Шляхи вдосконалення кредитних відносин НБУ з комерційними банками 
-
спрощено процедури та скорочено терміни погодження статутів банків і
реєстраційних процедур банків;
-
установлено спрощені порядки збільшення статутного капіталу за рахунок коштів
акціонерів (учасників) банку та інвесторів і реорганізації банків за рішенням
власників;
-
визначено процедури капіталізації банків за участю держави та заходи щодо
фінансового оздоровлення банків в умовах запровадження тимчасової
адміністрації.
Постановою
Правління Національного банку України від 04.12.2008 № 413 «Про окремі питання
діяльності банків» були визначені подальші кроки Національного банку,
спрямовані на забезпечення стабільної роботи банків, а саме:
банки
зобов'язано:
-
уживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення позитивної динаміки зростання
обсягів депозитів (передусім у національній валюті України) з метою недопущення
дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками;
-
спрямувати не менше 50 відсотків отриманого в 2008 році чистого прибутку до
резервного фонду на покриття непередбачених збитків;
-
ужити заходів щодо скорочення адміністративних витрат та обмеження виплати
бонусів. премій та інших додаткових матеріальних винагород керівникам банків;
-
банкам рекомендовано переглянути в бік зменшення процентні ставки за кредитами,
наданими в іноземній валюті, з урахуванням якості стану обслуговування
позичальниками заборгованості за основним боргом та відсотками/комісіями за
ним, а також стану дохідності банку, з метою зниження ризиків невиконання
позичальниками своїх зобов'язань за такими кредитами. [41]
Ураховуючи
складнощі з погашенням кредитів, наданих банками
підприємствам-товаровиробникам, Національний банк прийняв рішення про надання
банкам змоги послабити вимоги до таких позичальників, зокрема, банкам дозволено
самостійно та на власний ризик приймати рішення про пролонгацію кредитів,
наданих товаровиробникам, і до 01.10.2009 визначати клас позичальників без
урахування факту такої пролонгації відповідно до вимог Положення про порядок
формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за
кредитними операціями банків за умови, що їх фінансова діяльність є
задовільною.
У
період загострення напруження на фінансовому ринку в жовтні - листопаді дії
Національного банку України спрямовувалися, насамперед, на забезпечення своєчасності
проведення розрахунків банками, недопущення відпливу коштів з банківської
системи та збалансування ситуації на валютному сегменті ринку.
У
цьому контексті Національний банк у жовтні-листопаді тимчасово використовував
додаткові інструменти підтримки ліквідності банків, а саме:
-
підтримання ліквідності на основі програм фінансового оздоровлення на термін до
1 року зі сплатою 15% річних у межах 90% вартості наданого банком забезпечення;
-
оперативне підтримання ліквідності банків, сплачений статутний капітал яких
становить не менше 500 млн. грн., яке здійснюється на термін до 1 року за плату
в розмірі 15% в сумі до 60% статутного капітал}' банку.
Рішення
щодо надання рефінансування Національний банк України приймав з урахуванням наданої
банкам інформації про причини втрати ліквідності, зокрема щодо обсягів відпливу
депозитів, неповернених кредитів, у т.ч. підприємств будівельного сектору, агропромислового
комплексу та іпотечних кредитів, наданих фізичним особам.
Здійснюючи
підтримку ліквідності банківської системи через механізми рефінансування,
Національний банк України сприяв банкам у вчасному виконанні ними своїх
зобов'язань, у тому числі за вкладами населення.
Загалом
у жовтні - листопаді 2008 р. для підтримання ліквідності банків Національний
банк надав кредитів рефінансування на загальну суму близько 74,7 млрд.
грн., у т.ч. кредитів овернайт - 36,9 млрд. грн.
Заходи,
що вживалися Національним банком України для стабілізації ситуації, сприяли
зниженню напруги на грошово-кредитному ринку, що знайшло своє відображення в поступовому
уповільненні тенденцій до відпливу депозитів із банківської системи, у тому
числі коштів населення, збільшенні ліквідності банківської системи,
стабілізації ситуації на міжбанківському кредитом ринку.
Починаючи
з кінця листопада, Національний банк почав запроваджувати другий етап
стабілізаційних заходів, головною метою якого було зменшення спекулятивного попиту на
іноземну валюту, а також закріплення позитивних тенденцій до стабілізації
ситуації в банківській системі. Цей етап стабілізаційних заходів, зокрема,
передбачає:
-
обмеження обсягів підтримки ліквідності банків - регулювання ліквідності банківської
системи наразі здійснюється з використанням стандартних процедур, що діяли до
посилення напруги на ринку у жовтні:
-
коригування вимог з формування банками обов 'язкових резервів у напрямі
посилення привабливості здійснення активно-пасивних операцій в національній
валюті - наразі
норматив обов'язкового резервування за коштами в національній валюті знижено до
нуля;
-
вжиття заходів щодо підвищення вартості національної валюти, (в т.ч. через підвищення
ставок за активно-пасивними операціями Національного банку) з метою створення
додаткових стимулів для повернення коштів в банківську систему. Зокрема, з 19
грудня ставки за кредитами овернайт підвищено до рівня 22% (під забезпечення)
та 25% (без забезпечення), а середньозважена ставка за мобілізаційними
операціями у грудні збільшилася до 16,8% річних (у листопаді - 6.0% річних).
В
контексті вжитих заходів, у грудні 2008 р. Національний банк зменшив обсяги
операцій з підтримки ліквідності банків. Так у грудні було надано кредитів
рефінансування на загальну суму близько 30,7 млрд. грн.. в т.ч. кредитів овернайт
- 6,1 млрд. грн. порівняно із 45,5 млрд. грн. (з яких 24,3 млрд. грн. кредити
овернайт) у листопаді.
Усього
з початку року було надано кредитів рефінансування 138 банкам на загальну суму 169,5
млрд. грн. (91,8 млрд. грн. кредити овернайт). На 26 січня 2009 року
заборгованість за кредитами рефінансування залишилась у 97 банків на суму 61
млрд грн.. при цьому 38°о (23,4 млрд. грн.) цієї суми формують заборгованість
двох державних банків, хоча їх питома вага в загальній сумі активів банківської
системи складає 11%.
Операції
з рефінансування здійснюються як на щоденній, так і на щотижневій основі. На
щоденній основі вони здійснюються шляхом надання кредитів овернайт, на
щотижневій - шляхом проведення тендерів (щосереди) з такою періодичністю: три
середи підряд - строком до 14 днів; одна середа - строком до 365 днів. На
початку року до відома банківської системи доводиться графік проведення таких
тендерів. Залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку та стану ліквідності
банків можуть проводитися позачергові тендери.
Операції
з підтримки ліквідності банків Національний банк здійснює прозоро із
застосуванням єдиних для всіх банків правил. Підходи до застосування
інструментів регулювання ліквідності банків, відображені в Положенні про
регулювання Національним банком України ліквідності банків України,
затвердженому постановою Правління Національного банку України від 26.09.2006
№378 (із змінами), зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 17.10.2006 за
№112012994 пройшли експертизу в рамках Проекту для Національного банку України
«Підтримка процесу наближення банківського сектору України до законів,
стандартів та принципів Європейського Союзу» (рамковий контракт АМ8 451) і були
визнані такими, що відповідають твердим критеріям прозорості. [41]
Банк
"Надра" - один з найбільших універсальних банків, що входить до
першої десятки банківських установ та посідає 6 місце за розміром активів. Банк
має одну з найбільших клієнтських баз, що налічує понад 3.1 мли. клієнтів -
фізичних осіб та майже 35 тисяч клієнтів - юридичних осіб. Банк охоплює 3%
ринку коштів юридичних осіб та майже 5° о ринку коштів фізичних осіб.
За
станом на 1 січня 2009 р. банк обслуговує понад 1,6 тисячі відкритих зарплатних
проектів бюджетних організацій загальною кількістю 1.6 млн. карткових рахунків
фізичних осіб з річним обсягом фонду заробітної плати бюджетних установ майже
4.5 млрд. грн.
Чисельність
працівників, що працюють на підприємствах-клієнтах банку - понад 6 млн. осіб,
яких обслуговує понад 10 тисяч співробітників через розгалужену мережу в більше
ніж 700 відділеннях та філіях по всій Україні.
Зупинка
платежів клієнтів у системі ВАТ КБ «Надра» може призвести до:
1. Масової
кризи неплатежів між суб'єктами господарювання, враховуючи наявність більше 2
млрд. грн. коштів юридичних осіб на рахунках ВАТ КБ "Надрав
2. Значних
негативних наслідків та додаткових витрат Державного бюджету для їх подолання
(зокрема, лише для виконання зобов'язань перед фізичними особами у ВАТ КБ «Надра»,
сума яких складає більше 9 млрд. грн., державному бюджету доведеться витратити
більше 6 млрд, оскільки на даний час сума коштів Фонду гарантування вкладів
фізичних осіб становить близько 3 млрд. грн). Це може призвести до повної
руйнації системи гарантування вкладів.
3.
Значного
відпливу капіталу з України.
4.
Зниження
суверенних рейтингів та унеможливлення подальшої діяльність держави, банків та
корпорацій на міжнародних ринках на значний період часу.
5. Погіршення
платіжного балансу держави та підвищення податкового навантаження на платників
податків.
Очевидно,
що все це може призвести те тільки до масштабної банківської кризи, але й стати
причиною непрогнозованих й катастрофічних змін у динаміці курсу національної
грошової одиниці, відповідальність за стабільність якої несе Національний банк.
Тому
ВАТ КБ "Надра" ще на початку жовтня 2008 року отримав від
Національного банку України перший кредит рефінансування в сумі 1,5 млрд. грн.
терміном користування на 1 рік. У листопаді кредитна лінія рефінансування була
збільшена до 5,6 млрд. грн. Таким чином, загальна сума коштів, отриманих ВАТ КБ
"Надра" за жовтень - грудень 2008 р. становила 7,1 млрд. грн. Ця сума
була використана на повернення:
•
клієнтам
- фізичним особам строкових коштів і коштів до запитання на загальну суму 2.9
млрд. грн.;
•
клієнтам
юридичним особам строкових коштів і коштів до запитання на загальну суму 2,1
млрд. грн.;
•
коштів,
залучених від міжнародних фінансових інститутів на зовнішніх фінансових ринках
на загальну суму 2,3 млрд. грн.
•
Національному
банку кредиту рефінансування в сумі 152 млн. грн. та відсотків за наданими
кредитами рефінансування та договорами прямого репо на загальну суму 84,8 млн.
грн. Загальна сума коштів, перерахованих НБУ становить 236 млн. грн.;
•
коштів,
залучених на міжбанківському ринку, на загальну суму близько 1 млрд. грн.
Загальна
сума коштів, повернутих банком за період з жовтня 2008 року до грудня 2008 року
становила понад 8,5 млрд. грн., а з урахуванням відтоку в січні 2009 року 10
млрд. грн. У забезпечення виданого кредиту НБУ (7,1 млрд грн.) передано
нерухомість банку, майнові права на надходження за кредитами та гарантію третіх
осіб на загальну суму 9.5 млрд. грн.
При
цьому, видача кредитів фізичним особам не здійснювалась. Зменшення
заборгованості за кредитами в національній валюті станом на 21 січня 2009 року
склало 643 млн. грн. (13%), 59 млн. дол. США (3.7%). 1 млн. євро (5,6%). Зростання
зобов'язань банку за кредитами фізичним особам пов'язано зі зміною обмінних
курсів та, відповідно, з переоцінкою валютних активів. [41]
Національний
банк неодноразово звертав увагу на різних рівнях на ризики внутрішнього і
зовнішнього характеру, які постійно наростали і несли вагому загрозу порушенню
стабільності в економіці. Національний банк вживав заходи, зокрема, щодо їх
нівелювання:
•
проводив
стриману грошово-кредитну політику, спрямовану на нівелювання монетарного
чинника інфляції;
посилював
пруденційні нормативи діяльності банків (у т.ч. в частині адекватності капіталу),
стимулюючи їх укладати угоди в національній валюти і виваженіше підходити до
управління власними активами та пасивами:
•
розширював
можливості банків з підтримки їх ліквідності - ще у квітні Національний банк
почав приймати в забезпечення кредитів рефінансування акції істотної участі
банків. При цьому навіть в умовах інфляційного тиску обсяг операцій
Національного банку з рефінансування перевищував обсяги проведення
мобілізаційних операцій:
•
проводив
процентну політику, спрямовану на стимулювання заощаджувальної активності
населення:
•
нарощував
валютні резерви.
Саме
упереджувальні дії Національного банку, проведені напередодні вищезазначених
подій, певною мірою забезпечили стійке підґрунтя для протидії кризовим явищам
як в економіці, так і у фінансовій сфері. Цей висновок підтверджується такими
фактами:
•
міжнародні
резерви за 9 місяців цього року зросли на 5 млрд. дол. США і на 1 жовтня
становили 37.5 млрд дол США;
•
кілька
місяців поспіль знижується інфляція, яка. досягши свого піку в 31.1% у річному
вимірі в травні, за результатами 2008 року становить 23,2%;
•
за станом
на початок жовтня банківська система мала досить значний запас ліквідності
обсяги ліквідних коштів банків удвічі перевищували їх потреби, пов'язані з
поточною діяльністю.
Діюча
система валютного регулювання в Україні за останні роки зазнала певного коригування,
виходячи з реалій макроекономічного розвитку країни. Зокрема, розширено перелік
операцій, що здійснюються на валютному ринку (з банківськими металами, ввезення
в Україну та вивезення за її межі валютних цінностей уповноваженими банками,
здійснення переказів та вивезення іноземної валюти фізичними особами за
кордон), спрощено процедуру купівлі іноземної валюти. Запроваджені заходи дещо
розширили можливості роботи на валютному ринку його учасників та лібералізували
потоки капіталу в іноземній валюті, проте з урахуванням прогресуючої динаміки
економічних процесів (як внутрішніх, так і зовнішніх) у попередні роки,
потребували одночасного удосконалення в системі попередження виникнення
валютних та кредитних ризиків.
З
цією метою Національним банком були прийняті постанови, які дозволили
мінімізувати зазначені ризики та посилити контроль за потоками капіталу в
країну, а саме:
1. Постанова
Правління Національного банку України від 29.12.2006 №496 "Про внесення
змін до Положення про відкриття та функціонування кореспондентських рахунків
банків - резидентів та нерезидентів в іноземній валюті та кореспондентських
рахунків банків- нерезидентів у гривнях".
2. Постанова
Правління Національного банку України від 30.05.2007 №200 "Про
затвердження Правил використання готівкової іноземної валюти на території
України та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного
банку України".
3. Постанова
Правління Національного банку України від 27.05.2008 №148 "Про переміщення
готівки і банківських металів через митний кордон України".
4. Постанова
Правління Національного банку України від 08.01.2008 №3 "Про затвердження
Змін до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у
національній та іноземних валютах" з метою вдосконалення порядку ведення
банками рахунків клієнтів.
З
огляду на попередні рішення видно, що Національний банк приділяв суттєву увагу
розширенню зовнішнього кредитування, проте неодноразово відчував значний
політичний тиск у разі прийняття своїх рішень.
Так
під таким тиском, а також у зв'язку із значним резонансом у засобах масової
інформації були внесені зміни до постанови Правління Національного банку
України від 22.06.2007 №235 зі змінами від 23.10.2007 №350 «Про внесення змін
до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питання
отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів».
Саме ця постанова була чітко спрямована на обмеження зовнішнього кредитування
та відповідно мінімізацію валютних ризиків.
Разом
з нею була прийнята постанова Правління Національного банку України від
20.11.2007 №419 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів
Національного банку України", яка чітко визначала порядок здійснення
розрахунків в іноземній валюті.
Продовження
політики підтримки курсової стабільності призводило до зміцнення очікувань
економічних агентів щодо його стабільності в майбутньому, що за умови вільного
доступу до іноземних ресурсів призводило до постійного зростання валютних
дисбалансів.
Отже,
завданням Національного банку було проведення відповідної зміни курсової
політики, яка б допомогла обмежити зростання валютних дисбалансів та знизити
надзвичайно високий інфляційний "податок"" на населення та
бізнес. Тобто, потрібен перехід до більш гнучкого курсоутворення, який дозволяє
вирішувати поточні та майбутні економічні проблеми через можливість проведення
власної незалежної монетарної політики.
Згідно
зі світовою практикою, найкращим часом для проведення корекції курсу вважається
той період, у якому є тиск на курс у бік ревальвації, оскільки це робить процес
м'якшим, він супроводжується зниженням цін імпортованих товарів, зниженням
інфляційних очікувань та відповідно зниженням самої інфляції.
Перехід
до політики більш гнучкого обмінного курсу (а не ревальвації курсу . як це
зазначається в засобах масової інформації) поряд з активними монетарними
заходами дозволив.
•
знизити
інфляцію, зокрема через її імпортовану складову (за нашими оцінками 1%
зміцнення курсу, за інших рівних умов призводить до зниження інфляції на 0,3 -
0,5 в.п. за 1,5 - 2 роки). Висхідний інфляційний тренд уже через місяць
змінився на низхідний і на кінець III кварталу інфляція знизилася до 24,6° о (з 31,1% у травні 2008 року):
•
знизити
інфляційні очікування (до 15,8% у III кварталі 2008 року з 17.1% у II кварталі 2008 року);
•
запобігти
посиленню валютних дисбалансів;
•
сприяти активнішому управлінню ризиками банків та суб'єктів господарювання;
• стримати
бурхливий розвиток споживчого кредитування шляхом перенесення валютного ризику
на споживача таких кредитів.
Підсумки
діяльності банківської системи України за 9 місяців 2008 року свідчили про
подальше зростання основних показників діяльності банків, проте темпи приросту більшості
з них були майже вдвічі нижчими порівняно з показниками за відповідний період
2007 року:
Страницы: 1, 2, 3, 4
|
