рефераты

рефераты

 
 
рефераты рефераты

Меню

Облік та аналіз операцій банку з банківськими металами рефераты

Уповноважені банківські установи одержують дохід від надання торговельних послуг у формі маржі між курсами продажу та купівлі банківських металів або у формі комісійної винагороди за виконання доручень клієнтів [3].

Щодо законодавчого регулювання, то загальні засади операцій з банківськими металами регулюються нормами Закону України «Про банки і банківську діяльність», Постановою Правління НБУ про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України, а також рядом інструкцій, а саме:

- Інструкцією №1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України;

- Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті;

- Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті;

- Інструкцією про порядок регулювання банків в України;

- правилами здійснення депозитних операцій для банківських депозитів.

банківський метал облік операція

1.3 Організаційно-економічна характеристика банку за операціями з банківськими металами


Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк “Хрещатик” зареєстровано у травні 1993 року. Здійснює свою діяльність відповідно до Статуту банку, чинного законодавства України та має повну ліцензію НБУ № 158 від 29.12.01 на проведення банківських операцій на внутрішньому і міжнародному фінансових ринках. Уже сім років аудиторську перевірку фінансової діяльності банку за світовими стандартами здійснюють міжнародні аудиторські фірми, зокрема останні роки “Ernst & Young”.

Банк є універсальною кредитною установою, яка діє на всій території України і здійснює комплексне обслуговування клієнтів - резидентів і нерезидентів України з метою отримання прибутку.

Стратегічний напрям роботи банку з дорогоцінними металами - це розвиток збільшення обсягів операцій з банківськими металами на міжнародних ринках, де банк співпрацює з визнаними афінажними компаніями Швейцарії та Німеччини. У 2006 р. було укладено угоду про співпрацю з Комерцбанком в Люксембурзі, в якому влітку 2005 року відкрито металевий кореспондентський рахунок для здійснення безготівкових операцій з банківськими металами. У 2007 році було укладено угоду на співпрацю по операціях купівлі-продажу банківських металів з банком – нерезидентом Стандарт Банк Плюс (Лондон). Банк активно закуповує банківські метали у зарубіжних партнерів, внаслідок чого обсяг операцій з банківськими металами зростає.

З 2006 р. банк розпочав надавати кредити у банківських металах з фізичною поставкою клієнтам - юридичним особам - промисловим споживачам.

Банк «Хрещатик» активно працює на Міжбанківському валютному ринку України по операціях продажу банківських металів банкам-резидентам та залучає до співпраці нові банки-резиденти.

У 2007 році банк «Хрещатик» запровадив операції по залученню банківських металів на вкладні (депозитні) рахунки від юридичних осіб.

Фізичним та юридичним особам банк пропонує операції з купівлі – продажу банківських металів, відкриття та ведення рахунків клієнтів у банківських металах, відповідальне зберігання банківських металів, кредити під заставу банківських металів. Також банк «Хрещатик» пропонує своїм клієнтам унікальні інвестиційні монети із дорогоцінних металів монетних дворів світу.

ВАТ КБ „Хрещатик” займає четверте місце серед українських банків по реалізації срібних монет із дорогоцінних металів виробництва іноземних Монетних Дворів.

За результатами 2007 року, враховуючи статистичні дані Національного банку України, Банк входить до п’ятірки найбільших операторів на ринку банківських металів в Україні.



Розділ 2. Облік операцій з банківськими металами

2.1 Характеристика синтетичного обліку операцій з купівлі-продажу банківських металів та ювілейних монет


Роздрібна торгівля банківськими металами здійснюється безпосередньо через власні каси в операційних залах банку з фізичними особами – резидентами та нерезидентами і юридичними особами – резидентами.

До роздрібної торгівлі належить операція купівлі-продажу за однією угодою або з одним контрагентом протягом робочого дня не більше ніж 100 грамів золота, платини чи металів платинової групи або 100 грамів срібла у зливках чи монетах у кількості не більше ніж 10 золотих, платинових або срібних монет [2].

Операції з банківськими металами мають здійснюватися експертом під контролем начальника операційного відділу, а розрахунки – під контролем головного бухгалтера.

Оголошення про роздрібну торгівлю банківськими металами та діючий прейскурант цін мають бути вивішені в банку на видному місці.

Бухгалтерський облік операцій з банківськими металами здійснюється аналогічно обліку операцій в іноземній валюті відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про його застосування, а також відповідно до Правил бухгалтерського обліку уповноваженими банками України обмінних операцій в іноземній валюті та банківських металах [12, 338]. Ці операції відображаються за тими самими балансовими рахунками, що й операції з іноземною валютою. При цьому облік банківських металів, прийнятих на збереження, здійснюється на позабалансових металевих рахунках.

Кожному виду банківських металів умовно присвоєно відповідний код:

-       банківське золото – 959;

-       срібло – 961;

-       платина – 962;

-       паладій – 964.

Банківські метали враховуються за подвійною оцінкою: за вагою – у тройських унціях і грамах, а також у вартісному вираженні у гривнях, і підлягають переоцінці за офіційним курсом гривні до банківських металів, встановленим Національним банком України, під час кожної його зміни.

Операції з приймання та видачі банківських металів від клієнтів банки здійснюють за такими первинними документами як заява про приймання (видачу) банківських металів та квитанції за формами №377-О і №377-К, які визначені Положенням «Про здійснення уповноваженими банками операцій з банківськими металами». Квитанції на скуплені цінності є бланками суворої звітності [4].

Банківські метали в Плані рахунків банків України обліковуються на рахунках групи 110 «Банківські метали». Балансовий рахунок 1101 «Банківські метали в банку» призначений для обліку банківських металів в касі банку. Балансовий рахунок 1107 «Банківські метали в дорозі» призначено для обліку сум вартості банківських металів, що відправлені на продаж або придбаних металів, що надійшли до банку.

Дорогоцінні метали обліковуються на рахунках групи 340 «Господарські матеріали» Плану рахунків банків України: дорогоцінні метали в банку обліковуються на рахунку 3403 «Дорогоцінні метали в банку», а дорогоцінні метали в дорозі обліковуються за відповідним рахунком 3407 «Дорогоцінні метали в дорозі».

Комісії за операціями з банківськими металами стягуються у національній валюті. Комісійні доходи обліковуються на балансовому рахунку 6114 «Комісійні доходи за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів для клієнтів», а сплачені комісійні витрати – на рахунку 7104 «комісійні витрати за операціями на валютному ринку та ринку банківських металів».

Для відображення операцій купівлі-продажу банківських металів за дорученням клієнтів використовуються транзитні рахунки 2900 «Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів» та 2800 «Дебіторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів».

Банки можуть здійснювати операції з банківськими металами за власним рішенням в межах лімітів відкритої валютної позиції, встановлених нормативними документами Національного банку України. При цьому використовують технічні рахунки 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів» та 3801 «еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів» [15, c.198]. Рахунок 3801 є контррахунком рахунку 3800 для обліку гривневого еквівалента ваги металу в унціях. Наприкінці операційного для суми в гривневому еквіваленті на рахунках 3800 і 3801 мають співпадати.

При проведенні операцій з продажу банківських металів фізичним та юридичним особам здійснюються наступні бухгалтерські проводки:


Таблиця 2.1

№ п/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1

Зарахування коштів на виконання заявки про продаж металу (сума проданого банківського металу та її гривневий еквівалент)

1001, 1002

3800

3801

2900

2

Видача проданого банківського металу

2900

1101, 1002

3

Списання металу, що підлягає продажу

1107

1101


У разі виникнення різниці між датою перерахування коштів та датою оприбуткування металу використовують рахунки 3540 «Дебіторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку» та 3640 «Кредиторська заборгованість з придбання іноземної валюти та банківських металів за рахунок банку». При цьому можуть здійснюватися наступні проводки:

Таблиця 2.2

№ п/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1

Відкриття дебіторської заборгованості:

- вага металу в унціях

- гривневий еквівалент за офіційним курсом


3800

3540


1107

3801

2

Віднесення сплаченої комісійної винагороди на витрати банку

7104

3640

3

Закриття дебіторської заборгованості за проданим металом

3640

3540


Купівля банківських металів у фізичних та юридичних осіб здійснюється за наступними проводками:


Таблиця 2.3

№ п/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1

Перерахування коштів на виконання заявки про купівлю металу (сума купленого банківського металу та її гривневий еквівалент)

1101, 1102

3801

3800

2900

2

Видача коштів клієнту з каси банку

2900

1001, 1002

3

Віднесення сплаченої комісійної винагороди на витрати банку

7104

3540


Суми різниць між вартістю проданого або купленого банківського металу за офіційним курсом і вартістю його продажу або купівлі відносять до фінансового результату банку і обліковуються наступними проводками:


Таблиця 2.4

№ п/п

Зміст операції

Дебет рахунку

Кредит рахунку

1

Визначення фінансового результату операції при купівлі банківського металу:

- у разі позитивного результату

- у разі негативного результату



3801

6204



6204

3801

2

Визначення фінансового результату операції при продажу банківського металу:

- у разі позитивного результату

- у разі негативного результату



3640

6204



6204

3540

Операції з передавання банківських металів між банками та між банком і його філіями або відділеннями здійснюються згідно з порядком, встановленим внутрішніми положеннями банків, з використанням у бухгалтерській моделі рахунків 1107 «Банківські метали в дорозі», 1819 «Інша дебіторська заборгованість за операціями з банками» та 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками» відповідно до їх характеристики та суті виконуваної операції.

Бухгалтерський облік банківських металів, отриманих банком на відповідальне зберігання або заставу з фізичною поставкою, здійснюється за позабалансовими рахунками 9703 «Інші активи на зберіганні» та 9500 «Отримана застава» з обов’язковою фіксацією характерних ознак цих металів [12, 338].

Обмін банківських металів, тобто надходження до банку злитків банківського металу однієї ваги та вибуття того ж металу іншої ваги, які є еквівалентними за загальною вагою та вартістю за офіційним курсом НБУ, у бухгалтерському обліку не відображається. Банк самостійно визначає порядок обліку маси банківського металу та розробляє регістри обліку для накопичення інформації про масу банківських металів у грамах і тройських унціях [2].

Бухгалтерський облік операцій із придбання ювілейних монет, що мають гривневий номінал і виконують функцію засобу платежу, відображається без урахування сплати податку на додану вартість.

Перерахування коштів Національному банку за ювілейні монети відображається за такою проводкою:

Дебет 1819 «Інша дебіторська заборгованість за операціями з банками»;

Кредит 1200 «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України».

При оприбуткуванні ювілейних монет у бухгалтерському обліку здійснюється наступна проводка:

Дебет         1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банків» - номінальна вартість монет;

Дебет         3500 «Витрати майбутніх періодів» - сума різниці між відпускною ціною НБУ і номінальною вартістю монет;

Кредит       1819 «Інша дебіторська заборгованість за операціями з банками» - відпускна ціна НБУ.

В разі отримання банками від територіальних управлінь ювілейних монет на реалізацію без попередньої оплати на підставі укладеного договору, акта здавання-приймання і доручення банку, оприбуткування монет відображається за їх номінальною вартістю за позабалансовим рахунком 9819 «Інші цінності і документи». Списання ювілейних монет здійснюється з цього ж рахунку під час їх реалізації, також за номінальною вартістю монет [8].

У бухгалтерському обліку при реалізації ювілейних монет отримані кошти від клієнтів (банків) обліковуються наступними проводками:

Дебет         1001 «Банкноти та монети в касі банку», 1002 «Банкноти та монети в касі відділень банків», 1200 «Кореспондентський рахунок банку в Національному банку України», 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»;

Кредит       1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками», 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку».

При видачі клієнтам (банкам) ювілейних монет відпускна ціна банку обліковується за дебетом рахунків 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками», 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку», а номінальна вартість монет обліковується за кредитом рахунків для обліку готівкових грошових коштів 1001 і 1002. Сума різниці між відпускною ціною НБУ і номінальною вартістю монет обліковується за кредитом рахунку 3500 «Витрати майбутніх періодів», а сума різниці між відпускною ціною банку і відпускною ціною НБУ – за кредитом рахунку 6399 «Інші операційні доходи» [8].

Отже, облік операцій з банківськими металами максимально наближений до обліку операцій з іноземною валютою, проте він має свої специфічні риси, які в обов’язковому порядку повинні бути прописані у внутрішньобанківських нормативних документах та інструкціях і чітко визначені в обліковій політиці банку.

2.2 Аналітичний облік операцій з банківськими металами


Всю необхідну інформацію в банку неможливо відобразити на рівні лише балансових рахунків. Щоденна детальна інформація про здійснені банком операції відображається в основній формі аналітичного обліку — особовому рахунку. По кожному балансовому і позабалансовому рахунку відкриваються рахунки аналітичного обліку.

Розглянемо параметри аналітичного рахунку. Усі номери рахунків аналітичного обліку, що відкриваються банками, мають формуватися за схемою АААА К ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ, де АААА — номер балансового (позабалансового) рахунку (4 символи), К — ключовий розряд (1 символ), ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ — інформація щодо аналітичного рахунку (до 9 символів). Довжина номера рахунку не є фіксованою, максимальна становить 14 символів, а мінімальна — 5. Сегмент ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ визначається банком самостійно. До нього банк має право включати код контрагента, порядковий номер рахунку, номер філії, код валюти тощо. У разі потреби банк має право самостійно збільшувати кількість необхідних символів поза номером аналітичного рахунку. До розрахунку ключового розряду входять сегменти АААА, ЕЕЕЕЕЕЕЕЕ номера рахунку та код банку [13].

Аналітичний облік рахунків операцій банку з банківськими металами формується банком самостійно. Аналітичні рахунки є невіддільними від балансових рахунків Плану рахунків та від рахунків дебіторської та кредиторської заборгованості. Балансові рахунки реальні, а рахунки заборгованості – тимчасові.

Страницы: 1, 2, 3