Надзвичайні ситуації природного характеру 
Надзвичайні ситуації природного характеру
ЗМІСТ
Вступ
1 Поняття та
закономірності стихійного лиха
2 Класифікація
НС природного характеру
2.1 НС геологічного походження: причини та
наслідки
2.1.1 Землетруси, їх виникнення, розвиток
та наслідки
2.1.2 Зсуви та обвали: їх класифікація,
виникнення, наслідки
2.1.3 Урагани, снігові заноси та лавини
2.2 НС гідрологічного походження
2.3 Природні пожежі: види, поширення, наслідки
2.4 Інфекційна захворюваність
3 Послідовність проведення
і способи виконання рятувальних робіт
Висновок
Література
Сучасна
науково-технічна революція привела до появи складних і потужних комплексів,
порушення технології на них можуть мати тяжкі екологічні й соціально-економічні
наслідки. Такі сучасні промислові об'єкти, як великі гідротехнічні споруди,
атомні електростанції, хімічні виробництва, становлять велику потенційну
небезпеку й можуть у разі аварій завдати істотного економічного збитку
народному господарству.
Небезпека від
штучно створеної людиною техносфери, виробничої інфраструктури за масштабами
збитків прирівнюється до стихійних лих. Зростання масштабів і концентрації
виробництва веде до нагромадження джерел потенційної небезпеки. Внутрішня
природа функціонування складних систем, що підпорядковується законам
імовірності, не виключає виникнення природних катастроф, оскільки абсолютної
безпеки бути не може.
Згідно
даних американської Національної академії наук, за останні роки тільки оповзні
щорічно спричиняли в світовому масштабі збиток в 5 млрд. доларів.
Під
егідою ООН було проведено дослідження по узагальненню даних щодо наслідків
трьох видів стихійних лих (урагани, повені, землетруси). Враховувались стихійні
лиха, які привели до загибелі 10 і більше чоловік і спричинили збиток в 1 млн.
доларів і більше. Всього було проаналізовано 657 стихійних явищ. Вони нанесли загальний
економічний збиток в 109,6 млрд. доларів і відбилися на житті 216,8 млн.
чоловік, тобто 4,6% населення земної кулі.
Надзвичайні
ситуації природного характеру призводять часто до значних руйнувань та
потребують виконання рятувальних та ліквідаційних робіт.
Перед нами постає
завдання з`ясувати основні види НС природного характеру, наслідки їх діяльності
та можливості проведення рятувальних робіт.
Дане питання
досить важливе та має значну актуальність, оскільки НС природного характеру
можуть мати змішаний характер та охоплювати значно великі території своєї дії.
Стихійні
явища природи — це могутні руйнівні сили, що не підвладні людині. Внаслідок їх
відбувається швидке порушення звичного, нормального життя й господарської
діяльності в якомусь регіоні, завдаються значні соціальні й економічні збитки.
За характером такі катастрофи поділяються на геофізичні, метеорологічні та ін.
Стихійні лиха поділяють на дві категорії:
До першої категорії
відносяться землетруси, урагани, повені, пожежі, епідемії і т. п., які
охоплюють територію, що перевищує адміністративні межі області, і ті, котрі
завдали господарству великих матеріальних збитків. Для ліквідації наслідків
стихійного лиха необхідно використовувати загони Цивільної оборони, підрозділи
Збройних сил, невоєнізовані формування Цивільної оборони, спеціалізовані
відомчі формування.
До другої категорії
відноситься стихійне лихо, дія якого охоплює територію в адміністративних межах
області і завдає народному господарству матеріальних збитків. Для ліквідації
наслідків достатньо формувань Цивільної оборони і спеціалізованих відомчих
формувань [2].
Незважаючи на
істотні відмінності стихійних лих, можна назвати принаймні три загальні закономірності:
1) для кожного
виду стихійного лиха можна визначити специфічну територіальну прив'язаність;
2) певна їх
повторюваність (зокрема, чим більша інтенсивність, тим рідше повторюється з
тією ж силою);
3) з більшою або
меншою надійністю можна встановити залежність руйнівної дії стихії від розмаху,
тривалості та інтенсивності геологічних і гідрометеорологічних процесів.
Тому при
всій раптовості того чи іншого стихійного лиха його ймовірність може бути
передбачена, отже, є змога спроектувати й побудувати захисні споруди, здійснити
заходи щодо запобігання втратам земельних ресурсів та об'єктів господарювання.
Стихійні явища
часто виникають у взаємодії одне з одним, тобто в парагенетичному зв'язку.
Циклічність проявів у таких випадках здебільшого порушується: трапляються вони
дедалі частіше, їхня руйнівна сила зростає.
Антропогенний
вплив на стихійні явища можна зменшити, якщо при проектуванні нові
підприємства, будинки, споруди й комунікації розміщувати оптимально,
господарську діяльність здійснювати на чітких наукових засадах, вживати різних
захисних заходів.
Розрізняють
надзвичайні ситуації (стихійні лиха) геологічного (землетруси, зсуви, обвали);
метеорологічного (сильний вітер, смерчі, пилові бурі град, зливи, сильне
налипання мокрого снігу, ожеледь, хуртовини мороз); гідрологічного (ранній
льодостав, відрив прибережного льоду, затори, селі, підвищення рівня ґрунтових
вод, снігові лавини) походження.
До НС
також належать пожежі: торф'яні (підземні), лісові (низові і верхові), степових
і хлібних масивів [4].
Землетруси
— підземні поштовхи у земній корі або верхній частині мантії, які спричиняють
коливання земної поверхні, її деформацію або руйнування інженерних споруд.
Кожен
рік у світі стається більше 57 тисяч землетрусів: один над потужний (вище 8
балів); 18 — від 6 до 6,9 балів (дуже потужні — від 6 до 8 балів); 800 — від 5
до 5,9; 6200 — від 4 до 4,9; 49 тисяч — від 3 до 3,9 балів.
Надпотужні
та потужні землетруси сейсмографи фіксують по всьому світу, незалежно від
географії стихії. Решта землетрусів вважаються слабкими або невідчутними на
поверхні і практично не завдають ніякої шкоди.
Крім
наземних землетрусів бувають ще й підводні, океанічні. Наслідком таких
землетрусів є дуже потужні цунамі.
11 вересня 1927 року у
Чорному морі стався підводний землетрус силою у 9 балів. Ялта зазнала
найбільших руйнувань: матеріальні збитки склали 25 млн карбованців. У цей день
у Криму загинуло близько 20 чоловік, більше 100 були поранені.
В
одному тільки Криму стається до 40 землетрусів на рік. Сейсмоактивними зонами є
Закарпатська, Карпатська (гори Вранча), Кримсько-Чорноморська та
Південно-Азовська, що оточують Україну з півдня та південного заходу. Найбільш
небезпечні у сейсмологічному плані такі області України: Закарпатська, Івано-Франківська,
Чернівецька, Одеська та Автономна Республіка Крим.
Причини
виникнення землетрусів
За
походженням розрізняють землетруси тектонічні, вулканічні, звичайні,
метеоритні, техногенні. Тектонічні та техногенні землетруси виникають у
результаті неконтрольованого впливу людини на навколишнє середовище. Причинами
техногенних землетрусів можуть бути глибоке розвідувальне буріння заповнення
крупних водосховищ [6].
Землетруси
виникають при раптовому розриві гірських порід Землі та при вивільнені енергії,
яка розповсюджується у вигляді сейсмічних хвиль і спричиняє серію коливальних
рухів земної поверхні. Місце, де виникає підземний поштовх, називається
осередком землетрусу; точка у глибині Землі, де починається розрив -
гіпоцентром, її проекція на поверхню Землі - епіцентром.
Існують
шкали бальності, за допомогою, котрих оцінюють руйнівну силу землетрусу.
Деякі
рекомендації як поводитися під час землетрусу:
•
Якщо діяти спокійно і свідомо, то є більше шансів залишитись неушкодженим. Якщо
відчувається здригання ґрунту чи будинку, слід реагувати негайно, пам'ятаючи,
що найбільш небезпечні предмети, що падають.
•
Перебуваючи у приміщенні, слід негайно зайняти безпечне місце, заховатись під
стіл чи ліжко. Можна стати у заглибини внутрішніх дверей чи у кут кімнати. Слід
пам'ятати, що частіше завалюються зовнішні стіни будинків. Необхідно триматися
подалі від вікон, печей чи важких предметів, наприклад, холодильників, які
можуть перекинутися чи зрушити з місця.
• Не
слід вибігати з будинку, оскільки уламки, які падають уздовж стін є серйозною
небезпекою. Безпечніше перечекати поштовх там, де він вас застав, і, лише
дочекавшись його закінчення, вийти.
•
Буде безпечніше залишити неукріплений одно чи двоповерховий цегляний будинок,
ніж залишатися в ньому. Виходьте з будинку якнайшвидше, але остерігайтесь
предметів, які падають.
• Не
слід одразу стрибати з вікна. Це може призвести до травми навіть за відсутності
загрози руйнування будинку.
•
Знаходячись на тротуарі поблизу високого будинку, слід зайти до під'їзду чи
відійти у безпечне місце.
•
Автомобіль слід повільно зупинити подалі від високих будинків, мостів чи
естакад. Необхідно залишатися в машині до припинення поштовхів.
• У
багатоповерховому будинку не поспішайте до ліфтів чи сходів. Сходові прольоти
та ліфти під час землетрусу часто обвалюються.
•
Особливо важливо зберігати спокій, після припинення поштовхів негайно розпочати
надавання допомоги потерпілим та пораненим, приступити до гасіння пожеж.
•
Опинившись у завалі, слід спокійно оцінити становище, надати собі першу
допомогу, якщо це можливо - зупинити кровотечу, накласти пов'язку, допомогти
тим, хто поряд, заспокоїти їх. Важливо подбати про встановлення зв'язку з тими,
хто перебуває зовні завалу (голосом, стуком). Заощаджуйте сили. Людина може
зберігати життєздатність (без води і їжі) понад два тижні.
Під
час землетрусу чи при безпосередній загрозі його виникнення підприємства та
установи усі роботи завершують, проводиться безаварійна зупинка виробництва.
Розвиток
землетрусів та їх наслідки
Розглядаючи
вражаючі фактори землетрусу, слід відзначити, що основний збиток завдається у
результаті впливу не первинних факторів, що породжуються земною стихією, —
коливаннями ґрунту і тріщинами, що в ньому утворюються,— а повторними, які
виникають під впливом первинних: руйнуваннями, пожежами, повенями тощо [10].
У
ряді випадків вторинні фактори, такі як цунамі, зсуви, обвали, самі є джерелами
НС. На відміну від первинних факторів, можливість виникнення або ступінь
виявлення вторинних факторів можна суттєво зменшити, а Іноді запобігти їм
шляхом своєчасного проведення комплексу інженерно-технічних та організаційних
заходів.
При
землетрусах високої бальності можливі масові ураження населення, у тому числі
травми різного ступеня, порушення нормальних умов життєдіяльності людей, руйнування
окремих об'єктів І систем інфраструктури.
Тектонічні
землетруси виникають на малих глибинах, в жорсткій земній корі І пояснюються
розколюванням кори, утворенням в ній розломів.
Складніша
справа з рідкісними землетрусами, які стаються на великих глибинах, їх вогнища
розташовані під земною корою i поки що погано вивчені. Але, напевно, ці
землетруси, включаючи навіть глибокофокусні, пов'язані з утворенням розривів,
сколів в підкорковій речовині планети.
Вулканічні
землетруси виникають біля діючих вулканів І пов'язані з рухом магми І газів по
каналу вулкану. Область розповсюдження вулканів у багатьох місцях земної кулі
співпадають з сейсмічними областями. Тому точно віднести землетруси до
тектонічної чи вулканічної категорії Іноді буває важко. Можна говорити про
вулканічну природу тільки для тих землетрусів, які стаються поблизу вулкану в
момент посилення його активності.
Відмінними
рисами вулканічних землетрусів є те, що вони обов'язково пов'язані з вулканами
і що енергія їх поштовхів та площа розповсюдження невеликі. Буває, що ні
лавини, ні великої кількості парів не було відмічено.
Зрозуміло,
що землетрус був пов'язаний з рухом нової порції магми по каналу вулкану,
причому до поверхні магма не дійшла і зупинилася десь на невеликій глибині
всередині вулкану [5].
Денудаційні
землетруси виникають при підземних обвалах значних ділянок печер. ЦІ
землетруси стаються в місцевостях, котрі багаті вапняками, гіпсами та іншими
гірськими породами, які легко розчиняються підземними водами. Як відомо, В
таких породах можуть виникати великі печери. При значному розростанні печер їх
склепіння не витримує і обвалюється. Чим більший об'єм породи, що обвалюється і
висота обвалу, тим сильнішим буде землетрус. Таким чином, вогнища цих
землетрусів завжди розташовуються на малій глибині і, як правило, бувають
пов'язані з певними печерами. Сила ударів невелика, а сам землетрус охоплює
маленьку площу, яка не перевищує декілька десятків квадратних кілометрів. Один із
найбільш сильних обвальних землетрусів стався в 1915 році у Волчанському районі
Харківської області. Правда, Існує ще одна думка, що вулканічний i тектонічний
землетруси чітко розрізнити не можна. Різниця лише в маленьких масштабах явищ І
площі, яку вони охоплюють.
Не
можна забувати про ряд процесів, які супроводжують деякі землетруси. Магнітні
бурі, грози, дивні спалахи у атмосфері в момент підземних ударів, можливо,
пов'язані з тими глибинними процесами, які викликають землетруси. Енергія цих
глибинних процесів фантастично велика. Поштовхи підкоркових землетрусів проникають
повз внутрішню оболонку планети товщиною в 600-700 км i проводять спустошення на
земній поверхні. Ця енергія в стані підіймати величезні маси розплавленої магми
на багато десятків кілометрів угору.
Сучасна
фізика знає тільки одне джерело енергії, потенційні можливості якого безмежні.
Цим джерелом є ядерна енергія. Енергія процесів, які стаються під земною корою,
може бути лише частиною процесів зміни речовини для всього Всесвіту. Цими
загальними процесами є ядерні перетворення. Ядерні реакції, напевно, ідуть в
глибинах Землі.
Землетруси
повинні допомогти нам зрозуміти сутність процесів, які проходять в глибинах
Землі. Для цього необхідно вивчати землетруси не самі, по собі, а разом
зі всіма процесами, які супроводжують їх. Розгадавши сутність процесів, які
проходять на глибині, ми навчимося їх передбачати. Сейсмічні хвилі, провісники
землетрусів, без втоми снують по нашій планеті. Вони пронизують наскрізь її
внутрішні ділянки, приносячи зі собою по крупинках таємниці земних надр [10].
Доведено,
що землетруси переважно виникають у районах молодих гірських систем, які
оперізують Землю величезними ланцюгами.
Землетруси
бувають звичайні, перехідні, спустошливі, і катастрофічні. Від катастрофічних
землетрусів руйнуються міста, села, утворюються щілини в земній корі. Потужні
землетруси відбуваються на великій площі.
В
останнє десятиліття сейсмічна служба зареєструвала 42 тисячі великих
землетрусів у всьому світі, а кількість поштовхів вимірюється мільйонами.
Прилади зафіксували, що в середньому щороку на планеті відбувається 300 тисяч
землетрусів. Щороку такі країни, як Японія, Китай, Чілі, Греція, Перу,
Туреччина, Іран страждають від землетрусів.
Трапляються
вони і на території України, їх вогнищами є Крим і Карпати. Хоч на решті
території республіки у давнину відбувалися землетруси силою до шести-семи
балів: на північ від Львова, Харкова і навіть неподалік Києва та Чернігова у
1091 та 1230 рр.
Один
з найсильніших землетрусів у Криму стався а 1927 році в Ялті. Його сила досягла
9 балів. Руйнації зазнали міста Алушта, Гурзуф, Балаклава, Севастополь,
Сімферополь. Обвалилися скелі на горах Ай-Петрі і Демерджі. На захід від Криму
в морі вихопилися вогняні стовпи висотою до 500 метрів. Гадають, що то був
викид підземного газу, який залягає під дном Чорного моря.
Нині
у всьому світі налічується близько 400 тисяч сейсмічних станцій, які мають
високочутливі прилади. Прогнозування землетрусів - найважливіше завдання
сейсмологів планети. Вчені впритул наблизилися до розв'язання проблеми
попередження цього стихійного лиха, використовуючи все, що можна: і поведінку
тварин, і зміну магнітного поля напередодні землетрусу, І коливання вмісту газу
радону в мінеральній воді [12].
Велику
роботу по попередженню землетрусів ведуть українські сейсмологи. Вони
патрулюють землетруси не тільки України айв інших куточках планети. На Україні,
як ми вже говорили, є дві сейсмічні зони - Крим і Карпати. Встановлено,
наприклад, що в Карпатах можливі семибальні поштовхи. Тільки коли?
Сейсмічна
служба в Карпатах веде пильні спостереження цілодобово. Чутливі прилади
вловлюють будь-які коливання земної кори - відлуння активності глибинних надр.
Нині вчені пробують встановити математичну залежність між рухами земної
поверхні і величиною внутрішніх напружень. Якщо цей задум здійсниться, то буде
легше передбачувати підземні поштовхи. У Карпатах, окрім Львова, є сейсмічні
станції в Косові, Ужгороді, Рахові, Межигір'ї. Прилади встановлені в глибоких
штольнях. Сейсмологи уважно прислухаються до пульсу планети.
Землетрус
не виникає раптово. Це тільки здається, що він настає зненацька. Насправді
народження землетрусу в будь-якій частині планети йде поступово і довго.
Велетенські підземні сили, поволі наростаючи, змішують підземні пласти Землі.
На поверхні це не помітно, хоч вогнище майбутнього землетрусу вже починає
виділяти певні випромінювання, котрі i впливають на геофізичні поля в
навколишньому середовищі, їх природа не вивчена.
Зсув
— зміщення мас гірських порід униз по схилу під дією сили земного притягування
без втрати контакту із нерухомою основою на більш низький рівень.
Зсув,
що був на початку 1998 року у м. Куп'янську (швидкість руху склала 1,5 м на
місяць), призвів до відселення мешканців декількох будинків. Багато будинків
опинилися в аварійному стані.
Над
розташованою недалеко від Севастополя Балаклавою нависла серйозна загроза.
Справа в тому, що прямо над містом знаходиться старий кар'єр, який почали
розробляти ще в 1936 році. Після війни роботи тут були припинені, однак ніхто й
не подумав укріпити стіни кар'єру. На його дні утворилося велике озеро. Вода
поступово руйнувала ґрунт — за останні роки тут вже було декілька зсувів.
Черговий зсув, обсунувшись на дно кар'єру, спричинить потужний селевий потік, і
приблизно 50 тисяч кубометрів глини, гравію та відсівів вапняку досягнуть
житлових та адміністративних будівель Балаклави. Причому зсув можуть
спровокувати як рясні дощі, так і землетрус [6].
Страницы: 1, 2
|
