Оптимізація балансу АКБ "Правекс-Банк" з метою покрашення його фінансових показників

3)                збільшується швидкість роботи з програмою;

4)                спрощується сприйняття матеріалу програми, оскільки кожен етап розрахунку або побудови розташовано на окремому листі;

5)                програма проста і приємна для зорового сприйняття матеріалу, що міститься в ній;

6)                програма відповідає сучасним вимогам до подібних матеріалів.

4.2 Структура інформаційної системи. Значення кнопок

Інтерфейс користувача є невід’ємною частиною будь-якої інформаційної системи, що визначає всі можливі шляхи і зручності доступу до її окремих компонентів.

Для реалізації задач поставлених в даній роботі була розроблена інформаційна система на базі робочої книги Exсel з використанням принципів і інструментів двох типів призначених для користувача інтерфейсів:

-                     кнопкового інтерфейсу робочого листу;

-                     інтерфейсу призначених для користувача форм.

Створена інформаційна система має наступну структуру:

1)                Заставка;

2)                Головне меню;

3)                Листи розрахунку показників.

Стартова сторінка (заставка) призначена для переходу в головне меню і продовження роботи в системі або виходу з системи (рис 4.1). Для цього на сторінці створено дві кнопки „Головне меню” і „Вихід”.

Рис 4.1. Стартова сторінка

Головне меню призначене для переходу за допомогою кнопок в одну з підсистем або повернення на стартову сторінку для виходу з системи (рис. 4.2).

Рис 4.2. Головне меню

На рис. 4.3 наведено один з листів робочої книги

Рис 4.3. Лист робочої книги

Нижче наведено значення кнопок, що містяться на листі інформаційної системи „Головне меню”.

1) „Старт” – після натиснення даної кнопки відбувається перехід на стартовий лист – „Головне меню Інформаційної системи АКБ „Правекс-Банку”;

2) „Вихідні дані” – після натиснення даної кнопки відбувається перехід на лист, що містить баланс досліджуваного банку за 2007 рік, звіт про фінансові результати за 2007 рік, за ціми даними розраховуються всі основні показники, використані для аналізу, проведеного в першому та другому розділах;

3) „Аналіз фінансових показників” – після натиснення даної кнопки відбувається перехід на лист, що містить дані та графіки фінансових показників ;

4) „Результати Розрахунків” – після натиснення даної кнопки відбувається перехід на лист, що містить економіко математичну модель розподілення вільних ресурсів в залежності від прибутковості видів активних статей, їх ризиковості, визначення найменш ризикового продукту.

На кожному з робочих листів інформаційної системи містяться кнопки „Головне меню”, після натиснення на які відбувається перехід на лист головного меню.

4.3 Методи створення кнопок інформаційної системи

Для створення кнопок на листах інформаційної системи, потрібно користуватися наступною методикою:

1)                відкрити нову робочу книгу;

2)                додати панель інструментів „Форми” (далі – ПІ);

3)                на цій ПІ розташовані 16 елементів управління, але тільки 9 з них доступні – це ті елементи управління, які можна використовувати в робочих листах.

4)                далі необхідно вставити кнопки, наприклад, „Старт” і „Вихід” та призначити цим кнопкам макроси.

Текст макросу для кнопки „Старт” має вигляд:

Sub Главноеменю_Щелкнуть ()

Worksheets ("Лист2"). Activate

End Sub

„Лист2” – ім’я листа, на якому знаходиться форма „Головне меню”.

При натисканні кнопки „Старт” відкривається лист „Головне меню”. Текст макросу для кнопки „Вихід”:

Sub Выход_Щелкнуть ()

ActiveWorkbook.Close

End Sub

При натисканні „Вихід” відбувається вихід з Excel.

Кнопкам, що знаходяться на другому листі інформаційної системи „Головне меню” призначені макроси, текст яких має вигляд:

Sub *_щелкнуть ()

Worksheets ("Лист*"). Activate

End Sub

У першому рядку макросу після команди Sub стоїть ім’я, дане даному макросу, тобто те, яке було привласнене після виклику команди „Призначити макрос”. Після команди Worksheets в другому рядку макросу вказується назва листа, на який повинен здійснюватися перехід після натискання даної кнопки. Макроси забезпечують перехід на необхідний лист при натисканні кнопки.

Нарешті, необхідно призначити макрос для кнопок „Головне меню”, що знаходяться на кожному листі цієї інформаційної системи. Вони необхідні для швидкого, оперативного переходу на лист головного меню.

5. ОХОРОНА ПРАЦІ

На території України нагляд за дотриманням правил охорони праці покладений на Комітету з нагляду за охороною праці України Міністерства праці і соціальної політики України.

Наказом даного комітету від 10 лютого 1999 року № 21 були затверджені Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.

Згідно з цими правилами облаштованість робочих місць, обладнаних відеотерміналами, повинне забезпечувати:

-                     належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;

-                     оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху та рівень іонізації повітря);

-                     належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця;

-                     а також враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори:

-                     наявність шуму і вібрації;

-                     м’яке рентгенівське випромінювання;

-                     електромагнітне випромінювання;

-                     ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання;

-                     електростатичне поле між екраном і оператором;

-                     наявність пилу, озону, окислів азоту й аероіонізації.

Площу приміщень, у яких розташовують відеотермінали, визначають відповідно до діючих нормативних документів у розрахунку на одне робоче місце, обладнане відеотерміналом: площа – не менше 6,0 кв. м, об’єм – не менше 20,0 куб. м, з урахуванням максимальної кількості осіб, що одночасно працюють у зміні.

Пред’являються наступні вимоги до освітлення. Приміщення з ЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення відповідно до Снип ІІ-4-79 “Природне і штучне освітлення”.

Природне світло повинне проникати через бічні світлопрорізи, зорієнтовані , як правило, на північ або північний схід, і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5 %. Розрахунки КПО здійснюються відповідно до Снип ІІ-4-79.

При виробничій потребі дозволяється експлуатувати ЕОМ у приміщеннях без природного освітлення за узгодженням із органами державного нагляду за охороною праці і органами й установами санітарно-епідеміологічної служби.

Вікна приміщень з відеотерміналами повинні мати регулювальні пристрої для відкривання, а також жалюзі, штори, зовнішні козирки тощо.

Штучне освітлення приміщення з робочими місцями, обладнаними відеотерміналами ЕОМ спільного і персонального користування, повинне бути обладнане системою загального рівномірного освітлення. У виробничих і адміністративно-суспільних приміщеннях, де переважають роботи з документами, допускається вживати систему комбінованого освітлення (додатково до загального освітлення встановлюються світильники місцевого освітлення).

Загальне освітлення повинне бути виконане у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розміщаються збоку від робочих місць (переважно ліворуч) паралельно лінії зору працівників. Допускається застосовувати світильники таких класів світлорозподілу:

-                     світильники прямого світла – П;

-                     переважно прямого світла – Н;

-                     переважно відбитого світла – В.

При розташуванні відеотерміналів ЕОМ за периметром приміщення лінії світильників штучного освітлення повинні розміщатися локально над робочими місцями. Для загального освітлення необхідно застосовувати світильники із розсіювачами і дзеркальними екранними сітками або віддзеркалювачами, укомплектовані високочастотними пускорегулювальними апаратами (ВЧ ПРА). Допускається застосовувати світильники без ВЧ ПРА тільки при використанні моделі із технічною назвою “Кососвіт”.

Застосування світильників без розсіювачів і екранних сіток забороняється.

Як джерело світла при штучному освітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. При устаткуванні відбивного освітлення у виробничих і адміністративно-суспільних приміщеннях можуть застосовуватися металогалогенові лампи потужністю до 250 Вт. Допускається у світильниках місцевого освітлення застосовувати лампи накалювання.

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50 град. до 90 град. щодо вертикалі в подовжній і поперечній площинах повинна становити не більше 200 кд/кв. м, а захисний кут світильників повинен бути більшим за 40 град.

Коефіцієнт запасу (Кз) відповідно до Снип ІІ-4-79 для освітлювальної установки загального освітлення варто приймати рівним 1,4.

Коефіцієнт пульсації повинний не перевищувати 5 % і забезпечуватися застосуванням газорозрядних ламп у світильниках загального і місцевого освітлення.

При відсутності світильників із ВЧ ПРА лампи багатолампових світильників або розташовані поруч світильники загального освітлення необхідно підключати до різних фаз трифазної мережі.

Рівень освітленості на робочому столі в зоні розташування документів повинен бути в межах 300 – 500 лк. У випадку неможливості забезпечити даний рівень освітленості системою загального освітлення допускається застосування світильників місцевого освітлення, але при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрану і збільшення освітленості екрану більше ніж до 300 лк.

Світильники місцевого освітлення повинні мати напівпрозорий відбивач світла з захисним кутом не меншим за 40 град.

Необхідно передбачити обмеження прямої блискості від джерела природного і штучного освітлення, при цьому яскравість поверхонь, що світяться (вікна, джерела штучного світла) і перебувають у полі зору, повинна бути не більшою за 200 кд/кв. м.

Необхідно обмежувати відблиски шляхом правильного вибору типів світильників і розміщенням робочих. При цьому яскравість відблисків на екрані відеотерміналові не повинна перевищувати 40 кд/кв. м, яскравість стелі при застосуванні системи відбивного освітлення не повинна перевищувати 200 кд/кв. м.

Необхідно обмежувати нерівномірність розподілу яскравості в полі зору осіб, що працюють з відеотерміналом, при цьому відношення значень яскравості робочих поверхонь не повинне перевищувати 3:1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стіни, устаткування) – 5:1.

Необхідно використовувати систему вимикачів, що дозволяє регулювати інтенсивність штучного освітлення в залежності від інтенсивності природного, а також дозволяє освітлювати тільки потрібні для роботи зони приміщення.

Для забезпечення нормованих значень освітлення в приміщеннях з відеотерміналами ЕОМ спільного і персонального користування необхідно очищати шибки і світильники не рідше ніж 2 рази на рік, і вчасно проводити заміну ламп, що перегоріли.

Пред’явлюються наступні вимоги електробезпеки. Під час проектування систем електропостачання, монтажу силового електроустаткування й електричного освітлення будинків і приміщень для ЕОМ необхідно враховувати вимоги ПВЕ, ПТЕ, ПБЕ, “СН 357-77 Інструкція з проектування силового освітлювального устаткування промислових підприємств”, затверджених Держбудом СРСР, ГОСТ 12.1.006, ДСТ 12.1.030 “ССБТ. Електробезпечність. Захисне заземлення, занулення”, ГОСТ 12.1.019 “ССБТ. Електробезпечність. Загальні вимоги і номенклатура видів захисту”, ГОСТ 12.1.045, ВСН 59-88 Держкомархітектури СРСР “Електроустаткування житлових і суспільних приміщень. Норми проектування”, Правил пожежної безпеки в Україні, цих Правил, а також розділів Снип, що стосуються штучного освітлення й електротехнічних пристроїв, і вимог нормативно-технічної й експлуатаційної документації заводу-виробника ЕОМ.

ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ і устаткування для обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ, інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), електропроводи і кабелі за виконанням і ступенем захисту повинні відповідати класові зони за ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання й інших аварійних режимів.

Під час монтажу й експлуатації ліній електромережі необхідно повністю зробити неможливим виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання і перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

Під час ремонту ліній електромережі шляхом зварювання, паяння і з використанням відкритого вогню необхідно керуватися Правилами пожежної безпеки в Україні.

Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ і устаткування для обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазових, нульових робочих і нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення електроприймачів.

Використання нульового робочого провідника як заземлюючого захисного провідника забороняється.

Нульовий захисний провід прокладається від стійки групового розподільного щита, розподільного пункту до розеток живлення. Не допускається підключення на щиті до одного контактного затискача нульових робочих і нульового захисного провідників.

Площа перерізу нульового робочого і нульового захисного провідника в груповій трипровідній мережі повинна бути не менше площі перерізу фазового провідника. Всі провідники повинні відповідати номінальним параметрам мережі і навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режимові і типам апаратури захисту, вимогам ПВЕ.

У приміщенні, де одночасно експлуатується більше п’яти персональних ЕОМ, на помітному і доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, що може повністю виключити електричне живлення приміщення, крім освітлення.

ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ і устаткування для обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ повинні підключатися до електромережі тільки за допомогою справних штепсельних з’єднань і електророзеток заводського виготовлення.

Штепсельні з’єднання й електророзетки крім контактів фазового і нульового робочих провідників повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх повинна бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніш чим приєднання фазового і нульового робітника провідників. Порядок роз’єднання при відключенні повинен бути зворотним. Необхідно унеможливити з’єднання контактів фазових провідників з контактами нульового захисного провідника.

Неприпустимим є підключення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ і устаткування для обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ до звичайного двопровідної електромережі, у тому числі – з використанням перехідних пристроїв.

Електромережі штепсельних з’єднань і електророзеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ і устаткування для обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ варто виконувати за магістральною схемою, по 3 – 6 з’єднань або електророзеток в одному колі.

Штепсельні з’єднання й електророзетки для напруги 12 В і 36 В за своєю конструкцією повинні відрізнятися від штепсельних з’єднань для напруги 127 В і 220 В.

Штепсельні з’єднання й електророзетки, розраховані на напругу 12 В і 36 В, повинні бути пофарбовані в колір, що візуально значно відрізняється віл кольору штепсельних з’єднань, розрахованих на напругу 127 В і 220 В.

Індивідуальні і групові штепсельні з’єднання й електророзетки необхідно монтувати на не горючих або важкогорючих пластинах з урахуванням вимог ПВЕ і Правил пожежної безпеки в Україні.

Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ і устаткування для обслуговування, ремонту і налагодження ЕОМ розташовують уздовж стін приміщення прокладають по підлозі біля стін приміщення, як правило, у металевих трубах і гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення устаткування і технічних характеристик устаткування.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8