Моделювання ефективності комплексної системи захисту автоматизованих інформаційних ресурсів комерційного банку

 Крім комплексу задач «Валютний операційний день», у комерційному банку автоматизовані такі задачі:

 прогнозування курсів валют;

 облік біржових валютних операцій;

 облік ділінгових операцій та оцінка ділінгових контрактів. Для проведення ділінгових операцій банком може використовуватись система міжнародної фінансової інформації, наприклад система Reuters Dealing;

 - робота з системою SWIFT, якщо банк є учасником цієї міжнародної міжбанківської телекомунікаційної мережі передачі банківських повідомлень. Використання SWIFT дає змогу обмінюватись фінансовими повідомленнями з банками-нерезидентами та іншими міжнародними фінансовими установами.

 в) Характеристика підсистеми «Управління депозитами»

 Підсистема «Управління депозитами» забезпечує автоматизацію робіт, пов’язаних з обслуговуванням фізичних та юридичних осіб, що відкрили депозитні (вкладні) рахунки в банку. В ній повинні вестись депозитні (вкладні) рахунки клієнтів банку. Основними завданнями підсистеми є: облік операцій з готівкою, облік безготівкових операцій, облік цінних бланків, нарахування відсотків за депозитними рахунками, а також формування звітних форм щодо роботи з депозитними вкладами.

 г) Характеристика підсистеми «Управління цінними паперами»

 Комерційні банки виконують такі операції з цінними паперами:

 випуск і продаж власних акцій;

 купівля, продаж і зберігання цінних паперів (акції, облігації, векселі тощо);

 виконання операцій з цінними паперами за дорученням клієнтів.

 У підсистемі «Управління цінними паперами» виділяються такі основні напрями автоматизації робіт:

 1.Автоматизація обліку операцій з власними акціями банку.

 2.Автоматизація обліку операцій з державними цінними паперами.

 3.Автоматизація обліку операцій з іншими цінними паперами (акціями підприємств, векселями, сертифікатами і т.п.).

 4.Автоматизація депозитарної та реєстраторської діяльності.

 5.Автоматизація управління портфелем цінних паперів моделювання та прогнозування стану фондового ринку.

 г) Характеристика підсистеми «Управління касою»

 Підсистема «Каса» необхідна для обліку готівки та організації роботи обмінних пунктів. Ця підсистема являє собою міні-банк, що має свій баланс, рахунки і документацію, у якій відображаються готівкові кошти. В підсистемі виконуються такі основні функції:

 ведення довідника касових символів;

 ведення та обробка прибуткових касових документів;

 ведення та обробка видаткових касових документів;

 формування та ведення касового журналу;

 формування звітних форм з обліку роботи каси.

 Підсистема може працювати в одній локальній мережі з підсистемою «Операційний день банку» або може бути територіально віддаленою і взаємо-діяти з банком за допомогою електронної пошти.

 д) Характеристика підсистеми «Внутрібанківський облік»

 Підсистема «Внутрібанківський облік» включає до свого складу задачі, пов’язані з обліком у самому банку. До цієї підсистеми належать такі основні задачі: облік праці і нарахування заробітної плати працівникам банку; облік власних основних засобів банку; облік нематеріальних активів; облік амортизації основних засобів та нематеріальних активів; облік господарських і експлуатаційних витрат.

 е) Характеристика підсистеми«Звітність банку»

 У підсистемі «Звітність банку» формується бухгалтерська, фінансова та статистична звітність про діяльність комерційного банку. Джерелом інформації для цієї підсистеми є база даних, сформована в ОДБ. У кожному комерційному банку встановлено АРМ-Статзвітність, який є програмним продуктом НБУ. За допомогою цього АРМу формується вся статистична звітність комерційних банків у вигляді окремих файлів показників і передається у репозитарій статистичної звітності в НБУ, де ці показники обробляються і де формуються необхідні звітні форми.

 д) Характеристика підсистеми«Управління розрахунками з використанням пластикових карток»

 Метою роботи цієї підсистеми є автоматизація безготівкових розрахунків з фізичними особами з використанням пластикових карток. Основними напрямами робіт у підсистемі є такі:

 обслуговування локальних платіжних карткових систем;

 обслуговування міжнародних платіжних карткових систем;

 обслуговування національних платіжних карткових систем.

 е) Характеристика підсистеми «Аналіз діяльності банку»

 Підсистема «Аналіз діяльності банку» акумулює у своєму складі аналітичні задачі, які належать до класу OLAP. До основних аналітичних задач підсистеми можна віднести:

 аналіз балансу (агрегованого та в розрізі класів, розділів, груп і балансових рахунків);

 аналіз пасивів банку (структура пасивів, структура власних коштів, структура залучених коштів);

 аналіз активів банку (структура активів, структура кредитного портфеля);

 аналіз нормативів банку (ліквідність, платоспроможність, достатність капіталу тощо);

 аналіз доходів, видатків та прибутку банку (нарахування і фактично отримані доходи, рентабельність, доходи від банківських послуг, прибутковість банку);

 аналіз виконання фінансового плану доходів та витрат;

 аналіз та контроль формування і використання фондів банку.

 Усі обліково-операційні роботи банку виконуються в підсистемі «Операційний день банку (ОДБ)». Підсистема ОДБ є ядром АБС. Інформаційно і функціонально вона пов’язана з усіма іншими підсистемами АБС. Основними функціями ОДБ є обробка платіжних документів. У підсистемі можуть оброблятись різні платіжні документи, формуватись інформаційні повідомлення, дебетові та інформаційні запити. Основними первинними документами ОДБ є платіжні та касові документи. До них, зокрема, належать такі платіжні (вимоги) доручення, меморіальні ордери, видаткові та приходні касові ордери.

 Платіжні документи, з якими працює ОДБ, можна розподілити на внутрішні, зовнішні та транзитні.

 Внутрішні документи — це документи, проведення по яких виконується по особових рахунках банку.

 Зовнішні — це міжбанківські документи, проведення по яких виконується між кореспондентськими рахунками та особовими рахунками банку. Зовнішні документи, в свою чергу, ще поділяються на початкові та зворотні. Початкові документи — це документи, сформовані в банку для відправлення в СЕП. Зворотні — це документи, що надійшли з СЕП у банк.

 Транзитні — це документи, по яких не виконуються проведення.

 Підсистема ОДБ — це багатофункціональна система, яка надає користувачеві широкий спектр функцій. Вона повинна забезпечувати здійснення таких операцій: перегляд, введення і редагування даних про клієнтів; перегляд відомостей про рахунки клієнта, що відкриті в банку; відкриття нових рахунків і закриття вже існуючих; обробка пакетів платіжних документів, які надійшли безпосередньо від клієнтів, чи по системі «Клієнт-банк»; ведення картотек; підтримка реальних залишків по рахунках протягом усього банківського дня; формування актуального балансу банку на будь-який момент часу; формування вихідних повідомлень за поточний і будь-який попередній банківський день; підтримка роботи віддалених виносних робочих місць та безбалансових відділень; забезпечення функціонування банку в СЕП; формування звітності для НБУ та податкових органів.

 Усі функції ОДБ можна згрупувати і представити таким чином:

 1.Функція ведення рахунків

 1.1.Відкриття рахунків.

 1.2.Закриття рахунків.

 1.3.Арешт рахунку.

 1.4.Модифікація параметрів рахунку.

 1.5.Перегляд залишку та руху коштів на рахунку за відповідний період.

 2.Робота з усіма видами документів (як-то: платіжні доручення, ордери, документи по заключних оборотах щодо прибутків/видатків на позабалансових рахунках і т.д.)

 2.1.Введення документа.

 2.2.Статистика введення.

 2.3.Перегляд документів (отриманих / сплачених / несплачених / вибраних / окремих / за повним макетом чи у вигляді реєстру).

 2.4.Друкування документів (отриманих / сплачених / несплачених / вибраних / окремих / за повним макетом чи у вигляді реєстру).

 2.5.Відбір документів для передачі у зовнішні системи («Клієнт-банк» і т.п.).

 2.6.Модифікація введених документів.

 2.7.Вилучення введених документів.

 2.8.Обробка (розблокування, оплата тощо) введених документів.

 3.Ведення картотеки інформаційно-дебетових документів

 3.1.Перегляд дебетових документів.

 3.2.Сплата документів (з дозволу / за розпорядженням посадової особи з відповідними повноваженнями).

 3.3.Друкування дебетових документів.

 3.4.Вилучення з перегляду окремих документів.

 4.Робота з документами нез’ясованих сум

 4.1.Аналіз нез’ясованих рахунків.

 4.2.Сплата з’ясованої суми.

 4.3.Повернення нез’ясованої суми.

 5.Робота із зовнішними підсистемами

 5.1.Робота з документами, що надійшли по системі «Клієнт-Банк».

 5.1.1.Перегляд документів (отриманих / сплачених / несплачених / відхилених / повернених / вибраних / окремих за повним макетом чи у вигляді реєстру).

 5.1.2.Друкування документів (отриманих / сплачених / несплачених / відхилених / повернених / вибраних / окремих за повним макетом чи у вигляді реєстру).

 5.1.3.Оплата документів.

 5.1.4.Повернення відхилених документів клієнтові з поясненням причин їх забракування.

 6.Формування, перегляд та друкування статистичних відомостей і відомостей нарахування відсотків

 6.1.Формування балансу за поточний день (за період, конкретну дату, місяць, квартал, рік).

 6.2.Формування відомостей по особових рахунках за поточний день (за період, конкретну дату, за місяць, квартал, рік, по виконавцях, за типами рахунків, вибірково за певними рахунками).

 6.3.Формування оборотно-сальдових відомостей за поточний день (за період, конкретну дату, за місяць, квартал, рік, по виконавцях, за типами валют, по національній валюті, по конкретній валюті, за типами рахунків, по всіх рахунках вибірково за певними рахунками, за позабалансовими рахунками).

 6.4. Формування відомостей по кореспондентському рахунку банку за поточний день (за період, конкретну дату, по клієнтах, по виконавцях, по валюті).

 6.5.Формування згрупованих документів ОДБ (реєстр початкових, реєстр зворотніх, реєстр дебетових сплачених, реєстр дебетових необроблених, реєстр позабалансових, документи для системи «Клієнт-банк», касові документи).

 6.6.Формування файлів звітності для НБУ та податкових органів.

 7.Перегляд та модифікація довідників

 7.1.Довідник банків (МФО).

 7.2.Довідник плану рахунків.

 7.3.Довідник клієнтів.

 7.4.Довідник валют.

 7.5.Довідник касових символів.

 7.6.Довідник країн.

 7.7.Довідник відповідальних працівників банку.

 7.8Довідник секторів економіки.

 7.9.Довідник галузей економіки.

 7.10.Довідник видів економічної діяльності.

 7.11.Довідник видів власності.

 7.12.Довідник ознак інсайдера.

 7.13.Довідник податкової інспекції.

 7.14.Довідник з параметрів нарахування відсотків.

 7.15.Довідник з видів кредитів.

 7.16.Довідник з емітентів цінних паперів.

 7.17.Довідник з видів цінних паперів.

 Програмний комплекс ОДБ в переважній більшості випадків складається з таких АРМів:

 АРМ операціоніста,

 АРМ технолога (адміністратора системи),

 АРМ контролера.

 Такий розподіл обумовлений необхідністю впорядкування та раціонального розподілу робіт між виконавцями. Іноді АРМ контролера не виділяється як окреме робоче місце, і тоді функції контролера покладаються на АРМ технолога.

2.4 Структура та захист інформаційних потоків в внутрішньобанківській міжфілійній платіжній системі

Мультивалютна Внутрішня Платіжна Система (МВПС) функціонує в АКБ «Промінвестбанк» для організації платіжних потоків між філіями та відділеннями через Розрахункову палату банка та дозволяє (рис.2.7):

 - здійснювати транспорт валютних платежів усередині платіжної системи між учасниками МВПС;

 - формувати для відправлення в SWIFT початкові платежі головного банку й/або філій МВПС;

 - обробляти відповідні платежі й виписки з SWIFT для зарахування на рахунки клієнтів Головного банку або рахунку Головного банку, або пере-давати такі платежі на філії МВПС для зарахування на рахунки клієнтів або рахунку філій.

 МВПС складається з модулів:

 - Ядро АБС у частині підготовки документів для передачі в Розрахун-кову палату й для аналізу й обробки документів, прийнятих з Розрахункової палати. Використовується як у головному банку так і філії МВПС, що пра-цюють на АБС розробки “УНІТІ_БАРС”;

 - Розрахункова палата . Незалежна стосовно АБС, установлена у Головному банку й(або) філіях. Головна вимога - дані АБС повинні забезпечувати відправлення а також квитовку вихідних і вхідних файлів, відповідно до формату, прийнятим у Розрахунковій палаті;

 - Інтерфейс із платіжною системою SWIFT. Використовується в Головному банку, що працює на АБС розробки «УНІТІ_БАРС».

 Рис.2.7. Структура інформаційних потоків у внутрибанківській платіжній системі (Головний банк – філії –безбалансові відділення)

Система захисту файлів платіжно-інформаційного потоку:

 програмно-апаратна з застосуванням зовнішнього носія (таємний ключ криптосистеми) для входу в АРМ міжфілійних платежів;

 легітимність та криптозахист сформованого платіжного документа на базі 2-рівневого «електронного цифрового підпису» (ЕЦП) операторів та контроль-бухгалтера міжфілійних платежів;

 шифротрафік файлів міжфілійних платежів з застосуванням автоматичних ПЕОМ шифрошлюзів з симетричним типом шифрування потоків, направляємих через ІР-мережі «Укртелекому» (VPN з ІР –адресацією) чи IP-мережі Національного банку України (FOSS-MAIL – технологія).

 На сьогодні у Промінвестбанку успішно функціонує єдина система електронних платежів (ЕСЕП), основою якої є власна розрахункова палата. Завдяки цьому, всі платежі між 164 балансовими філіями здійснюються через ЕСЕП, а платежі з іншими комерційними банками - через єдиний корреспондентський рахунок у Центральній розрахунковій палаті НБУ.

 Безперебійна робота системи пов'язана з установкою у всіх філіях банку стандартного програмного забезпечення (у кожному в якості СУБД використовується - Sybase ASA 5.5.04 ), захищеного від модифікацій і несанкціонованого доступу й тісно пов'язана із програмним забезпеченням розрахункової палати. У постійному робочому стані перебуває резервна палата ПІБ, що перебуває на відстані 17 км у резервній зоні, що синхронізує дані по оптоволоконному каналі під керуванням Sybase Replication Server 12.5.

 Сервер у Розрахунковій палаті щодня обробляє від 500 000 до 1 000 000 банківських проведень. Після обробки в Розрахунковій палаті банківські про-водки попадають (максимальна затримка до 5 мінут) у Центральний OLAP сер-вер (Sybase ASE 12.5) і вже доступні для аналітичних і звітних завдань. За допо-могою реплікації дані із центрального OLAP сервера передаються в 14 регіо-нальних центрів, у комплекси "Регіон" (Sybase ASE 12.5), причому в кожний регіон дані передаються тільки для даного регіону. Комплекси "Регіон" зберіг-ють дані тільки за один рік (у середньому близько 100 Gb даних).

 В архівне сховище (Sybase IQ 12.5) дані завантажуються вночі й на даний момент у сховище втримуються дані з 1999 року (всі проводки, всі залишки, всі клієнти). Обсяг даних у сховище завдяки компресії й оптимізованому зберіганню становить більше 500Gb, що відповідає 1.5Tb даних в OLTP. Зі сховищем працюють завдання - "грошові потоки", "міграція клієнтів", а департаментти можуть одержувати консолідовану інформацію з податків, і т.п.

 Доступ до даних здійснюється або через MicroStrategy, або через додатки, написані на Sybase PowerBuilder програмістами Промінвестбанку. Для створення нових проектів і зберігання раннє розроблених схем використовується Sybase PowerDesigner.

2.5 Структура та захист інформаційних потоків в міжбанківських платіжних системах в Національній (СЕП НБУ) та іноземній (SWIFT) валютах

Міжбанківські розрахунки — це система виконання та регулювання платежів по платіжних дорученнях і зобов’язаннях, що виникають між банками та їх клієнтами.

 Система міжбанківських електронних платежів Національного банку України (СЕП НБУ) — це загальнодержавна платіжна система, яку створено з метою виконання (як за дорученням клієнтів, так і за зобов’язаннями банків один перед одним на території України) розрахунків між банківськими установами в електронній формі.

 Розрахунки між банками ведуться на підставі кореспондентських рахунків банків, які відкриваються в регіональних управліннях НБУ.

 Система електронних платежів НБУ (далі СЕП) –– це державна платіжна система, що виконує міжбанківські розрахунки і заснована на безпаперовій тех-нології передачі електронних повідомлень засобами електронної пошти НБУ.

 Архітектура СЕП та характеристика АРМ-1, АРМ-2, АРМ-3, які входять в состав СЕП.

 В СЕП можуть брати участь будь-які кредитно-фінансові підприємства та організації, що мають кореспондентський рахунок у відповідному регіональному управлінні НБУ, задовольняють технічним вимогам роботи в СЕП і являються суб’єктами міжбанківських розрахунків на території України.

 СЕП організована як деревоподібна ієрархічна структура (рис.2.8). На верхньому рівні СЕП знаходиться центральна розрахункова палата, що обслуговується програмно-технічним комплексом АРМ-1, який виконує захист системи від несанкціонованого доступу, перевірку узгодженості та вірності функціонування РРП, а також формування звітної інформації в масштабах України в цілому.

 Рис. 2.8. Архітектура СЕП НБУ

Середній рівень СЕП — це регіональні розрахункові палати, які обслуговує програмно-технічний комплекс АРМ-2.

 Основні функції АРМ-2:

 —прийняття платіжних документів та іншої інформації, що обробляється СЕП, від комерційних банків—учасників розрахунків та від інших РРП;

 —передача платіжних документів та іншої інформації, що обробляється СЕП, комерційним банкам—учасникам розрахунків та іншим РРП;

 —передача інформації, що не є платіжними документами, але обробляється в СЕП в АРМ-1;

 —бухгалтерський та технологічний контроль за проходженням платежів;

 —надання звітних документів за підсумками проходження платежів на рівні АРМ-2;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20