Охорона праці на підприємстві 
2. Відшкодування шкоди
працівникові у разі ушкодження здоров'я Відшкодування шкоди, заподіяної
працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника,
здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до
Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили
втрату працездатності". Роботодавець може за рахунок власних коштів
здійснювати потерпілим та членам їх сімей додаткові виплати відповідно до
колективного чи трудового договору. За працівниками, які втратили
працездатність у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним
захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на
весь період до відновлення працездатності або до встановлення стійкої втрати
професійної працездатності. У разі неможливості виконання потерпілим
попередньої роботи проводяться його навчання і перекваліфікація, а також
працевлаштування відповідно до медичних рекомендацій. Час перебування на
інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним
захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а
також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення
пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах
3. Види інструктажів з
питань охорони праці. За характером і часом проведення інструктажі з питань
охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та
цільовий. Вступний інструктаж. Проводиться: з усіма працівниками, які
приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу
роботи та посади; з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство
і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи
для підприємства; з учнями та студентами, які прибули на підприємство для
проходження виробничої практики; у разі екскурсії на підприємство. Первинний
інструктаж - проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з
працівником: новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство; який переводиться
з одного цеху виробництва до іншого; який буде виконувати нову для нього роботу;
відрядженим працівником, який бере безпосередню участь у виробничому процесі на
підприємстві. Повторний інструктаж. Проводиться з працівниками на робочому
місці в терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами
або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше: на
роботах з підвищеною небезпекою - 1 раз на 3 місяці; для решти робіт - 1 раз на
6 місяців. Позаплановий інструктаж Проводиться: з працівниками на робочому
місці або в кабінеті охорони праці: при введенні в дію нових або переглянутих
нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до
них; при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування,
приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що
впливають на стан охорони праці; при порушеннях працівниками вимог нормативних
актів про охорону праці, що можуть призвести або призвели до травм,. жарій,
пожеж тощо; при виявленні особами, які здійснюють державний нагляд і контроль
за охороною праці, незнання вимог безпеки стосовно робіт, що виконуються
працівником; при перерві в роботі виконавця робіт більш ніж на 30 календарних
днів - для робіт з підвищеною небезпекою, а для решти робіт - понад 60 днів. Цільовий
інструктаж Проводиться з працівниками: при виконанні разових робіт, не
передбачених трудовою угодою; при ліквідації аварії, стихійного лиха; при
проведенні робіт, на які оформлюються наряд-допуск, розпорядження або інші
документи.
4. На кого покладається
забезпечення пожежної безпеки в житлових будинках державного, громадського
житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів? Забезпечення пожежної
безпеки в житлових будинках державного, громадського житлового фонду, фонду
житлово-будівельних кооперативів (ЖБК) покладається на власників цих будинків
або на уповноважені ними органи, а в житлових приміщеннях (квартирах) - також і
на квартиронаймачів (членів ЖБК). Взаємні зобов’язання власника і
квартиронаймача щодо забезпечення пожежної безпеки повинні визначатися
договором житлового найму, а членів ЖБК - статутом.
5. На яких об’єктах і коли
опрацьовується доповнення до схематичного плану евакуації, а інструкція по діям
обслуговуючого персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей?
У будівлях та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і
більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 26 осіб мають бути
розроблені і вивішені на видних місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок
пожежі. Необхідність забезпечення планами (схемами) евакуації одноповерхових
будівель та споруд визначаються місцевими органами державного пожежного
нагляду, виходячи з їх пожежної небезпеки, кількості розміщуваних людей, площі
і т. ін. У дитячих дошкільних установах, навчальних закладах, лікувальних
установах із стаціонаром, будинках для людей похилого віку та інвалідів,
санаторіях і закладах відпочинку, культурно-просвітницьких та видовищних
закладах, критих спортивних будівлях і спорудах, готелях, мотелях, кемпінгах,
торгових підприємствах (два поверхи і більше) та інших аналогічних за
призначенням об’єктах з масовим перебуванням людей (50 осіб і більше) на
доповнення до схематичного плану евакуації адміністрація зобов’язана опрацювати
інструкцію, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої
евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися
практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об’єктів з перебуванням
людей уночі (дошкільні заклади, інтернати, лікарні тощо) інструкції повинні
передбачати два варіанти дій: у денний та нічний час
6. Надання першої медичної
допомоги при кровотечах. Кровотечі. Причини: пошкодження цілісності кровоносних
судин внаслідок механічного або патологічного порушення. Ознаки: артеріальна
кровотеча характеризуються яскраво-червоним кольором крові, кров б’є
фонтанчиком, при капілярній кровотечі вона виділяється краплями, венозна кров
має темно-червоне забарвлення. Допомога: артеріальну кровотечу зупиняють за
допомогою давлючої пов’язки. При кровотечі з великої артерії для зупинки
припливу крові до ділянки рани придавлюють артерію пальцем вище місця
поранення, а потім накладають давлючу пов’язку. При кровотечі з стегнової
артерії накладають джгут вище від місця кровотечі. Під джгут підкладають шар
марлі, щоб не по шкодити шкіру і нерви, і вставляють записку із зазначенням
часу його накладання. Тривалість використання джгута обмежується двома
годинами, у противному разі омертвіє кінцівка. Якщо протягом цього періоду
немає можливості забезпечити додаткову допомогу, то через 1,5-2 години джгут на
кілька хвилин відпускають (до почервоніння шкіри) кровотечу при цьому зменшують
іншими методами (наприклад здавлюючим тампоном), а потім знову затягують джгут.
При кровотечі з головної шийної (сонної) артерії рану по можливості здавлюють
пальцем, після чого набивають великою кількістю марлі, тобто роблять
тампонування. Капілярна кровотеча добре зупиняється давлючою пов’язкою, після
чого шкіру навколо рани обробляють розчином йоду, спирту, горілки, одеколону. Якщо
з рани виступає сторонній предмет, у місці локалізації його треба зробити у
пов’язці отвір, інакше цей предмет може глибше проникнути всередину і викликати
ускладнення венозну кровотечу зупинити значно легше, ніж артеріальну. Часто
досить підняти кінцівку, максимально зігнути її в суглобі, накласти давлючу
пов'язку. Якщо потерпілий відкашлюється яскраво-червоною спіненою кров'ю, - кровотеча
в легенях. При цьому дихання утруднене. Хворого кладуть у напівлежаче
положення, під спину підкладають валик, на груди кладуть холодний компрес. Забороняється
говорити і рухатись, необхідна госпіталізація. Кровотеча з травного тракту
характеризується блюванням темно-червоною кров'ю, що зсілася. Положення
потерпілому забезпечується те саме, що й при, кровотечі з легень але ноги
згинаються в колінах. При значній втраті крові може розвинутись гостре
недокрів'я, виникнути шок. Перш за все треба зупинити кровотечу, по можливості
напоїти чаєм. Потім тілу потерпілого надають такого положення при якому голова,
для нормального її кровозабезпечення, має бути дещо нижче тулуба. При кровотечі
з пораненої кінцівки необхідно підняти її. Можна також закрити рану
перев'язувальним матеріалом і притиснути ділянку біля неї протягом 4-5 хвилин,
не торкаючись рани пальцями. Після цього рану
треба забинтувати. Якщо накладенням пов'язки зупинити кровотечу не вдається,
слід вдатися до здавлювання кровоносних судин за допомогою згинання кінцівки у
суглобах, притискування кровоносних судин пальцями, джгутом чи закруткою. Найбільш
ефективним способом зупинення кровотечі є згинання кінцівок у суглобах. У цьому
разі слід засукати брюки або рукава сорочки і вкласти в ямку, яка утворилась
при згинанні суглобу, жмут, зроблений з будь-якої тканини або іншого м'якого
матеріалу. Потім повністю зігнути суглоб, який можна зв'язати або прив'язати до
тулуба.
1. Права працівників на
охорону праці під час роботи.
Умови праці на робочому
місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших
засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що
використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні
відповідати вимогам законодавства. Працівник має право відмовитися від
дорученої роботи, якщо створилась виробнича ситуація, небезпечна яв його життя
чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи
довкілля. Він зобов’язаний негайно повідомити про ще безпосереднього керівника
або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується
спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки,
членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці
(якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового
експерта з охорони праці. За період простою з причин, передбачених частиною
другою цією статті, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній
заробіток. Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням,
якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується
умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується
вихідна допомога в розмірі передбаченому колективним договором, але не менше
тримісячного заробітку. Працівника, який за станом здоров’я відповідно до
медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен
перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному
висновку і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати
проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до
законодавства. На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці,
окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною
праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а
також середній заробіток.
2. Інформація та звітність
про стан охорони праці.
Роботодавець зобов'язаний
інформувати працівників або осіб, уповноважених на здійснення громадського
контролю за дотриманням вимог нормативно-правових актів з охорони праці, та
Фонд соціального страхування від нещасних випадків про стан охорони праці,
причину аварій, нещасних випадків і професійних захворювань і про заходи, яких
вжито для їх усунення та для забезпечення на підприємстві умов і безпеки праці
на рівні нормативних вимог. Працівникам та/або їхнім представникам
забезпечується доступ до інформації та документів, що містять результати
атестації робочих місць, заплановані роботодавцем профілактичні заходи,
результати розслідування, обліку та аналізу нещасних випадків і професійних
захворювань і звіти з цих питань, а також до повідомлень, подань та приписів
органів державного управління і державного нагляду за охороною праці. Органи
державного управління охороною праці у встановленому порядку інформують
населення України, працівників про реалізацію державної політики з охорони
праці, виконання загальнодержавної, галузевих чи регіональних програм з цих
питань, про рівень і причини аварійності, виробничого травматизму і професійних
захворювань, про виконання своїх рішень щодо охорони життя та здоров'я
працівників. На державному рівні ведеться єдина державна статистична звітність
з питань охорони праці, форма якої погоджується спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці, професійними
спілками та Фондом соціального страхування від нещасних випадків
3. Обов’язкові медичні
огляди працівників певних категорій.
Роботодавець зобов'язаний
за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього
(під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних
оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи
небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного
обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами
періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити
проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться
відповідними закладами охорони здоров'я, працівники яких несуть
відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку
фактичному стану здоров'я працівника. Порядок проведення медичних оглядів
визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в
галузі охорони здоров'я. Роботодавець має право в установленому законом порядку
притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного
огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити
його від роботи без збереження заробітної плати. Роботодавець зобов'язаний
забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників: за заявою
працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з
умовами праці; за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє
йому виконувати свої трудові обов'язки. За час проходження медичного огляду за
працівниками зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток.
4. Перелік питань, з якими
необхідно ознайомити працівників під час проведення вступного протипожежного
інструктажу.
Під час проведення
вступного протипожежного інструктажу особи, яких приймають на роботу, мають
бути ознайомлені з:
наявністю небезпечних у
пожежному відношенні виробництв (дільниць, робіт) та їх загальною характеристикою;
діючими на об'єкті
правилами, інструкціями, наказами, положеннями з питань пожежної безпеки,
загальними вимогами
щодо утримання
протипожежного режиму;
порядком паління,
застосування відкритого вогню, проведення вогневих та інших пожежонебезпечних
робіт;
можливими причинами пожеж
та запобіжними заходами щодо них;
відповідальністю за
порушення правил пожежної безпеки;
місцем знаходження
об'єктової пожежної охорони, а в разі її відсутності - найближчої пожежної
частини;
існуючим на підприємстві порядком
(системою) сповіщення людей про пожежу;
діями у разі виникнення
пожежі (порядком виклику пожежної допомоги, евакуації людей, матеріальних
цінностей тощо);
правилами використання
первинних засобів пожежегасіння.
5. На кого покладається
забезпечення пожежної безпеки в приватних спорудах?
Забезпечення пожежної
безпеки в житлових будинках (квартирах) приватного житлового фонду та інших
приватних окремо розташованих господарських спорудах і гаражах, на територіях,
а також в дачних будинках, на садових ділянках покладається на їх власників чи
наймачів, якщо інше не обумовлено договором найму.
6. Коли може бути створена
пожежно-технічна комісія?
На підприємствах з
кількістю працюючих 50 і більше чоловік за рішенням трудового колективу
створюються пожежно-технічні комісії (ПТК). Їх роботу необхідно організовувати
згідно з Типовим положенням про пожежно-технічну комісію, затвердженим наказом
МВС України від 27.09.94 № 521.
1. Соціальне страхування
від нещасних випадків і професійних захворювань. Усі працівники згідно із
законом підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від
нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили
втрату працездатності.
2. Порядок призначення
комісії для розслідування нещасних випадків. Роботодавець, одержавши повідомлення
про нещасний випадок, крім випадків із смертельним наслідком та групових: повідомляє
про нещасний випадок відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду за
формою, що встановлюється цим Фондом, якщо потерпілий є працівником іншого
підприємства, - це підприємство, у разі нещасного випадку, що стався внаслідок
пожежі, - відповідні органи державної пожежної охорони, а в разі виявлення
гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідні установи (заклади) державної
санітарно-епідеміологічної служби; організує його розслідування і утворює
комісію з розслідування. Спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки
із смертельним наслідком; групові нещасні випадки, які сталися одночасно з
двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров’я; випадки
смерті на підприємстві; випадки зникнення працівника під час виконання ним
трудових обов’язків. Спеціальне розслідування нещасного випадку із смертельним
наслідком, групового нещасного випадку, випадку смерті, а також випадку
зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків організовує
роботодавець (якщо постраждав сам роботодавець, - орган, до сфери управління
якого належить підприємство, а у разі його відсутності - відповідна місцева
держадміністрація або виконавчий орган місцевого самоврядування). Розслідування
цього випадку проводиться комісією із спеціального розслідування, яка
призначається наказом керівника територіального органу Держнаглядохоронпраці за
погодженням з органами, представники яких входять до складу цієї комісії.
3. Уповноважені найманими
працівниками особи з питань охорони праці Уповноважені найманими працівниками
особи з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на
підприємствах виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові для
розгляду роботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушень
нормативно-правових актів з безпеки і гігієни праці. Для виконання цих
обов'язків роботодавець за свій рахунок організовує навчання, забезпечує необхідними
засобами і звільняє уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони
праці від роботи на передбачений колективним договором строк із збереженням за
ними середнього заробітку. Не можуть бути ущемлені будь-які законні інтереси
працівників у зв'язку з виконанням ними обов'язків уповноважених найманими
працівниками осіб з питань охорони праці, їх звільнення або притягнення до
дисциплінарної чи матеріальної відповідальності здійснюється лише за згодою
найманих працівників у порядку, визначеному колективним договором. Якщо
уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці вважають, що
профілактичні заходи, вжиті роботодавцем, є недостатніми, вони можуть
звернутися за допомогою до органу державного нагляду за охороною праці. Вони
також мають право брати участь і вносити відповідні пропозиції під час
інспекційних перевірок підприємств чи виробництв фізичних осіб, які відповідно
до законодавства використовують найману працю, цими органами. Уповноважені
найманими працівниками особи з питань охорони праці діють відповідно до
типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним
органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
|
|
