Реферат: Скорость обработки запросов на SQL серверах
Реферат: Скорость обработки запросов на SQL серверах
МІНІСТЕРСТВО
ОСВІТИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ
УНІВЕРСІТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА
ШЕВЧЕНКА
Факультет
кібернетики
Кафедра
теоретичної
кібернетики
ВИПУСКНА
КВАЛІФІКАЦІЙНА
РОБОТА
БАКЛАВРА
На
тему : Швидкість
обробки запитів
на
SQL-серверах
Виконавець:
студент 4 курсу
Дима
Павло Костянтинович
Науковий
керівник :
ассистент
Коваль Ю.В.
Випускна
кваліфікаційна
робота бакалавра
Рекомендована
до захисту в
ДЕК
Протокол
№ 10, від “25” травня
2000 р.
Зав.кафедри
проф. Белов
Ю.А
м
Київ - 2000
ЗМІСТ
1.Вступ………..………………………………………………………….2
2.Швидкість
роботи SQL
сервера…………………………………….5
2.1 Технологія
DAO…….………………………………………………6
2.2 Технологія
ODBC…..………………………………………………6
2.3 JSCRIPT……………………………………………………………..7
3. Результати
тестування..…………………………………………….17
Висновок………………………………………………………………..21
Список
використаної
літератури…………………………………….22
Частина
1 : ВСТУП
У
світі сучасних
інформаційних
технологій
особливо
виділяє-ться
всесвітня
мережа Internet.
Опорним елементом
в цій мережі
є сервера баз
данних. Саме
на сервері
зберігається
інформація
до якої можуть
отримати доступ
користувачі.
При роботі
користувача
з базою данних
в Internet,
він посилає
запит до бази
даннихю цей
запит сформовано
за правилами
мови SQL
(Structured
Query
Language)
– мова структурованих
запитів.
В
мережах використовуються
такі SQL–сервера
як Oracle, Microsoft
SQL
Server,
Sybase,
dbase,
Informix,
Progress
та
інші.
Як приклад
SQL
– сервера візьмемо
Microsoft
SQL
Server
7.0 .
Система
MS
SQL
Server
- це багаторівнева
система обміну
данними від
клієнта до
сервера, дозволяє
створювати
і підтримувати
бази данних.
На
відіну від
бази
данних орієнтованих
на великі
комп”ютери
та міні-комп”ютери,
до серверної
бази данних
користувачі
отримують
доступ зі своїх
комп”ютерів,
а не з допомогою
терміналів.
При цьому
механізми
роботи SQL-сервера
допомагає
розв”язувати
проблеми, що
виникають у
результаті
звернень до
бази данних
багатьох
комп”ютерів,
кожен з яких
може незалежно
звертатись
до різних частин
бази данних,
що зберігається
на сервері.
Зв”язок
системи клієнт/сервер
з комп”ютерами-клієнтами
забезпечу-ється
через засоби
передачі данних
і базової
операційної
системи. Для
цього система
клієнт/сервер
MS
SQL
Server
7.0 використовує
вбудовані
компоненти
ОС Windows
NT.
Серверна
СУБД MS
SQL
Server
7.0 добавляє до
мережевих
компонент
окремі елементи
сервіса, такі
як OLE-DB
відповідає
за зв”язок
та упровадження
об”єктів баз
даних і ODBC
- відкритий
інтерфейс баз
даних. Ці компоненти
забезпечують
тісний зв”язок
необхідного
програмного
забезпечення.
SQL
Server
7.0 має багато
інструментів,
призначених
для розробки
зовнішнього
інтерфейсу
бази даних.
Окрім
мови SQL
для зберігання,
вибірки данних
можна викоритовувати
додатки [приложения]
з графічним
інтерфейсом
користувача
GUI.
Це дуже спрощує
розробку баз
даних, таблиць
і зв”язків
між ними. Зручно
використовувати
SQL
Server
разом з програмами
для роботи в
Internet.
Центральним
компонентом
системи SQL
Server
є реляційна
база даних
та її структура.
В реляційній
базі даних
інформація
представляється
в вигляді рядків
та стовбців.
Рядки не впорядковані,
крім випадку,
коли для таблиці
створюється
кластерний
індекс. Сама
структура
операторів
запитів, з
допомогою яких
проходять
виборка даних
з рядків таблиці,
не залежить
від того впорядковані
рядки чи ні.
Частина
2 : ШВИДКІСТЬ
РОБОТИ SQL
SERVER
7.0
В
процесі роззвитку
SQL
Server
при розробці
клієнтських
додатків
використовувалось
декілька підходів.
Ядром системи
завжди був
процессор
обробки запитів,
який працював
на сервері.
Запити писались
на мові SQL
вводились і
опрацьовувались
через утіліти
типу Query
Analyzer.
При
написанні
програмних
додатків для
взаємодії з
SQL
Server
частіше за
усе використовують
:
DB-Library
ODBC і
DAO
DB-Library
являє собою
специфічний
для SQL
Server
інтерфейс
прикладних
програм . Він
є менш зручний
ніж ODBC,
для переносу
програмного
додатку в іншу
серверну систему
але з точки
зору працездатності
він реалізовує
самий швидкий
доступ до
інформації.
Це
забезпечується
не тільки тим,
що він надає
оптимізований
інтерфейс
API,
але використовує
в програмах
особисту мову
системи
SQL
Server.
ODBC
(як і SQL-OLE
) надають такий
же рівень сервісу
але створюють
додатковий
рівень абстракції
між додатком
і та процессором
запитів SQL
Server
.
В
DB-Lib
не підтримується
зв”язок таблиць
або автоматичного
оновлення
значень. Це
можна розглядати
як позитив
оскільки
гарантується
повний контроль
над взаємодією
програмного
додатку з сервером
і оптимізацією
зв”язків. Додатково
програмісту
додається
повний контроль
над виявденням
і обробкою
помилок, пов”язаних
з транзакціями.
2.1
ТЕХНОЛОГІЯ
DAO
(Data
Access
Object
– об”єкти
доступу до
данних)
приззначена
для викоритання
об”єктів, методів,
властивотей,
значно полегшшують
роботу програмного
додатку з базою
даних. Для обміну
інформацією
з SQL
сервером
в об”єктах
DAO
викоритову-ються
рівні дотупу
Jet
і ODBC,
одна вони утворюють
ще один рівень
абстракції
між додатками
і викликами
функцій ODBC,
які використовуються
при обробці
запитів.
Технологія
DAO
для роботи з
базами даних,
таблицями,
видами передбачає
викоритання
коллекцій
об”єктів. Наприклад
для створення
нової таблиці
легше викликати
метод Add
відповідного
об”єкта, між
використовувати
стандартний
підхід технології
ODBC.
При
роботі з базою
даних можна
використати
стандартний
підхід для
доступу до
майже будь-якого
сховища даних,
що підтриимується
засобоми ODBC.
Але
треба відмітити,
що технологія
DAO
поступово
витісняється
більш прогресивною
технологією
ADO(ActiveX
Data Object – об”єкти
данх ActiveX
) .
2.2
ТЕХНОЛОГІЯ
ODBC
З
метою можливого
встановлення
зв”язку з різними
СУБД фірмою
Microsoft
була розроблена
технологія
ODBC
. Вона
забезпечує
створення
додаткового
рівня абстракції
між програмним
додатком і
СУБД. Даний
рівень дозволяє
створити одну
команду Select
і використовувати
її для виборки
даних з будь-яких
підтримуємих
типів баз даних,
враховуючи
ті випадки,
коли СУБД взагалі
не підтримує
мову SQL.
Служби
ODBC
являють собою
окремий рівень
доступу до
файлів баз
даних. ODBC
бере на себе
відповідальністьза
отримання від
до-датків запитів
на вибірку
інформації
і переведення
їх на мову, що
використовує
ядро база даних,
для обробки
запиту. Гарним
прикладом
використання
ODBC
технології
є СУБД Access
фірми Microsoft.
Головна різниця
між ODBC
і BD-Lib
полягає у тому,
що ODBC
вимагає побудови
і передачі
йому лише
стандартних
SQL
команд, а BD-Lib
вимагає особливого
синтаксису
при побудові
у буфері команд,
що напрравляються
безпосередньо
у серверне
середовище.
Головним
недоліком ODBC
є необхідність
в трансляції
запитів. Проведення
цієї додаткової
роботи відповідно
відображається
на швидкості
доступу до
даних. При роботі
з ODBC
можна отримати
суттєвий виграш
у швидкості
обробки даних,
якщо в системі
клі-єнт/сервер
саме на сервері
системи SQL
Server
буде
оброблятись
запит, а не на
клієнтському
комп”ютері.
Також приріст
у швидкості
роботи ODBC
дає
використання
встроєнних
процедур.
2.3
JSCRIPT
Тепер
перейдемо до
процесів, що
пов”язані з
вимірюванням
швидкості
системи SQL
Server
7.0 . У данній роботі
прпонується
написання
програмного
додатку на
встроєнному
shell
OS
Windows
NT
- Java
Script
. Сам
програмний
додаток це
програма написана
для інтерпритуюча
мова. Файл з
розширенням
. js
буде виконавчим
для OS
Windows
NT.
Спочатку
напишемо Script
для створення
бази даних :
// ADO Flags
var adLockOptimistic = 3;
var adOpenStatic = 3;
var SQL_DataBase = "DSN=OTSt;UID=sa;PWD=;DATABASE=OTSt"
//var SQL_DataBase = "DSN=OTStt;UID=;PWD="
var oConn;
var oRs;
function db_Connect(){
// Create ADO Connection Object. Use IISSDK OBDC
Souce with
// default sa account and no password
oConn = new ActiveXObject("ADODB.Connection");
oConn.Open(SQL_DataBase);
oConn.CommandTimeout=600;
}
function db_Record(SQL){
var oRs;
// Create ADO Recordset Component, and associate it
with ADO
connection
oRs = new ActiveXObject("ADODB.Recordset");
oRs.ActiveConnection = oConn;
// Get empty recordset
oRs.Source = SQL;
oRs.CursorType = adOpenStatic; // use a cursor
other than Forward Only
oRs.LockType = adLockOptimistic; // use a locktype
permitting insertions
oRs.Open();
return oRs;
}
function db_Close(){
oConn.Close();
}
function db_Requery(Rec,SQL){
Rec.Close();
Rec.Source = SQL;
Rec.Open();
}
db_Connect();
try {
oRs=db_Record("CREATE TABLE dbo.DBTEST ( String
char (30) NULL, Number int NOT NULL DEFAULT (0), Random int NOT NULL
DEFAULT (0))");
} catch (e) {
}
oRs=db_Record("SELECT * FROM DBTEST WHERE 0=1");
for(i=0;i
oRs.Addnew();
oRs("String").value="User"+i;
oRs("Number").value=i;
oRs("Random").value=Math.round(100*Math.random());
oRs.Update();
if(i%10000==0)
WScript.echo("Now in base present "+i+"
records");
}
WScript.echo("Completed");
База
даних буде
мати вид :
String |
Number |
Random |
User1 |
1 |
34 |
User2 |
2 |
12 |
User3 |
3 |
75 |
. . .
. |
. . .
. |
. . . . |
У
наведеному
Script
функція Connect
відповідає
за регістрацію
в SQL
Server
і утворення
бази даних
DBTest
.
DSN –
ім”я
зв”язку, визначається
при утворенні
джерела даних
ODBC.
UID
– ідентифікатор
користувача,
використовується
при регістрації
на сервері,
у SQL
Server
ідентифікатор
користувача
завжди має
починатись
з “ sа
” .
PWD
– або “ password
” кодове слово
доступу , необхідний
для регістрації
на сервері.
В даному випадку
не використовуємо.
Функція
Record
проводить
запис у всі
рядки бази
даних DBTest
створені значення
, у стовбчик
Random
– створені
генератором
випадкових
чисел значення
від 0 до 99 .
Кількість
рядків у таблиці
буде 10 000, створення
займає 3,5 хвилин.
Стовбчик Number
буде
ключем.
Напишемо
ще один Script
, для тестування
швидкості
роботи SQL
Server
. Щоб визначети
час відповіді
на запит як
умога точніше
будемо посилати
на сервер не
один запит ,
а декілька
десятків однакових
запитів, обрахувавши
середній час
відповіді
отримаємо
точний час
обробки запиту
і знаходження
сервером
результуючої
множини елементів.
Але треба
враховувати
такий випадок
- якщо для підвищення
точності послати
декілька сотень
однакових
запитів, то
SQL
Server
почне хешування
таблиці для
оптимізації
своєї роботи
і
результати
роботи будуть
не точні, оскільки
при звичайному
запиті хешування
таблиці не
робиться.
// ADO Flags
var adLockOptimistic = 3;
var adOpenStatic = 3;
var SQL_DataBase = "DSN=OTSt;UID=sa;PWD=;DATABASE=OTSt"
//var SQL_DataBase = "DSN=OTStt;UID=;PWD="
var oConn;
var oRs;
function db_Connect(){
// Create ADO Connection Object. Use IISSDK OBDC Souce
with
// default sa account and no password
oConn = new ActiveXObject("ADODB.Connection");
oConn.Open(SQL_DataBase);
oConn.CommandTimeout=600;
}
function db_Record(SQL){
var oRs;
// Create ADO Recordset Component, and associate it
with ADO connection
oRs = new ActiveXObject("ADODB.Recordset");
oRs.ActiveConnection = oConn;
// Get empty recordset
oRs.Source = SQL;
oRs.CursorType = adOpenStatic; // use a cursor other
than Forward Only
oRs.LockType = adLockOptimistic; // use a locktype
permitting insertions
oRs.Open();
return oRs;
}
function db_Close(){
oConn.Close();
}
function db_Requery(Rec,SQL){
Rec.Close();
Rec.Source = SQL;
Rec.Open();
}
function Test(TestNumber, Query, CountTests){
Max=0;
Min=1000000;
Delta=0;
Ave=0;
WScript.echo("Query #"+TestNumber);
for(i=0;i
StartTime=new Date();
db_Requery(oRs,Query);
EndTime=new Date();
Delta=(EndTime-StartTime);
WScript.echo(" Probe #"+i+"
Result="+Delta+" ms");
Ave=(Ave*i+Delta)/(i+1);
}
WScript.echo(" Result="+Ave+" ms");
}
db_Connect();
oRs=db_Record("SELECT * FROM DBTEST WHERE 1=0");
Test(1, " SELECT * FROM DBTEST " , 50
);
Test(2 , " SELECT * FROM DBTEST ORDER BY
String",50);
Test( 3 ," SELECT * FROM DBTEST ORDER BY Number
",50);
Test (4,"SELECT Sum(Number) FROM DBTEST GROUP BY
String",50);
Test(5 , " SELECT Sum(Number) FROM DBTEST
GROUP BY
Random",50);
Test( 6 , " SELECT * FROM DBTEST WHERE Number
= 99999 " , 50);
Test(7 ," SELECT * FROM DBTEST WHERE String =
'User99999'",50);
Test(8,"SELECT * FROM DBTEST WHERE Number
in (SELECT
Number FROM DBTEST ) " , 50 );
Test(9 ,"SELECT * FROM DBTEST WHERE Number in
(SELECT
Number FROM DBTEST WHERE String < ' User50000 '
) ",50);
Test(10 , " SELECT * FROM DBTEST WHERE
Number in (SELECT
Number FROM DBTEST WHERE String='User50000')",
50);
Test(11, " SELECT * FROM DBTEST WHERE
Number in (SELECT
Number FROM DBTEST WHERE String > '
User10000 ' ) " , 50);
Test(12 , "INSERT INTO DBTEST
(String,Number)
VALUES('User30',30) " , 50 );
Test(13 , "DELETE FROM DBTEST
(String,Number)
VALUES('User30',30) " , 50);
Test(14 ," DELETE FROM DBTEST " , 1);
db_Close()
Головна
функція Test у
циклі 50 разів
посилає запит
на сервер,
обраховує
різницю між
початком обробки
запиту і часом
закінчення
обробки :
StartTime=new Date();
« обробка
запиту
»
EndTime=new Date();
Delta=(EndTime - StartTime);
У
останньому
script
маємо 14 тестів
для тестування
різних можли-востей
SQL
Server.
Розглянемо
їх докладніше
.
Тести
12 і 13 характеризують
швидкість
вставки
і вилучення
елементів у
базі даних.
Тест
14 знищує усю
таблицю.
Запити
на вибірку
інформації
:
Тест
1:" SELECT * FROM DBTEST " - виділити
всі елементи
;
Тест
2: " SELECT * FROM DBTEST ORDER BY String"
-відсортувати
усі елементи
за значенням
у стовбчику
“String”;
Тест
3:" SELECT * FROM DBTEST ORDER BY Number"-
відсортува-ти
усі елементи
за значенням
у стовбчику
“ Number ”;
Тест
4:"SELECT Sum(Number) FROM DBTEST
GROUP BY String"
-
скласти усі
елементи стовбчика
“ Number ” за значенням
у стовбчи-ку
“String”;
Тест
5:" SELECT Sum(Number) FROM DBTEST GROUP BY
Random" -
скласти усі
елементи стовбчика
“ Number ” за значенням
у стовбчику
“ Random ”;
Тест
6:" SELECT * FROM DBTEST WHERE Number = 99999 " –
визначити усі
елементи, у
яких значення
у стовбчику
“ Number ” = 99999;
Тест
7:" SELECT * FROM DBTEST WHERE String = 'User99999'"
- визначити
усі елементи,
у яких значення
у стовбчику
“String “ = 'User99999' ;
Тест
8 : "SELECT * FROM DBTEST WHERE Number in (SELECT
Number FROM DBTEST ) " - визначити
усі елементи
з множини чисел
;
Тест
9 :"SELECT * FROM DBTEST WHERE Number in (SELECT
Number FROM
DBTEST WHERE String < ' User50000 ' ) " - визначити
усі елементи
з множини
елементів, у
яких значення
у стовбчику
“String “ < ' User50000 ';
Тест
10 : " SELECT * FROM DBTEST WHERE Number in (SELECT
Number FROM DBTEST WHERE String='User50000')" - визначити
усі елементи
з множини
елементів, у
яких значення
у стовбчику
“String “ = ' User50000';
Тест
11 : " SELECT * FROM DBTEST WHERE Number in (SELECT
Number FROM DBTEST WHERE String > ' User10000 ' ) "-
визначити усі
елементи з
множини елементів,
у яких значення
у стовбчику
“String “ > ' User10000' ;
Частина
3 :
РЕЗУЛЬТАТИ
ТЕСТУВАННЯ
Для
наведення
прикладу
універсальності
при використанні
написан-ного
script
при вимірюванні
швидкодії,
виміряємо
швидкість
обробки запитів
у системі SQL
Server
7.0 та Microsoft
Access
97.
Щоб
script
сприймався
системою Access
без суперечень
треба змінити
параметри
ідентифікації
:
//var
SQL_DataBase = "DSN=OTSt;UID=sa;PWD=;DATABASE=OTSt"
var SQL_DataBase = "DSN=OTStt;UID=;PWD="
Отримані
результати
приведемо у
таблиці :
Тест
№
|
SQL Server 7.0 |
Access
97 |
1 |
2,673 |
1,81 |
2 |
7,781 |
5,603 |
3 |
7,356 |
5,211 |
4 |
8,239 |
7,54 |
5 |
0,903 |
0,494 |
6 |
0,345 |
0,231 |
7 |
0,390 |
0,287 |
8 |
11,207 |
7,11 |
9 |
3,843 |
2,53 |
10 |
0,655 |
0,507 |
11 |
11,469 |
9,816 |
12 |
0,3 |
0,285 |
13 |
0,31 |
0,22 |
14 |
55,62 |
34,324 |
Як
видно з результатів
проведенного
вимірювання
запити на
локальній базі
даних Access
опрацьовуються
значно швидше
ніж на сервері.
Аналізуючи
запити 2 і 3, 4 і
5, 6 і 7 бачимо, що
обробка елементів
різних типів
у однакових
запитах має
різний час.
Так
наприклад
сортувати
усіх елементів
за значенням
у стовбчику
“String”
опрацьовується
повільніше
ніж у стовбчику
" Number"- причина
у розміру
елементів цих
типів.
Теж
саме при обробці
запитів 4 і 5
при сумуванні
елементів
стовбчика "
Number" за елементами
стовбчиків
“ String
” і ” Random”.
Стовбчик
“String
” зберігає
значення типу
String
і стовбчик
”Random”
зберігає
значення типу
Integer,
елементи типів
мають різний
розмір і обробляються
з різною швидкістю.
Розглядаючи
швидкість
обробки множин
елментів зазначимо,
що чии більше
елементів
обробляє сервер
у базі даних
тим більше
часу на це йде.
Так наприклад
запит 10 на пошук
у базі даних
елемента типу
String
- 'User50000' ззаймає
набагато менше
часу ніж пошук
елементів,
що менше 'User50000'.
Таких елементів
приблизно 50
тисяч і їх пошук
займає досить
довгий час.
Пошук елементів,
що більше
'User10000' займає у
сервера ще
більший час.
Запити
12,13 визначають
час занесення
до бази нового
рядка і вилучення
рядка з бази
даних.
Проводячи
наведені
дослідження
за роботою
сервера ми
отримуємо
повну характеристику
його роботи.
Використаємо
наведені вище
програмні
додатки і
проведемо
виміри на інших
SQL-серверах.
Порівняємо
швидкості
роботи SQL
Server
7.0 і Oracle
8 :
Тест
№
|
SQL Server 7.0 |
Oracle 8 |
1 |
2,673 |
2,71 |
2 |
7,781 |
8,06 |
3 |
7,356 |
8,09 |
4 |
8,239 |
8,75 |
5 |
0,903 |
1,041 |
6 |
0,345 |
0,4 |
7 |
0,390 |
0,432 |
8 |
11,207 |
11,917 |
9 |
3,843 |
4,05 |
10 |
0,655 |
0,78 |
11 |
11,469 |
12,021 |
12 |
0,3 |
0,295 |
13 |
0,31 |
0,291 |
14 |
55,62 |
43,134 |
Як
видно з результатів
SQL
Server 7.0 працює швидше
за
Oracle
8 при обробці
вибірок, а при
вставці і
вилученні
елементів у
Oracle краші результати.
Це
можна пояснити
різною будовою
ядер обробки
запитів.
Проведемо
такіж заміри
і для SQL
сервера Informix.
Тест
№
|
SQL Server 7.0 |
Informix |
1 |
2,673 |
2,11 |
2 |
7,781 |
6,932 |
3 |
7,356 |
7,138 |
4 |
8,239 |
7,934 |
5 |
0,903 |
0,856 |
6 |
0,345 |
0,456 |
7 |
0,390 |
0,471 |
8 |
11,207 |
13,04 |
9 |
3,843 |
4,41 |
10 |
0,655 |
0,748 |
11 |
11,469 |
12,814 |
12 |
0,3 |
0,315 |
13 |
0,31 |
0,31 |
14 |
55,62 |
51,48 |
По
результам
видно, що SQL
Server 7.0 працює повільніше
за Informix при обробці
простих запитів,
а при пошуку
і порівнянні
елементів
працює швидше.
На
запитах по
вставці і вилученні
елементів у
Informix
і SQL
Server
7.0 майже однакові
результати.
Таким
чином ми досягли
мети данної
роботи - побудували
програмні
додатки, якими
змогли визначити
характеристики
працездатності
різних серверних
баз даних.
ВИСНОВОК
В
результаті
проведенної
роботи було
розглянуто
різні фактори,
що впливають
на швидкість
роботи системи
SQL
Server
7.0.
Були
написані дві
програми, що
дають змогу
вимірювати
швид-кість
обробки запитів
багаторівневою
серверною
системою Microsoft
SQL
Server
7.0 і
тим самим дають
можливість
досліджувати
ефективність
настройки
параметрів
системи, дають
змогу оцінити
оптимальність
побудови бази
даних, оптимальність
використання
індексів, правил,
обмежень,
ефективність
роботи з транзакціями.
Були
розглянуті
сильні і слабкі
боки технологій
роботи з програмними
додатками -
DB-Library
та
ODBC
з DAO.
Як
приклад роботи
програмних
додатків отримані
дані про швидкодію
систем баз
даних SQL
Server 7.0 та Microsoft Access 97.
Порівняні
результати
застосування
програмних
додатків у
системах SQL-серверів
таких як
Oracle та Informix з швидкістю
роботи Microsoft SQL Server
7.0.
Використовуючи
написані script-и
програмісти
і розробники
систем баз
даних типу
клієнт/сервер
можуть визначати
характеристики
створених
ними систем
з ціллю аналізу
і удосконалення.
СПИСОК
ВИКОРИСТАНОЇ
ЛІТЕРАТУРИ
:
“Використання
Microsoft
SQL
Server
7.0” Стефан Вінкоп
вид.
Москва 1999 р.
“
Teach Yourself Oracle 8 In 21 Days”
Cary N. Prague
“
Секреты
Access
97”
Уильям Амо
изд.Диалектика
1997р.
“
Технологія
Java”
Джо Вебер вид.
“BHV”
1996 р.
Журнал
“PC
World”
№ 3,7,8 за 97 р., № 1,9 за
98 р.
www.techrepublic.com
|