Захист і життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях
- зазначається на
базі яких підрозділів ОГД вони створені, їх чисельність, № телефонів;
- визначений час
приведення до готовності кожного формування.
Розділ 4: Організація забезпечення
заходів та дій ЦО:
- визначається
порядок організації забезпечення заходів та дій ЦО під час проведення РіНР:
- завдання розвідки;
- транспортне
забезпечення;
- матеріально-технічне
забезпечення;
- медичне
забезпечення;
- протипожежне
забезпечення;
- охорона
громадського порядку;
Розділ 5: Організація управління,
оповіщення і зв’язку:
- визначені місця
розташування основного та запасного пункту управління ЦО ОГД;
- встановлення порядок
задіяння засобів зв’язку, забезпечення управління зв’язку і оповіщення при загрозі
виникнення і в ході ліквідації НС на всіх етапах.
Додатки до плану:
- календарний
план основних заходів ЦО при загрозі та виникненні НС (на кожну можливу НС);
- карта(схема) ОГД
з можливою обстановкою при виникненні НС;
- схема організації
управління, зв’язку та оповіщення;
- план забезпечення
захисту працівників та населення в разі аварії;
- розрахунки щодо
екстреної евакуації, укриття в ЗС;
- варіанти рішень
начальника ЦО на ліквідацію наслідків НС.
Організація навчання
населення з ЦО
Закон України про
ЦО - одне з основних завдань: підготовка і перепідготовка керівного складу ЦО,
її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати ЗІЗ та
діям у НС.
Категорії населення,
що навчається:
·
керівний склад
ЦО:
- начальник ЦО;
- заст.начальника
ЦО;
- начальники служб;
- працівники
штабу ЦО;
- головні
спеціалісти.
·
командири
і члени формувань;
·
працівники,
що не входять до складу формувань;
·
населення,
яке не зайняте у виробництві;
·
учні і
студенти.
Підготовка керівного
складу
Мета навчання:
- підготовка до
управління силами ЦО своїх об’єктів у випадку НС.
Підготовка проводиться:
на курсах ЦО; в навчальних закладах підвищення кваліфікації; на ОГД.
В групу входять:
- Заступники
начальника ЦО;
- Працівники
штабу ЦО;
- Начальники
служб і головні спеціалісти;
- Начальники структурних
підрозділів;
- Командири
формувань.
Заняття проводять:
- начальник ЦО;
- заступники нач.
ЦО;
- працівники штабу
ЦО;
- начальники служб;
- головні спеціалісти.
Підготовка командирів
і членів формувань
Мета навчання:
- підготовка їх до
чітких дій у випадку НС;
Проводиться:На курсах
ЦО; На ОГД.
Заняття проводять:
командири формувань; начальники служб.
Підготовка
працівників ОГД
Мета навчання: вміння використовувати ЗІЗ
та захисні споруди; вміння надавати першу медичну допомогу; вміння діяти в
умовах НС.
Контроль навчання
– керівники підрозділів
Підготовка непрацюючого
населення
Мета навчання: вміння діяти за сигналами
оповіщення ЦО; користування ЗІЗ; знати місця розташування захисних споруд.
Методи навчання:
- самоосвіта
(навчально-методичні посібники);
- радіо-, телепередачі;
- інформація з
преси.
Підготовка
студентів, учнів.
Мета навчання:
- привити
студентам навички практичних дій як майбутніх командирів формувань та начальників
служб ЦО.
Підготовка
студентів здійснюється за програмою, яка затверджена Міносвіти України.
Навчання,
тренування - вища, основна і заключна форма підготовки керівного складу, формувань
і працівників до виконання завдань ЦО.
Мета
Керівний склад:
необхідні практичні навики в керівництві підлеглими;
Особовий склад:
чіткі дії в ході виконання завдань ЦО.
Види навчань на ОГД:
- Тактико-спеціальні
(ТСН) (для невоєнізованих формувань)
- Штабні(штаби,
служби ЦО)
- Об’єктові -
основна форма підготовки ОГД ( всі працівники)
- Командно-штабні
(керівний склад, штаб)
Шляхи підвищення
стійкості ОГД
Надійний захист працівників:
- укриття;
- евакуація;
-
радіаційно-хімічний захист.
Захист основних
виробничих фондів:
- протидія споруд
і конструкцій будівель уражаючим факторам;
- захист технологічного обладнання,
систем і комунікацій:
* розподіл схеми електро-мережі на
незалежні працюючі системи;
* підключення до декількох джерел
енерго-забезпечення;
* створення
резерву дизельних електростанцій;
* водопостачання
від двох незалежних джерел (одне підземне), захист водних басейнів та резервуарів;
* підземні
газопроводи;
Підвищення проти
пожежної стійкості:
- скорочення
запасів ПММ та вибухонебезпечних речовин;
- проведення
профілактичних протипожежних заходів;
- підготовка сил
та засобів пожежогасіння.
Стійкість системи
матеріально-технічного постачання
* запаси:
- сировини;
- палива;
- комплектуючих
виробів.
- і т. д.
Стійкість системи
управління
* підготовка ПУ (захищених);
* забезпечення ПУ
засобами зв’язку.
Підготовка до
відновлення порушеного виробництва
* наявність
ресурсів;
* готовність і
підготовка кадрів;
* прийняття
вірних рішень.
Організація і
проведення досліджень з оцінки стійкості об’єкта
Дослідження
стійкості ОГД – вивчення обстановки, яка може створитися під час НС та
визначення її впливу на діяльність ОГД.
Мета дослідження –
виявити слабкі місця в роботі ОГД та виробити ефективні пропозиції, спрямовані
на підвищення його стійкості.
Проводять:
-
інженерно-технічні
працівники;
-
запрошені
спеціалісти проектних установ.
Етапи
дослідження:
1-й етап
(підготовчий):
- підготовка
наказу про проведення дослідження;
- визначення
складу комісії;
- розробка календарного
плану заходів з підготовки дослідження;
- розробка плану
проведення дослідження.
2-й етап (оцінка
стійкості роботи об’єкта):
- визначаються
умови захисту працівників;
- оцінюється
уразливість виробничого комплексу від різних факторів;
- оцінюється
характер можливих пошкоджень;
- визначається
стійкість системи постачання;
- виявляються
вразливі місця в системі управління.
Створені групи
оцінюють відповідні частини виробничого комплексу ОГД та роблять необхідні
висновки.
Група досліджень
стійкості будівель та споруд:
* визначає
ступінь стійкості до дії уражаючих факторів;
* оцінює розміри
можливої шкоди від дії уражаючих факторів;
* проводить розрахунки
сил і засобів для відновлення споруд.
Група досліджень стійкості
виробничого обладнання
Визначає:
* можливі втрати
обладнання при різних ступенях пошкодження;
* способи
збереження і захисту цінного обладнання;
* потребу в силах
і засобах, терміни та обсяги відновлювальних робіт;
* можливості
створення резерву обладнання.
Група дослідження
стійкості технологічного процесу
* уточнює заходи
переведення ОГД на режим роботи в умовах
НС;
* визначає найбільш
вразливі ділянки виробництва;
* розробляє
варіанти зміни технологічного процесу (при необхідності);
* оцінює
можливості безаварійної зупинки
виробництва (при необхідності).
Група дослідження
стійкості систем енерго-забезпечення
Оцінює:
* стійкість
системи електро-, газо- та водопостачання, каналізації та переведення котельні
на інші види палива;
*
нормативно-необхідні та мінімальні потреби з кожного виду енергії;
* джерела
енергопостачання, можливості внутрішніх та зовнішніх джерел;
* характер
можливих аварій і можливість виникнення вторинних факторів та їх наслідки;
* можливі
варіанти підвищення стійкості енергопостачання;
* варіанти відновлення
систем енерго-постачання при різних ступенях ураження ОГД.
Група дослідження
стійкості матеріально- технічного постачання і транспорту
* аналізує
систему забезпечення всім необхідним для випуску продукції в умовах НС;
* оцінює умови
відправки продукції і стійкості роботи транспорту;
* вивчає стійкість
зв’язків з поставниками та користувачами;
* обґрунтовує
необхідність у створенні додаткових запасів сировини, комплектуючих виробів,
обладнання, а також визначає місця їх зберігання;
* складає
розрахунки на потрібну кількість будівельних та інших матеріалів для проведення
РіНР.
В цей період штаб
ЦО ОГД оцінює загальний стан ЦО і визначає заходи для забезпечення захисту працівників.
Для цього: служба
оповіщення і зв’язку вивчає і оцінює стійкість зв’язку з органами ЦО.
Служба сховищ і
укриттів оцінює інженерний захист працівників, правильність експлуатації сховищ
та укриттів, готовність їх до використання.
Служба
радіаційного та хімічного захисту
* оцінює
можливості роботи ОГД в умовах радіації і дає пропозиції щодо захисту
працівників;
* розробляє
графік робочих змін для проведення РіНР;
* аналізує
забезпеченість працівників ЗІЗ;
* готує
пропозиції щодо організації санітарної обробки людей, знезараження одягу,
техніки, транспорту і споруд.
Медична служба
* розробляє
заходи щодо організації медичного обслуговування працівників на ОГД при НС та
проведенні РіНР;
* визначає засоби
і сили для надання першої медичної допомоги потерпілим;
* виробляє
рекомендації з організації дозиметричного контролю.
Служба охорони
громадського порядку розробляє заходи з посиленням пропускного режиму, охороні матеріальних
цінностей, забезпечення громадського порядку.
3-й етап
(підсумки): на основі досліджень груп складається загальний план, в якому
визначаються:
ü
можливості
щодо захисту працівників в захисних спорудах;
ü
загальна
оцінка стійкості ОГД, вразливі ділянки виробництва;
ü
практичні
заходи, які виконуються при загрозі НС;
ü
порядок
та приблизні терміни відновлювальних робіт.
Види, способи та
сили ведення РіНР у НС
Сутність РіНР:
- порятунок
людей, надання першої медичної допомоги постраждалим і ураженим та евакуація їх
в лікувальні установи;
- локалізація
аварій і усунення ушкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт;
- ліквідація
аварій, які загрожують життю людей;
- забезпечення життєдіяльності;
- створення умов
для проведення відбудовних робіт.
Рятувальні
роботи:
* розвідка зон уражень,
визначення обсягу та ступеня руйнувань, швидкості і напряму розповсюдження забруднення
чи пожежі;
* локалізація та
гасіння пожеж на маршруті руху;
* пошук уражених
та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих будинків, із загазованих
та задимлених приміщень;
* розкриття
завалених захисних споруд та рятування з них людей;
* надання
потерпілим першої допомоги та евакуація їх у лікувальні заклади;
* вивіз або вивід
населення із небезпечних місць;
* санітарна
обробка уражених, знезараження одягу, взуття, територій, споруд, техніки і т.д.
Невідкладні
роботи:
* прокладання
шляхів проїзду у завалах та на зараженій території;
* усунення аварій
на водопровідних, енергетичних, газових і технологічних мережах;
* зміцнення або
руйнування конструкцій, які загрожують обвалом і безпечному веденню робіт;
* відновлення роботи
комунально-енергетичних систем і мереж зв’язку для забезпечення рятувальних робіт;
* відновлення
життєздатності населених пунктів.
Сили і засоби для
проведення РіНР:
- Формування ЦО
ОГД
- Спеціалізовані формування
ЦО
- Війська ЦО
Ведення РіНР в
осередках ураження
Заходи безпеки
при проведенні РіНР:
§
Перед
початком робіт уважно оглянути пошкоджені будівлі і споруди;
§
Заборонено
без необхідності заходити у пошкоджені будинки і споруди;
§
Конструкції
будинків, які загрожують обвалом, необхідно повалити або зміцнити;
§
При
роботах на висоті необхідно користуватись страхуючими засобами, місця огороджуються
і позначаються спеціальними знаками;
§
Не
дозволяється проведення робіт у завалах одиночним рятувальникам;
§
При роботах
на водопровідних, каналізаційних та газових мережах використовувати ізолюючі
протигази.
§
Не можна
гасити водою палаючі електро-пристрої, що знаходяться під напругою, резервуари
з бензином, гасом, вапном. Використовувати тільки вогнегасники.
§
Вночі
освітлюють ділянки робіт та під’їзні шляхи, позначають знаками небезпечні місця,
переходи та ін.
Життєзабезпечення
населення у НС
Життєзабезпечення
населення включає:
* управління
діяльністю населення при загрозі та виникненні НС;
* захист
населення та територій від наслідків НС;
* забезпечення
населення питною водою, продуктами і предметами першої необхідності;
* захист
продуктів, вододжерел від забруднення;
* житлове
забезпечення і працевлаштування;
*
комунально-побутове забезпечення;
* медичне
обслуговування;
* навчання
населення способів захисту і дій в умовах НС;
* санітарна
обробка, знезараження території, споруд, транспорту і т.д.;
* забезпечення населення
інформації про характер і рівень небезпеки, порядок поведінки.
Завдання з
житлово-комунального обслуговування виконують:
* Міністерство
ЖКГ;
* Управління ЖКГ
(обласне, міське);
* Підприємства
побутового обслуговування.
Суть завдання:
- санітарна
обробка людей;
- знезараження
одягу.
Організація і
проведення спеціальної обробки
Спеціальна
обробка - складова частина робіт з ліквідації наслідків радіаційного,
хімічного, бактеріологічного забруднення.
Включає:
v
санітарну
обробку особового складу;
v
дезактивацію;
v
дегазацію;
v
дезінфекцію.
Санітарна
обробка – ліквідація
з особового складу радіоактивних речовин (РР), знешкодження та видалення ОР і
БЗ.
Дезактивація – знищення РР із забруднених
поверхонь до допустимих для людини доз.
Дегазація – знешкодження
забруднених об’єктів шляхом руйнування (нейтралізації) чи знищення отруйних речовин
(ОР).
Дезінфекція – знищення заразних
мікробів і руйнування токсинів на об’єктах, які були заражені.
Залежно від обставин,
часу, засобів спеціальна обробка поділяється на:
Часткову –
проводиться силами особового складу і населення самостійно.
Повну – проводиться
силами штатних формувань.
Часткова
санітарна обробка - механічне видалення РР з відкритих частин тіла, очей, носа,
ротової порожнини, одягу, спорядження і ЗІЗ. Проводиться в зоні зараження і повторюється
після виходу з зони зараження.
Порядок проведення
часткової санітарної обробки на незараженій території:
- зняти засоби
захисту шкіри і обтрусити їх або протерти ганчіркою, змоченою водою
(дезактивуючим розчином);
- не знімаючи
протигаза, обтрушують або обмітають радіоактивний пил з одягу. При можливості
верхній одяг зняти і витріпати;
- обмити чистою водою
відкриті частини тіла, потім маску протигаза;
- зняти протигаз і
старанно обмити водою обличчя;
- прополоскати рот
і горло.
Повна санітарна обробка
Мета: повне
знезараження від РР,
ОР і БЗ одягу, взуття, поверхні тіла.
Проводиться після
виходу з осередку ураження.
Проводиться не
пізніше 5 годин після забруднення. Одяг підлягає заміні, якщо після обробки
залишкове зараження перевищує допустиму величину.
Суть обробки: обмивання
тіла людини теплою водою з милом з обов’язковим змиванням білизни та одягу.
Страницы: 1, 2
|