Планування банківської діяльності 
Залежно від тривалості
періоду планування виокремлюють такі його види:
довгострокове;
середньострокове;
короткострокове.
Кожен з цих видів
планування призначено для розроблення планів діяльності банку на чітко
визначений часовий період. Так, для довгострокового плану період планування
становить 5-15 років, для середньострокового - від двох до п’яти років, а для
короткострокового - до одного року.
Ця система
планування передбачає розроблення підпорядкованих у часі та взаємно узгоджених
планів діяльності і націлена на поліпшення показників роботи банку. Тож у
різних видах планів спираються на однакові показники, диференційовано
встановлюючи їх цільові значення залежно від тривалості періоду планування. У
такому разі кожен з планів включає узгоджені між собою конкретні цільові
значення показників, які узагальнено характеризують діяльність банку. У
банківській справі - це показники прибутковості капіталу (ROE), прибутковості
активів (ROA), прибутку на одну акцію, мультиплікатор капіталу та ін. Використання
цих показників у процесі планування дозволяє банку орієнтуватися на ринкову
оцінку власного капіталу та досягти конкурентного рівня прибутковості. Розробка
таких планів ґрунтується на аналізі внутрішніх можливостей та резервів банку.
Довгостроковий
план передбачає формування перспективних цілей банку та прийняття рішень на
основі довгострокових прогнозів. На відміну від стратегічного плану, де
формулюються загальні цілі розвитку установи, у довгостроковому плані
фіксуються цільові значення конкретних показників діяльності банку.
Середньострокове
планування за змістом і формою близьке до довгострокового, а основною відмінною
рисою є тривалість періоду планування.
Короткострокове
планування дозволяє узгодити всі напрями діяльності банку та всіх його
структурних підрозділів на поточний фінансовий рік. Короткострокове планування
реалізується у формі оперативних планів та бюджетів. У короткостроковому
аспекті на чільне місце висуваються облікові показники діяльності. Найуживанішими
плановими показниками є процентний прибуток, чиста процентна маржа, спред.
Одним із видів
планування в банку є складання індивідуальних планів працівників банку. Індивідуальний
план виконує кілька важливих функцій. По-перше, за допомогою плану перед
працівником ставляться конкретні завдання, шляхи їх досягнення та терміни
виконання. Це дає змогу бачити перспективу й слугує стимулом для поліпшення
роботи кожного фахівця банку. По-друге, індивідуальний план дозволяє
керівникові ефективніше організувати роботу колективу й контролювати виконання
обов’язків кожним працівником. По-третє, успішне виконання індивідуального
плану є підставою для матеріального заохочення фахівців та розвитку їхньої
кар’єри.
Індивідуальні
плани мають складатися за участю керівника підрозділу або старшого працівника. Обов’язковим
елементом є перевірка результатів роботи та відповідність поставленим завданням.
Без організації належного контролю за виконанням планів їх складання
перетворюються на рутинну й непотрібну роботу.
Етапи процесу
планування.
Процес планування
незалежно від виду складається з кількох етапів.
1. Збір, оцінка та
аналіз інформації, яка включає економічні, правові, соціальні та політичні
чинники; перспективи росту та конкуренції на існуючих і потенційних ринках; фінансові
перспективи в основних секторах економіки; слабкі та сильні сторони банку.
2. Формулювання
основної мети діяльності банку та конкретних завдань, які охоплюють загальні
напрямки просування на ринку, корпоративні фінансові результати, методи
управління банком, пріоритетні ринки та види банківських операцій.
3. Прийняття
рішення та формулювання програми дій: установлення конкретних кількісних
показників - доходи, витрати, обсяг кредитів, збитки за кредитами, структура
активних операцій, структура депозитної бази тощо; конкретизація шляхів їх
досягнення; перелік необхідних заходів; прийняття рішень щодо придбання та
використання ресурсів, розширення або зміни організаційної структури; кадрове
забезпечення.
4. Документування:
оформлення планів у письмовій формі в такій послідовності - стратегія,
тактичний план, бюджет, повний баланс і фінансовий звіт на рівні підрозділів та
банку в цілому.
5. Координування
та затвердження планів: загальний огляд, переговори, координація окремих
планів, затвердження плану на рівні Правління банку.
6. Контроль за
виконанням планів: аналіз доходів, витрат, результатів та ефективності планів; перевірка
додержання строків виконання; у разі виявлення значних розбіжностей - аналіз
причин та формування коригуючих заходів; забезпечення керівництва банку
інформацією про хід виконання плану та одержані результати.
Одним з видів
планування в банку є складання індивідуальних планів співробітників банку. Індивідуальний
план виконує кілька важливих функцій. По-перше, за допомогою плану перед
співробітником ставляться конкретні завдання, шляхи їх досягнення та терміни
виконання. По-друге, індивідуальний план дозволяє керівникові ефективніше
організувати роботу колективу й контролювати виконання обов’язків кожним
співробітником. По-третє, успішне виконання індивідуального плану є підставою
для матеріального заохочення фахівців та розвитку їхньої кар’єри.
Індивідуальні
плани мають складатися за участю керівника підрозділу або старшого
співробітника. Обов’язковим елементом є перевірка результатів роботи та
відповідність поставленим завданням. Без організації належного контролю за
виконанням планів їх складання перетворюються на рутинну й непотрібну роботу.
Фінансове
планування спрямовується на перетворення стратегічних цілей та завдань банку в
конкретні значення результативних фінансових показників діяльності банківської
установи через реалізацію комплексу заходів у сфері фінансів.
Продукти
фінансового планування такі:
побудова цільової
фінансової моделі банку;
визначення
цільових значень параметрів банку;
обґрунтування
прогнозних показників фінансових результатів;
побудова
прогнозного балансу;
розроблення плану
банківських операцій, бюджету банку та бюджетів структурних підрозділів;
складання плану
організаційних заходів і визначення відповідальних за їх виконання.
Фінансове
планування є складовою загального процесу управління фінансовою діяльністю
банку (рис.2.1).
Фінансовий план
включає розрахунок фінансових результатів діяльності банку на плановий період,
а також необхідних для цього фінансових, матеріальних та людських ресурсів. У
процесі фінансового планування встановлюються планові значення показників
банківського балансу та звіту про прибутки і збитки. По завершенні планового
періоду фактичні результати порівнюються з плановими, виявляються причини
відхилень та резерви поліпшення діяльності.
Фінансовий план - це
засіб реалізації фінансової стратегії банку, яка є пріоритетною серед низки
функціональних стратегій, спрямованих на досягнення стратегічних цілей
діяльності банківської установи.
В банківській
діяльності до основних функціональних стратегій належать: фінансова,
організаційна, маркетингова, технологічна, обліково-аналітична, кадрова. Деталізований
перелік функціональних стратегій банку може додатково включати ще й такі: соціальна,
екологічна, операційна, інвестиційна, стратегія наукових досліджень та
розробок, інноваційна, матеріально-технічного розвитку, загального управління,
підвищення якості банківських продуктів і послуг та ін. Отже, на відміну від
промислових підприємств, для яких найважливішою вважається маркетингова
стратегія, для банківських установ пріоритетною є фінансова стратегія, з огляду
на яку визначається спрямування інших функціональних стратегій.
Рис.2.1 Процес
управління фінансовою діяльністю банку
Для формулювання
чіткої та реалістичної фінансової стратегії банку описової моделі, розробленої
у процесі стратегічного планування, недостатньо, адже у сфері фінансів слід
спиратися на конкретні числові значення фінансових показників. Порівняльний
аналіз фінансових показників, зокрема таких узагальнюючих, як прибутковість і
ризик, з аналогічними показниками діяльності інших банків, із середніми
значеннями по банківській системі в цілому чи по групі банків, або з найліпшими
показниками галузі дозволяє банку сформувати адекватну самооцінку та визначити
стратегічні орієнтири фінансової діяльності.
Інструментом
реалізації фінансової стратегії банку служать бюджети - плани проведення
банківських операцій з урахуванням майбутніх доходів і витрат банку в цілому та
його окремих структурних підрозділів. Бюджети формуються з огляду на фактичні
значення фінансових показників з орієнтацією на стратегічні цілі та завдання
банку у фінансовій сфері.
До конкретних
фінансових стратегій належать такі:
нарощування
капітальної бази банку;
розширення
депозитної бази;
кредитування;
інвестування;
стратегії розвитку
інших фінансових операцій банку.
Зазвичай конкретні
фінансові стратегії банку нерівнозначні, а тому можуть мати ієрархічну
підпорядкованість, яка відображається у структуруванні бюджетів. Періодичний
контроль за виконанням бюджетів дає можливість виявити відхилення від
запланованого сценарію та коригувати план або стратегію діяльності банку.
Створення
фінансових планів відбувається як на рівні банку в цілому, так і на рівні
окремих структурних підрозділів, тому окремі плани мають бути узгоджені. Процес
узгодження бюджетів може здійснюватися двома основними методами: згори вниз і
знизу вгору. У першому варіанті менеджмент банку формулює завдання та визначає
планові значення фінансових показників, які доводяться до підрозділів. Керівники
підрозділів, у свою чергу, розробляють конкретні заходи досягнення планових
показників, які подаються на розгляд менеджментові банку й узгоджуються. Такий
підхід ефективний, коли потрібно швидко реагувати на зміну зовнішніх умов та на
жорстку конкуренцію.
У разі, коли
бюджети узгоджуються знизу вгору, кожний підрозділ самостійно розробляє
фінансовий план, виходячи з власних можливостей і потреб, надає перелік
необхідних для виконання ресурсів. Такі бюджети подаються підрозділами для
перегляду й обговорення на рівні керівництва банку. Остаточний варіант плану
визначається в ході обговорення між менеджментом банку та лінійними керівниками
підрозділів.
Одним із прийомів,
що забезпечує узгодження взаємозв’язків окремих результативних фінансових
показників банку та дозволяє визначити цільові рівні прибутковості, є методика
декомпозиційного аналізу власного капіталу (модель Дюпона). Цей підхід досить
універсальний і застосовується як зовнішніми, так і внутрішніми користувачами,
що дозволяє керівництву банку оцінювати діяльність кредитної установи за тими
самими критеріями, за якими її оцінюють зовнішні аналітики.
Методика
декомпозиційного аналізу дозволяє дослідити залежність між показниками
прибутковості і ризику банку та виявити вплив окремих чинників на результати
його діяльності.
У методиці
декомпозиційного аналізу прибутковість банку оцінюється показниками ROE (прибутковість
капіталу) та ROA (прибутковість активів), а показником ризику банку служить
мультиплікатор капіталу.
Схематично
логічно-структурну модель декомпозиційного аналізу власного капіталу
комерційного банку, орієнтовану на загальновживані у вітчизняній практиці
підходи до групування банківських доходів і витрат, показано на рис.2.2
Рис.2.2 Логічно-структурна
схема декомпозиційного аналізу власного капіталу банку.
Оскільки кожен
банк є ланкою банківської системи країни, то результати його діяльності треба
розглядати в контексті загальних тенденцій розвитку системи. Для з’ясування
позицій окремого банку й обґрунтування цільових рівнів прибутковості застосовують
порівняльний аналіз. Вибір бази порівняння певною мірою залежить від
стратегічних цілей банку. Якщо стратегічна мета полягає у завоюванні лідерства
в групі, до якої належить банк, то порівнювати слід з банками, котрі мають
найліпші фінансові показники в тій самій групі. Якщо стратегічною метою є
розширення банківської діяльності та ресурсної бази і перехід до вищої (за
обсягом активів) групи банків, то слід порівнювати власні позиції банку із
середніми значеннями показників тієї групи, до якої банк має намір увійти.
Акціонерно-комерційний
банк соціального розвитку “Укрсоцбанк" на сьогодні є одним з найбільших
системних банків в Україні, чисті активи якого станом на 01 листопада 2007 року
перевищували 27,780 млрд. грн. За 17 років свого існування Банк завоював
стійкий авторитет надійної та стабільної фінансової установи, що стрімко
розвивається й оперативно реагує на зміни ринку.
АКБ “Укрсоцбанк"
в звітному році здійснював політику, орієнтовану на підтримання оборотного капіталу
вітчизняних компаній, надання високотехнологічних продуктів, а також на
індивідуалізацію послуг для клієнтів. Фахівцями АКБ “Укрсоцбанк" були
створені різні маркетингові інструменти, які дали змогу виділяти саме цей банк
як в очах вже існуючих, так і потенційних клієнтів. Постійний систематичний
аналіз можливостей компаній у тих чи інших галузях, їхній розвиток, дослідження
фінансових моделей поведінки клієнтів, оптимізація продуктового ряду сприяли
підвищенню ефективності фінансової підтримки бізнесу з урахуванням особливостей
галузі економіки, в якій здійснює діяльність клієнт. Це сприяло збільшенню
обсягів активних та пасивних операцій і, як наслідок, отримання банком прибутку
в розмірі 287,3 млн. грн., що в 2,5 рази більше ніж в минулому році.
Чисті активи банку
за звітний рік виросли в 1,6 рази або на 6 789,5 млн. грн. та на 01.01.2007
року становили 17 531,5 млн. грн. Найбільше зростання обсягів активів відбулось
за рахунок кредитних вкладень (в 1,8 рази, + 5 438,7 млн. грн), які на 01.01.2007
року склали 12 690,5 млн. грн. або 72% чистих активів банку.
Найбільшу питому
вагу в кредитному портфелі банку (40%) становлять позики, які надані населенню.
В звітному році
АКБ „Укрсоцбанк" залишався одним з лідерів серед банків, що пропонують
найбільш вигідні умови щодо надання послуг населенню, в тому числі з
кредитування фізичних осіб.
В 2006 році були
вдосконалені та набули нових ознак кредитні продукти, направлені на задоволення
потреб населення. В 2006 році АКБ “Укрсоцбанк" розробив унікальні умови з
кредитування фізичних осіб в швейцарських франках. Впроваджено кредитування
фізичних осіб на набуття у власність нерухомості шляхом придбання цільових (безпроцентних)
облігацій, базовим товаром за якими виступає об’єкт нерухомості або його
частина, а також впроваджено механізм кредитування шляхом участі у Фондах
фінансування будівництва виду “А". Як наслідок, АКБ “Укрсоцбанк" з
початку 2006 року збільшив обсяг кредитного портфелю фізичних осіб більш ніж у
два рази і який на 01.01.2007 року становив 6 953,3 млн. грн.
За звітний рік
банк отримав доходи за кредитами, наданими фізичним особам в сумі 653,2 млн. грн.
Це в 2,5 рази більше (на 388 млн. грн) ніж у попередньому році. АКБ „Укрсоцбанк"
у 2006 році активно розвивав кредитні продукти для корпоративних клієнтів,
насамперед у частині спрощення технології їх продажу, впроваджував нові послуги
з використанням векселів. В звітному році впроваджено програму “Кредит + 10%
векселями”, спрямовану на здешевлення кредитних послуг для корпоративних
клієнтів. Клієнтам, які мають відкриті ліміти кредитування, Укрсоцбанк
пропонував вексельні послуги (аваль векселів, облік векселів, у тому числі РЕПО)
без додаткового забезпечення.
В 2006 році Банком
була проведена унікальна акція для корпоративних клієнтів “У Новий рік - у новий
офіс". У рамках акції Укрсоцбанк пропонував юридичним особам скористатися кредитами на об’єкти торговельної,
офісної й складської нерухомості з відстрочкою погашення основної суми боргу до
16 місяців, з авансовим внеском - від 0%.
Протягом 2006 року
банк суттєво збільшив обсяги проектного фінансування. Так середній обсяг
інвестицій з кожного проекту становив EUR 15 млн. АКБ „Укрсоцбанк" фінансував
проекти роздрібних мереж, розважальних центрів, нерухомості та ін. Крім
девелоперського бізнесу, метою проектного фінансування була модернізація
виробництв та купівля нових ліній для підприємств, які працюють в споживчому
секторі.
Вдосконалено
систему овердрафтного кредитування корпоративних клієнтів, поліпшені умови
кредитування корпоративних клієнтів на придбання нерухомості та інвестування у будівництво
нерухомості.
Результатом
ефективної роботи банку стало збільшення кредитного портфелю юридичних осіб в
1,3 рази (на 1 461,7 млн. грн) та отримання доходу від кредитування
корпоративних клієнтів за 2006 рік в розмірі 690,0 млн. грн., що на 22,5% (на
126,8 млн. грн) більше ніж за попередній період.
Протягом 2005 року
банк продовжував активно працювати на ринку цінних паперів, здійснюючи операції
з купівлі-продажу державних цінних паперів, векселів та облігацій недержавних
організацій, акцій інших емітентів - всього на загальну суму 2 232,4 млн. грн.
(обсяг купівлі: 1 113,5 млн. грн., обсяг продажу - 1 118,9 млн. грн).
Високі рейтингові
оцінки від найбільш авторитетних міжнародних рейтингових агентств - Moody`s,
Fitch, Standard&Poors, з урахуванням покращення прогнозів по рейтингам
усіма трьома агентствами у 2006 році, допомогли “Укрсоцбанку” наприкінці
звітного року залучити синдикований кредит у сумі 250 млн. дол. США з найнижчою
для українських банків маржею (1,6% річних). Кредит, наданий BayernLB (Німеччина),
Calyon (Франція) та UniCreditGroup, який надійшов через банк Bank Austria
Creditanstalt AG (Австрія), залучено на один рік з можливістю продовження. В
проекті прийняли участь 36 банків-кредиторів з таких країн як Австрія,
Великобританія, Німеччина, Нідерланди, Греція, Польща, Португалія, Франція,
Об’єднані Арабські Емірати, Кувейт, Угорщина, Бахрейн, Індія, Китай, Сполучені
Штати Америки, Оман, Пакистан (Додаток 1).
Інвестиційна
привабливість банку та різноманітність інструментів по залученню коштів дала
змогу збільшити в порівнянні з початком року обсяг чистих зобов’язань в 1,6
рази (на 5 869,0 млн. грн), які на 01.01.2007 року становили 15 604,8 млн. грн.
Страницы: 1, 2, 3, 4
|
