Реферат: АПК в сучасних умовах господарювання
У структурі сільського господарства домінують такі галузі: рослинництво
і тваринництво.
Рослинництво є базовою галуззю сільськогосподарського
виробництва України, однією з провідних ланок усього АПК країни. Частка
рослинницьких галузей у вартості всієї продукції сільського господарства
становить 51,7%.
Основа розвитку рослинництва — це земля, яка використовується як
окремі угіддя для певних виробничих цілей. Певна кількість землі відведена під
присадибні та садово-городні ділянки колгоспників, робітників та службовців.
Для сільськогосподарського виробництва найбільш цінні орні землі, які складають
понад 80% усіх сільськогос-подарських угідь України.
Провідне місце в структурі посівів займають зернові культури. Основними
зонами виробництва зерна в Україні є Степ і Лісостеп, де виробляють відповідно
по 45 і 40% його загального обсягу. В Україні вирощують майже всі зернові
культури, але структура їх посівів має певні відмінності у зонах, що пов’язано
з неоднаковими природно-економічними умовами.
Основними хлібними зерновими культурами України є озимі пшениця і жито,
круп’яними — просо, гречка і рис, зернофуражними — ячмінь, кукурудза і овес,
зернобобовими — горох.
В Україні вирощують озимі та ярі культури. Сіють, як правило, більше
озимих культур, бо вони дають вищі врожаї. Однак нерідко несприятливі погодні
умови призводять до загибелі посівів озимих культур і доводиться пересівати їх
ярими.
У загальному
виробництві зернових культур пшениця озима становить 58,1% (20,8 млн.т), ячмінь
ярий - 26,3% (9,4 млн.т), жито озиме - 4,4% (1,6 млн.т), ячмінь озимий - 3,9%
(1,4 млн.т), овес - 2,8% (1,0 млн.т), зернобобові - 2,4% (0,8 млн.т). Найбільш урожайною зерновою культурою є пшениця озима,
з кожного гектара зібраної площі якої в середньому намолочено по 32,2 ц.
Значно перевищено цей рівень урожайності в господарствах Кіровоградської
(39,6 ц), Харківської (38,9 ц), Дніпропетровської та Черкаської (38,0 ц)
областей. Основними районами вирощування озимої пшениці є області Степової
(понад половина посівів) і Лісостепової (понад третина) зон. У поліських та
західних районах питома вага озимої пшениці значно менша.Цінною продовольчою
культурою є озиме жито. Пояснюється це тим, що жито переважно дає менші врожаї,
ніж інші зернові. Основні райони вирощування озимого жита — Полісся (понад 60%
усіх його посівів) і західна частина республіки. Цій культурі належить друге
місце (після пшениці) за розмірами посівних площ озимих культур.
З інших озимих культур на відносно невеликих площах вирощують озимий
ячмінь. Провідне місце у структурі посівів
зернових належить ярому ячменю.
Другою за площею ярою зерновою культурою є кукурудза. Кукурудза є
цінною продовольчою і фуражною культурою.Її основні посіви зосереджені в
північній і центральній частинах Степу, на півдні Лісостепу. Високими врожаями
кукурудзи на зерно відзначаються Закарпатська, Чернівецька, Дніпропетровська, Кіровоградська,
Черкаська, Полтавська, Запорізька, Миколаївська і Херсонська області. Цю культуру
вирощують також для пересіву після загибелі озимих.
Просо, гречка, овес — цінні круп’яні культури. Просо завдяки його
посухостійкості вирощують переважно в степових областях, хоча найбільші врожаї
отримують у лісостепових (Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській). Врожайність
проса є відносно високою — 15 — 21 ц/га.
Значні площі в Україні відводяться під гречку — до 459 тис. га. Однак
за повоєнні роки площі посівів дуже скоротилися. Відносно невисокою є і
врожайність цієї культури - 10 — 12,5 ц/га.
У країні близько 22 тис. га зайнято під рис. Розширення зрошувальної
меліорації в південній частині України створює сприятливі умови для розширення
площ під посіви цієї культури, яка вирощується на поливних землях і дає високі
та стабільні врожаї до 50 ц/га.
Значно розширюються посіви зернобобових культур, зокрема гороху, вики і
викової суміші на зерно, люпини, менше — сої, сочевиці, квасолі, бобів, чини та
ін.
За рівнем виробництва зернових і зернобобових культур Україна займає
одне з провідних місць у світі. Станом на 2 вересня п.р. зернові та зернобобові
культури (без кукурудзи) всіма категоріями господарств скошені та обмолочені на
площі 12,7 млн.га (майже на 97% площ).
Україна займає провідне місце за рівнем територіальної концентрації
посівних площ технічних культур. Їх частка становить 12,1% посівних площ.
Основними технічними культурами в Україні є цукрові буряки, соняшник,
льон-довгунець. Вирощують також льон-кудряш, тютюн, хміль, ефіроолійні та
лікарські рослини.
Цукровий буряк — основна технічна культура України. Під ним зайнято 1,5
млн. га. В основі формування бурякоцукрового комплексу лежать сприятливі умови
для вирощування цукрових буряків, забезпеченість трудовими ресурсами і навики
населення. Найбільш важливими його ланками є сільськогосподарська (вирощування
цукрових буряків) і переробна (виробництво цукру).
Значення цукрових буряків полягає насамперед у тому, що вони є основним
джерелом виробництва цукру, а також важливим фактором зміцнення кормової бази і
підвищення культури землеробства.
Основними регіонами вирощування цукрових буряків є Вінницька, Хмельницька,
Черкаська, Полтавська, Тернопільська та інші області, розташовані у Лісостепу,
південній частині Полісся, на півночі Степу. Середня врожайність в останні роки
коливалася в межах 300 — 320 ц/га. Україна — найбільший в світі виробник
цукрових буряків.
Друге місце за посівами технічних культур належить соняшнику. У 1999 р.
ним було зайнято понад 2,0 млн. га (в колишньому СРСР — близько 4,0 млн. га);
валовий збір в останні роки становив 45% загальносоюзного валового збору. В
Україні отримують досить високі врожаї цієї культури. .
У північній та західній частинах України вирощується льон-довгунець,
площа якого у 1999 р. склала 98 тис. га. В країні збирають високі врожаї цієї
культури. Льон-довгунець — культура довгого дня і краще росте в більш північних
районах. В умовах України його вирощують у поліських районах Житомирської,
Чернігівської, Київської, Рівненської, Волинської та Сумської областей, а також
у Львівській та Івано-Франківській областях. Льон-кудряш вирощують у степових
областях.
В Україні вирощуються також коноплі, посіви яких становлять 10 тис. га
і скоротилися у порівнянні з 1940 р. майже в 15 разів. Коноплі південні
вирощують у Степовій зоні (Дніпропетровська і Миколаївська області),
середньоруські — в Лісостеповій (Сумська, Чернігівська, Полтавська області) на
півдні Полісся.
В усіх областях України вирощують і заготовляють значну кількість
(близько 100) лікарських рослин. Культивують валеріану лікарську, кмин, хрін,
шавлію лікарську, лаванду, м’яту кучеряву, м’яту перцеву, фенхель, беладонну
лікарську, звіробій, ромашку та багато інших. Лікарські рослини вирощують у
всіх природних зонах, а найбільше — в Криму.
Вирощують також тютюн і махорку (30 тис. га). Основні площі тютюну
зосереджені в західній (Тернопільська, Івано-Франківська і Хмельницька області)
та південній (Крим) частинах України.
Для потреб пивоварної, дріжджової та хлібопекарської промисловості
використовують суцвіття хмелю. Цю культуру вирощують в Житомирській,
Рівненській, Львівській, Вінницькій областях.
Україна є важливим регіоном вирощування картоплі. Почали її
культивувати у 60-х роках XVIII ст. в західній частині, а також у районі
Охтирки, Лебедина. У другій половині ХІХ ст. ця культура розповсюдилася також у
Східній Галичині. Площі товарної картоплі зосереджені переважно в областях
Полісся, а також навколо більших і найбільших міст центральної та північної частини
республіки. Потреби у картоплі в південних регіонах задовольняються за рахунок
її доставки із північних областей: Чернігівської, Житомирської, Рівненської, Волинської,
Сумської.
Овочі в Україні вирощуються повсюдно на площі 503 тис. га (без
насінників). Помідори, перець, баклажани і деякі інші овочі переважно культивуються
в південній частині республіки. Капуста, столові буряки, огірки та інші городні
культури вирощуються у північній частині Лі-состепу і на Поліссі. Значні площі
займають баштанні культури: дині, кавуни, гарбузи, кабачки, патисони, плоди
яких є цінним продуктом харчування. Основні площі баштанних культур (90%)
розміщується в Степовій зоні, на яку припадає понад 90% валового збору.
З метою створення кормової бази для тваринництва в Україні вирощують
кормові культури на площі 6375,5 тис. га, такі як кормові коренеплоди і кормові
баштанні, кукурудза на силос і зелений корм, однолітні трави, багатолітні трави.
Провідне місце в структурі посівів кормових культур належить кукурудзі на силос
і зелений корм, багатолітнім травам, зокрема конюшині, люпину, люцерні та ін.,
однолітнім травам (включаючи посіви озимих на зелений корм), кормовим
коренеплодам і кормовим баштанним. Ці культури вирощують у багатьох регіонах.
Люпин в основному висівають на піщанних землях Полісся, люцерну — на поливних
землях південної частини республіки.
Важливою галуззю сільськогосподарського виробництва стало садівництво і
виноградарство. Головними районами плодово-ягідних насаджень в Україні є
приміські зони великих, більших і найбільших міст, зокрема великих міських
агломерацій Донбасу, Придніпров’я. Найбільші товарні масиви плодово-ягідних
насаджень зосереджені в Криму, Вінницькій, Одеській, Харківській, Черкаській
областях.
Виноградні насадження країни, які займають площу 163 тис. га,
зосереджені в Криму, Закарпатті, а також в Одеській, Херсонській та
Миколаївській областях.
Валовий збір, продукція та урожайність сільськогосподарських культур у
всіх категоріях господарств України становить(дод 2).кьтурсіх
катеиСтаном на 2 вересня п.р.(2002)
зернові та зернобобові культури (без кукурудзи) всіма категоріями господарств
скошені та обмолочені на площі 12,7 млн.га (майже на 97% площ). Одержано 35,8
млн.т зерна (у початково-оприбуткованій вазі), що на 3,5% менше проти
відповідного рівня 2001р., в тому числі в сільськогосподарських підприємствах -
28,8 млн.т (на 7,8% менше), в господарствах населення - 7,0 млн.тонн (на 19,0%
більше). Середня урожайність зернових культур становить 28,2 ц з кожного
гектара, що на 0,5 ц менше минулорічної.
У загальному виробництві зернових культур пшениця озима становить 58,1%
(20,8 млн.т), ячмінь ярий - 26,3% (9,4 млн.т), жито озиме - 4,4% (1,6 млн.т),
ячмінь озимий - 3,9% (1,4 млн.т), овес - 2,8% (1,0 млн.т), зернобобові - 2,4%
(0,8 млн.т).
Найбільш урожайною зерновою культурою є пшениця озима, з кожного
гектара зібраної площі якої в середньому намолочено по 32,2 ц. Значно
перевищено цей рівень урожайності в господарствах Кіровоградської (39,6 ц),
Харківської (38,9 ц), Дніпропетровської та Черкаської (38,0 ц) областей.
Валовий збір урожаю зернових і зернобобових культур (без кукурудзи) та
їх урожайність по всіх категоріях господарств значно варіюють по регіонах
країни, про що свідчать наведені дані (дод 3).
На початок вересня п.р. у всіх категоріях господарств накопано 9,4
млн.т картоплі та зібрано 2,2 млн.т овочів при середній урожайності відповідно
95 та 103 ц з 1 гектара.
Поряд зі збиранням урожаю сільськогосподарські підприємства проводять
інші осінньо-польові роботи. Озимі на зерно і зелений корм посіяні на площі
346,4 тис.га, у тому числі на зерно - 280,2 тис.га. Оранка на зяб проведена на
площі 1,9 млн.га, що на 0,6 млн.га більше проти відповідного рівня 2001 року.
Технічна забезпеченість, наявність і стан готовності
сільськогосподарської техніки для проведення робіт зі збирання урожаю в
сільськогосподарських підприємствах на 1 вересня п.р. характеризувалися такими даними
(дод 4).
Низький коефіцієнт готовності до польових робіт тракторів у
сільськогосподарських підприємствах Івано-Франківської (0,68) та Житомирської
(0,69); вантажних автомобілів - Закарпатської (0,59) та Івано-Франківської
(0,61); кукурудзозбиральних комбайнів - Автономної Республіки Крим (0,50) та
Житомирської (0,56); бурякозбиральних комбайнів - Івано-Франківської (0,36) та
Житомирської (0,40); гичкозбиральних машин - Івано-Франківської (0,38) та
Житомирської (0,43); картоплезбиральних комбайнів - Херсонської (0,29) та
Житомирської (0,44); пристосувань для збирання соняшнику - Сумської (0,74) та
Черкаської (0,78) областей.
Протягом січня-серпня п.р. сільськогосподарським підприємствам надійшло
959,7 тис.т дизельного палива (порівняно з відповідним періодом 2001р.
надходження зменшилося на 133,1 тис.т, або на 12,2%), бензину - 301,5 тис.т (на
27,9 тис.т, або на 8,5%), дизельних масел - 58,4 тис.т (на 8,5 тис.т, або на
12,8%), трансмісійних масел - 1044 т (на 168 т, або на 13,9% менше). Крім того,
машинно-технологічні станції отримали за цей же період 6,3 тис.т дизельного
палива та 1,6 тис.т бензину.
Скоротилося порівняно з відповідним періодом 2001р. надходження
дизельного палива в господарства всіх регіонів, з них суттєво - Львівської (на
24,6%) та Закарпатської (на 21,7%); бензину - у господарства всіх областей
(крім Луганської), з них найбільше - Івано-Франківської (на 22,9%) та
Закарпатської (на 21,6%) областей.
На 1 вересня 2002р. в сільськогосподарських підприємствах було в
наявності 69,2 тис.т дизельного палива (на 7,6% менше проти відповідної дати
2001р.) та 22,5 тис.т бензину (на 8,3% менше).
Про рівень забезпеченості сільськогосподарських підприємств пальним по
регіонах свідчать такі дані (дод 5).
Тваринництво щодо вартості валової продукції є найбільшою
галуззю сільськогосподарського виробництва України. Воно покликане заловольнити
потреби населення у м’ясомолочних продуктах, а також потреби легкої та інших
галузей промисловості в багатьох видах сільськогосподарської сировини.
На розміщеня тваринництва впливають природні умови, ресурси
кормовиробництва і передусім природні кормові угіддя. Здебільшого розміщення і
спеціалізація тваринництва зумовлені потребами населення, а також транспортабельністю
продуктів. Водночас окремі галузі тваринництва прив’язані до м’ясної,
м’ясомолочної, цукрової, спиртової, крохмале-патокової промисловості.
У галузевій структурі тваринництва основну роль відіграють скотарство,
свинярство, птахівництво та вівчарство. Менше значення робочого конярства,
кролівництва, ставкового рибництва, кліткового звірництва, бджільництва,
шовківництва тощо.
Скотарство в усіх природно-кліматичних зонах України є провідною
галуззю і має в приміських зонах, особливо більших і найбільших міст,
молочно-м’ясний напрям. На Поліссі традиційно розвивається молочно-м’ясне
тваринництво, у південних районах переважає м’ясо-молочне. Поблизу крупних
споживачів розташовані потужні комплекси відгодівлі та первинної переробки
великої рогатої худоби, свиней і птиці, виробництва молока.
Поголів’я великої рогатої худоби становило (дод
6). Найбільша густота худоби у Карпатах і Лісостепу; далі йдуть Полісся
і Степ. Розводять переважно червону степову, симентальську, білоголову
українську, сіру українську, лебединську, чорно-рябу породи.
Потужною галуззю продуктивного тваринництва України стало свинарство.
Воно, як галузь скороспілого тваринництва, розвивається в усіх регіонах
республіки. У найбільших масштабах воно сконцентровано у великих
вузькоспеціалізованих господарствах приміських зон більших і найбільших міст.
Поголів’я свиней в Україні становить (дод 9).
У господарствах Полісся і Лісостепу свинарство має м’ясо-сальну, а у
Степу — сальну спеціалізацію. Розводять переважно українську білу породу.
Вівчарство — найменш інтенсивна галузь тваринництва, що грунтується
переважно на дешевих пасовищах і грубих кормах з незначним використанням
концентрованих кормів. В Україні вирощується майже 2247голів овець і кіз. У степових
областях вівчарство має тонкорунну і напівтонкорунну спеціалізацію, в
лісостепових, поліських та гірських — м’ясо-вовняну.
Високотоварною галуззю тваринництва за останні роки стало птахівництво (дод 7).
Воно постачає населенню м’ясо і яйця, а легкій промисловості — пух і
пір’я. Це найбільш механізована і автоматизована галузь тваринництва, що дає
змогу впроваджувати промислову технологію, яка істотно впливає на територіальну
організацію цієї галузі. У розміщенні птахівництва чітко простежується
тенденція до наближення до споживача будівництвом птахофабрик навколо великих
міст.
Товарною галуззю тваринництва в багатьох районах є кролівництво.
Чисельність поголів’я кролів коливається у межах 10 — 15 млн. Основна їх
кількість зосереджена в підсобних господарствах населення; близько половини
спеціалізованих колгоспів і радгоспів концентрується в Криму. Основними
районами розведення кролів є Степова і Лісостепова зони.
Перспективною галуззю виробництва є рибне господарство. Воно
розвивається на основі ставків (близько 200 тис. га), водоймищ Дніпра,
Сіверського Дінця та ін. (близько 1 млн. га), а також уздовж багатьох середніх
і великих річок.
В Україні, в основному у південних районах, розвивається шовківництво;
виробляється понад 10 тис. т шовкової сировини на рік.
Виробництво основних видів тваринницької продукції за січень-серпень
п.р. характеризувалося такими даними (дод 8).
Порівняно з січнем-серпнем 2001р. загальні обсяги виробництва м’яса
(реалізації худоби та птиці на забій в живій вазі) збільшилися у господарствах
23 регіонів, найбільше - Луганської, Київської областей та Автономної
Республіки Крим (на 15,9-22,6%). Зменшили обсяги виробництва м’яса господарства
Донецької (на 2,2%) та Полтавської (на 7,3%) областей. Відповідний минулорічний
рівень виробництва молока перевищено в усіх регіонах, а найбільше - в
господарствах Херсонської, Хмельницької, Одеської та Запорізької (на 13,0-19,0%)
областей. Обсяги виробництва яєць зросли в 24 регіонах, найсуттєвіше - в
Київській, Рівненській та Херсонській (на 41,9-44,1%) областях, а скорочення їх
виробництва відмічено лише в господарствах Вінницької області (на 1,1%).
Виробництво вовни збільшено порівняно з відповідним минулорічним періодом в
господарствах 10 регіонів (на 0,2-20,0%).
В господарствах населення за січень-серпень п.р. порівняно з
відповідним періодом 2001р. зросло виробництво м'яса ( на 0,8%), молока (на
9,2%), яєць (на 5,2%) та вовни (на 3,7%). Ця тенденція відмічалася в більшості
регіонів. Реалізація худоби та птиці на забій зросла в 20 регіонах (на
0,2-11,6%), виробництво молока - в усіх регіонах (на 2,4-30,4%), виробництво
яєць всіх видів - в 24 регіонах (на 0,2-39,5%), виробництво вовни - в 16
регіонах (на 1,3-22,2%).
В сільськогосподарських підприємствах всіх форм власності у
січні-серпні п.р. продовжувала зберігатися позитивна тенденція нарощування
обсягів виробництва тваринницької продукції. Так, порівняно з відповідним
періодом 2001р. виробництво м'яса (реалізація худоби та птиці на забій)
збільшилось - на 83,3 тис.т (на 25,2%), яєць від птиці всіх видів - на 902,4
млн.шт. (на 39,4%). Поряд з цим, дещо зменшився обсяг виробництва молока - на
62,9 тис.т (на 2,3%).
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
|
|