Охорона праці в загальноосвітніх школах 
Охорона праці в загальноосвітніх школах
РЕФЕРАТ
Охорона праці в загальноосвітніх школах
План
1. Загальні правила улаштування й утримання загальноосвітніх шкіл
2. Безпека занять з фізичної культури і спорту
3. Безпека при проведенні позакласних та позашкільних заходів
4. ТБ під час походів та екскурсій
Правила улаштування
й утримання шкіл поширюються на всі загальноосвітні школи: початкові, середні,
вечірні (змінні) й заочні школи для молоді, що працює, школи з поглибленим
вивченням деяких навчальних предметів, школи з подовженим днем,
школи-інтернати, спеціальні школи. Улаштування шкіл, розміщених у нетипових
будівлях, необхідно поступово пристосовувати під час реконструкції й
капітального ремонту до вимог правил. Нові споруджені будівлі загальноосвітніх
шкіл, будівлі після реконструкції або проведеного ремонту можуть бути допущені
до експлуатації тільки з дозволу санітарно-епідеміологічної станції.
Школа повинна мати
самостійну земельну ділянку, ізольовану і, як правило, віддалену від
транспортних магістралей, промислових, комунальних та інших підприємств, які можуть
бути джерелами шуму й забруднення повітря. Грунт на території ділянки повинен
бути чистим і сухим. Земельні ділянки обгороджуються зеленими насадженнями, а
прилеглі до вулиць і проїздів - огорожами заввишки 1,2 м. Площа озеленення
ділянки становить 40-50%. На території ділянки виділяють зони: спортивну, зону
відпочинку, навчально-дослідну й господарчу. Усі зони повинні мати зручний
зв'язок з приміщеннями і між собою, зона відпочинку - зручний зв’язок із
спальним корпусом.
Спортивна зона
повинна бути розміщена, по можливості, з боку спортивного залу, не дозволяється
розміщувати її збоку вікон навчальних приміщень. Кругову бігову доріжку
влаштовують навколо футбольного поля, пряма доріжка, як правило, є частиною
колової. Ями для стрибків у висоту й довжину засипають піском, перемішаним з
тирсою. Комбінований майданчик можна заасфальтувати (забетонувати), футбольне
поле повинно мати трав'яний покрив. Займатися на спортивних майданчиках можна
тільки в спортивному взутті й одязі. Діти повинні бути навчені правильно
користуватись спортивним інвентарем і обладнанням. Фізкультурні майданчики
потрібно відгороджувати один від одного зеленими насадженнями.
Зона відпочинку
призначається для організації рухливих і тихих ігор, індивідуальних занять
учнів на відкритому повітрі. Майданчики для рухливих ігор і відпочинку дітей
під час перерв розміщують неподалік від виходів з будівлі. Мають бути окремі
майданчики для учнів 1-2, 3-4, 5-8 класів. Майданчики для тихого відпочинку
розміщують віддалік від спортивної зони й майданчиків для ігор. Метеорологічний
і географічний майданчики потрібно розміщувати на відкритій місцевості на
відстані не меншій як 35 м від будівлі школи і спортивних майданчиків.
Господарча зона
розміщується в глибині ділянки з боку входу до виробничих приміщень їдальні й
має окремий в'їзд з вулиці. У цій зоні розміщують господарчі будівлі (навіси
для інвентарів, сміттєзбиральні тощо), а також гаражі для автомашин, тракторів
та інших сільськогосподарських машин. Тут же може бути розміщена котельня й
насосна з водонапірним баком. Сміттєзбиральні повинні мати кришки, які щільно
закриваються, і встановлюються на відстані не менш як 25 м від вікон і входу до
їдальні, на бетонованому майданчику під навісом.
Виїзди і входи на
ділянку школи, проїзди, доріжки до господарських будівель, а також до дворових
вбиралень вкривають асфальтом, щебенем, бетоном тощо. Підходи до будівлі школи
не менше як за 100 м також повинні мати тверде покриття.
Будівлі шкіл
повинні мати такі групи приміщень:
навчальні секції
1-3 класів;
навчальні секції
4-11 класів;
для трудового
навчання;
навчально-спортивного
призначення й культурно-масового призначення;
для організації
подовженого дня;
загально-шкільного
призначення - їдальня, бібліотека, адміністративно-господарчі, медичного
обслуговування та ін.
У
школах-інтернатах, школах з подовженим днем і пришкільних інтернатах
передбачаються секції спальних приміщень.
Взаємне розміщення
окремих груп приміщень має забезпечувати зручний функціональний зв'язок їх між
собою і відповідними зонами ділянок, створювати найкращі умови для організації
навчально-виховного процесу. Навчальні приміщення відповідно до їх призначення
поділяють на власне навчальні, навчально-виробничі та навчально-спортивні. Навчально-виробничі
та навчально-спортивні приміщення треба розміщувати на першому поверсі у
спеціальних блоках. Навчальні приміщення повинні бути ізольовані від приміщень,
які є джерелами шуму й запахів (майстерень, спортивних і актових залів,
харчового блоку та ін). Класні кімнати, навчальні кабінети й лабораторії
дозволяється розміщувати на будь-яких, крім підвальних і цокольних, поверхах
будівлі.
Для розміщення
кабінетів у будівлі школи рекомендується переважно віковий принцип з
вертикальними або горизонтальними зв’язками між кабінетами. У великих школах
вертикальний зв’язок між кабінетами дає змогу розмістити в окремих блоках учнів
5-7 і 8-11 класів, створити спеціалізовані секції, що об’єднують кабінети
навчальних дисциплін природничо-математичного й гуманітарного циклів. Навчальні
кабінети та інші приміщення загального призначення можуть бути розосереджені
або об’єднуватись в самостійний блок. Горизонтальні зв’язки між кабінетами
забезпечуються у великих школах розміщенням учнів двох-трьох суміжних класів на
одному поверсі (1-ий поверх - 4-5-6 класи, 2-ий поверх - 7-8, 3-ій - 9-11). На
1 поверсі розміщують приміщення, що використовуються всіма класами, і
лабораторію біології; на 2 поверсі - кабінети для 4-8 і на 3 поверсі - 8-11
класів. У невеликих школах можна організувати навчальні кабінети з двох-трьох
дисциплін (історії й географії, літератури й мови, хімії і біології і т.д.).
Приміщення для
трудового навчання потрібно розміщувати ізольовано від інших навчальних
приміщень (в окремих блоках, торцях будівель на першому поверсі) з улаштуванням
звукоізолюючих стін і перекриттів. Дозволяється розміщувати навчальні майстерні
у цокольному поверсі за наявності достатнього природного освітлення, а також в
окремій будівлі за умови обладнання гардеробу й санітарних вузлів. Міжшкільні
майстерні повинні мати самостійну ділянку.
Приміщення їдальні
виділяють у спеціальний блок на 1 поверсі, вони мають окремий вихід на
господарчий двір і, в разі розміщення школи в кількох будівлях, - криті
переходи у навчальні й житлові приміщення.
Кількість місць в
актовому залі визначається з мінімального розрахунку 25% від загальної
кількості учнів у масових школах і 50% - у школах-інтернатах.
У школах на 30 і
більше класів, крім кабінету лікаря, передбачається кабінет зубного лікаря.
Усі приміщення
шкіл повинні мати безпосереднє пряме природне освітлення. Найкращими видами
природного освітлення у навчальних приміщеннях є лівобічне й стрічкове, із
застосуванням сонцезахисних пристроїв. Якщо глибина навчальних приміщень понад
6 м, обов’язково потрібно влаштовувати правобічне підсвічування. Напрям
основного світлового потоку спереду і ззаду від учнів неприпустимий, бо за
рахунок тіні від корпуса й руки учнів, що сидять, рівень природного освітлення
на робочих поверхнях парт і столів зменшується у 3-4 рази. Дозволяється
освітлювати другим світлом прохідні коридори, що не є рекреаційними, умивальні
в школах, а також роздягальні при спортзалах. Освітлення тільки штучним світлом
дозволяється у складських, побутових приміщеннях і коридорах їдалень,
господарчих та інвентарних коморах, убиральнях для персоналу, душових та
вбиральнях при спортивних залах.
Природне
освітлення нормується за кількісними та якісними показниками. Кількісні
показники визначаються за БНіП П-А.8-72, а якісні показники - співвідношенням
яскравостей між окремими поверхнями інтер’єру. Найкращі умови видимості
створюються при таких співвідношеннях яскравостей: зошит-парта 1: 1-4: 2,
класна дошка-зошит 1: 3-1: 10. Їх досягають при певних коефіцієнтах відбивання
внутрішніх поверхонь інтер’єру навчального приміщення.
Віконні шибки потрібно
очищати не рідше як три-чотири рази на рік зовні і не менше як один-два рази на
місяць зсередини. Побілку стелі, верхніх частин стін і фарбування віконних
луток проводять у міру потреби. Двері й віконні рами фарбують білою олійною
фарбою.
У навчальних
приміщеннях меблі потрібно розміщувати так: парти й столи в класах, навчальних
кабінетах і лабораторіях ставлять так, щоб світло падало з лівого боку від
учнів; верстаки у столярній майстерні - перпендикулярно або під кутом 30-45о
до вікон при відстані між верстаками 80 см; верстаки у слюсарній майстерні -
уздовж вікон в один або два ряди з відстанню між рядами 1,2 м; двомісні здвоєні
слюсарні верстаки - перпендикулярно до вікон; ніжні машини у швейній майстерні -
уздовж вікон в один-два ряди так, щоб світло падало на лапку машини зліва.
У приміщеннях шкіл
відносна вологість повітря повинна бути 40-60%; температура залежно від
кліматичних умов:
у класах і
кабінетах - 17-20оС;
у майстернях з
обробки металу й дерева - 16-18оС;
у спортивному залі
- 15-17оС;
у роздягальні при
спортзалі - 19-23оС;
в актовому залі,
кіноаудиторії не нижчою від 17-20оС;
у бібліотеці,
кабінетах адміністрації - 17-21оС;
у кабінетах лікаря
- 22-23оС;
у спальному
приміщенні - 18-20оС;
в умивальнях -
20-23оС;
у вестибулі,
гардеробі - 16-19оС;
у вбиральнях -
17-22оС;
у душових не
нижчою за 25оС.
Навчальні
приміщення ретельно провітрюють під час перерв, а рекреаційні - під час уроків.
Після закінчення і перед початком занять, а також під час перерви між першою і
другою змінами здійснюють наскрізне провітрювання приміщень. У теплі дні
доцільно проводити заняття при відчинених кватирках і фрамугах. У вбиральнях і
на кухні влаштовують витяжну вентиляцію. У приміщеннях для трудового навчання і
навчально-виробничих майстернях біля верстатів і механізмів, робота на яких
пов’язана з виділенням великої кількості тепла або пилу (муфельна піч, точильні
й шліфувальні круги, клеєварка та ін), забезпечують добру роботу витяжних
пристроїв. Кількість видаленого вентиляцією повітря регулюються засувками або
жалюзі у вентиляційних отворах. Решітки отворів щомісячно очищають від пилу.
Кожний учень
забезпечується зручним робочим місцем за партою або столом відповідно до його
зросту, гостроти зору і слуху. Розсаджувати учнів за партами (столами) треба з
урахуванням їх зросту. У кожному класі (навчальному кабінеті) треба мати парти,
або столи, й стільці кількох груп, залежно від потреби. Забороняється
використовувати табуретки і лавки.
Парти, столи і
стільці розставляються у класі за групами: менших розмірів - ближче до класної
дошки, більших - далі; для дітей із зниженою гостротою зору і слуху парти,
незалежно від їх розміру, ставлять спереду. При достатній корекції гостроти
зору окулярами учні можуть сидіти у будь-якому ряду. Учнів з ревматичними
захворюваннями, які часто хворіють (ангіною, гострим запаленням верхніх
дихальних шляхів), необхідно розсаджувати подалі від вікон. Не рідше як два
рази протягом навчального року учнів, які сидять у 1-му і 3-му рядах, міняють
місцями, не порушуючи відповідності меблів їх зросту.
Парти і столи
встановлюють уздовж класу у три ряди. У класах поздовжньої конфігурації
відстань між зовнішньою стіною класу і 1-им рядом парт (столів) 0,6-0,7 м,
ширина між рядами 0,6-0,7 м, відстань між внутрішньою стіною класу і партами (столами)
0,5 м, від задньої стіни до парт (столів) 0,4-0,5 м. Відстань від дошки до
перших парт 2,4-2,7 м і не більше як 8 м до останньої парти; найвіддаленіше від
вікон учнівське місце не повинно бути розміщене далі як за 6 м.
У класних кімнатах
і кабінетах квадратної та поперечної конфігурації при розстановці меблів у
чотири ряди відстань від класної дошки до перших парт (столів) повинна бути не
менша як 3,0 м, від вікон до першого ряду 0,8-1,0 м, ширина проходів між рядами
0,6 м, від останніх парт (столів) до шаф, розміщених уздовж задньої стіни,
0,9-1,0 м.
Усі приміщення
школи підлягають щоденному вологому прибиранню: протирають підвіконня, шафи,
столи, парти, миють класні дошки і т.д. Прибирають приміщення при відчинених
вікнах і фрамугах. Паркетну підлогу один раз на місяць натирають воском або
мастикою.
Відповідність за
виконання санітарних правил покладається на адміністрацією загальноосвітньої
школи. Медичний персонал здійснює повсякденний контроль за дотриманням
санітарно-епідеміологічного режиму в процесі навчальних занять і позакласної
роботи учнів. Періодичний контроль за виконанням санітарних правил покладається
на санітарно-епідеміологічні станції.
Адміністративний,
педагогічний і медичний персонал загальноосвітніх шкіл і позашкільних закладів,
а також особи, яким доручено проводити фізкультурно-масову, оздоровчу і
спортивну роботу з дітьми шкільного віку (це можуть бути працівники шефських
підприємств, батьки, молодь, що навчається) повинні керуватися Правилами
безпеки занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх школах, знати й
точно дотримуватись їх у практичній діяльності з фізичного виховання учнів і
під час занять з ними спортом.
Учитель фізичної
культури або особа, яка проводить заняття з фізичного виховання у позашкільний
час, несуть пряму відповідальність за охорону життя й здоров’я учнів і
зобов’язані:
перед початком
занять ретельно оглянути місця проведення занять, переконатися у справності
спортінвентарях, надійності установлення і закріплення обладнання,
відповідності санітарно-гігієнічним вимогам, що ставляться до місця проведення
занять Правилами, інструктувати учнів про порядок, послідовність і заходи
безпеки під час виконання фізичних вправ;
навчати учнів безпечним
прийомам виконання фізичних вправ і стежити за виконанням учнями заходів
безпеки, при цьому суворо дотримуватись принципів доступності й послідовності
навчання; за результатами медичних оглядів знати фізичну підготовленість і
функціональні можливості кожного учня, у необхідних випадках забезпечувати
страховку; якщо в учня з’являються ознаки втоми або якщо він скаржиться на
слабість і погане самопочуття, негайно відсилати його до лікаря;
після закінчення
занять ретельно оглянути місце проведення занять, переконатися у відсутності
напруги в енергомережі й усунути виявлені недоліки.
На медичний
персонал покладається відповідальність за проведення в установленому порядку
лікувально-профілактичних заходів, що сприяють збереженню здоров’я учнів, а
також здійсненню санітарного нагляду за місцями й умовами проведення
навчально-виховного процесу з фізичної культури.
Приміщення
спортивних залів, розміщення у них обладнання повинні відповідати вимогам
будівельних норм і правил, а також Правил з техніки електробезпеки і пожежної
безпеки для загальноосвітніх шкіл. Кількість місць у спортивному залі під час
проведення занять треба встановлювати з розрахунку 0,7 м2 на одного
учня. Заповнювати зал понад установлену норму забороняється. Підлоги спортивних
залів повинні бути пружними, без щілин і застругів, мати рівну, горизонтальну й
неслизьку поверхню, пофарбовану емульсійною або силікатною фарбою. Підлоги не
повинні деформуватися від миття і до початку занять повинні бути сухими і
чистими. Стіни спортивних залів повинні бути рівними, гладенькими,
пофарбованими у світлі тони на всю висоту панелей фарбами, що дають змогу легко
виконувати вологе прибирання приміщення. Пофарбування повинно бути стійким
проти ударів м’яча, не обсипатися і не бруднитись при доторкуванні до стін. Стіни
спортивного залу на висоту 1,8 м не повинні мати виступів, а ті з них, що
зумовлені конструкцією залу, повинні бути закриті панелями на таку саму висоту.
Прилади опалення повинні закриватися сітками або щитами і не виступати з
площини стіни. Віконні отвори спортивного залу повинні розміщуватися на
поздовжніх стінах, на вікнах повинна бути захисна огорожа від ударів м’яча; вікна
повинні мати фрамуги, що відчиняються від підлоги, і сонцезахисні пристрої. Стеля
залу повинна мати пофарбування, що не обсипається, стійке проти ударів м’яча.
Освітленість
фізкультурного залу повинна відповідати нормам. Як джерело світла для залів
треба використовувати або люмінесцентні світильники типу стельових плафонів, що
мають безшумні пускорегулювальні апарати, або світильники з лампами
розжарювання повністю відбитого світлорозподілу; при цьому застосовувати
світильники із захисними кутами менш як 30о не дозволяється. Чистити
світильники повинен електротехнічний персонал не рідше як два рази на місяць.
Вентиляція критих
спортивних споруд повинна здійснюватися природним наскрізним способом
вивітрювання залу через вікна і фрамуги, а також за допомогою спеціальних
вентиляційних припливно-витяжних пристроїв; при цьому пристрої повинні бути
завжди справними, підлягати планово-запобіжному ремонту, періодичному,
технічному й санітарно-гігієнічному випробовуванню. Результати випробовувань
записують у спеціальний журнал.
Вентиляція та
опалення повинні забезпечувати повітрообмін під час занять фізкультурою 80 м3/год
на одну людину і температуру повітря не нижчу за 14оС.
Керування
освітленням повинно давати змогу частково вимикати освітлювальну установку. Для
цього електрична мережа, що забезпечує фізкультурний зал електроенергією,
повинна бути обладнана рубильниками або двополюсними вимикачами. Рубильники
повинні встановлюватися поза приміщенням - у коридорі, на сходовій площадці
тощо.
Роздягальні для
дітей шкільного віку повинні мати не менш як 0,18 м2 площі на одне
місце. Душові кабіни повинні бути обладнані індивідуальними змішувачами
холодної і гарячої води з арматурою керування, розміщеною біля входу в кабіну,
підніжками для миття, а також поличками для приладів. Температура в
роздягальнях для дітей повинна бути не нижчою за 20оС, у душових 25оС.
Кратність обміну повітря в роздягальнях 1,5, у душових 5,0.
У приміщенні
основних спортивних споруд на видному місці повинен бути вивішений план
евакуації учнів на випадок пожежі або стихійного лиха. У ньому має
передбачатись виведення дітей з території та з усіх приміщень і місць проведення
занять з фізичного виховання, у тому числі з усіх допоміжних приміщень. Відстань
від найвіддаленішої точки підлоги до дверей, що ведуть до евакуаційного виходу,
не повинна перевищувати 27 м. Двері, призначені для евакуації, повинні
відчинятися у напрямі виходу з приміщення. Двері евакуаційних виходів у
спортивних залах дозволяється замикати тільки зсередини за допомогою засувів,
що легко відчиняються, засувок або гачків. Категорично забороняється забивати
наглухо або захаращувати двері запасних виходів з гімнастичного залу.
Страницы: 1, 2
|
