та газової промисловості, автотранспорту формують основну частину забруднення
в Криму. Найбільш забрудненим районом вважається північно-західна частина
Чорного моря. Саме тут в море впадає Північно-Кримський канал, вода якого
вміщує отрутохімікати із зрошувальних полів. Внаслідок забруднення Чорного моря
із 26 видів промислових риб залишилося 6.
При зрошувальній меліорації у Південному степу і Криму
відбувається вторинне засолення родючих земель, їх підтоплення і заболочування
при надмірних поливах. Великі забруднення повітря діоксидами азоту і оксидами
вуглецю пов`язані з роботою ТЕЦ, розташованих у великих містах.
Хімічні виробництва, що використовують ропу Сиваша для
виготовлення мінеральних добрив, сірчаної кислоти, отрутохімікатів, теж
забруднюють навколишнє середовище. На забруднення атмосферного повітря
впливають викиди шкідливих речовин, які в 2007 р. склали 168,8 тис. т, що на
11,7 % більше, ніж в 2005 р. та на 18,0 % більше, ніж в 2000 р., хоча викиди із
стаціонарних джерел забруднення у 2008 р. зменшилися і складали 31,1 тис. т (Додаток
10).
Страницы: 1, 2, 3, 4
|
|